Любитівськ@ сільськ@ бібліотек@
неділя, січня 01, 2023
З Новим 2023 роком!
четвер, грудня 22, 2022
Увага, книжкові надходження!
- Світязь. Альманах Волинської обласної організації Національної спілки письменників України. Ч.26. 2021. Житомир:Видавничий дім «Бук-Друк», 2021. -168 с.

Також на сторінках альманаху – поезія волинських і закордонних поетів, перекладена українською. Тут і уривок історичного роману письменника Юрка Вовка «Передбачення Курта Зіберта».
В альманасі також є твори для дітей і дорослих, літературна критика, проза та поезія. Випуск альманаху вийшов накладом 500 примірників.
- Зек Б.М. Спецпідрозділ «Світязь» в антитерористичній операції на Донбасі (2014—2018 рр.): іст. нарис. Вид. 2-ге, виправ. і допов. Житомир: Видавець ТОВ «Видавничий дім «Бук-Друк», 2021. – 80 с.

четвер, грудня 08, 2022
Українська хустка оберіг жіночої вроди
7 грудня - день української хустки. Свято з'явилося зовсім нещодавно, але завдяки діаспорі українців у світі, воно відразу ж набуло статусу всесвітнього.
Здавна українська хустина була одним з найважливіших елементів народного вбрання та невід’ємною частиною української культури: звичаїв, обрядів, традицій.
неділя, грудня 04, 2022
Григорій Сковорода – носій духовного коду українського народу
Григорій Сковорода є найвидатнішою постаттю в культурному та літературному житті України ХVIII ст.
3 грудня 2022 року виповнилось 300 років від дня народження Григорія Сковороди – видатного українського філософа, просвітителя-гуманіста, поета, музиканта, педагога.
Саме до цієї ювілейної дати у нашій бібліотеці було створено тематичну виставку-перегляд «Григорій Сковорода – носій духовного коду українського народу».
Коротко про видатного філософа.
Григорій Сковорода народився 3 грудня 1722 року в селі Чорнухах на Полтавщині в сім’ї малоземельного козака.
Початкову освіту здобув в сільській школі, навчався у дяка-скрипаля на привілейованому становищі, співав у церкві.
З 1738 році – почав навчання у Києво-Могилянській академії.
З 1742 по 1744 рік жив у Петербурзі, був співаком придворної капели, створював музику на власні вірші.
У 1750 році у складі російської місії Сковорода виїжджав за кордон і три роки мандрував Угорщиною, Словаччиною, Польщею, відвідав Братиславу, Відень, Будапешт; бував в університетах, слухав лекції знаменитих професорів, працював у бібліотеках, студіював філософські праці й, володіючи багатьма мовами, дискутував із ученими різних країн.
У 1753 році – повернувся в Україну, викладав поетику в Переяславському колегіумі. Писав байки, викладав стародавні мови. Сковорода написав підручник з етики. Незабаром мусив залишити колегіум, через доноси на нього.
1754 – 1759 – жив у селі Коврай на Переяславщині, працюючи домашнім учителем у поміщика Степана Томари. Написав значну частину віршів збірки «Сад божественних пісень». Працював викладачем (спочатку поетики, а згодом етики) у Харківському колегіумі. Учителюючи в Харкові, латинськими і українськими віршами написав «Байку Езопову» (1760 р.), склав дві вступні лекції-проповіді до курсу етики.
Протягом 1769 – 1774 років Сковорода написав збірку прозових байок «Байки харківські», «Бесіду, названу двоє, про те, що блаженним бути легко», і «Діалог, чи Розмова про стародавній світ», а також твори: «Розмова п’яти подорожніх про справжнє щастя в житті» («Розмова дружня про душевний світ»), «Кільце», «Розмова, звана алфавіт, чи буквар світу».
У 1785 році Сковорода об’єднав 30 віршів, написаних у різний час, у збірку «Сад божественних пісень».
У 1787 році він написав «Вдячного Еродія» і «Убогого Жайворонка», а у 1791 році завершив філософський твір «Діалог. Ім’я йому — Потоп зміїний».
З 1769 року Сковорода вів мандрівне життя, не спокушаючись різноманітними посадами й чинами. Ходив філософ завжди в звичайній свиті. Крім книг, рукописів, сопілки в полотняній торбі та палиці, нічого більше не мав, навіть не прагнув мати власної хати і взагалі постійної домівки.
Помер 9 листопада 1794 року в селі Пан-Іванівка (зараз Сковородинівка) Золочівського району Харківської області.
Спадщина композитора, поета, байкаря і філософа Григорія Савича Сковороди є дорогим надбанням української національної і світової культури.
середа, листопада 09, 2022
«Мово моя українська - батьківська, материнська…»
9 листопада – День української писемності та мови – однієї з наймилозвучніших мов у світі.
Мабуть, жодного разу за роки свого існування, це свято не було таким важливим. Адже, під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну, багато українців усвідомили, наскільки важливо берегти й плекати українську мову, зрозуміли її особливе значення в ідентифікації нашої нації. Цьогоріч, свято набуло єднального змісту для всіх, хто живе з Україною у серці.
Тож, наша бібліотека підготувала коротке тематичне відео до виставки-перегляд «Мово моя українська – батьківська, материнська…», приурочене до Дня української писемності та мови. Вірші «Рідна мова» та «Молитва за рідну мову» читає Антонюк Анна.
Мова – безцінний скарб народу, тож нехай українська звучить у кожній оселі, на вулицях наших міст та сіл, і головне – у наших душах!
пʼятниця, вересня 30, 2022
30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек!
вівторок, серпня 16, 2022
Корисне дозвілля наших читачів влітку
У нашій бібліотеці завжди є чим зайнятись: хтось читає нові книги,
хтось надає перевагу статтям у журналах, хтось займається творчістю – малює…
Ось так, цікаво та змістовно діти проводили у нас свій вільний час влітку.
Але пам’ятаймо, що незабаром розпочнеться новий навчальний рік, тому
особливу увагу слід приділити читанню за шкільною програмою.


вівторок, серпня 09, 2022
Великий книжковий подарунок
четвер, липня 28, 2022
Живи і міцній, Українська державо!
вівторок, березня 22, 2022
Нові надходження книг.
Василів-Базюк Л. Й. Стежками емігрантів з України: історична повість. Чернівці: «Букрек», 2021. – 504 с.
У творі, який логічно продовжує книгу Л. Василів-Базюк “Новими стежками”, йдеться про становлення і розвиток української громади в Канаді, починаючи від “піонерської доби” до сьогодення. Любов Василів-Базюк зосереджує увагу читачів на маловідомих фактах з життя українських першопоселенців у Канаді, на тих перешкодах і труднощах, які їм довелося здолати у пошуках землі, волі та кращої долі. Книга поєднує в собі багато ретельно опрацьованих авторкою тем, які близькі кожному українцю. Її ґрунтовне прочитання сприятиме переосмисленню українських життєвих цінностей, соціально-історичного простору і творенню нових сенсів. Для широкого кола читачів.
Леся Українка на сторінках періодичних видань Волині (1945-2020 рр.): біобібліогр. покажч. / Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки; упоряд. А. А. Понагайба. – Луцьк: Терези, 2020. – 166 с.
Біобібліографічний покажчик «Леся Українка на сторінках періодичних видань Волині (1945-2020 рр.)» присвячений іскрометній зірці волинського краю, всесвітньо відомій геніальній українській письменниці Лесі Українці (Ларисі Петрівні Косач-Квітці). До видання включені бібліографічні описи у періодичних виданнях Волині, матеріали про її життя і творчість. Посібник адресований науковцям, літературознавцям, викладачам, студентам, краєзнавцям, усім, хто цікавиться творчістю Лесі Українки.
Матіос М. Букова земля: роман-панорама завдовжки у 225 років / Марія Матіос. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2020, вид. 4-те. – 928 с.Довгоочікуваний новий роман провідної української письменниці Марії Матіос
«Букова земля» — це пронизлива, захоплива і зухвала сага завдовжки у 225 років,
пропущена через історії п’яти родин різного суспільного рівня і статусу, а
також історичних персонажів, так чи інакше пов’язаних з Буковиною. Землероби,
скотарі, воїни, посли і міністри постають повноправними творцями не лише
приватної, а й загальноєвропейської історії. Недаремно авторка означила жанр
свого твору як роман-панорама. Географія його подій простягається від
крихітного буковинського хутора Сірук – до Відня, Берліна, Бухареста, Москви і
Берна. А обрамленням цього класичного роману виступає особливий сюжет зі
Станиці Луганської літа 2014 року. І як завжди у книжках Марії Матіос, окремим
персонажем є мова з її неповторною лексичною розкішшю і гуцульським
чаром.
Матіос М. Солодка Даруся: роман / Марія Матіос. –
К: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2020. – 208 с.
Роман «Солодка Даруся» визначної української письменниці Марії Матіос, без
перебільшення, одна з найзнаковіших подій в українській літературі часів
Незалежності. Французька критика (у Франції «Солодка Даруся» вийшла у найпрестижнішому
видавництві «Ґаллімар») із захопленням відзначала: «Цей роман – справжня
перлина! Марія Матіос має неймовірно потужний поетичний стиль. Вона впевнено
тче історію – достоту, як у величній античній трагедії».
Роман перекладено багатьма мовами, зокрема німецькою, англійською, французькою,
італійською, польською, литовською.
У камені, мармурі і бронзі: (пам’ятники і пам’ятні дошки Лесі Українці на Волині, в Україні та світі) / Упр. культ., з питань релігій та націон. Волин. облдержадміністрації; Волин. держ. обл. універс. наукова бібліотека ім. Олени Пчілки; авт. передм. Л. А. Стасюк; упоряд.: О. Курило, І. Ковальчук. – Луцьк:Терези, 2021. – 64 с.: іл.
Видання присвячене ювілею Лесі Українки, в рамках реалізації Регіональної програми з відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки, за підтримки Волинської обласної ради.
«Я житиму сльозою серед співів»: з нагоди 150-річчя від дня народження Лесі Українки: бібліогр. покажч./ Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА; Волин. ДОУНБ ім.Олени Пчілки; упоряд. А. А. Понагайба; відпов. за вип.Л.А. Стасюк; вступ. ст..А. Г. Диби. – Луцьк:Терези, 2021. – 324 с.
Бібліографічний покажчик «Я житиму сльозою серед співів» присвячений 150-річчю від дня народження всесвітньо відомої української письменниці Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки). До видання включені бібліографічні записи у збірниках, монографіях, періодичних виданнях за 2001 - лютий 2021 рр., матеріали про її життя і творчість. Посібник адресований науковцям, літературознавцям,викладачам, студентам, краєзнавцям, усім, хто цікавиться творчістю Лесі Українки.
Книжкові новинки вже чекають на свого читача!
четвер, березня 17, 2022
Через книгу – до добра і знань
Особливої допомоги, підтримки та уваги потребують наші діти, тож для їх психологічного перезавантаження, бібліотека підготувала книжкову виставку «Через книгу – до добра і знань». Тематична виставка складається із книг, які пропагують добро та добрі справи: «Добро переможе зло», «Дарувати добро», «Добра наука», «Добре зернятко – гарні сходи», «Школа доброти», Пухнач В. «Вогник добра», Нікітенко В. «210 добрих справ»; книги, які розповідають про наших героїв-захисників, українських козаків і отаманів, славетних князів і богатирів, легендарних історичних постатей України:«Героям слава», «Небесна варта», «Лицарі волі», «Князі України», «Українці, що удосконалили світ», Каляндрук «Дітям про козаків», Заманова Т. «Отаман Гамалія», Яськів Р. «Дітям про опришків», Іваницька Д. «Дітям про Україну», Неділько Р. Гаврош О. «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу»; книги, які дарують весняний настрій та позитив: «Я все люблю в своїм краю», «Чарівне слово», «Отака у нас родина!», «Про маму», «Квітковий годинник», «Вірші до улюблених свят», Паронова В. «Оповідання про сім’ю», Шевчук В. «Панна квітів та інші казки», Гуменюк Н. «Веселка для веселика», Гуріна В. «Абетка ввічливості», Кириченко В. «Веселі історії», Лущевська О. «Друзі за листуванням», Потаніна І. «Ну чисто янгол!», тощо.
Для дорослих читачів рекомендуємо патріотичні книги: «Їхні зорі не згасли», «Небесна сотня», Гуменюк Б. «Блокпост», Лойко С. «Рейс», «Аеропорт» та інші; книги про силу добра та любов:
понеділок, лютого 21, 2022
Рідна мова - серця мого подих
З метою максимального збереження мов всіх народів планети та шанобливого ставлення до них, ЮНЕСКО запроваджено Міжнародний день рідної мови.
В Україні це свято відзначається з 2002 року, метою якого є зміцнення державотворчої функції української мови й сприяння вільному розвитку та використанню інших мов національних меншин нашої країни.
21 лютого в Міжнародний день рідної мови, в бібліотеці відбулася патріотична година "Рідна мова - серця мого подих".
Під час проведення заходу, всі присутні дізналися
історію заснування дати, яка вибрана на згадку про трагічних події, що
сталися в Бангладеш 21 лютого 1952 року. Тоді від куль
поліцейських загинули студенти, котрі вийшли на демонстрацію, щоб захистити свою рідну мову бенгалі, вимагаючи
визнати її однією з державних мов країни.
Також, юні учасники дійства почули про цікаві тематичні факти, активно відповідали на питання інтелектуальної вікторини та переглянули виставку літератури "Мово рідна, квітуй і шануйся".
Тож, бережімо і плекаймо рідну мову, бо це найцінніший скарб українського народу!