неділю, грудня 30, 2012

Новорічне свято для любитівських дошкільнят

Хай несе вам Новий рік
Лиш достаток на поріг,
Щоб добро в житті велося,
Все омріяне збулося! 
    
      Ось і закінчується грудень, який часто в народі називають «шапкою зими», передднем новоріччя, заспівом зими, адже: «Грудень рік закінчує, а зиму розпочинає». Ще зовсім трішки й настане такий довгоочікуваний січень - місяць новорічних казок і подарунків, звершення бажань та приємних сюрпризів. Напевно кожен пам’ятаєте, як чудово було в дитинстві готуватися до родинної вечері та разом із друзями радіти першому снігу.
     Дитинство по праву вважається найщасливішим періодом життя, особливо приємні спогади залишаються після зимових свят. Це час, коли головна турбота малечі - написання листа тому, хто здійснює всі заповітні мрії. Завдання ж дорослих – втілити заповітні мрії дітей в життя, створити їм зимову казку.
  Тож, напередодні проведення новорічного свята у фойє Любитівського Будинку культури привезли лісову красуню – ялинку. І одразу ж вся зала заповнилась ароматом свіжої хвої. А коли ялинку причепурили, прикрасивши її іграшками, серпантином, дощиком та гірляндами, вона перетворилася на справжнє новорічне диво для діток нашого села.
Подивіться, любі гості,
Як ялиночка блищить
Стоїть вона тут не просто,
Щоб відчути свята мить.

     Розпочався новорічний ранок театралізованою виставою. Новий Рік, Маша і Ведмідь, кіт Базиліо і лисиця Аліса, Баба Яга із своїми помічницями, Снігурочка з Дідом Морозом та інші герої вийшли зі сторінок казок, щоб особисто подарувати діткам і їхнім батькам новорічний настрій та справжню казку. А в яких чудових костюмах були наші дітки: і мишки, і вовки, і зайчики та багато інших!
Ми зібрались тут, малята,
Новій рік відсвяткувати!
Нас ялиночка вітає —
Вогники на ній палають!
Будемо ми грати й танцювати,
Радо рік новий стрічати!



Справжні чудеса відбулися на виставі, Снігурочка зробила всіх негативних героїв  добрими, чесними і справедливими. Герої улюблених казок своїм прикладом продемонстрували маленьким глядачам, як добро завжди перемагає зло. Дітлахи не лише спостерігали, а перейнявшись подіями казки, відгадували загадки, аби допомогти добрим героям врятувати новорічне свято. 




  Дитяча казка на виставі не завершилась, а продовжилася біля новорічної ялинки, де дітки водили хороводи з казковими героями, розповідали віршики, активно брали участь у конкурсах, а ще,за свою активність отримували солодощі та іграшки від Діда Мороза.
На високому рівні пройшов новорічний ранок для дітей та їхніх батьків про що свідчили щирі дитячі усмішки. А їхні батьки могли на мить повернутися у світ свого дитинства та відчути найприємніші емоції від новорічних свят. 
Зима шати одягне святкові,
   Закружляє в новорічному танці,
Почуття, що нахлинуть раптово,
Хай залишаться з вами назавжди!

Свято швидко минуло, проте залишився хороший настрій 
і бажання ще раз побувати у казці.
Прощавайте, любі діти,
Далі ми йдемо по світу.
Друзів на землі багато,
Привітаєм їх зі святом!

І ще одну новорічну казку, ще одне новорічне диво ми намагалися втілити в життя, підготувавши святкову викладку з чудовими книжечками для наших маленьких читачів.

  Адже, на сторінках наших новорічних книжечок кумедні герої, яскраві ілюстрації, веселі вірші,чарівні перетворення та захоплюючі історії. Будь-яка вибрана книга потішить дитину і подарує  їй частинку справжнього дива. Нехай діти читаючи сторінки улюблених книг, подумки перенесуться в новорічну казку, яка може відбутися з ними! Нехай радіють святу разом зі своїми найулюбленішими казковими  героями!  
  Оскільки до Нового року залишилося зовсім мало часу, ми підшукали список кращих рекомендаційних сайтів із святковими привітаннями та побажаннями, які залишиться тільки переписати у новорічні листівки, які теж можна виготовити власноруч. Безліч ідей можна знайти в Інтернеті, адже, таку листівку буде отримати удвічі приємніше.Тож, поспішайте до нашої бібліотеки, щоб приємно здивувати своїх друзів, рідних, близьких та знайомих.   

Незабаром Новий рік
Переступить ваш поріг!
Хай до вас він завітає
З тим, що серце забажає.

 Ще раз вітаємо всіх із довгоочікуваним святом, яке ось-ось настане, це – Новий 2013 рік. Це усіма нами з дитинства найулюбленіше свято, сповнене світлом спільної радості, веселощів, очікування дива й казки, душевного тепла й надії. Нехай Новий 2013 рік відкриє нові, ще невідомі горизонти у житті кожного з нас і наповнить безліччю дивовижних чудес!


середу, грудня 19, 2012

Ой, хто, хто Миколая любить...

Ой, навіяли сніги, що й до доріг не видко
Замітає всі стежки, замітає швидко!
Вже Святий Микола з неба поспішає,
Він  про добрих діточок в цілім світі дбає!

       День Святого Миколая, відзначають щороку 6 грудня за старим стилем (церкви, що користуються Григоріанським календарем) та 19 грудня за новим стилем (церкви, що користуються Юліанським календарем). І малеча і дорослі, усі  з нетерпінням чекають на це свято.
  Щороку приходить Святий Миколай у кожну господу з миром і дарунками. Для маленьких діток цей день стає чарівною казкою, коли Святий невидимо з’являється вночі і кладе під подушку такі бажані гостинці.   
Через поле, через гай
Йде до діток Миколай.
У білесенькій торбинці
Він для всіх несе гостинці.
Та що ми знаємо про Святого гостя, на котрого так чекають діти? 
В Україні Cвятого Миколая завжди вважали покровителем і заступником дітей. Кажуть, що напередодні свята нічний гість – Микола-Чудотворець всю ніч пече печиво для дітлахів. Саме тому ті солодощі, знайдені малюками під подушкою, і називають «миколайчиками». Адже, діти вірять, що за їхню слухняність, старанність, та працьовитість отримають хороші подарунки.
А ще у народних легендах та переказах Cвятий Миколай постає як покровитель рибалок, заступник від стихійних лих, небезпек із степів, опікун диких звірів, мандрівників та мореплавців. Усе встигнути зробити він не міг, тому вважалось, що йому повсякчас допомагають  ангели.

З історії відомо, що Святитель Миколай жив приблизно в III-IV ст. у Малій Азії  до Різдва Христового у заможній та побожній родині. У народі його прозвали Миколою Угодником, оскільки він прославився як угодник Божий, бо усе своє життя присвятив справі милосердя. З дитинства не цурався знедолених та скривджених, а ставши дорослим, обрав священицький шлях. З часом він стає архієпископом. Отримавши після смерті батьків спадок, він роздав його бідним та нужденним. Саме тому ще за життя його почали називати «батьком сиріт, вдів та знедолених». Він постійно  допомагав та обдаровував багатодітні родини, бідних та хворих.

Про його щедрість ходили  легенди. Своїм милосердям Миколай заслужив винагороду Бога благодать творіння чудес, а люди нарекли Чудотворцем. Після смерті його було визнано Cвятим, бо його мощі збереглися нетлінними, вони зцілили тисячі людей.
На наші українські землі культ Cвятого Миколая приходить разом із християнською вірою на  його честь святого збудовано багато храмів, до найдавніших з них належить церква Cвятого Миколая у Львові, а також, жіночий монастир у Києві. Відомі його чудотворні ікони. Надзвичайно шанували цього угодника Божого запорізькі козаки. Також, у народі ходять численні приказки та прислів’я: «Попроси Миколу, і він скаже: Спасу», «Хвали зиму після Миколиного дня», «Немає для нас більшого поборника за Миколу»; складено багато пісень, зокрема: в українському фольклорі відома пісня «Ой, хто, хто, Миколая любить».

Ой, хто, хто Миколая любить,
Ой, хто, хто Миколаю служить,
    Тому святий Миколай,      
На всякий час помагай,   
Миколай!
 Серед авторських пісень «Миколай Бородатий» відома пісня українського рок-гурту «Плач Єремії».
Шанують цього святого не тільки в Україні. На честь Миколая в усьому християнському світі збудовано чимало храмів. У Франції і Німеччині також є понад 2 тисячі, а в Англії близько 400 церков, які названо в честь Миколая.
 Більше дізнатися про Cвятого Миколая-Чудотворця можна у нашій бібліотеці, скориставшись безкоштовним Інтернетом
 Тут можна віднайти цікаві факти з історії походження свята, дізнатися про життя Cвятого Миколая та його благородні справи, а також, послухати чудові пісні, подивитись захоплюючі відео, віднайти вірші та побажання про свято і до свята, щоб порадувати своїх близьких, рідних, знайомих.
Наслідуймо ж і ми добро і вчинки Миколая! Нехай це свято стане для нас святом Милосердя, святом Доброти, Прощення, Любові до ближніх. Зі святом Вас, шановні наші користувачі!
Затамуйте, друзі, подих: Миколай сьогодні ходить.
У віконце заглядає, подарунки підкладає.
Звечора повірте в диво, ну а зранку вже сміливо
Під подушку заглядайте і дарунки забирайте!

неділю, листопада 25, 2012

Невиплакані сльози України

 Не забудеться ніколи
Те голодне лихо
Й ті роки, що в Україні
Люди помирали тихо.
  
    
      Щороку, з 26 листопада 1998 р. у четверту суботу листопада в Україні відзначають «День пам'яті жертв голодоморів»
   Три Голодомори, що їх зазнала Україна під час панування комуністичного режиму, це найжорстокіші заплановані злочини в історії людства. Ніякі війни та нищення народів не можуть зрівнятися з масштабністю жертв українського населення, що жило в країні з найродючішими ґрунтами, на землі своїх предків і зуміли завдяки праці на землі домогтися достатку.
Голодна смерть, напевно, найстрашніша.
Вона повільна, довга і тяжка,
Жахлива і пекельна, найлютіша,
Бо зводить з розуму й така тривка...
А це ж було... І ніде правди діти
   Голодомор в Україні 1921-1923 рр.масовий голод у південних областях України, спричинений вивезенням радянською владою хліба з України, на тлі посухи та неврожаю на півдні України. Голод 20-х років висвітлювались в радянських засобах масової інформації та історичній літературі на відміну від ще страшнішого Голодомору 1932-1933 років, який став національною трагедією українського народу. Голодомор в Україні був добре продуманий, про це свідчить політичне рішення не визнавати голоду і не допустити на Україну хлібну допомогу із Заходу. 
 Вмирали сім’ї, вимирали села...
Бо все забрали, що народ зростив.
Статистика доволі невесела...

    Страшні Голодомори в Україні, які були організовані більшовицькою владою в 20-30-х роках, виявилися не останнім випробуванням на виживання для нашого народу. Черговою спробою винищення українців був голод 1946-1947 років. 1946 рік був неврожайним, давалася взнаки і повоєнна розруха, але того збіжжя, що вродило на українських ланах, вистачало, аби не допустити нового Голодомору. 
    Однак, відбулася чергова людоморська війна проти таких працьовитих, мирних і цілком безневинних громадян. Це був голод - штучно організований, масовий геноцид, свідомо спрямований на остаточне винищення українського народу. Вкрай знесилене, морально роздавлене селянство підкорилося й надалі беззастережно виконувало будь-які забаганки влади. Він практично знищив старе українське село з його багатими народними традиціями. Замість нього з’явилося колгоспне село, яке  не протистояло радянській владі.
Дорослі мерли, старики і діти
Це геноцид кривавої руки.
Щоб наш народ нескорений здолати,
Що прагнув волі і в борні стояв.
Його рішили в чорнозем загнати,
Щоб голову вже більше не підняв.
  І сьогодні важко пригадувати,але не можливо забути ту, страшну трагедію, яка розігралася на благословенній землі квітучого українського краю.
 Тема голодомору продовжує хвилювати читачів любитівської бібліотеки і вже традиційно, в День пам'яті жертв голодоморів відбулася всеукраїнська акція «Запали свічку пам’яті»
  Також, на протязі декількох днів для користувачів бібліотеки діяла тематична виставка «Невиплакані сльози України».
Схиліться! Свічку запаліть.
Хто у молитві, хто у серці чуйте,
Як кам’яніє краю біль століть…
Голодомор... страшне це слово
В свідомість вкарбувалося навік.
Так дай же Боже, щоб такого
Не знав ніколи чоловік!
    Представлена література розкриває не лише історичні факти про ті, страшні роки голодомору, а й правдиві до гіркоти і болю, свідчення тих очевидців, яким пощастило вижити. І не можна не погодитися зі словами Богдана Кравченка: «Найбільшим досягненням українців у те десятиліття було те, що вони пережили його».
  Голодомор став величезним крахом споконвічних волелюбних прагнень  українського народу. Окрім очевидних людських втрат та величезного морального удару, голод завдав невиправної шкоди українському національному життю.
       Три голодомори якими «приручали українців» з метою подальшої маніпуляції  суспільною свідомістю, не змогли стерти повністю з генетичної пам’яті нашого народу своєї сутності. Усі три  голодомори запеклися у свідомості кожного українця. І нині, будуючи своє майбутнє, ні ми, ані наші діти  не забудемо чорні роки голокосту, мільйони наших співвітчизників, що прийняли жахливу, мученицьку смерть.
А ті, хто вижив, будуть пам’ятати,
Як голодом морили чесний люд.
Бо ж пам’ять у народу не забрати...
Й не знищити, не змити, наче бруд.
Вона передалась нам генетично,
Й живе у нас завжди з маленьких літ.
І буде жити в Україні вічно,

То ж хай про це почує цілий світ!
   Життя продовжується. Країна наша квітне. Народжується нове покоління майбутнє нашої держави. Тож, нехай у кожному місті й селі, в кожній оселі, в кожній родині схилять голову перед пам’яттю невинно-убієнних голодом - геноцидом, поставлять свічку перед образом Божим і помоляться за їхні душі.
Та життя перемогло,забуяло цвітом,
І живуть, смертям на зло,України діти.
А катів поглине час,прокляття довічне,
Ми не вмерли! Ми - Живі !
Ми - на віки-вічні !