четвер, 6 липня 2017 р.

Пливи, пливи віночку...

    Івана Купала – мабуть, найнеординарніше українське свято, в якому переплелися язичницькі і християнські традиції. Церква святкує народження Івана Хрестителя (або ж Іоанна Предтечі) 7 липня (24 червня за старим календарем). Відповідно, язичницьке обрядове святкування перенесли у ніч з 6 на 7 липня.Згідно з легендою, саме Іван Хреститель охрестив перших вірян у водах Йордану. Тому ім’я Іван ще здавна пов’язали і з язичницьким богом Купало, так ми отримали свято Івана Купала. 
 Тож, 6 липня, наша бібліотека вирішила об’єднати найкращі традиції свят у тематичний захід під назвою «Пливи, пливи віночку». 
А розпочалося все із збору запашних польових квітів і трав, які стануть основою віночків.
Далі у книгозбірні юні дівчатка прослухали цікаве відео, яке розповідало про обряди, традиції, прикмети та поради знавців, що безпосередньо відносяться до свята Івана Купала. Також, тут наочно була продемонстрована техніка плетіння.
Ну а згодом, діти ознайомились із 12-ма рослинами, які повинні бути складовою частиною будь-якого купальського віночка, їх властивостями та символікою.
І нарешті настав час й для створення незамінної прикраси справжньої україночки – віночка. Зібравшись на мальовничій місцевості, дівчата заходилися старанно відбирати найкращі та найароматніші квіти.
    Коли дбайливо створені віночки були готові, то їх можна було сміливо пускати на воду і спостерігати таким чином за власною долею. Бо як говорить повір’я, куди віночок повернеться, з тієї сторони й жениха чекати, а ще кажуть, що якщо він буде плавати рівно і спокійно, то і щасливою буде доля тієї дівчини.


Та не всі дівчата довірились цим прикметам, дехто забажав зберегти віночка для освячення його вранці у храмі Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ КП. Адже, в Різдво Іоанна Предтечі, після освячення віночок набуває нового значення, він може стати щасливим оберегом дому і тієї родини, яка в ньому проживає.
Та варто зазначити, що не сам віночок набуває особливої сили, а через нього ми наближуємо Бога до себе, віримо, що Він може через той віночок нас оберігати чи допомагати, саме так пояснює місцевим парафіянам наш отець Іван Оринчак, і саме йому ми завдячуємо за цю добру та гарну традицію, яка сподіваємось стане щорічною.
Після церковної відправи віруючі парафіяни вирішили ще й сфотографуватись на добру згадку поблизу Любитівського озера.
Читайте також статтю газети "Вісті Ковельщини"