четвер, 18 жовтня 2018 р.

Творчим шляхом Сергія Рудика


 
     16 жовтня 2018 р. в читальному залі нашої бібліотеки пройшла інформаційно-краєзнавча година «Творчим шляхом Сергія Рудика» приурочена 90-чю від дня народження талановитого письменника, нашого славного земляка та односельчанина Рудика Сергія Трохимовича.


    В цей день, під час заходу всі присутні мали нагоду почути про життєвий і творчий шлях письменника, яку підготувала учениця 9 класу Шевчук Анна.
Коротка біографічна довідка. 
Сергій Рудик народився 16 жовтня 1928 року в с. Любитів Ковельського району Волинської області у звичайній селянській сім’ї. Навчався у Любитівській середній школі, де закінчив 7 класів, а пізніше – у Голобах. Згодом, вступив у Львівський художньо-ремісниче училище. Також, закінчив редакційно-видавничий факультет Українського поліграфічного інституту ім. І.Федорова (1954 р.) та Вищу партійну школу при ЦК Компартії України (1967 р.).
       Працював на львівському телебаченні та у редакціях газет: «Радянська Волинь», «Робітничій газеті», «Радянський письменник», «Львовская правда». Саме в ті роки пробудилася в письменника жага до слова.
       Сергій Трохимович мав не лише хист до письма, він був різносторонньою людиною й захоплювався вишиванням, займався декоративно-прикладним мистецтвом, був самодіяльним актором і танцюристом. Особливо письменник любив малювати: його пензлю належать понад сто картин,серед яких – пейзажі Волині, Києва, Грузії.
    Сергій Рудик працював як прозаїк у різних жанрах. Зокрема був цікавим гумористом: варто згадати хоча б такі книги письменника: «Ахіллесова п’ята» (1963 р.), «Пеньок та Опеньок» (1969 р.), «Друг сім’ї» (1974 р.), «Буря у склянці води» (1980 р.).
     Окрім того, з-під пера С.Рудика вийшло чимало творів адресованих як дітям (повісті «Не сумуй, Ромашко!», 1987р., «Синя пілотка», 1983 р.; «Вулиця зелених вогнів», 1984р.,.), так і дорослим (повісті «Смерековий вітраж», 1977 р., «Барвисті кілометри», 1986 р.; виданий того ж року роман «Берести до схід сонця», «Завія», 1989 р.). Виступав, також, як публіцист-нарисовець (наприклад, нарис «Робоча грань», 1927).
    Образ трудівника сім'ї – в центрі уваги письменника, бо він сам син селянина і таке життя йому добре знайоме. І ще з малих років запали в його душу волинські зачаровані ліси, озерні плеса, добрі роботящі люди, а ще, писав автор і про війну та воєнне дитинство.
    Досить цікавими є оповідання Сергія Рудика про рідне село Любитів та його мешканців. Так, з оповідання "На сповідь до батька" дізнаємось про те, що багато колодязів у Любитові та навколишніх селах викопані батьком письменника.
   Здебільшого, у творах цього письменника пульсує доброта, залюбленість у чарівне волинське слово, яким він володів досконало, аби реально відтворити своїх героїв. Писав Сергій Рудик тільки про те, що добре знав, а звідси й правда життя, втілена у художнє слово.
    Помер Рудик Сергій Трохимович у листопаді 1992 року в Києві.
    Того жовтневого дня, інформаційну краєзнавчу годину чудово доповнила тематично-книжкова виставка "Твори нашого земляка-письменника Сергія Рудика" яку з цікавістю розглядали відвідувачі.

Адже, тут були представлені книги не просто написані Сергієм Трохимовичем, а й особисто привезені й подаровані ним із авторським підписом: оїм читачам – любитівцям з побажанням любити книгу!", "Любитівській бібліотеці – від земляка, автора цієї книги.", "Любитівській бібліотеці та її юним читачам – од земляка – Сергія Рудика.", "Моїм юним читачам – любитівцям з найкращими побажаннями, успіхів у навчанні, щастя особистого. Ваш земляк – С. Рудик". Саме такі книги особливо цінні для нашої книгозбірні та викликають найбільший інтерес у читачів.

вівторок, 16 жовтня 2018 р.

За Україну, за її долю, за честь і волю...


14 жовтня… Скільки визначних подій та свят для українців поєднала ця дата: Покрови Пресвятої Богородиці, День захисника України, День українського козацтва та День УПА. І мабуть, це не просто випадковість, адже, ще здавна Свята Богородиця була заступницею і покровителькою козаків, воїнів УПА та всіх поколінь захисників України.
Тож, цього теплого осінньо-сонячного ранку церковний дзвін покликав парафіян с. Любитів до храмів, щоб щиро помолитись, віддати належну шану Святій Богородиці та відзначити наше престольне свято.
О 10 ранку в храмі Святої Покрови УПЦ КП відбулося урочисто-святкове Богослужіння, яке розпочав його настоятель, – протоієрей Іван Оринчак.
Також, підтримати та привітати місцевих вірян прибули й інші священнослужителі, а саме: Олександр Добровольський (настоятель храму в с. Кричевичі), Віктор Домбровський (настоятель храму в с. Білашів) та Андрій Сех (настоятель храму в селищі Голоби).
     У своїх мудрих та щирих промовах вони бажали всім присутнім тільки найкращого: добра, терпіння, Божої благодаті, а ще привітали парафіян із рішенням про надання Томосу Українській православній церкві, що було оголошено напередодні.
Протягом всієї служби здійснювались традиційні церковні обряди, а доповнювали відповідну атмосферу чудові спільні молитви жінок та чоловіків хору, священників та присутніх парафіян, які просили Пресвятої Богоматері міцного здоров’я для кожного з нас, захисту для воїнів АТО, миру для України. 
 О Пресвята Покрово, Пренебесна Мати,
Що віками стала люд наш захищати.
Що молила слізно Сина Свого й Бога,
Щоб від українців відійшла тривога….
… Не здіймай Покрову з воїнів на Сході,
Благослови єдність в нашому народі.
Хоч регоче пекло… ворогів багато,
Та в нас – Україна, і Небесна Мати!...
                                              автор І. Оринчак
По закінченню святкової Богослужби всіх парафіян та гостей цього храму щедро пригощали різноманітними солодощами.
      До Дня захисника України в нашій Любитівській бібліотеці для всіх відвідувачів була організована виставка тематичної літератури "За Україну, за її долю, за честь і волю...".
      Під час перегляду даної виставки, де зібрані нові матеріали про сучасну війну та її героїв, українських козаків та воїнів УПА, читачі різного віку могли ознайомитись з інформацією, що їх зацікавила. 
А ось у Любитівському Будинку культури відбулась концертна програма приурочена Дню захисника України. Розпочала її ведуча Симонович Ірина, яка привітала всіх присутніх із прийдешніми святами.
На честь захисників України всіх часів: від давнього українського козацтва до сучасних воїнів АТО, прозвучали пісні й танцювальні номери, а саме: «Козаки», «Ой на горі два дубки» «Героям Небесної сотні», «Там, де ми є», «Україно, зорі твої сині» та багато інших.
Ми сьогодні латаємо пробоїну,
І складаємо подяку таку:
Слава кожному гідному воїну!
Українському захиснику….
…Україна зуміє жити!
Це не тільки рядком слова.
Бо її є кому захистити,
Бо є воїнів сила жива.
Хай Вас гріє любов і ласкава,
Твердість гір, плин озер і рік!
Хай звучить Україні: «Слава»!
І Героям слава повік!
                                автор І. Оринчак
Всі ці музично-хореографічні номери талановито підготували та виконали учасники художньої самодіяльності, юні аматори сцени: Морозюк Марія, Ксьондзик Софія, Мілянчук Олена, Шимчук Анна, Матвіюк Ельвіра, Гетьман Зоряна, Степанюк Світлана, Журанська Вікторія, Матвіюк Наталія, Домаль Каміла, Шевчук Анна, Шимчук Анна, Лазарчук Маріанна та Вікторія, а також Поліщук Людмила, художній керівник Поліщук Сергій та директор місцевого Будинку культури Симонович Ірина. Допомагав в озвучуванні всіх цих чудових музичних творів Гетьман Олег.
Того дня всі учасники заходу та всі, хто був присутній у святковій залі відчували гордість за наших хоробрих борців, сум за втрачені життя та велич невмирущого українського духу, що ніби витав у повітрі.
Насамкінець, хочеться подякувати організаторам та учасникам свята за подаровані емоції, побажати всім любитівцям злагоди та благополуччя, щоб Пресвята Богородиця завжди захищала нас та Україну під своїм Покровом від всякого лиха!