Барви української душі

День вишиванки – це не просто свято одягу. Це день, коли українці по всьому світу одягають вишиванку як символ ідентичності, пам’яті та єдності. У кожному візерунку – історія роду, тепло маминих рук і любов до рідної землі.

Вишиванка з давніх часів була оберегом. Її орнаменти та кольори передавали побажання добра, сили, здоров’я і захисту. Сьогодні вона стала ще й символом незламності українського народу, нашої гідності та віри у майбутнє.

До Дня вишиванки у бібліотеці створена книжкова виставка «Вишиванка: минуле, сучасне, майбутнє», яка знайомить читачів з історією української вишивки, розповідає про створення вишитих виробів, значення орнаментів, символіку кольорів та особливості традиційних узорів різних регіонів України.

Також оформлено виставку-інсталяцію «Барви української душі», де наочно представлені давні та сучасні вишиті чоловічі й жіночі сорочки, сукні та інші українські аксесуари. Експозиція демонструє красу і багатство української вишиваної спадщини, поєднання народних традицій із сучасністю.

День вишиванки нагадує, як важливо берегти свою культуру, мову й традиції. У цей день особливо відчувається зв’язок між поколіннями та єдність українців, де б вони не були. Бо вишиванка – це більше, ніж сорочка. Це частинка серця України.

Участь в благодійній ярмарці на підтримку ЗСУ

 9-та річниця Дня Колодяжненської громади об’єднала жителів навколо доброї та важливої справи – підтримки українських Захисників.

На території Центру культури, дозвілля та спорту, за ініціативи управління гуманітарної сфери, відбулися благодійний ярмарок, святкові виступи та аукціон. Атмосфера заходу була наповнена щирістю, єдністю та вдячністю нашим воїнам.

Свої таланти й працю представили працівники закладів освіти, культури та бібліотек, а також небайдужі мешканці громади. Відвідувачі мали змогу придбати домашню випічку й смаколики, вироби ручної роботи, сувеніри та інші тематичні речі.

Завдяки спільним зусиллям вдалося зібрати майже 30 тисяч гривень на потреби Збройних Сил України.

Щиро дякуємо всім, хто долучився до організації, підтримав захід своєю працею, допомогою чи донатом. Кожен внесок – це ще один крок до нашої спільної перемоги.

Разом – ми сильні. Слава Україні! Героям Слава!

Пройшла війна стежками долі

8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років.

Сьогодні о 10.00 год. у храмі Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ відбулася заупокійна молитва за всіх загиблих, які полягли в боях за визволення України. Після богослужіння учасники заходу здійснили покладання квітів до пам’ятних місць села.

 

Отець Віктор разом із присутніми вшанували подвиг усіх борців із нацизмом, згадали військових і мирних жителів, які загинули під час бойових дій у роки Другої світової війни. Також піднесли молитви за здоров’я та захист нинішніх Героїв російсько-української війни, які сьогодні мужньо боронять нашу державу.

Староста села Дмитро Георгійович Воробей та директорка Любитівського ліцею імені Лесі Українки Віта Федорівна Чуль відвідали очевидицю тих трагічних подій – Таїсію Семенівну Кравчик, яка ще дитиною пережила жорстокість і поневіряння в концтаборах у роки Другої світової війни. Побажали їй міцного здоров’я, многії літа та ще раз зустріти День Перемоги.

Також, у цей пам’ятний день, в бібліотеці оформлено тематичну виставку-пам’ять «Пройшла війна стежками долі», приурочену трагічним сторінкам історії та подвигу людей, які боролися за мир і свободу.

Представлені на виставці книги зберігають пам’ять про тих, хто загинув в ім’я волі та щасливого майбутнього наступних поколінь. У спогадах очевидців, історичних документах і художніх творах оживають події воєнних років, біль втрат, мужність і незламність людського духу.

Ця пам’ять живе у серцях людей, передається через покоління та нагадує кожному з нас про високу ціну миру. Читаючи й вивчаючи сторінки історії, ми вшановуємо героїв минулого та бережемо правду заради майбутнього.

Пам’ятаймо всіх українських борців, чиї життя забрала війна. Підтримуймо наших захисників, молімося за їхнє здоров’я, якнайшвидше повернення додому та за Перемогу України.

Слава Україні! Героям слава!

Привітали довгожительку Дульку Валентину Юріївну

Сьогодні, 28 квітня особливі вітання лунали на адресу нашої шанованої односельчанки – Дульки Валентини Юріївни, яка відзначає свій 93-й день народження.

З нагоди цієї поважної дати представники влади завітали до іменинниці з почесною місією – привітати її, висловити щиру вдячність за багаторічну працю та побажати міцного здоров’я і родинного затишку.

Валентина Юріївна більшу частину свого життя присвятила праці в колгоспі, де працювала дояркою, а згодом – техпрацівником у школі. Її чоловік також трудився в колгоспі, доглядаючи худобу. Разом вони створили родину, народили та виховали трьох дітей.

Сьогодні Валентина Юріївна проживає з однією з доньок. Її чоловік, на жаль, уже відійшов у Вічність, але пам’ять про нього живе у серцях рідних.

Найбільшим багатством жінки є її велика й дружня родина: 5 онуків, 10 правнуків і вже 2 праправнуки, які дарують їй радість і тепло.

Щиро вітаємо Валентину Юріївну з днем народження! Бажаємо ще довгих років життя, міцного здоров’я, душевного спокою, мирного неба та щастя всій її родині!

Чорнобиль: пам’ять крізь роки

26 квітня 1986 року світ сколихнула одна з найстрашніших техногенних катастроф в історії людства – аварія на Чорнобильській атомній електростанції.

Вибух на четвертому енергоблоці спричинив потужний викид радіації, наслідки якого торкнулися не лише України, а й багатьох країн Європи. Чорнобиль став символом болю, втрат, зруйнованих доль і небезпеки, яку несе неконтрольована сила атома.

Особливе місце в цій історії займають ліквідатори – люди, які ціною власного здоров’я і життя боролися з наслідками катастрофи, рятуючи майбутні покоління. Їхній подвиг назавжди залишиться прикладом мужності, самопожертви та людської відповідальності.

40-річчя Чорнобильської трагедії – це не лише дата в календарі, а нагадування про важливість пам’яті, правди та шани до тих, хто постраждав і хто став на захист світу від ще більшої біди. З нагоди цієї події в бібліотеці оформлено тематичну книжкову виставку-інсталяцію «Чорнобиль: пам’ять крізь роки», яка нагадує про трагічні сторінки історії та дає читачам змогу глибше пізнати масштаби катастрофи, її наслідки, героїзм ліквідаторів і значення Чорнобиля для сучасного світу. Через книги, документи та візуальні матеріали відвідувачі можуть усвідомити ціну цієї трагедії та важливість збереження історичної пам’яті.

Наше коротке відео приурочено Дню пам'яті Чорнобильської катастрофи можна переглянути за даною силкою:

https://www.youtube.com/watch?v=MmdPF6QqTHk

Майстерня Великоднього настрою

Напередодні світлого свята Великодня у нашій книгозбірні запрацювала справжня «Майстерня Великоднього настрою». Юні відвідувачі долучилися до створення особливої атмосфери та піднесеного святкового духу.

 

З натхненням і захопленням діти малювали, вирізали, клеїли, виготовляючи яскраві прикраси та святкову атрибутику для книжкової виставки й мистецької інсталяції «Барви Великодня у книгозбірні».

У творчому процесі народжувалися писанки, різнобарвні крашанки, яскраві пасочки, ніжні весняні квіти – усе це гармонійно поєдналося в єдину святкову композицію.

Робота вирувала у дружній, теплій атмосфері: весело, гамірно, креативно та цікаво. Кожна дитяча робота наповнена щирістю, радістю і передчуттям великого свята, подарує частинку тепла кожному, хто завітає до бібліотеки.

Грай! Читай! Перемагай!

«Грай! Читай! Перемагай!» – під таким девізом відбувся Тиждень дитячого читання. Було яскраво, весело та пізнавально – у русі, іграх і щирих емоціях. Під час заходу було проведено чимало захопливих ігор, веселих забав і цікавих конкурсів. 

Серед найулюбленіших розваг дітей були: популярна гра «Хто я?», інтелектуальна – «Знайди книгу», гра на уважність – «Справжній детектив», на кмітливість – «Книгу тримай – на питання відповідай», на швидкість – «Між стелажами», а також винахідлива «Весела абетка». 

Діти із задоволенням брали активну участь, об’єднувалися в команди, проявляли кмітливість, спритність і творчість. Кожен мав змогу відчути себе частиною дружньої книжкової спільноти і бажання пізнавати нове. 

Особливо захопливою стала фінальна гра «Бібліотечні скарби», за підказками діти, наче у справжньому квесті, шукали сховані підказки, долали завдання і, зрештою, знайшли солодку винагороду, якою із радістю поласували 

Захід подарував учасникам позитивні враження, щирі посмішки і довів, що читати – це не лише корисно, а й надзвичайно цікаво, особливо коли книга поєднується з грою і дружнім спілкуванням.

Про тиждень дитячого читання у короткому відео за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=CmYrZY5iXGI

 

Привітали іменинницю-довгожительку - Валентину Михайлівну Ксьондзик.

Цього світлого березневого дня свій поважний 91-й день народження відзначає наша односельчанка, довгожителька –  Валентина Михайлівна Ксьондзик. Її життєва дорога була непростою, сповненою випробувань і втрат, але водночас – силою духу, витримкою та великою людяністю.

Народилася Валентина Михайлівна в селі Гішин Ковельського району. Ще в юному віці доля завдала їй тяжкого удару: у роки Другої світової війни вона втратила обох батьків – спершу батька, а згодом і матір. Так рано залишившись сиротою, вона змушена була швидко подорослішати. У неї були дві сестри та брат, проте життя розпорядилося так, що з роками вона втратила й їх.

Свій трудовий шлях Валентина Михайлівна розпочала у колгоспі рідного села. А вже у 1955 році переїхала до села Любитів, де знайшла нову домівку і свою долю. Тут вона працювала санітаркою в місцевій лікарні, сумлінно виконувала свою роботу та допомагала людям. Саме тут вона зустріла свого чоловіка Івана, з яким створила сім’ю та виховала двох чудових синів. На жаль, її чоловік відійшов у Вічність, але пам’ять про нього живе у серці Валентини Михайлівни. Нині вона проживає одна, та ніколи не залишається без уваги – поруч завжди рідні та близькі, які піклуються і навідуються до неї.

За роки відданої праці Валентину Михайлівну було заслужено відзначено – при виході на пенсію вона отримала медаль та почесну грамоту як знак вдячності за її багаторічну і сумлінну працю.

В молоді роки іменинниця захоплювалася в’язанням і ткацтвом, зокрема із задоволенням створювала ходники та доріжки на підлогу.

Попри поважний вік, Валентина Михайлівна залишається життєрадісною, щирою та активною жінкою із доброю пам’яттю. Її найбільша радість і гордість – це велика родина: четверо онуків та п’ятеро правнуків, які наповнюють її життя світлом, любов’ю і сенсом.

Від щирого серця вітаємо Валентину Михайлівну з цією величною датою! Нехай кожен новий день приносить спокій, тепло й радість, нехай здоров’я буде міцним, а душа – сповнена світла та гармонії. Бажаємо, щоб поруч завжди були люблячі люди, щоб серце зігрівала турбота рідних, а в оселі панували затишок і мир. Нехай Господь дарує ще багато благословенних років життя, сповнених тихих радощів, добрих новин і щасливих миттєвостей під мирним небом.

Привітали ювілярку: Ксьондзик Євдокію Сидорівну

 Сьогодні, 14 березня, у цей сонячний день свій поважний ювілей – 90 років відзначає Ксьондзик Євдокія Сидорівна. З цієї нагоди до оселі ювілярки з почесною та приємною місією завітали представники місцевої влади та бібліотекарі, щоб привітати її та висловити щирі побажання.

Народилася Євдокія Сидорівна в багатодітній родині в селі Осьмиговичі (нині Турійська громада), де зростало п’ятеро дітей. Її дитинство припало на складні роки війни, які залишили глибокий слід у долях цілого покоління. 

Згодом доля привела її до села Любитів. Тут вона працювала санітаркою у місцевій лікарні, сумлінно виконуючи свою роботу та допомагаючи людям. У цьому ж селі створила сім’ю: разом із чоловіком виховали двох синів  – Григорія та Сергія.

Сьогодні найбільшим багатством ювілярки є її велика родина. Вона радіє п’ятьом онукам і чотирьом правнукам. На схилі літ Євдокія Сидорівна проживає разом із родиною сина Григорія, яка турбується і підтримує її в усьому.

Серед улюблених занять жінки було в’язання гачком – справа, до якої вона мала особливий хист.

У цей святковий день, приєднуючись до щирих привітань рідних і близьких, бажаємо Євдокії Сидорівні міцного здоров’я, душевного спокою, родинного тепла. Нехай кожен день дарує увагу, вдячність і любов.

Шевченко – голос, що пробуджує націю

Тарас Григорович Шевченко – одна з найвеличніших постатей української історії та культури. Його слово стало голосом народу, що прагнув свободи, гідності й правди. Поет, художник, мислитель – він залишив неоціненний духовний скарб, який і сьогодні формує національну свідомість українців.

Творчість Шевченка не втрачає своєї актуальності й у наш час. У його поезіях звучать ідеї волі, любові до Батьківщини, боротьби за справедливість, віри в силу народу. Його твори надихають й нагадують про важливість єднання.

9 березня 2026 року минає  212 років від дня народження Тараса Шевченка – генія українського слова, чия спадщина стала духовним символом України та частиною світової культурної спадщини. Його пророчі рядки продовжують звучати сучасно й закликають берегти рідну мову, історію та свободу.

З нагоди дня народження поета в бібліотеці оформлено книжкову виставку і створено тематичне відео «Шевченко – голос, що пробуджує націю».

Тож, запрошуємо читачів поринути у світ творчості великого Кобзаря.

Перегляд тематичного відео за посиланням:

https://youtu.be/aLgxtguNQzE?si=ax0IIMGoCknMyKoo

155 років від дня народження Лесі Українки

 155 років від дня народження Лесі Українки – це нагода згадати її не лише як видатну поетесу, а як символ сили й незламності українського духу. Вона збагатила українську літературу глибокою філософією, драматизмом і модерним мисленням. Її твори, зокрема «Лісова пісня», стали перлинами національної культури.

Попри тяжку хворобу, Леся Українка залишалася мужньою, вільнодумною і відданою Україні. Її слово й сьогодні надихає боротися, любити й вірити.

Тож, з нагоди чергової ювілейної річниці дня народження поетеси, в нашій бібліотеці відбулося читання її творчості, зокрема вірш «Літо краснеє минуло», який чудово продекламувала наша юна читачка Аліса Васейко.

Всі бажаючі можуть переглянути дане відео читання за посиланням:

https://youtu.be/lAEFzWivErA?si=6rQyp192T0XOmzRY

 

Державний Герб: шлях довжиною в тисячоліття

19 лютого ми відзначаємо День Державного Герба України – це нагадування про нашу історію, силу традицій і єдність народу. Малий герб – золотий тризуб на синьому щиті – походить від знака князя Володимира Великого і є одним із найдавніших символів української державності. Він уособлює волю, незалежність, гідність і незламність українців, зв’язок поколінь та прагнення жити у вільній країні.

До цієї дати в бібліотеці підготовлено тематичну книжкову виставку «Державний Герб: шлях довжиною в тисячоліття», яка розповідає про історію виникнення герба, його розвиток у різні періоди, значення державних символів у житті суспільства та боротьбу українців за власну державність.

Представлені видання допомагають більше зрозуміти походження тризуба, його духовний і культурний зміст, а також формують повагу до символів нашої держави та гордість за Україну.

Тож, нехай знання про державні символи зміцнюють нашу національну свідомість і об’єднують нас у любові до Батьківщини.

Герої не вмирають – пам'ять про Ангелів Майдану

20 лютого Україна вшановує День пам’яті Героїв Небесної Сотні – людей, які віддали життя за свободу, гідність і право нашої держави бути незалежною. Їхній подвиг став символом незламності українського духу та віри у майбутнє.

Пам’ять про Героїв – це не лише скорбота, а й відповідальність перед тими, хто боронив наше право жити у вільній країні. Вона об’єднує покоління, вчить цінувати людську гідність, правду та єдність.

У бібліотеці до цієї дати організовано тематичну книжкову виставку "Герої не вмирають – пам'ять про Ангелів Майдану", де представлено історичні матеріали, документальні свідчення, публіцистику та художні твори про події Майдану і боротьбу українців за свободу. 

Тож, запрошуємо всіх охочих переглянути літературу виставки та згадати тих, хто назавжди залишився у строю нашої пам’яті.