Любитівська сільська бібліотека

2012-02-12T15:41:00.000-08:00

14 лютого ми святкуємо чудове і романтичне свято – День святого Валентина. Це свято з’явилося у нас нещодавно,але встигло полюбитись і дітям,і дорослим. Всі школярі дарують один одному,своїм батькам,рідним милі листівки-валентинки. Звичайно, можна купити готову листівку чи подарунок, та подарунок ,зроблений власноруч безумовно кращий. Він принесе подвійну радість:тому,хто виготовляє,і тому,хто приймає подарунок. Такий подарунок зігрітий теплом долоньок люблячої людини,заряджений енергією добра і любові. І, безумовно, дарують його лише найдорожчим людям.

Згідно умов конкурсу «Сердечка-валентинки», 12.02.12р. у бібліотеці відбулося свято присвячене Дню Святого Валентина. Свято розпочалося розповіддю учнів Любитівської ЗОШ ,про історію його походження та цікавими легенди, що стали прекрасним доповненням.

Далі всі учасники конкурсу презентували свої валентинки. Хочеться відмітити, що фантазія дітей була багатою,адже, деталі оздоблення і спосіб виготовлення валентинок був різноманітним: тканина, блискітки, бісер, солоне тісто, кольоровий папір, стрічки,вишивка, малюнки, солодощі та інші прикраси та матеріали. Незмінною залишалася тільки форма валентинок у вигляді серця.
Фінальною частиною свята стало оголошення і нагородження переможців конкурсу,а також всіх учасників заохочувальними подарунками. По закінченню свята всіх учасників конкурсу чекав солодкий стіл.

Валентинки,що виготовили наші учасники стануть чудовим та приємним подарунком для їх близьких,рідних та друзів. Адже, вони відображатимуть справжні та щирі почуття дітей.

Ми щиро вдячні усім учасникам за участь у конкурсі і впевнені у тому,що Ваша фантазія та старанність буде й надалі активно проявлятися у майбутніх конкурсах та масових заходах бібліотеки.

2012-02-07T15:52:00.000-08:00

Любі наші користувачі!

Наближається день, який чекають з нетерпінням всі закохані - День Св. Валентина. Відзначають цей день 14 лютого.
День Святого Валентина — відмінний привід зізнатися у своїх щирих почуттях.

Традиційним атрибутом цього свята є "валентинка". Чим вона оригінальніша і незвичніша, тим приємніше її отримувати.
Тож, якщо Ви хочете висловити свої почуття оригінальним способом,змайструєте подарункову листівку самостійно. Відшукати нові та оригінальні ідеї Вам можуть допомогти наші періодичні видання або ж безкоштовні Інтернет-ресурси.
Існує таке повір’я,що обмінявшись подарунками - валентинками, зробленими своїми руками у День всіх закоханих, вони стануть оберегами любові.

Отже, оголошується конкурс на виготовлення найкращої "валентинки".Свої вироби принести до 12.02.2012 р. Всіх учасників запрошуємо на свято до Дня Св. Валентина, яке відбудеться 12.02.2012р. о 15.00 год. в нашій бібліотеці,на якому буде визначено переможця!

Поспішайти взяти участь,бо часу залишається небагато. Порадуйте та здивуйте близьку Вам людину валентинкою, зробленою власноруч і, будьте переконані, що їй неодмінно сподобається!

7 чудес Волині

2012-02-05T00:30:00.000-08:00

Всеукраїнська акція "Сім чудес" була ініційована Миколою Томенком і стартувала у травні 2007 року. Згодом, регіональні оргкомітети представили своїх претендентів на звання Семи чудес . З них був складений список 100 претендентів,серед яких була й Волинська область,яка представила свої «Сім чудес Волині».Ініціатором його створення є Волинський туристичний клуб «Ми».

Право називатися справжнім волинським чудом отримали: Володимир - Волинський Свято-Успенський собор (XII ст.), Зимненський Свято-Успенський Святогірський жіночий монастир (XI ст. ), Загорівський Різдво-Богородичний монастир (XVI ст.), Луцький замок (XIV-XVст.), Літературно - меморіальний музей-садиба Лесі Українки у селі Колодяжному Ковельського району, Олицький замок князів Радзивілів (XVI ст.) та Історико - архітектурні пам’ятки міста Берестечка.

Даний фільм та буклет створювався протягом трьох років з метою визначити та популяризувати туристичні об'єкти, привернути увагу громадськості і державну владу до збереження нашої історичної та культурної спадщини волинського краю.

Отож, ми маємо можливість представити Вашій увазі DVD диск, який можна переглянути на комп’ютері та буклет чотирма мовами (українською, російською, польською, англійською), які нещодавно надійшли до нашої бібліотеки і неодмінно привернуть Вашу увагу. Матеріал викладено у цікавій та зрозумілій для всіх формі.

Запрошуємо усіх бажаючих переглянути та оцінити наші бібліотечні новинки!!!

Пам’яті героїв Крут

2012-01-29T00:30:00.000-08:00

Дата 29 січня увійшла в українську історію як день пам’яті мужніх героїв, що душу й тіло поклали за самостійність, волю та незалежність Батьківщини. Це був бій на залізничній станції Крути під селищем Крути. Ця жертовна любов зародилася в серцях молодих людей – представників українського студентства: „Понад все вони любили свій коханий край”, — писав Павло Тичина.

На похороні у Києві, біля Аскольдової могили, президент Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш під назвою «Пам'яті тридцяти». Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками. Лише згодом, у 2006 році на місці бою встановлено пам'ятник.

Вшановуючи пам'ять про загиблих студентів наша бібліотека організувала тематичну книжкову полицю «Крути - наша слава, наша історія» ,з якою ознайомилися наші читачі. Також,була проведена історично - інформаційна перерва «Пам’яті героїв Крут» на якій діти прочитали поезії про трагічну загибель студентського куреня під Крутами, яка стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну.

Україна пишається молодими Героями. Пам’ять про них, як і та велична справа, за яку вони боролися – невмируща. Адже, «Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього»,– говорить народна мудрість. Саме тому, ми повинні знати свою історію, своє минуле. Вічна їм слава!

ПАМ'ЯТІ ТРИДЦЯТИ

На Аскольдовій могилі

Поховали їх —

Тридцять мучнів українців,

Славних молодих...

На Аскольдовій могилі

Український цвіт —

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадника рука?

Квітне сонце, — грає вітер

І Дніпро-ріка...

На кого завзявся воїн?

Боже, покарай!

Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих.

На Аскольдовій могилі

Поховали їх.

Павло Тичина, 1918 рік

Україно,Соборна державо,сонценосна колиско моя!

2012-01-22T10:30:00.000-08:00

Величнаі свята, моя ти Україно,
Лише тобі карать нас і судить
Нам берегти тебе, Соборну і єдину
І нам твою історію творить!

Двадцятестоліття залишило нам у спадок вершинні події минулого,які, віддаляючись,невтрачають своєї значущості та актуальності, в яких пам'ять про історичний досвід боротьби українського народу за свободу, незалежність, державність.

До таких подій належить 22 січня 1919 року – день ухвали Акта ЗлукиУкраїнської Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки.Цій даті судилося навічно вкарбуватися в історію України величним національнимсвятом – Днем Соборності та Свободи України.

З нагоди свята Дня Соборності та Свободи України у нашій бібліотеці пройшла історична година «Україно,Соборнадержаво,сонценосна колиско моя!»,на якій учні ЛюбитівськоїЗОШ підготували цікаві історичні факти подій1919 р.,що передували об’єднанню України,а також про їх значення в історіїнашої держави.

Також, присутні переглянули постійно діючу виставку
«Є держава наша Українаі є її невтрачений народ».

З нагоди величногосвята українського народу – ДняСоборності України, бажаємо Вам міцногоздоров’я, щастя, добра, миру, злагоди іглибокої віри у гідне майбутнє рідного краю та України! Нехай все задумане на користь і благонашої країни здійсниться!Пишаймося,що ми Українці і пам’ятаймо,що уєдності сила нашого народу!

Тобі,Україно, мій мужній народе,
Складаю я пісню святої свободи
Усі мої сили і душу широку
Й життя я віддам до останнього кроку
Аби ти щаслива була, Україно
Моя Батьківщино!

2012-01-19T00:30:00.000-08:00

Святом Хрещення закінчуються Різдвяні свята, які тривають з 7-19 січня. Згідно з біблійною розповіддю Христос був охрещений у водах річки Йордан, що і дало другу, народну, назву свята. Напередодні, тобто 18 січня, вся родина як і перед Різдвом збирається за столом. До столу подаються лише пісні страви і готується Голодна, або ж Бідна кутя. Походження назви пояснити важко, можливо тому, що весь день напередодні Водохрещі не можна нічого їсти. На Голодну кутю припадає цікавий обряд, який має назву «Вигнання куті». Суть його полягає в тому, що потрібно взяти горщик де варилась кутя і розбити їх об ворота, при цьому примовляючи:"Геть, кутя, з покуття!".

В церквах цього вечора освячують воду, яка набирає особливої сили та цілющості. Хрещенська вода допомагає лікувати різні хвороби та відвертає будь-яке лихо,тому було важливо не тільки спробувати цієї води,а й скропити кожен куточок оселі свяченою водою,щоб у домі був лад та спокій. В ніч на Водохрещі вірили,що тварини можуть розмовляти людською мовою, але прислухатись до їх розмови не потрібно, бо це не віщувало нічого доброго.

В день Водохреща громада, збиралась поблизу водоймищ де відбувались церковні відправи,а в кризі робили ополонки у вигляді хреста та вирізали царські врата. В такій ополонці було прийнято купатися,бо люди вірили у цілющу силу освяченої води. Особливо цьому дню раділи діти,адже, на них чекало стільки цікавих дійств. Одне із них випускання голубів. Ці птахи символізували свята, що закінчуються і їх випускали на волю. Саме на Водохрещі закінчуються ціла низка Різдвяно-Новорічних свят,а тому в народі говорили: «Тріщи не тріщи, а вже минули Водохрещі»,а ще була прикмета:«якщо під час освячення води йде сніг - добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба».

19 січня,з нагоди свята Водохреща,відбувся обряд освячення у бібліотеці,який провів священик Любитівської Свято-Покровської церкви отець Василій.

Прийміть наші щирі вітання і сердечні побажання з нагоди свята Водохреща! Міцного Вам здоров'я, миру, добра та сімейної злагоди !

Христос Охрестився!
Хай в вашій оселі радість панує,
Христос Охрестився, мир світу дарує,
Щоб мали ви міцне здоров’я,
Щоб сповнилися мудрості і сил,
Щоб кожен день уже сьогодні,
Лиш тільки радість приносив!

2012-01-15T00:30:00.000-08:00

В Україні Новий рік святкують двічі: 1 січня – за новим стилем, і 14 січня – за старим. В українських традиціях – це ще й свято преподобної Маланки, яке передує другому празнику різдвяного циклу – Василю. Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні торжества та справити гостини, які в народі так і називають — гостини Меланки. Отже,13 січня установлене свято на честь знатної римлянки Меланії (Маланки), яка з юних років і до кінця днів своїх прямувала до Христа. Переддень Старого нового року – це ще й час магії і ворожінь,тому наші предки у цей день проказували спеціальні замовляння на щастя,врожай та добробут у родинах.

За традицією, на Щедрий вечір, господар прибирає домівку, а господиня готує вечерю. На столі має бути 12 різноманітних страв, серед яких обов’язкова друга щедра кутя. Крім того, цього вечора пекли млинці, пироги та вареники, щоб ними пригостити щедрувальників та посівальників. У сучасні ж дні щедрувальників пригощають лише цукерками, фруктами та грошима. Вважалося,що перший посівальник приносить щастя до оселі,тому його пригощали особливо щедро. Окрім засівачів-одинаків, існували цілі засівальницькі ватаги. Тоді цей цікавий обряд перетворювався на справжню виставу, де головними дійовими особами були Василь, Меланка, циган та ін.

14 січня свято відзначають на честь архієпископа Василя Великого , родина якого була дуже відомою та щиро відданою християнській вірі. За часів розколу християнської церкви цей святий отець зробив дуже багато для віруючих людей, зокрема допомагав їм не втратити віру, закликав до терпіння, смирення та мужності. Пізніше Василь Великий заснував два монастирі — жіночий і чоловічий, у кожному окрузі своєї митрополії утримував богадільні та будинки для прочан. Його життя — справжній зразок для наслідування.

Святого Василя Великого вважали покровителем хліборобів і тому в його день годилося засівати оселі збіжжям. В основному це робили хлопчаки і юнаки .Вважають, що перший посівальник приносить щастя в хату. Зерно, що залишилося після посівання, відразу ж не прибирають, а лише згодом віддавали птиці чи худобі. У цей день не можна нічого різати, адже саме 14 січня Ісусові Христу зробили обрізання. Старий Новий рік і понині святкується в Україні, Росії, Білорусі, Сербії, Чорногорії та окремих районах Швейцарії.

Яскраві Новорічно-Різдвяні свята приносять у кожну родину особливий настрій,радість,затишок й добро.Цього найчарівнішого періоду року,коли світ поринає у зимову казку,срібним дзвоном перепливаються колядки і щедрівки,з нетерпінням чекають дорослі й діти.

Із щирими вітаннями з нагоди Різдва Христового і Нового року гурт колядників і щедрувальників Будинку культури с.Любитів побували в установах Любитівської сільської ради,а також привітали жителів села зі святами.

Старий Новий рік - це можливість ще раз відмітити настання Нового року зі своїми близькими, друзями і коханими.Тож,привітайе своїх рідних,гадайте, щедруйте та насолоджуйтеся святом.І нехай в ніч з 13 на 14 січня збудуться найзаповітніші бажання, які принесуть вам тільки позитивні емоції!

Ходить Ілля на Василя,

Несе пугу житяную

Куди махне – жито росте,

Краси Боже жито, пшеницю

І всяку пашницю.

У полі ядро,

У будинку добро.

У полі колосок,

А в будинку – пиріжок.

Здрастуйте, з Новим роком,

з Василем!

Христос народився - Славімо його!

2012-01-09T00:30:00.000-08:00

Одне з найзнаменніших і найвеличніших свят церковного календаря, яким започатковується рік, є Різдво Христове. Це свято, яке знають, люблять і яке з нетерпінням чекають люди різні у своїх національних традиціях, культурі, релігійних переконаннях та поглядах. Хтось відзначає це свято за Юліанським календарем,а хтось за Григоріанським. Це свято приходить до людей морозної ночі в годину опівнічної храмової служби, в сяйві свічок, у світлі зірок і гучному співі церковного хору.

В Україні Різдво належить до великих свят, які відзначаються досить урочисто. Торкнемося теми різдвяних традицій. Вони тягнуться ще від наших предків. Зокрема, на час коли святкуємо Різдво припадало старослов’янське свято зимового повороту сонця – це свято нового хліборобського року, нового сонця, що супроводжується багатьма обрядами які мають забезпечити добрий урожай, добробут, закликати сили природи для допомоги господарю. В цей день була поширена ворожба дівчат на майбутнє одруження, господаря на врожай і ін.

Важливе місце на Різдво відводилось дідухові. Дідух - це сніп з колосків різних злакових культур – пшениця, просо, овес, ячмінь. Дідуха вносив в дім господар оселі з віншуванням прожити щасливо в здоров’ї і злагоді наступний рік і ставив на покутті, під образами.

Символом вічного світу та життя, щастя і радості, що прийшли разом із Христом, є вічнозелена прикрашена ялинка. Верх її увінчаний прекрасною зіркою - у пам'ять про Віфлеємську зірку, що вказала шлях до Христа. Колись, у старих часах, ялинку прикрашали яблуками, горіхами, цукерками і свічечками. Це – символ Божих ласк і милостей. Солодкість цих прикрас – символ небесних радостей і радостей християнського життя. Українці це свято відзначають у сімейному колі з 12 –ма пісними стравами,які символізували 12 апостолів Христа, або ж 12 місяців року. Головною стравою була кутя - символ духовного багатства християнського життя. Як і годиться в християнській родині, вечерю розпочинають з молитви,а на столі горіло три свічки – як символ Пресвятої Тройці.

Накриваючи на стіл господиня під скатертину клала пучечок сіна,яке символізує сіно вертепу, в якому народився Месія, солома на столі – ясла, в які Марія поклала Ісуса, а білий обрус – пелени, в які Христа сповито. На одному з кутів стола кладуть під обрус або три зубці, або три головки часнику – символ приходу трьох царів,а ще як оберіг від нечистої сили та хвороб. Також,в святвечір вшановували пам’ять про померлих родичів,залишаючи після вечері їжу на столі.

Зранку всі люди йдуть до церкви на Святкову Службу Божу,а ввечері переодягшись у біблійних та казкових персонажів дорослі та діти збирались у гурт та співали колядки прославляючи народження сина Божого,Ісуса Христа. Такі убирання наповнюють наше життя феєрією чудес і магією перевтілення. А ще,в цей вечір, годиться пробачати одне одному образи, щоб на повну міру відчути радість життя. Протягом свят люди вітаються один до одного:"Христос народився - Славімо його".З Різдва до Водохреща продовжувались веселі зимові святі дні.Різдво-це ще й свято надзвичайно популярне у всьому світі і є одним з найбільш значущих і стародавніх традицій в людській історії.

Тож, напередодні Різдва ми вирішили більш детально ознайомити наших маленьких відвідувачів з обрядами,звичаями та багатством символів наших народних традицій.

Якщо дітям було цікаво ознайомитись та пригадати вже відомі більшість українських традицій згадані вище,то не менш цікавим було б торкнутись теми різдвяних традицій інших країн світу.

Ми запропонували дітям здійснити віртуальну мандрівку "Різдвяна подорож світом" з якої діти дізналися багато цікавого про історію святкування Різдва, різдвяні традиції, головні страви святвечора, традиційні подарунки до Різдва у різних країнах світу. Відвідавши святковий захід діти захоплено ділилися здобутими враженнями,а по закінченні заходу переглянули тематичну книжкову полицю "Ой радуйся,земле!" з якої взяли додому вподобані книжечки з новорічними віршиками, щедрівками, колядками.

Тож, запрошуємо і Вас скористатися безкоштовним Інтернетом в пошуці потрібної інформації,а ще у нас в наявності ще чимало книжкових новинок,які Вам обов’язково стануть у пригоді у розпалі зимових свят!!!

З нагоди Різдвяних свят бажаю здоров’я і радості, добра і затишку, Божої ласки і любові!

Хай смачна кутя удастя,
хай в сімї панує щастя.
Щоб весела коляда
мир вам в хату принесла.
Щоб весело і багато
провели Різдвяне свято!

Хай в році новім, при святому Різдві,

всі мрії сповняться - давні й нові.
Як тим Пастирям, хай вам Ангел щоднини
приносить додому приємні новини!
Царі, що ітимуть Ісуса вітати,
хай вступлять з дарами й до вашої хати!

Хай ангел торкнеться Вас ніжно крилом,
зігріє вам сердце Різдвяним теплом.
Хай радість, кохання наповнять ваш дім,
оселяться щастя та спокій у нім!
Христос ся рождає! Славімо його!

2011-12-30T15:00:00.000-08:00

Шановні користувачі та відвідувачі нашого блогу!

Щиросердечно вітаємо Вас з Новим 2012 роком та святами,які у пахощах вічнозеленої красуні ялинки та сяйві прикрас об’єднали найкращі сподівання і мрії з традицією підбивати підсумки й аналізувати перспективи.Чимало було вже зроблено за минулий рік і ще так багато нових ідей та планів,які б хотілося втілити у життя з допомогою Вас,дорогі наші користувачі.Адже наша бібліотека, працює для Вашого духовного та культурного розвитку,а безкоштовний Інтернет нашої бібліотеки слугуватиме Вам для швидкого та зручного пошуку потрібної інформації, розширить коло ваших друзів та заповнить ваше дозвілля.

Тож, бажаємо Вам міцного здоров’я, втілення задумів та мрій, творчих перемог, наукових осяянь, гідних друзів, надійних колег.Не зупиняйтесь на досягнутому, оволодійте всім багатством знань людства! Нехай Господь благословить Ваші щирі наміри! Думкою,словом,вчинками і власним прикладом робіть цей світ кращим, добрішим, оновлюйте вірою, сповнюйте новою надією і самовідданою любов’ю.

Відтак, ми докладатимемо ще більше зусиль,щоб Ви були задоволені нашою роботою і якнайчастіше заходили до бібліотеки, адже, попереду ще чимало цікавих та захоплюючих масових заходів,конкурсів,тематичних вечорів,свят, книжкових новинок та Ваших улюблених нових номерів періодичних видань. Дякуємо усім тим,хто хоч якось допомагав у нашій роботі, надіємося на тісну співпрацю з Вами у майбутньому!

З Новим роком, добрі люди!
Сподіваюсь з вами буде
Запашна, смачна хлібина,
Щастям, сповнена година,
Сіль жадана на столі,
Лад і спокій на землі!
і нехай у Вас не буде
Горя, смутку і біди.
Ну, а поруч щоб завжди
Крокувала доброта.
Найдорожча і свята.
Хай любов заходить в дім,
Хай добро панує в нім.
Хай в родинах спокій буде,
Хай щастить Вам скрізь і всюди!

"Все життя - один політ"

2011-12-25T17:22:00.000-08:00

Відомому волинському письменнику Василю Слапчуку до його багатьох почесних звань, премій та нагород нинішній грудень додав ще одне,особливе звання – ювіляр. Як і кожне інше, воно далося митцеві нелегко,як сходження на високу круту гору.Адже,шлях Василя Слапчука - це шлях воїна й поета,наповнений вражаючими подіями та творчими здобутками.

Його життєва дорога була тернистою і в своїх творах він намагався згармоніювати світ,несучи в собі фізичні страждання і біль,як особисту спокуту і провину. Афганська війна,на якій довелося бути поетові,значно відобразилась в його творчості, бо саме в болю і стражданні знайшов мудрість. Недарма ж, Д.Стус назвав В.Слапчука одним «із тих постатей в українській літературі, яких поставив би у першу п’ятірку найважливіших, найактуальніших, найцікавіших».

Сьогодні ж, В. Слапчук ділиться з молодими авторами своїм величезним літературним досвідом, майстерністю творчого писання, закликає бути новаторами в літературі, він не нав’язує своєї думки, лише тактовно підказує і скеровує у потрібне русло, говорячи що література – це важка щоденна праця. Він часто говорить, що не можна навчити писати, бо це талант від Бога. Мета письменника – виявлення і заохочення молодих талантів Волині.

З нагоди 50-ї річниці від дня народження Василя Слапчука в бібліотеці було проведено літературну годину. Запрошені учні школи слухали розповідь про життєвий та творчий шлях письменника,а також, декілька поезій,що підготувала Шевчук Вікторія,учениця 9 кл.Не менш цікавою була розповідь-відгук на прочитану книгу «Риба під парасолем» учениці 9 кл. Шевчук Оксани,завдяки якій вона стала переможницею конкурсу «Найкращий читач України 2010» та побувала у Львові на фестивалі дитячого читання «Книгоманія». Закінчилася літературна година переглядом оформленої тематичної книжкової полиці «Все життя – один політ»,з якою учнів ознайомили бібліотекарі.

Тож, ми зичимо ювіляру міцного здоров’я,творчих злетів, невичерпного оптимізму, прихильності долі,відданих читачів,нових здобутків і перемог!

Ми матір називаємо святою

2011-12-15T16:24:00.000-08:00

Найголовніше покликання кожної жінки – бути матір’ю, сповідувати материнство, продовжувати свій рід і родовід.Що може бути прекрасніше, ніж крик новонародженого немовляти.
Найрідніша людина у житті для кожного з нас – мама,бо саме вона дає нам дорогоцінне життя. Після появи дитини на світ мати вчить свою дитину, добра й любові, охайності й працьовитості, мудрості й правди, розрізняти добро і зло, любити рідний край, свою мову, культуру та звичаї, людей,природу, тварин

Матері… Все життя дивляться вони нам услід,сподіваючись від своїх дітей найвищих духовних злетів та досягнень у їхньому житті.

Мати,тільки вона нічого не пожаліє для своєї дитини,це вона у хвилину небезпеки зробить все можливе,щоб захистити свою кровинку,зазнає будь-яких труднощів,щоб жилось її краще, віддасть всю свою мудрість,тепло свого серця,своє здоров’я . Адже, материнська любов – щира,вірна,безкорислива,вічна,найсвятіша.Мати – захист і притулок для дитини – вона її опора і совість. Все-все, що є в нас найкращого,все від неї,від рідної неньки.

В Україні материнство завжди вшановувалось й сьогодні воно також заохочується і охороняється державою.Почесне звання України "Мати-героїня" присвоюється жінкам, які народили та виховали до восьмирічного віку п'ять і більше дітей. Неодмінною умовою для присвоєння такого звання є вагомий особистий внесок матері у виховання дітей в сім'ї, створення умов для здобуття ними освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей.

Тож і в селах Любитівської сільської ради є жінки,яким доля дарувала ці щасливі моменти не раз й не два,а п’ять,а то й більше разів. В бібліотеці с.Любитів,відбулося урочисте вручення почесного звання нашим сільським мамам-героїням.Цю почесну місію вручення посвідчення,яке підтверджує звання «Мати- героїня» і нагрудного знака виконав сільський голова Павлов В.І.

Для запрошених мам-героїнь був організовано привітальну програму,на якому діти висловлювали найкращі привітання та побажання,а ще прозвучали чудові вірші та пісні присвячені головним винуватцям свята.

По закінченню дійства матері-героїні висловили сердечну вдячність усім організаторам свята,після чого їх запросили за святковий солодкий стіл.

Ми теж,бажаємо усім матерям-героїням міцного здоров’я, великого материнського щастя, поваги та шани від Ваших дітей,нехай стелиться Вам довга дорога, ніколи не знають болю Ваші ніжні материнські серця, хай у Ваших оселях лунає веселий сміх онуків і правнуків!

Вітаймо матір-джерело любові

В свята,і будні – повсякчас.

І не жаліймо ніжності у слові,

Вона стократ повернеться до вас.

Вітаймо матір-єдність протиріччя

Серця свої складаймо їй до ніг.

У ній живе вся мудрість вікторина,

Вітаймо матір – щастя оберіг!

Село наше рідне Любитовом предки назвали..

2011-12-12T06:06:00.000-08:00

Рідний наш Любитів,у борні гартований,

Росами умитий,вітром обцілований,

Зеленню заквітчаний,сонцем обігрітий,

Працею увінчаний,рідний наш Любитів.

Олена Чабан.

   Такими словами, 12 грудня, в нашій бібліотеці розпочала краєзнавчу годину «Село наше рідне Любитовом предки назвали ...» вчитель Борбенчук Н.А. Вона розповіла присутнім школярам про історію та давні пам’ятки села,про відомих і талановитих людей,які народилися у с.Любитів, і прославили рідне село.
   Зокрема,згадала й про С.М.Підгірського, який народився в с.Любитів,у сім’ї заможного селянина,був активним діячем українського національного руху,адвокатом,одним з найактивніщих організаторів «Просвіти»,редактором першої на Волині газети – «Громадянин»,а також членом Центральної ради у Києві.
   Волинські письменники-земляки теж писали та згадували про Любитів у своїх творах.Це,зокрема, Сергій Рудик,Петро Гоць,Олена Чабан,Ольга Калашева,Н.Гуменюк та багато інших.

Особливо, ожвавив інтерес слухачів цікавий та відомий факт про те, що геніальна поетеса та письменниця Леся Українка бувала в нашому селі та перепливала Любитівське озеро.

Учні школи пригадали легенди про походження назви села, а також,прочитали декілька поезій,а ось учениця 9класу,Войтюк В.В.,написала власний вірш про с.Любитів.

Бібліотекар Мрочковська В.П. доповнила краєзнавчу годину розповіддю про історію нашої бібліотеки,а також провела вікторину «Люби і знай свій рідний край»,на запитання якої охоче відповідали діти. Також,у бібліотеці були організовані тематичні полиці «Моє село – краплиночка на карті», «Творчість наших земляків».

Чудовим доповненням стала фотовиставка «Рідний Любитів –казка і диво,Рідний Любитів –доля моя.» на якій були представлені роботи нашого земляка,уродженця с.Любитів – Гузовського П.М. Петро Миколайович працював вчителем трудового навчання в Любитівській ЗОШ, був агрономом,нині чудовий господар,дбайливий пасічник та надзвичайно талановита людина,здібності якого проявляються в усіх справах за які він береться. У нього не лише золоті руки,а й розвинене велике відчуття любові до прекрасного. Адже,серед щоденних господарських турбот завжди знаходить час на улюблені справи - бджільництво та фотографування. В його роботах відтворена надзвичайна краса Любитівського озера,улюблені мальовничі пейзажі рідної місцевості, квіткові та апетитні композиції з достиглих соковитих ягід,а ще власна пасіка. Фотолюбитель бачить прекрасне у всьому,навіть у дрібних витворах матінки природи,таких як: вранішня роса на тендітній квітці чи павутинка,що обвила різнобарвні айстри.Роботи П.Гузовського немов промовляють:«Мить –ти прекрасна,зупинись..»,закликаючи серед щоденних турбот зупинитись хоча б на мить і вгледіти всю навколишню красу такої рідної для нас любитівців,місцевості.
Краєзнавча година закінчилася переглядом чудових робіт,про що свідчили захоплюючі погляди відвідувачів.

Виставка діятиме ще протягом тижня,тож запрошуємо усіх бажаючих!Поспішайте,ми чекаємо на Вас!Приємного перегляду!

Декілька фоторобіт П.М.Гузовського.

Пам'ять про голодні роки.

2011-11-27T15:45:00.000-08:00

На підвіконні палахтить
Скорботи полум’я священне –
То свічка пам’яті горить
За всіх безвинно убієнних.

Українська історія багата на великі й героїчні моменти,але досить в ній трагічних та болючих сторінок. Однією з найбільших і найстрашніших трагедій українського народу стали три хвилі Голодоморів та найстрашнішими були 30-ті роки.

1933 рік...Найчорніший час в історії України. В світі не зафіксовано голоду,подібного тому,що випав тоді на долю однієї з найродючіших і найблагородніших країн.

Як сталося,що без стихії,без засухи,без війни на квітучій українській землі стільки людських життів були приречені на смертні тортури? Нині ми знаємо,що то було.

Українці стали жертвами свідомого і чітко спланованого безбожним тоталітарним режимом сталінського геноциду проти українського народу. Вибита з голодуючого українського села сільгосппродукція відправлялася в різні регіони України. Саме в той час, коли люди в Україні голодували і вмирали голодною смертю, багато хліба вивозилося за кордон.

Разом з організованим Голодомором тривало знищення історичної, культурної та духовної пам’яті українців. Ця жахлива трагедія забрала мільйони життів таких працьовитих,мирних і цілком безневинних громадян України. За своїм вражаючим масштабом Голодомор перевищив навіть втрати нашого народу під час Другої світової війни.

Час все більше віддаляє нас від тих,жахливих подій,але пам'ять людська жива. І ми,не маємо права забути про цю трагедію!Вона повинна стати уроком як для українців,так і для всього людства.

Наш обов’язок щорічно вшановувати пам'ять про всіх загиблих земляків,молитись за їхні душі та просити у Всемогутнього Господа,щоб у майбутньому ніде і ніколи не повторилося подібного злочину!

Прошу, у серці запаліть
Скорботи полум’я священне
Та скрізь століття пронесіть
Сльозу безвинно убієнних!

У суботу,26 листопада, в с. Любитів, працівники культури, місцевої влади та учні Любитівської ЗОШ приєдналися до Всеукраїнської акції «Запали свічку». В Будинку культури о 16-ій годині було запалено свічку,вогник якої є символом нашої пам’яті та скорботи. В бібліотеці була проведена година скорботи «Пам’ять про голодні роки»,а в читальному залі облаштовано книжкову полицю «Пам’ять людська не забуде повік ».

Пройдуть роки, минуть десятиліття, а трагедія українського народу все одно хвилюватиме серця та душі людей. Україна пам’ятає!Світ визнає!Вічна пам'ять загиблим!

ГОЛОДОМОР

Чимало різних лих
Спіткали наш народ.
Та найстрашнішим з них
Був штучний голод

Не забудеться ніколи
Те голодне лихо
Й ті роки, що в Україні
Люди помирали тихо.

... забуто про моральність,
Про людські всі почуття.
Йдуть до хати енкаведисти
По чиєсь життя.

Забирають все з будинку,
Не лишають й крихти.
Ну то й що, що там дитинка,
Що нема що їсти?

Ходить голод по Вкраїні
Люди помирають.
Навіть того, хто ще дише
До мерців кидають.

Страх вселяється у серце
Нема де сховатись.
Смерть у вічі заглядає.
Вже не врятуватись

Вимирають цілі села —
Не виносять муки.
Від голоду опухлі діти
Гризуть свої руки.

Втрачають розум матері -
Всім сльози, а їм сміх -
Зачинивши у коморі
їдять дітей своїх.

А у цей час хліб з країни
За кордон вивозять,
їй він зовсім не потрібен,
Хоч вона за ним голосить.

Минуло вже чимало років
Від тих страшних подій —
А ми все визначить не можем
На совісті вони чиїй.

Нікітіна Рєгіна.

Увага! Оголошено нові творчі конкурси!

2011-11-15T06:55:00.000-08:00

Всеукраїнський конкурс «Ми – підлітки. Краще оповідання-2011» проводиться з метою:

· підтримки та розвитку дитячої творчості;

· формування та виховання у підлітків любові до літературного слова;

· пошуку і підтримки талановитої та обдарованої молоді;

· привернення уваги громадськості до проблем та життя підлітків;

· поповнення національної літератури творами про сучасне життя підлітків.

Завдання конкурсу: виявлення та підтримка талановитих, здібних дітей, здатних до творчої літературної діяльності.

Учасники повинні виконати такі завдання:

Написати творчу автобіографію.
Написати власний літературний твір-оповідання або кілька оповідань на тему життя сучасних підлітків в Україні загальним обсягом не менше чотирьох сторінок у заданих умовами конкурсу параметрах (обсягом не менше 10000 комп'ютерних знаків з урахуванням пробілів).
Готові матеріали переслати на конкурс в електронному вигляді у форматі Word; гарнітура (шрифт) Times; форматування: кегель 14; міжрядковий інтервал – одинарний; абзацний відступ – 0,5; вирівнювання тексту – по ширині, для заголовка – по центру; поля – по два сантиметри (2 см) з усіх чотирьох боків (угорі, знизу, справа, зліва).

Оцінюються такі показники:

володіння українською літературною мовою;
побудова сюжетної лінії;
яскравість або оригінальність літературних образів (персонажів твору);
емоційна складова твору;
наявність та виразність власного авторського стилю;
коректність оформлення поданих на конкурс електронних матеріалів.

Всеукраїнський конкурс «Кращий переклад 2011» проводиться з метою:

· заохочення дітей до вдосконалення та поглиблення знань з іноземної мови;

· підтримки та розвитку дитячої творчості у формі самостійного літературного перекладу;

· формування та виховання у підлітків любові до літературного слова шляхом власної перекладацької діяльності;

· заохочення дітей до самостійних перекладів;

· вироблення в них навичок до самостійної роботи над перекладом з оригіналів світової літератури на українську мову;

· пошуку і підтримки талановитої та обдарованої молоді.

Завдання конкурсу: виявлення та підтримка талановитих, здібних дітей, здатних до творчої перекладацької діяльності.

Учасники повинні виконати такі завдання:

Написати творчу автобіографію.
Виконати переклад українською мовою одного із запропонованих текстів зарубіжних літературних творів англійською, французькою або німецькою мовами, які представлені організаторами в оригіналі.
Готові матеріали переслати на конкурс в електронному вигляді у форматі Word; гарнітура (шрифт) Times; форматування: кегель 14; міжрядковий інтервал – одинарний; абзацний відступ – 0,5; вирівнювання тексту – по ширині, для заголовка – по центру; поля – по два сантиметри (2 см) з усіх чотирьох боків (угорі, знизу, справа, зліва).

Оцінюються такі показники:

вміння точно та влучно передати думку оригінального твору українською мовою;
творчий підхід до літературного перекладу;
володіння українською літературною мовою ;
наявність власного авторського стилю;
коректність оформлення поданих на конкурс електронних матеріалів.

Бажаючі взяти участь у конкурсі можуть отримати запропоновані організаторами для перекладу тексти на сайтах: http://www.marko-ta-harko.io.ua/ та http://www.korekta-vk.com/, http://chl.kiev.ua/default.aspx?id=6013.

Додаткова інформація:

ü У конкурсах беруть участь учні середнього та старшого шкільного віку (7-11 класи) середніх навчальних закладів та читачі бібліотек, що обслуговують дітей.

ü Конкурси є відкритим. Організація та проведення конкурсів здійснюється Національною бібліотекою України для дітей та Творчим клубом «Марко та Харко».

ü Готові роботи приймаються тільки в електронному вигляді на електронну адресу MH-konkurs@ukr.net з 15 жовтня 2011 р. до 15 лютого 2012 р.

ü Оголошення та нагородження лауреатів конкурсів буде проведено 2 квітня 2012 року в м. Києві, в приміщенні НБУ для дітей під час проведення урочистих свят, присвячених Дню книги. Інформація про результати конкурсу, а також роботи лауреатів розміщуються на сайтах: http://www.marko-ta-harko.io.ua/ та http://www.korekta-vk.com/, http://www.chl.kiev.ua.

ü Ті роботи, які матимуть найбільшу кількість відвідувань на вказаних вище сайтах, будуть також відзначені та нагороджені.

ü Роботи лауреатів конкурсу друкуються у спеціальному виданні (збірнику). Вихід цього видання у світ забезпечують видавець Вадим Карпенко та рекламно-видавнича фірма "Коректа" власним коштом.

Деталі конкурсу можна дізнатися на сайті Національної бібліотеки України для дітей за адресою : http://www.chl.kiev.ua/

Усім учасникам,які бажають взяти учась у конкурсах бажаємо успіху та творчого натхнення!

2011-11-11T17:32:00.000-08:00

Нещодавно,8 листопада,міська та районна влада м.Ковеля зустрічала гостей із Польщі, для яких відбулося засідання круглого столу «Ковельщина і Холмщина: без кордонів»,приурочене 10-річчю співпраці з Хелмським повітом Республіки Польща.

По завершенню круглого столу відбувся святковий концерт організований у Центральній районній бібліотеці,на якому прозвучали чудові пісні у виконанyі народного хору «Вишиванка».

Програма перебування гостей була дуже насиченою і цікавою. Для них було організовано екскурсію по місту Ковелю,після чого представники гмін побували в ряді населених пунктів Ковельського району,щоб ознайомитися з роботою колег та обмінятися досвідом.

Представниця гміни Савін,Катерина Барчук, завітала в наше с.Любитів відвідавши Любитівську ЗОШ,сільську раду,лікарню та бібліотеку.Мрочковська В.П. – ознайомила гостю із роботою бібліотеки та книжковим фондом. Після розповіді гостя подякувала і продовжила свою подорож по с.Любитів.

(Для довідки)

Гміна Савін – сільська гміна (волость) в Польщі,екологічно чисте середовище і мальовничий пейзаж. Основне завдання гміни полягає у збереженні унікальних цінностей: лікарні-притулку,заповідних лісів та Національних парків,рідкісних видів птахів та архітектурних пам’яток. Протягом року, гміна Савін організовує безліч заходів і захоплюючих маршрутів для туристів,а вже на втомлених гостей чекає зручна ночівля на туристичній базі в Савіні. Детальна інформація: www.sawin.pl

"Там, де живе рідна мова, живе український народ"

2011-11-10T15:46:00.000-08:00

Мово рідна,слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько –

Тільки камінь має.

(С. Воробкевич)

Із сивої глибини віків бере початок наша мова. Роками плекала її земля предків,передавала з покоління в покоління. Мова–найдорожчий скарб будь якого народу, це серце нації,яка робить державу сильною і високорозвиненою. Та багато жорстоких століть пережила невмируща українська мова,мужньо витерпівши наругу і найлютіші часи заборон писемності рідною мовою.Але вона вистояла,ввібравши в себе все найкраще, найніжніше, найвеличніше, наймудріше, найблагородніше, найпоетичніше і найболючіше: перший голос немовляти,голосний сміх щасливої дитини і зворушливий плач сироти,блакить високого неба і золото сонця пшеничних ланів,гіркоту поневіряння на чужині і відчуття піднесеності в молитві до бога за рід свій,за Україну,за мир,добро і спокій на всій планеті.

Уклін чолом народу,

Що рідну мову нам зберіг,

Зберіг в таку страшну негоду,

Коли він сам стоять не міг.

(О. Олесь)

Мова – це невичерпна духовна скарбниця,до якої народ безперервно докладає свій досвід,розум і почуття і як говорив Панас Мирний : «Поки жива мова в устах народу,до того часу живий і народ».
В Україні традиційно відзначають свято української писемності та мови 9 литопада. Це свято було встановлено в нашій країні ще у 1997 року,в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця – ченця Києво-Печерського монастиря, давньоруського письменника та історика, творця писемної історії Київської Русі, автора одного із найдавніших (початок XII століття) літописних творів "Повісті временних літ".

З нагоди Дня української писемності та мови у бібліотеці було проведено літературну годину « Мово рідна,слово рідне …» та підготовлено перегляд літератури з якою ознайомили наших користувачів бібліотекарі. Учні школи прочитали вірші та звернулися до історії нашої писемності та мови.

Літературна година пройшла не тільки цікаво,але й з користю для наших читачів бібліотеки. Пам’ятаймо,що знайомлячись з рідною мовою, ми пізнаємо самих себе,свою історію,культуру.

Тож,плекаймо нашу мову,щоб вона вічно жила у творах видатних українських письменників та поетів,в усній народній творчості та в серці кожного українця!

Міцна хай буде вся наша родина,

Своє коріння і плекаймо,й бережім.

Хай українська мова солов’їна

Підніметься і зазвучить,як гімн.

(С.Давидова)

Йде вже листопад ...

2011-11-07T17:39:00.000-08:00

Трави зів’яли, і квіти не квітнуть,

Хоч умивають їх роси-дощі.

Осінь відквітла,відлітувала,

Віддарувала нам дні золоті…

А. Камінчук

Квіти здатні весь рік піднімати нам настрій дарувати свою красу,неповторність і море позитивних емоцій. Навесні і влітку,коли є можливість прикрасити ними свій сад, квітник,дачну ділянку,підвіконня чи балкон,можна створити особливу щоденну атмосферу свята,радості та затишку. При створенні квітника та його догляді,найголовніше – бажання і правильний підхід. Адже,важливо,заздалегідь продумати його місце розташування,дизайн і асортимент рослин. Правильний підбір рослин – це можливість милуватися красою квітів з ранньої весни аж до пізньої осені.

Саме таке завдання було поставлено перед членами нашого клубу «Квітникар». Багато квітникарів керуючись власним досвідом,порадами клубу та Інтернет ресурсами бібліотеки змогли виконати це непросте завдання.

Навесні,влітку та восени наші квітникарі та волонтери плідно співпрацювали й надавали допомогу у вирощуванні квітів та оформленні клумб бібліотеки,щоб тривалий час рослини були окрасою території і радували наших користувачів.

Навесні була проведена робота з підготовки ґрунту до висаджування насіння та розсади квітів. Члени клубу «Квітникар» охоче поділилася саджаннями своїх квітів,які збагатили різнобарв’я наших клумб.

Влітку – велася робота по догляду за сходами ранніх сортів квітів. А ще, ми завітали в гості до деяких членів клубу,щоб помилуватись красою їхніх квітів,про що ми вже повідомляли раніше у нашому блозі. А восени – посилився догляд за осінніми видами рослин.

Адже,осінь – завжди зачаровує серце людини незбагненністю кольорів і відтінків,а ще дивовижною неповторністю краси природи. Кожен день не схожий на попередній. Він дивує даруючи нові форми та відтінки рослин,бо кожного дня відбуваються зміни у природі. Наступила глибока пізня осінь… За вікном вже листопад,тільки наші дбайливі господарі-квітникарі ще не відпочивали. Адже,на початку місяця вони допомогли нам закінчити роботи по захисту багатолітніх рослин та зібрати насіння однорічних квітів.

Щиро дякуємо усім волонтерам та квітникарям за допомогу у роботі бібліотеки. Надіємося на подальшу плідну співпрацю,адже,робота клубу не закінчується,а лише переходить у зимовий період. А це означає,що настав час приділити особливу увагу кімнатним рослинам ,які даруватимуть затишок оселі та милуватимуть Ваше око довгими зимовими вечорами.

Читаймо всією сім'єю!

2011-10-20T15:15:00.000-07:00

...Хай вогнище наше горить, не згасає,
Домашнім теплом всі серця зігріває.
Уся мудрість книг об’єднає родину
У прагненні знань та читання донині!...

Духовне відродження в українській родині неможливо уявити без впливу книги,бо саме книга є одним з активних чинників виховання: культури спілкування,моралі,духовних цінностей,національної свідомості,любові до рідного краю та мови. Адже,як говорить народна мудрість "Дім без книги - день без сонця".

Здавна в українських родинах була чудова звичка – читати вголос. Таке сімейне читання об’єднувало родину. Батьки починали знайомити своїх дітей з книгою вже з перших років життя,вчили їх спочатку слухати книгу,запам’ятовувати,переживати за улюбленими героями,роздумувати над змістом прочитаного,розрізняти добро і зло, формувати власну думку.

Сімейне читання – це розмова батьків з дітьми через сторінки книги,це один з важливих засобів передачі знань і досвіду поколінь. Непросте завдання, що постало перед батьками – підібрати правильну та зрозумілу книгу для своєї дитини.

Отже,співпраця сім’ї і бібліотеки стає все більш актуальною. Адже, дитяча книга – це особливий світ,який юний читач осягає і розумом,і серцем. Дуже важливо,щоб книга увійшла в його життя якомога раніше,тому що вона незамінна у ранньому розвитку дитини.

Ось чому, важливо, правильно організовувати дитяче читання,направити його так,щоб дитина не розгубилася у книжковому морі,щоб спілкування з книгами стало звичним,приємним та улюбленою справою,адже,за словами В. Сухомлинського «Читання – це віконце,через яке діти бачать світ і пізнають себе.» А для реалізації цього завдання може сприяти спільна діяльність бібліотеки і сім’ї.

Щоб залучити батьків до визначення проблем освіти і розвитку культури читання у їх родинах,наша бібліотека провела анкетування для дітей та їх батьків. Також,ми організували книжкову виставку «Читаємо усією сім’єю» і створили куточок «Для Вас,батьки»,де представлена література для батьків (поради та консультації) та їх дітей.

Не менш ефективно сімейному вихованню сприяє проведення масових заходів до Дня матері,Міжнародний жіночий день та ін. До речі,відомий цікавий факт про те,що Світовий Конгрес Українців оголосив відзначення Дня української родини щорічно -14 жовтня у день свята Покрови Пресвятої Богородиці.

Поєднання зусиль бібліотекарів,батьків і дітей в організації сімейного читання є важливим і необхідним. Саме це повинні зрозуміти батьки,бо їм належить вирішальна роль у розвитку любові до читання у власних дітей, бо як стверджує народна мудрість : «Читання – ось найкраще навчання». Тому ми,бібліотекарі,всіляко підтримуємо традиції сімейного читання і будемо сприяти тому,щоб у кожній родині вечорами частіше звучали сторінки улюблених книг.

Добре слово про земляка.

2011-10-17T17:05:00.000-07:00

Слово у душі - душа у слові. Анатолій Загнітко.

Відомого письменника,нашого земляка Сергія Рудика знають не лише на Волині, а й в усій Україні. Він написав немало цікавих книжок,які користуються чималим попитом у книгарнях та бібліотеках. Його творчість була плідною і цікавою.

Не забувають про талановитого земляка і в нашому селі. Щорічно в жовтні, у нашій сільській бібліотеці прийнято вшановувати день пам’яті земляка – Сергія Трохимовича Рудика. Тож нещодавно тут зібралися учні школи, щоб відзначити 83-тю річницю з дня народження письменника.
Сергій Рудик народився 16 жовтня 1928 року в с. Любитів Ковельського району Волинської області у селянській сім’ї. Навчався у Любитівській школі( де тепер є куточок,присвячений творчості талановитого земляка),де закінчив 7 класів,а пізніше – у Голобах. Згодом,продовжив навчання у Львівському художньо-ремісничому училищі,закінчив редакційно-видавничий факультет Українського поліграфічного інституту ім. І.Федорова (1954 р.) та Вищу партійну школу при ЦК Компартії України (1967 р.).

Працював у редакціях газет «Радянська Волинь», «Львовская правда»,на львівському телебаченні, в «Робітничій газеті», видавництві «Радянський письменник».

Сергій Трохимович захоплювався ще й вишиванням,займався декоративно-прикладним мистецтвом,був самодіяльним актором і танцюристом. А ще дуже гарно малював. Його пензлю належать понад сто картин,серед яких – пейзажі Волині,Києва,Грузії.

Сергій Рудик був цікавим гумористом:варто згадати хоча б такі книги письменника,як:«Ахіллесова п’ята»(1963 р.),«Пеньок та Опеньок»(1969 р.), «Друг сім’ї»(1974 р.),«Буря у склянці води»(1980 р.).Окрім того,з-під пера С.Рудика вийшло чимало творів адресованих як дітям ( повісті «Не сумуй, Ромашко!»,1987р.,«Синя пілотка»,1983 р.;«Вулиця зелених вогнів»,1984р.,.),так і дорослим (повісті «Смерековий вітраж», 1977 р., «Барвисті кілометри»,1986 р.; виданий того ж року роман «Берести до схід сонця»,«Завія»,1989 р.). Виступав,також,як публіцист-нарисовець (нарис «Робоча грань»).

З біографічними даними письменника, присутніх ознайомила учениця 9 кл. Шевчук Оксана.

Жвавий інтерес слухачів викликала розповідь вчителя Борбенчук Н.А. про с. Любитів та його мешканців,яка описана в оповіданні «На бесіду до батька». Адже,відомо що до цього часу зберігся колодязь ,який викопав батько письменника.

Завідуюча сільською бібліотекою Мрочковська В.П. розповіла про творчий шлях письменника,ознайомила присутніх з тематичною виставкою книг «Твори нашого земляка-письменника Сергія Рудика»,було прочитано й кілька гуморесок. Більшіть книг подарував Сергій Рудик,приїжджаючи у рідне село Любитів,тож, всі вони з дарчими автографами.

Проза письменника відзначається високою художністю,оригінальністю образів,гуманізмом та щирістю,багато в чому нагадує невимушену,теплу,задушевну розмову з читачем,тож, ми радимо читати надзвичайно цікаві книги Рудика Сергія Трохимовича і насолоджуватись його творчістю.

Привітання до свята

2011-09-30T15:22:00.000-07:00

Дорогі колеги-бібліотекарі!

У осені є свят багато
Це знають люди геть всі,
Та ось вересня тридцяте
До нас прийшло у всій красі.
Осінні квіти всюди,
Дзвінкий бадьорий сміх,
Вітають щиро люди
Бібліотекарів усіх!

Наприкінці вересня осінь дарує нам золото падолисту, різнобарв’я жоржин і своє неповторне свято – Всеукраїнський день бібліотек. Це свято свідчить про глибоку повагу народу до своєї духовної спадщини, освіти, науки і культури, а також про визнання історичної ролі бібліотеки в житті суспільства.

Справжніми помічниками та порадниками на шляху до вершин знань і мудрості народу є бібліотекарі – вірні збирачі духовних скарбів, провідники у світ нового і непізнаного. Саме бібліотекарі, допомагають читачам бути обізнаними у сучасних проблемах, пізнавати реальну картину світу. Подальший розвиток бібліотечної справи – це запорука розвитку суспільства.

Бажаємо процвітання вашим бібліотекам, а бібліотечним працівникам - натхнення і плідних звершень, міцного здоров'я і достатку, віри, надії, любові і мудрості у виконанні благородної місії на користь рідної України!

Бібліотека море книг
Бібліотека - храм науки...
Переступайте наш поріг,
Беріть скарби нетлінні в руки
Вони - це згусток давнини,
Вони – це всіх епох розмова
Вони прийшли із давнини
Як наша виспівана мова.

Неповторні барви осені

2011-09-29T15:09:00.000-07:00

Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: –
Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.

                  Ліна Костенко.




Згасло веселе спекотне літечко і вересень став повноправним господарем у природі.Лише вдень пригріває сонечко немов нагадуючи про літо,а вранці та ввечері відчувається прохолодний подих осені. Поля відпочивають після тривалої та виснажливої праці,а садки уже подарували багатий урожай своїм дбайливим господарям.
Навкруги – тиша,тільки ледве чути шелест різнобарвного килиму листя,що поволі опадає від найменшого подиху вітру дерев та кущів.Усе це і є ознаками найпрекраснішої пори року,оспіваної поетами,композиторами та художниками – золотої осені.

Прийшло свято жовтокосої красуні Осені і в нашу бібліотеку,тому й була організова виставка дитячих робіт на тему «Золота осінь». На виставці були представлені такі роботи,як: дитячі малюнки,квіткові композиції,кумедні вироби з овочів та фруктів – щедрих дарів саду та огороду.

...Осінь, щедра господиня!
Гарбузи, картоплю, дині,
Все зібрала із городу.

Не забула й про погоду:

Заховала у тумані
Сад, де яблука рум”яні.
Там, де груші соковиті
Зранку дощиком обмиті,

Листя жовте розтрусила,
Де береться в неї сила?
Осінь гарна молодиця..

Фантазія дітей принесла свої плоди і протягом тижня виставку переглянуло багато користувачів бібліотеки. Виставка була надзвичайно цікавою,веселою та красивою про що свідчили захоплені погляди і схвальні відгуки наших відвідувачів.

ОСІНЬ

Нині осінь нас чарує,
Неповторна, чарівна,
Різні барви нам дарує
І дивує нас вона.
Виглядає так казково
Восени і парк, і гай,
Розмаїттям кольоровим
Прикрашає осінь край!

Дякуємо усім дітям,які допомагали у підготовці та організації даної виставки,надіємося на плідну співпрацю й в майбутньому.

Рушаймо у Країну знань!

2011-09-01T15:55:00.000-07:00

1 вересня,початок навчального року в Україні,відзначається як День знань. Це справжнє всенародне свято мудрості,доброти і людяності,адже,щедра осіння пора відкриває усім школярам та студентам двері в Країну знань.

Навчатись – важливо,адже, освічені люди є головним багатством своєї країни,перспективою її могутності і процвітання.

Усім,хто в цей день прийде до навчальних закладів здобувати нові знання,бажаємо досягти високих результатів,провести цей час цікаво та плідно,зустріти надійних друзів,отримати насолоду та користь від отриманих знань.Нехай, Ваші здібності та наполегливість стануть запорукою визначних успіхів у подоланні труднощів дорослого життя.

Наша бібліотека прагне допомогти Вам пройти цей нелегкий шлях до знань і тому підготувала для Вас,читачі,тематичну книжкову полицю «Знання нам стелять стежку у майбутнє».

Також, у бібілотеці наявні й інші довідкові видання та новинки літератури,які розширять знання з того чи іншого предмету. За бажанням, Ви можете скористатися безкоштовними Інтернет ресурсами нашої бібліотеки.

Навчайтесь,щоб знати,діяти,жити! Пам’ятаймо,що зерна науки дадуть добрі сходи і зростуть у Ваших душах урожаєм мудрості!

Цей день - гучне загальне свято,

Бо всім відомо: той багатий,

Хто більше знань за інших має

Й новими оволодіває!

Знання - надійна і мирна зброя.

Вони завжди разом з тобою.

Незримі й водночас вагомі -

Від знань не відчуваєш втоми,

Бо є народна мудрість, діти:

"Знань за плечима не носити"!...

…Розумні люди - міць держави!

Тож набирайтесь, діти, знань,

Щоб Україна мала славу

Країни здійснених бажань!

Наталія Козленко

Гріє душу село...

2011-08-21T15:49:00.000-07:00

У Любитові відбулося свято територіальної громади, приурочене 20-ій річниці Незалежності України. Свято розпочалося спортивними змаганнями між командами с.Любитів та с.Рокитниця.

Учасники команд мали змогу показати свою фізичну силу,мужність та витривалість у таких спортивних конкурсах,як:піднімання гирі,перекочування колоди,арм-реслінг,перетягування каната,козацька естафета,пляжний волейбол,міні футбол.

Після численних та виснажливих змагань,учасники конкурсів та їх вболівальники насолоджувались смачним козацьким кулішем.

Згодом, свято продовжилось у сільському Будинку культури,де під час наступного конкурсу,були представлені номери художньої самодіяльності с.Любитів та с.Рокитниця.

Серед присутніх глядачів, були й гості з Польщі,які теж подарували присутнім кілька музичних композицій у виконанні жіночого тріо.

По закінченні святкової частини свята, члени журі оголосили переможця змагань,якою стала команда с. Рокитниця. Усім учасникам святкових дійств було висловлено подяку і вручено цінні подарунки.

У фойє Будинку культури, можна було ознайомитись з роботами сільських умільців,а саме: вишиті рушники,сорочки та серветки,вишиті картини та картини з солоного тіста,картини виконані як аквареллю так і олівцем,вироби з дерева.

Крім цих робіт,можна було ще розглянути дитячі малюнки на тему «Мій рідний край,моя земля»,а також виставку літератури «Гріє душу село,моє рідне село».

Протягом дня діяли дитячі надувні атракціони,яким особливо раділи діти.

А для тих,мешканців села,хто шукає роботу,Державна служба зайнятості надавала свої послуги та консультації.

Свято завершилося молодіжною дискотекою. Все пройшло надзвичайно весело,організовано та цікаво.

Хочеться висловити велику подяку усім організаторам та учасникам свята,побажати усім міцного здоров’я і подальшої такої ж активної участі у проведенні територіальних свят нашої громади.

Прийшов Спас - йде вже літечко від нас.

2011-08-15T15:54:00.000-07:00

З глибин українського народного світогляду виринає багато народних свят,звичаїв,вірувань та прикмет.У серпні ми відзначаємо три чудові свята – три Спаса,тому цей місяць у наших предків ще називався Спасівкою. Свята врожаю,які побутували з давніх-давен в усіх хліборобських країнах, відзначалися врочисто,як прояв подяки Богові за щедрі дари літа – плоди,ягоди,овочі,злаки,мед тощо. Ці свята особливі,бо у них тісно переплелися церковні традиції з народними.

Перший Спас називається «Винесення Чесних Древ Животворного Хреста Господнього»,який за новим стилем святкують 14 серпня. В народі ж називають це свято по-різному:Медовий Спас,Маковій,Мокрий Спас. У цей день відзначається пам'ять сімох святих Старого Завіту – мучеників Маккавеїв та їх матері Соломії. Усі вони прийняли мученицьку смерть,але не відреклися від християнської віри,тому,це свято для нас – нагадування про стійкість та мужність в питанні віри та душевної стійкості. Це привід замислитися над своїм життям,про те «що Бог про нас дбає».

На Маковія жінки несли букет з різних трав та квітів. Такий букет називається «Маковійчик» або «Маковейка»,складання якого вимагає неабиякої фантазії,майстерності та вміння,бо кожна рослина має своє магічне значення і використовується як символ-оберіг. Наприклад: жито- символ життя,пшениця,овес,ячмінь,як знак достатку на столі. Головним у такому букеті є мак – символ багатства і грошей,а також сильний оберіг,який забезпечував захист від нечистої сили та відьом. Ним обсипали корів і господу «від усього лихого» приказуючи: «Щоб було в господарстві стільки тварин,як у маківці зернин». За бажанням господині додавали у букет ще й інші запашні квіти та трави:чорнобривці,гвоздики,полин,любисток.
Після освячення маковійчика кладуть за образами і він зберігатиметься там аж до весни,а за потреби використовуватимуться деякі трави для приготування ліків,адже «освячене зело до всякої слабості здібне». Весною мак розсівали в квітниках,садках,городах,а сухими травами дівчата мили волосся «щоб коса росла до пояса».

Освячена цього дня вода дуже цінується і вважається надзвичайно корисною,тому нею освячували колодязі. Хворі люди пили цю воду,вмивалися нею,купалися в освячених водоймах з метою очищення від усього лихого та зміцнення здоров’я.

На Маковія святили також мед у стільниках,а потім щедро пригощались ним. Ритуальною їжею були «шулики» - прісні коржі з маком та медом. Готували також пироги,вареники,пампушки з маком,різноманітні медяники та маківники. Цей Спас важко віднести до свят,оскільки в цей день починається суворий Успеньський піст, тривалість якого 2 тижні, на який поминають померлих родичів.

Якщо « з Першого Спасу – холодні роси»,то з Другого Спасу вже починаються приморозки, а тому й кажуть «Прийшов Спас - держи рукавиці про запас!».

19 серпня за новим стилем відзначають Другий Спас або Яблучний Спас. В церковному календарі це свято отримало назву Преображення Господнього. Головним обрядом цього дня є освячення плодів і злаків у церквах,зокрема яблук,бо їсти їх до цього дня вважалося гріхом.

Цього ж дня,у давнину, люди залишали на краю ниви жмут незжатого жита та пшениці,який найчастіше називався «Спасова борода»,співали пісні вшановуючи Бога Спаса та добру ниву,що подарувала щедрий урожай. Яблучний спас триває протягом дев’яти днів і присвячений подіям вирішальним для переконання учнів Ісуса Хреста,що перед ними – Спаситель.

Третій Спас,який відзначають 29 серпня,ще називають Хлібним,оскільки цього дня господиня випікала перший хліб з нового урожаю. З хлібом-сіллю проводжала вона господаря в поле,де він засівав озимину. В кожній родині відбувалося освячення зерна, щоб забезпечити достаток протягом року.

Наша бібліотека підготувала для своїх користувачів тематичну полицю «Прийшов Спас – йде вже літечко від нас.»,ознайомившись з якою, Ви зможете краще і більше дізнатись не лише про Спасівку,а й інші свята,звичаї,обряди,символи та традиції українського народу,які формувались протягом багатьох поколінь нашими предками. За бажанням Ви можете,також, cкористатися Інтернет-ресурсами бібліотеки. Таким чином, кожен бажаючий зможе не тільки поповнити свої знання,а й збагатити свій духовний світ.

Прийшов Спас

Кажуть люди: « От і Спас,

Йде вже літечко від нас».

Та всього залишив Спас

Добрим людям про запас.

Мед,як сонце,золотий,

Дух від яблук запашний,

Мак,волошки,чорнобривці –

Все на Спаса пригодиться.

Хто працює,той і має,

І про того Спас подбає!

Літо красне,прощавай,

В душах нам тепло лишай.

О.Роговенко

Волонтери в дії!

2011-07-22T17:19:00.000-07:00

Однією з найважливіших рис нашого часу є відродження руху, який залучає громадян до участі у зміні всіх сторін життя на краще.Волонтерство - так називається цей рух. Воно широко розвинене у світі й розглядається як глобальний процес об'єднання людей,які прагнуть зробити внесок на благо свого та світового співтовариства.

Разом із відновленням традицій благодійності як невід’ємна її складова у незалежній Україні починає активно розвиватися волонтерський рух.

Волонтери - люди всіх віків і професій з різних сфер і прошарків суспільства, які добровільно і безкорисливо віддають частину своїх сил, часу, знань на благо інших людей і суспільства в цілому.

Волонтерська робота допомагає людям досягти більшого впливу на власне життя. Адже,допомагаючи іншим,вони стають упевненими у своїх силах,здібностях,опановують нові навички та встановлюють нові соціальні зв’язки.

2011 рік оголошено роком волонтерства в ЄС, у тому числі і в бібліотеках України. Наша бібліотека,також вирішила залучити своїх читачів до волонтерської діяльності.

Приємно,що більшість волонтерів нашої бібліотеки є учнівська та студентська молодь,яка охоче погодилась допомагати у роботі бібліотеки.

Здебільшого вони допомагають пенсіонерам та інвалідам,які не можуть самостійно прийти до бібліотеки за потрібною їм інформацією,книгою,а також самотнім людям,які потребують душевного спілкування. Значна допомога волонтерів і в підготовці та проведенні різноманітних масових заходів.

Волонтерська діяльність як прояв милосердя і доброчинності буде існувати доти,доки існує потреба людей у тій чи іншій допомозі.

Тож, давайте не будем залишатись осторонь проблем інших людей,а брати активну участь у допомозі тим,хто потребує . Адже, піклуючись про щастя інших,ми знаходимо своє власне.

Поезія – голос душі людської

2011-07-12T16:32:00.000-07:00

«Поет – людина крилата»

Платон.

Поезія – це голос душі людської. Адже,поезія здатна знаходити відгук в душах інших,хвилювати і захоплювати.

Поезія – це не тільки вірші,як дехто помилково вважає,це спосіб світосприйняття,це велике диво,створене людиною,що допомагає їй і часом рятує від смутку .

Хочеться жити в чарівному світі поезії,любити красу,робити добро та примножувати духовне багатство свого народу, бо ж справжні люди чують поетичну красу крізь сторіччя – така вже особлива країна Поезія.

Так і читачі нашої бібліотеки представили нам свої поезії,в яких відчувається любов до рідного краю,оспівується кохання та високі почуття.

Такими читачами є Рудик А.С.- учениця 9 класу,внучка Сергія Рудика - нашого письменника земляка, та Войтюк В.В. – учениця 8 класу.

Рудик Анна

Войтюк Вікторія

Тож, пропонуємо до Вашої уваги прочитати кілька поезій наших юних читачів.

Привітаймо їх та побажаймо життєвих і творчих відкриттів!

Поезія Рудик Анни:

Колись

Колись,як все було забуте,

Колись,як ти не міг зі мною бути,

Як від кохання серце розривалося,

Як часто фотографії мені твої траплялися.

Колись,як ти у снах до мене в ніч приходив,

Колись,як ти цілунками мене проводив,

А все було й давно й колись,

І я тебе прошу,мій милий повернись.

Згадай цілунки і прощання,

Згадай хвилини хвилювання,

Згадай це все…

Я теж до тебе повернусь,

Та враз коханою твоєю я назвусь!

Сонет

Блакитне сонце, ніжні хмари

І трави й запашні отави.

Фіалки ніжні,проліски ранкові,

Це все в мені й в Україні чудовій!

Зелене деревце,верба спустилась,

Калина вранішня росою вмилась,

І кожне деревце співає і радіє,

І сонечко кругленьке ніжно пломеніє.

Зоря ранкова встала,засвітила

І всіх людей на світі звеселила

Та й все живе на світі,росами умила!

Волинь моя – це мій чудовий водограй,

Де за селом простягся гай,

Який нагадує мені чудовий,щедрий

Український край!!!

Поезія Войтюк Вікторії

Волинь

Волинь – земля небесної блакиті,

Тут люди добрі і талановиті.

Тече ріка і зеленіє гай

Це наймиліший,найрідніший край.

Волинь – край неповторної краси.

Шумлять тут недоторкані ліси,

А у лісах таяться чорноброві мавки

У ріках плавають бешкетниці русалки.

Тут пісня Лесина поволі ожива

І линуть заповітні ці слова.

Й пливуть вони до кожної людини…

Волинь,наскрізь пронизана любов’ю,

І за любов чарує нас красою.

Віддячувати вміє нам наш край

Тож ти його люби, не заб

Щастя

На мою думку,щастя – це

Весела,невимовна мрія,

Мале та ніжненьке слівце,

Що наче сонце душу гріє.

День провести в родиннім колі,

Чи з друзями поговорить,

Відчути подив вітру в полі,

Чи не щасливо ось так жить?

Якщо ж хтось думає не так,

Що ніби щастя – це є гроші.

То я скажу вам просто так:

Чи люди є вони хороші?

Чому як гроші,то вже щастя?

Чому людина,як їх має

То їх неначе від напасти

Від усіх навкруги оберігає?

Чом люди люди всі такі сліпці,

Неначе в них короткозорість.

Чому не бачать у душі

Оту чистеньку й світлу совість?

Якби ця совість пробудилась,

То б може і відчули щастя.

Та душа їхня забруднилась,

А їй бідненькій ніде впасти,

Бувають ж люди такі добрі,

Що наче ангели так «сяють»

А є, що наче біс недобрий –

Все серце в того заселяє.

То щастя відчувають люди,

Ті, що мов ангели святі,

А той, що з бісом,той забуде,

Що щастя значить у житті…

Бо це ж прекрасне почуття,

Свободи,радості, надії,

Любові до свого життя,

Плекання до своєї мрії.

Екскурсія до бібліотеки "Чарівне царство книжок".

2011-07-01T17:50:00.000-07:00

Літо у розпалі і час літнього відпочинку у дітей шкільного віку ще триватиме довго,але у спілкуванні з книгою не повинно бути жодних перерв. Адже, книга –це один з головних засобів навчання,розвитку та душевної насолоди. Спілкування з книгою допомагає оволодіти певними знаннями,прилучає до культурних надбань і цінностей українського народу,його звичаїв і тралицій.

Читати систематично й осмисленно дітей навчає школа,а бібліотека допомагає залучати учнів школи до читання книжок,пропагує книгу,розвиває художній смак і самостійність суджень дітей. У зв’язку з цим бібліотека приділяє велику увагу пошуку активних форм пропаганди літератури,які забезпечують формування у школярів щоденної потреби в читанні книг,роботі з ними. Саме з цією метою 1 липня наша бібліотека організувала пізнавально-оглядову екскурсію.

В оновленому,світлому та затишному приміщенні бібліотеки на дітей чекали бібліотекарі які завжди раді своїм маленьким відвідувачам. Мрочковська В.П. – зав.бібліотекою, розповіла про бібліотеку-філію с.Любитів,познайомила дітей з правилами користування книгою,тематичними полицями дитячого фонду ,а також проінформувала про нові надходження літератури для дітей.

Цікавим,захоплюючим доповненням екскурсії стала захоплююча вікторина «Чи знаєте ви казку?» та бліц-турнір «Все про бібліотеку та книгу».

Не менш цікавим було знайомство дітей з комп’ютером та вільним доступом до мережі Інтернет,де вони ознайомилися із правилами користування,а також мали змогу відвідати ряд рекомендаційних сайтів під назвою «Канікули з мишкою».

Весело та радісно було в цей день в бібліотеці. Діти,які побували на екскурсії мали змогу записатися до бібліотеки і взяти книжки додому. Всім дуже сподобалась цікава та пізнавальна екскурсія,про що свідчили слова вдячності від наших маленьких користувачів.

Тож, запрошуємо усіх бажаючих маленьких читачів та їхніх батьків до нашої бібліотеки,де кожен знаходить для себе потрібну інформацію. Ми завжди раді зустрічі з Вами і працюємо тільки для Вас!Ласкаво просимо!

Бібліотека - книги храм.

І знань безмежне море і надія.

Палкий вогонь незгасних поривань,

Що наше серце й душу гріє.

Натхненну працю здавна віддають

Бібліотекарі народу.

Сьгодні дяку й шану їм несуть

Дорослі й діти в нагороду.