неділя, 31 травня 2015 р.

Правда про куріння

31 травня в Україні та світі відзначають Всесвітній день без тютюну.  В цей день кожен курець має привід серйозно задуматись над своєю згубною звичкою і розпочати здоровий спосіб життя, відмовившись від сигарет.
Сумно усвідомлювати, але мало хто звертає увагу на страшну статистику  небезпечних  хвороб у паліїв, оскільки шкода від куріння не проявляється миттєво. Тим не менш, курці з великим стажем практично приречені на серйозні проблеми зі здоров'ям і в результаті, із кожним роком їх вмирає все більше.
Щоб підняти рівень самосвідомості людей, які насамперед повинні піклуватися про власне життя Всесвітня організація охорони здоров'я розробила ряд заходів для викорінення куріння в XXI столітті.
Підтримуючи цю добру ініціативу, 31 травня наша бібліотека запросила молодь та дітей на тематичну бесіду «Геть паління! Ми – здорове покоління».
 Захід був спрямований саме на юних слухачів, адже, в цьому віці діти найбільше піддаються шкідливому впливу різноманітної реклами та оточуючих людей, часто роблять не обдумані вчинки через свою імпульсивність та впертість, що майже завжди призводить до гірких наслідків.
Також, під час заходу усі присутні здійснили віртуальний кліп-огляд «Молодість, отруєна туманом» та переглянули науково-пізнавальний фільм «Правда про куріння»
Закінчивши виховну бесіду ми щиро сподіваємось на те, що все почуте і побачене стане хорошим уроком на майбутнє для нашого молодого покоління, яке не повторюватиме чужих помилок, а діятиме розсудливо по відношенню до себе та близьких їм людей.

субота, 9 травня 2015 р.

Пам'ять про подвиг у серцях поколінь

    Війна… це  невимовний біль та жахливі спогади, вщент зруйноване життя та покалічені долі, осиротілі діти, голод, злидні, це постійний страх за життя близьких та рідних. До війни неможливо звикнути, неможливо підготуватися:це завжди страшно й неочікувано.
Зараз Друга Світова війна нагадує про себе тисячами Обелісків і Братських могил. Вони – святиня нашої пам’яті, яка ніколи не згасне ні в людській свідомості, ні в серці.
Тож, 9 травня громада села Любитів зібралась на центральній площі, щоб віддати данину пам’яті тим, хто загинув на фронтах Другої Світової війни і шану тим, кому пощастило пройти через лихоліття війни і дожити до дня Перемоги
Тим часом, доки звучали повоєнні мелодії, діти встигли подарувати всім присутнім символічні маки, які виготовили напередодні у бібліотеці. 
 
    Цьогоріч, честь тримати в руках блакитно-жовтий український стяг і вести багатолюдну колону мешканців села до Обеліска Слави, випала хороброму учаснику АТО Прокоп’єву Віктору

   Там, поблизу пам’ятника та гранітних плит, школярі Любитівської ЗОШ згадали імена тих воїнів, які не повернулися у рідні домівки. Пам’ять про загиблих вшанували хвилиною мовчання, а отець Василій помолився за їх упокій.
Далі, на священному місці біля Братської могили відбувся мітинг Пам’яті, який відкрив сільський голова Павлов В.І. Він щиро подякував ветеранам за здобуту Перемогу, побажав їм довгих років життя і миру Україні
Згодом, винуватці дійства, учасники бойових дій поділились своїми зворушливими спогадами про страшні лихоліття війни, яких нікому й ніколи не бажають зазнати. У виступі Грищук М.В. – голови ветеранської організації, прозвучали слова глибокої поваги усім, кому довелося жити в ті страшні часи і боротися за життя. 
   Серед присутніх мешканців Любитова, були й гості із міста Біла Церква. Зі словами щиросердечної подяки ветеранам і усім організаторам урочистостей, звернувся Олексій зі своєю великою родиною, який приїхав на 70-річницю Великої Перемоги, щоб віддати шану своєму загиблому дідусю Поваляєву Й.Є., який похований в Братській могилі на сільському цвинтарі. 
На фото: родина Олексія із м.Біла Церква, ветеран Глушейко П.А., учасник АТО Прокоп'єв В., сільський голова Павлов В.І. та землеупорядник с/р Охрин Л.Р.
    Закінчився мітинг панахидою, яку відправив отець Василій.
Друга частина урочистостей продовжилась у сільському Будинку культури. Під тужливі звуки сумної мелодії розпочався тематичний захід під символічною назвою "На всі часи, на всі віки у спогадах живі". Ведучі вечора Грищук Микола та Кущик Катерина пригадали про чорні цифри людських життів, які забрали лихі роки війни. 
    А наймолодші учасники у своїх поетичних рядках намагались розповісти та донести до слухачів своє бачення тих трагічних подій. 
На честь присутніх учасників бойових дій, ветеранів Другої Світової війни, а також воїнів-афганців, яких було названо поіменно, пролунали численні віршовані привітання та музичні композиції:«Там під Львівським замком» - чоловіча вокально –інстументальна група, «Свіча» - Рудик Анна, «А пам’ять жива» - Чуль Олег та Матвіюк Ельвіра, «Біля калини» - жіночий квартет.
 
Як не сумно це звучить, але й сьогодні ми знову чуємо гірке відлуння війни, яке розпочалося із сотень жертв нескорених духом українців. Не можливо забути й не згадати героїв нашого часу – «Небесної Сотні», які поклали життя за Україну, за честь та гідність свого народу. В світлу пам’ять про загиблих прозвучали такі зворушливі композиції: «Пливе кача» у виконанні чоловічого дуету Поліщука С.Ю. та Дубенського В.З, «Прошу в неба» - Шевчук Дарини.
Учасники АТО Сохацький Г. та Варчин О.
А тим героям, які й до сьогодні захищають нашу Україну на сході, всім нашим учасникам АТО  музичним дарунком стала пісня «Запали свічу», яку виконала Шинкарук Анна. 
Найважче приходиться в цей тривожний час овіяний війною й матерям сьогоднішніх солдатів-героїв, тож, на їх честь та напередодні свята Дня матері лунали такі музичні композиції: «Рушничок» - Мілянчук  Олена і Матвіюк Ельвіра, «На зорі мене, мамо, збуди» - Ковальчук Віктор, «Повіяв вітер степовий» - чоловічий вокально- інструментальний гурт.  
По закінченню заходу наймолодші учасники дійства подарували усім ветеранам та учасникам бойових дій запашні весняні квіти.





 

  У фойє Будинку культури протягом всього дня, діяла тематична виставка літератури, яка чудово доповнювала атмосферу заходу і привертала увагу всіх присутніх. Також, тут були представлені матеріали та відомості, які вшановують пам’ять про славних героїв-патріотів:наших загиблих волинян із «Небесної сотні», воїнів АТО Ковельщини та Волині.

    Подвиг воїнів-переможців непідвладний часу, як і безмежна наша вдячність всім, хто захистив Батьківщину тоді в далеких1939-1945рр. і тим, хто й сьогодні продовжує боронити рідну землю, виявляючи велику мужність та незламність духу. І нехай для всіх завтрашній день буде світлішим, щасливіше, а головне – мирним! 
Памятаємо… Віримо… Переможемо!