Увага, книжкові надходження!

Нещодавно книжковий фонд бібліотеки поповнився цікавими новинками, тому пропонуємо розглянути їх детальніше.

• Струцюк Й. Потомок Ілька Муровця:повість / Йосип Струцюк. – Харків:ФОП Панов А. М., 2021. – 148 с. 

    Яких лишень імен у синонімічному ряду титулувань славетного українця, шестиразового чемпіона світу, «чемпіона чемпіонів» не використовували: від Іллі Муромця – до Тараса Бульби. Та чи не найчастіше звучало: «Великий русский богатырь Иван Поддубный». Це імперське кліше й досі використовується не тільки апологетами «Русского мира», але й на Заході. І що найприкріше – на батьківщині визначного українця. Тому Йосип Струцюк у повісті «Потомок Ілька Муровця», зважаючи і на переконливі документалізовані факти, і на основі свого прочитання життєпису Івана Піддубного, докладається до справи повернення Україні одного з найвідоміших її синів.

•     Світязь. Альманах Волинської обласної організації Національної спілки письменників України. Ч.26. 2021. Житомир:Видавничий дім «Бук-Друк», 2021. -168 с.

    Альманах «Світязь» виходить друком щорічно. Цього разу кілька сторінок присвячені новому роману волинської письменниці Надії Гуменюк – «Та, що ламає вітер». Цей роман отримав премію Гранд коронація Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова».
Також на сторінках альманаху – поезія волинських і закордонних поетів, перекладена українською. Тут і уривок історичного роману письменника Юрка Вовка «Передбачення Курта Зіберта».
В альманасі також є твори для дітей і дорослих, літературна критика, проза та поезія. Випуск альманаху вийшов накладом 500 примірників.

•     Зек Б.М. Спецпідрозділ «Світязь» в антитерористичній операції на Донбасі (2014—2018 рр.): іст. нарис. Вид. 2-ге, виправ. і допов. Житомир: Видавець ТОВ «Видавничий дім «Бук-Друк», 2021. – 80 с.

    Спецпідрозділ «Світязь» - рота, сформована з числа добровольців у структурі поліції громадської безпеки Управління МВС України у Волинській області у червні 2014 р. Командиром формування був призначений офіцер Збройних Сил України Олександр Фацевич. Підрозділ мав забезпечувати охорону громадського порядку і виконувати завдання особливого характеру. Після проходження курсу підготовки у серпні 2014 р. рота «Світязь» вирушила в район АТО. Підрозділ брав участь у боях за м.Іловайськ Донецької області, виходив так званим «зеленим коридором». Під час боїв на Дебальцівському напрямку у січні 2015 р. рота опинилась в оточенні у м. Вуглегірськ, однак продовжувала тримати оборону. Завдавши втрат противнику, підрозділ вийшов з оточення. Після участі в боях на передньому краї рота продовжувала виконувати завдання на території Донецької і Луганської областей до часу закінчення АТО. Нині рота залучена до проведення ООС.

Розділ "З книжкової полиці"

Нагадуємо, що у нашій бібліотеці діє святкова виставка-інсталяція «У вихорі зимових свят», де зібрано безліч тематичних книг до кожного зимового свята. Як ми й обіцяли, більш детально розповісти про кожний із розділів даної виставки.  

Отож, розділ з книжкової полиці «День Святого Миколая» містить книги під назвою «Мандрівка святого Миколая», «Книга, яку треба прочитати до Дня Святого Миколая», «Традиції на свята», «Вірші до улюблених свят» та інші. Назви цих книг говорять самі за себе, тож кожен читач знайде щось цікаве для себе.

Черговий розділ з книжкової полиці «Різдвяна феєрія» містить книги під назвою «Різдвяний песик», «Одного разу на Різдво», «Вірші до улюблених свят», «Різдво у хрещеної», «Різдвяні історії», «Коляд, коляда», «Різдвяне торжество», «Різдвяна вистава», «Різдво» та інші книги про звичаї на світле Різдвяне свято, Святвечір, традиції колядування, тощо.

Тож, поспішайте обрати потрібну цікаву книгу та сповна відчути радість Різдва.

Українська хустка оберіг жіночої вроди

7 грудня - день української хустки. Свято з'явилося зовсім нещодавно, але завдяки діаспорі українців у світі, воно відразу ж набуло статусу всесвітнього.  

Здавна українська хустина була одним з найважливіших елементів народного вбрання та невід’ємною частиною української культури: звичаїв, обрядів, традицій.

Наші учасники віртуального флешмобу «Краса української хустки» об'єднались, щоб показати єдність, красу українок в хустці, - що є багатовіковим оберегом жіночої вроди.

Щиро дякуємо всім дівчатам-красуням за участь, підтримку національних традицій та збереження культурної спадщини наших предків.

Пропонуємо переглянути фото і відео нашого віртуального флешмобу.

У вихорі зимових свят

Дорогі наші читачі, діти та їх батьки! 

У нашій бібліотеці діє святкова виставка-інсталяція «У вихорі зимових свят», де зібрано безліч тематичних книг: чарівно-казкові історії, вірші та посівалки, колядки та щедрівки, різноманітні віншування, традиції та звичаї відзначення Дня Св.Андрія, Дня Св. Миколая, Нового року, Різдва, Дня Св. Василя, Водохреща тощо. Тут кожен читайлик може знайти щось корисне та цікаве для себе. 

Більш детально про розділи виставки будемо описувати у рубриках «З книжкової полиці» напередодні того чи іншого свята.

Тож, запрошуємо до бібліотеки, у захоплюючий світ книги!!!

Григорій Сковорода – носій духовного коду українського народу

Григорій Сковорода є найвидатнішою постаттю в культурному та літературному житті України ХVIII ст. 

3 грудня 2022 року виповнилось 300 років від дня народження Григорія Сковороди – видатного українського філософа, просвітителя-гуманіста, поета, музиканта, педагога. 

Саме до цієї ювілейної дати у нашій бібліотеці було створено тематичну виставку-перегляд «Григорій Сковорода – носій духовного коду українського народу».

 Коротко про видатного філософа.

Григорій Сковорода народився 3 грудня 1722 року в селі Чорнухах на Полтавщині в сім’ї малоземельного козака.

Початкову освіту здобув в сільській школі, навчався у дяка-скрипаля на привілейованому становищі, співав у церкві.

З 1738 році – почав навчання у Києво-Могилянській академії.

З 1742 по 1744 рік жив у Петербурзі, був співаком придворної капели, створював музику на власні вірші.

У 1750 році у складі російської місії Сковорода виїжджав за кордон і три роки мандрував Угорщиною, Словаччиною, Польщею, відвідав Братиславу, Відень, Будапешт; бував в університетах, слухав лекції знаменитих професорів, працював у бібліотеках, студіював філософські праці й, володіючи багатьма мовами, дискутував із ученими різних країн.

У 1753 році – повернувся в Україну, викладав поетику в Переяславському колегіумі. Писав байки, викладав стародавні мови. Сковорода написав підручник з етики. Незабаром мусив залишити колегіум, через доноси на нього.

1754 – 1759 – жив у селі Коврай на Переяславщині, працюючи домашнім учителем у поміщика Степана Томари. Написав значну частину віршів збірки «Сад божественних пісень». Працював викладачем (спочатку поетики, а згодом етики) у Харківському колегіумі. Учителюючи в Харкові, латинськими і українськими віршами написав «Байку Езопову» (1760 р.), склав дві вступні лекції-проповіді до курсу етики.

Протягом 1769 – 1774 років Сковорода написав збірку прозових байок «Байки харківські», «Бесіду, названу двоє, про те, що блаженним бути легко», і «Діалог, чи Розмова про стародавній світ», а також твори: «Розмова п’яти подорожніх про справжнє щастя в житті» («Розмова дружня про душевний світ»), «Кільце», «Розмова, звана алфавіт, чи буквар світу».

У 1785 році Сковорода об’єднав 30 віршів, написаних у різний час, у збірку «Сад божественних пісень».

У 1787 році він написав «Вдячного Еродія» і «Убогого Жайворонка», а у 1791 році завершив філософський твір «Діалог. Ім’я йому — Потоп зміїний».

З 1769 року Сковорода вів мандрівне життя, не спокушаючись різноманітними посадами й чинами. Ходив філософ завжди в звичайній свиті. Крім книг, рукописів, сопілки в полотняній торбі та палиці, нічого більше не мав, навіть не прагнув мати власної хати і взагалі постійної домівки.

Помер 9 листопада 1794 року в селі Пан-Іванівка (зараз Сковородинівка) Золочівського району Харківської області.

Спадщина композитора, поета, байкаря і філософа Григорія Савича Сковороди є дорогим надбанням української національної і світової культури.