неділю, січня 29, 2012

Пам’яті героїв Крут


 Дата 29 січня увійшла в українську історію як день пам’яті мужніх героїв, що душу й тіло поклали за самостійність, волю та незалежність Батьківщини. Це був бій на залізничній станції Крути під селищем Крути. Ця жертовна любов зародилася в серцях молодих людей – представників українського студентства: „Понад все вони любили свій коханий край”, — писав Павло Тичина.
 На похороні у Києві, біля Аскольдової могили, президент Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш під назвою «Пам'яті тридцяти». Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками. Лише згодом, у 2006 році на місці бою встановлено пам'ятник.
Вшановуючи пам'ять про загиблих студентів наша бібліотека організувала тематичну книжкову полицю «Крути - наша слава, наша історія» ,з якою ознайомилися наші читачі. Також,була проведена історично - інформаційна перерва «Пам’яті героїв Крут» на якій діти прочитали поезії про трагічну загибель студентського куреня під Крутами, яка стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну.


Україна пишається молодими Героями. Пам’ять про них, як і та велична справа, за яку вони боролися – невмируща. Адже, «Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього»,– говорить народна мудрість. Саме тому, ми повинні знати свою історію, своє минуле. Вічна їм слава!


 ПАМ'ЯТІ ТРИДЦЯТИ
На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців,
Славних молодих...
На Аскольдовій могилі
Український цвіт —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадника рука?
Квітне сонце, — грає вітер
                                         І Дніпро-ріка...  
                                       На кого завзявся воїн?
                                          Боже, покарай!
                                           Понад все вони любили
                                       Свій коханий край.
                                   Вмерли в Новім Заповіті
                                      З славою святих.
                                      На Аскольдовій могилі
                                    Поховали їх.
                                       Павло Тичина, 1918 рік

неділю, січня 22, 2012

Україно,Соборна державо,сонценосна колиско моя!

Велична і свята, моя ти Україно,
Лише тобі карать нас і судить
Нам берегти тебе, Соборну і єдину
 І нам твою історію творить!

 Двадцяте століття залишило нам у спадок вершинні події минулого,які, віддаляючись,не втрачають своєї значущості та актуальності,  в яких пам'ять про історичний досвід боротьби українського народу за свободу, незалежність, державність.
До таких подій належить 22 січня 1919 року – день ухвали Акта Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Цій даті судилося навічно вкарбуватися в історію України величним національним святом – Днем Соборності та Свободи України.
  З нагоди свята Дня Соборності та Свободи України у нашій бібліотеці пройшла  історична година «Україно,Соборна державо,сонценосна колиско моя!»,на якій учні Любитівської ЗОШ підготували  цікаві історичні факти подій 1919 р.,що передували об’єднанню України,а також про їх значення в історії нашої держави.
Також, присутні  переглянули постійно діючу виставку
«Є держава наша Україна і є її невтрачений народ».
Тобі, Україно, мій мужній народе,
Складаю я пісню святої свободи
Усі мої сили і душу широку
Й життя я віддам до останнього кроку
Аби ти щаслива була, Україно
 Моя Батьківщино!

четвер, січня 19, 2012

Свято Водохреща!

 
Святом Хрещення закінчуються Різдвяні свята, які тривають з 7-19 січня. Згідно з біблійною розповіддю Христос був охрещений у водах річки Йордан, що і дало другу, народну, назву свята. Напередодні, тобто 18 січня, вся родина як і перед Різдвом збирається за столом. До столу подаються лише пісні страви і готується Голодна, або ж Бідна кутя. Походження назви пояснити важко, можливо тому, що весь день напередодні Водохрещі не можна нічого їсти. На Голодну кутю припадає цікавий обряд, який має назву «Вигнання куті». Суть його полягає в тому, що потрібно взяти горщик де варилась кутя і розбити їх об ворота, при цьому примовляючи:"Геть, кутя, з покуття!".
В церквах цього вечора освячують воду, яка набирає особливої сили та цілющості. Хрещенська вода допомагає лікувати різні хвороби та відвертає будь-яке лихо,тому було важливо не тільки спробувати цієї води,а й скропити кожен куточок оселі свяченою водою,щоб у домі був лад та спокій. В ніч на Водохрещі вірили,що тварини можуть розмовляти людською мовою, але прислухатись до їх розмови не потрібно, бо це не віщувало нічого доброго.


В день Водохреща громада, збиралась поблизу водоймищ де відбувались церковні відправи,а в кризі робили ополонки у вигляді хреста та вирізали царські врата. В такій ополонці було прийнято купатися,бо люди вірили у цілющу силу освяченої води. Особливо цьому дню раділи діти,адже, на них чекало стільки цікавих дійств. Одне із них випускання голубів. Ці птахи символізували свята, що закінчуються і їх  випускали на волю. Саме на Водохрещі закінчуються ціла низка Різдвяно-Новорічних свят,а тому в народі говорили: «Тріщи не тріщи, а вже минули Водохрещі», а ще була прикмета: «якщо під час освячення води йде сніг - добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба».
19 січня, з нагоди свята Водохреща,відбувся обряд освячення у бібліотеці, який провів священик Любитівської Свято-Покровської церкви отець Василій. 
Прийміть наші щирі вітання і сердечні побажання з нагоди свята Водохреща! Міцного Вам здоров'я, миру, добра та сімейної злагоди !
Христос Охрестився!
Хай в вашій оселі радість панує,
Христос Охрестився, мир світу дарує,
Щоб мали ви міцне здоров’я,
Щоб сповнилися мудрості і сил,
Щоб кожен день уже сьогодні,
Лиш тільки радість приносив!

неділю, січня 15, 2012

Старий Новий рік

  В Україні Новий рік святкують двічі: 1 січня – за новим стилем, і 14 січня – за старим. В українських традиціях – це ще й свято  преподобної Маланки, яке передує другому празнику різдвяного циклу – Василю. Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні торжества та справити гостини, які в народі так і називають — гостини Меланки. Отже,13 січня установлене свято на честь знатної римлянки Меланії (Маланки), яка з юних років і до кінця днів своїх  прямувала до Христа. Переддень Старого нового року – це ще й  час магії і ворожінь,тому наші предки у цей день проказували спеціальні замовляння на щастя,врожай та добробут у родинах.
За традицією, на Щедрий вечір, господар прибирає домівку, а господиня готує вечерю. На столі має бути 12 різноманітних страв, серед яких  обов’язкова друга щедра кутя. Крім того, цього вечора пекли млинці, пироги та вареники, щоб ними пригостити щедрувальників та посівальників. У сучасні ж дні щедрувальників пригощають лише цукерками, фруктами та грошима. Вважалося,що перший посівальник  приносить щастя до оселі,тому його пригощали особливо щедро. Окрім засівачів-одинаків, існували цілі засівальницькі ватаги. Тоді цей цікавий обряд перетворювався на справжню виставу, де головними дійовими особами були Василь, Меланка, циган та ін.
14 січня свято відзначають на честь архієпископа Василя Великого , родина якого  була дуже відомою та щиро відданою християнській вірі. За часів розколу християнської церкви цей святий отець зробив дуже багато для віруючих людей, зокрема допомагав їм не втратити віру, закликав до терпіння, смирення та мужності. Пізніше Василь Великий заснував два монастирі — жіночий і чоловічий, у кожному окрузі своєї митрополії утримував богадільні та будинки для прочан. Його життя — справжній зразок для наслідування.
Святого Василя  Великого вважали покровителем хліборобів і тому в його день годилося засівати оселі збіжжям. В основному це робили хлопчаки і юнаки .Вважають, що перший посівальник приносить щастя в хату. Зерно, що залишилося після посівання, відразу ж не прибирають, а лише згодом  віддавали птиці чи худобі. У цей день не можна нічого різати, адже саме 14 січня Ісусові Христу зробили обрізання. Старий Новий рік і понині святкується в Україні, Росії, Білорусі, Сербії, Чорногорії та окремих районах Швейцарії.
Яскраві Новорічно-Різдвяні свята приносять у кожну родину особливий настрій,радість,затишок й добро.Цього найчарівнішого періоду року,коли світ поринає у зимову казку,срібним дзвоном перепливаються колядки і щедрівки,з нетерпінням чекають дорослі й діти.
Із щирими вітаннями з нагоди Різдва Христового і Нового року гурт колядників і щедрувальників Будинку культури с.Любитів побували в установах Любитівської сільської ради, а також привітали жителів села зі святами.
 
Старий Новий рік - це можливість ще раз відмітити настання Нового року зі своїми близькими, друзями і коханими.Тож,привітайе своїх рідних,гадайте, щедруйте та насолоджуйтеся  святом. І нехай в ніч з 13 на 14 січня збудуться найзаповітніші бажання, які принесуть вам тільки позитивні емоції!    

Ходить Ілля на Василя,
Несе пугу житяную
Куди махне – жито росте,
Краси Боже жито, пшеницю
І всяку пашницю.
У полі ядро,
У будинку добро.
У полі колосок,
А в будинку – пиріжок.
Здрастуйте, з Новим роком,
з Василем!

понеділок, січня 09, 2012

Христос народився - Славімо його!


   Одне з найзнаменніших і найвеличніших свят церковного календаря, яким  започатковується рік,  є Різдво Христове. Це свято, яке знають, люблять і яке з нетерпінням чекають люди різні у своїх національних традиціях, культурі, релігійних переконаннях та поглядах. Хтось відзначає це свято за Юліанським календарем,а хтось за Григоріанським. Це свято приходить до людей морозної ночі в годину опівнічної храмової служби, в сяйві свічок, у світлі зірок і гучному співі  церковного хору.
  В Україні Різдво належить до великих свят, які відзначаються досить урочисто. Торкнемося теми різдвяних традицій. Вони тягнуться ще від наших предків. Зокрема, на час коли святкуємо Різдво припадало старослов’янське свято зимового повороту сонця – це свято нового хліборобського року, нового сонця, що супроводжується багатьма обрядами які мають забезпечити добрий урожай, добробут, закликати сили природи для допомоги господарю. В цей день була поширена ворожба дівчат на майбутнє одруження, господаря на врожай і ін.
  Важливе місце на Різдво відводилось дідухові. Дідух - це сніп з колосків різних злакових культур – пшениця, просо, овес, ячмінь. Дідуха вносив в дім господар оселі з віншуванням прожити щасливо в здоров’ї і злагоді наступний рік і ставив на покутті, під образами.
Символом вічного світу та життя, щастя і радості, що прийшли разом із Христом, є вічнозелена прикрашена ялинка. Верх її увінчаний прекрасною зіркою - у пам'ять про Віфлеємську зірку, що вказала  шлях до Христа. Колись, у старих часах, ялинку прикрашали яблуками, горіхами, цукерками і свічечками. Це – символ Божих ласк і милостей. Солодкість цих прикрас – символ небесних радостей і радостей християнського життя. Українці це свято відзначають у сімейному колі з 12 –ма пісними стравами,які символізували 12 апостолів Христа, або ж 12 місяців року. Головною  стравою була кутя - символ духовного багатства християнського життя. Як і годиться в християнській родині, вечерю розпочинають з молитви,а на столі горіло три свічки – як символ Пресвятої Тройці.
   Накриваючи на стіл господиня під скатертину клала пучечок сіна,яке символізує сіно вертепу, в якому народився Месія, солома на столі – ясла, в які Марія поклала Ісуса, а білий обрус – пелени, в які Христа сповито. На одному з кутів стола кладуть під обрус або три зубці, або три головки часнику – символ приходу трьох царів,а ще  як  оберіг  від нечистої сили та хвороб. Також,в святвечір вшановували пам’ять про померлих родичів,залишаючи після вечері їжу на столі.
  Зранку всі люди йдуть до церкви на Святкову Службу Божу,а ввечері  переодягшись у біблійних та казкових персонажів дорослі та діти збирались у гурт та співали колядки  прославляючи народження сина Божого,Ісуса Христа. Такі убирання наповнюють наше життя феєрією чудес і магією перевтілення. А ще,в цей вечір, годиться  пробачати одне одному образи, щоб на повну міру відчути радість життя. Протягом свят люди вітаються один до одного:"Христос народився - Славімо його".З Різдва до Водохреща продовжувались  веселі зимові святі дні.Різдво-це ще й свято надзвичайно популярне у всьому світі і є одним з найбільш значущих і стародавніх традицій в людській історії.
Тож, напередодні Різдва ми вирішили більш детально ознайомити наших маленьких відвідувачів з обрядами,звичаями та багатством символів наших народних традицій.
Якщо  дітям було цікаво ознайомитись та пригадати вже відомі більшість українських традицій згадані вище,то не менш цікавим було б торкнутись теми різдвяних традицій інших країн світу.



   Ми запропонували дітям здійснити віртуальну мандрівку "Різдвяна подорож світом" з якої  діти дізналися багато цікавого про історію святкування Різдва, різдвяні традиції, головні страви святвечора, традиційні подарунки до Різдва у різних країнах світу. Відвідавши святковий захід діти захоплено ділилися здобутими враженнями,а по закінченні заходу переглянули тематичну книжкову полицю "Ой радуйся,земле!"  з якої взяли додому вподобані книжечки з новорічними віршиками, щедрівками, колядками.

Тож, запрошуємо і Вас скористатися безкоштовним Інтернетом в пошуці потрібної інформації,а ще у нас в наявності ще чимало книжкових новинок,які Вам обов’язково стануть у пригоді у розпалі зимових свят!!!
З нагоди Різдвяних свят бажаю здоров’я і радості, добра і затишку, Божої ласки і любові!
  Хай смачна кутя удастя,
хай в сімї панує щастя.
Щоб весела коляда
мир вам в хату принесла.
Щоб весело і багато
провели Різдвяне свято!

      
 Хай в році новім, при святому Різдві,
всі мрії сповняться - давні й нові.
Як тим Пастирям, хай вам Ангел щоднини
приносить додому приємні новини!
Царі, що ітимуть Ісуса вітати,
хай вступлять з дарами й до вашої хати!

 
Хай ангел торкнеться Вас ніжно крилом,
зігріє вам сердце Різдвяним теплом.
Хай радість, кохання наповнять ваш дім,
оселяться щастя та спокій у нім!
Христос ся рождає! Славімо його!