четвер, травня 23, 2013

Пророк народжений Україною

 


Пісне українська, радосте шовкова,
Чебрецеві роси, калиновий цвіт!
У тобі не в’яне сила барвінкова
І живе Шевченка вічний заповіт.  

       Велика і прекрасна наша українська земля завжди була багата талановитими людьми, іменами яких набули світової слави та визнання. Одне із найвеличніших імен, яким пишається Україна і весь український народ це ім’я Тараса Григоровича Шевченка.
 Лиха доля довгі роки переслідувала Тараса Григоровича та вона не зуміла перетворити золота його душі у ржу, зламати його дух чи придушити безмежну любов до України та його народу. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури.

   Минає 200 років з дня народження  Тараса Григоровича Шевченка славного сина українського народу, велетня духу, пророка, батька, Кобзаря… Але й сьогодні його слово живе між нами. 
  Шевченко це наша душа, наша мудрість, наша сила. І які б нещастя і муки не випадали на долю нашого народу, він вистоїть, якщо з ним буде Шевченко, його слово. Він завжди підтримував і підтримуватиме нас, додаватиме снаги.
 Найкращий і найцінніший скарб доля подарувала великому Кобзарю лише по смерті – невмирущу пам'ять, яку в мільйонів людських сердець все наново пробуджують його твори. І кожна річниця від дня народження українського Пророка – то ще одна віха в осягненні його величі, неповторності.
  22 травня в Любитівському Будинку культури відбувся творчий звіт, присвячений 200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.
   Урочисто, під звуки позивних «Реве та стогне Дніпр широкий», ведучі розпочали творчий захід. Вони розповіли про велике ім’я Тараса Григоровича  Шевченка, його талант та геніальність, який поет присвятив служінню народу.
Святкову концертну програму продовжили аматорський самодіяльний хор Любитівського Будинку культури, жіноче та чоловіче тріо, які виконали низку музичних творів: «Козацькому роду нема переводу», «По діброві вітер виє», «Садок вишневий коло хати», «Вже вечір вечоріє», «Терниця», «Гімн Поліського краю». 

Мільйонами став він у пісні своїй,
І їхньою пісня ця стала ... 
 
Пітьму освітив Прометея огнем,
Що кликав за волю повстати.
Ми пісню Шевченка в майбутнє несем,
Народного щастя солдати.
   Глядачі переповненого залу мали чудову нагоду насолоджуватися мистецтвом не лише хорового жанру, а й драматичного, художнього читання та багатьох інших. Образ лірика і гнівного бунтаря, поета, художника і просто людини, постає перед нами завдяки поетичним, прозовим і малярським творам митця, які вміло демонстрували окремі виконавці аматорського колективу. Це такі твори, як: «Така її доля», «Наймичка», «Лише у нас на Україні».

Неабияк порадували слухачів своєю майстерністю найменші учасники дійства, які старанно виконали такі відомі поетичні твори: «Тече вода з-під явора», «Україночка мала», «Маленький козак», «Рідна мова», «Якби мені черевички», «Щастя і добра».

Вражали глядачів акторськими здібностями молоді виконавці, майстерно зігравши свої ролі у сцені «Мати і Тарас» та інсталяції твору Т. Г. Шевченка «Тополя».
 
Уся концертна програма супроводжувалася гучними оплесками, що без сумніву свідчить про те, що глядацька зала оцінила таланти рідного села, які подарували їм безліч вражень та позитивних емоцій.
 
 

Садів аромати і шаблі розмах –
Це слово Шевченка крилате…
Це пісня Шевченка, весела й сумна,
Що солодко серце стискає.
В організації заходу активну участь взяли й бібліотекарі, які підготували у фойє Будинку культури виставку літератури «Пророк народжений Україною», до якої ввійшли твори Т.Г.Шевченка та література про його життєвий і творчий шлях. 
 
З великою цікавістю та захопленням присутні розглядали ще одну виставку нових та старих рушників, вишиті мешканцями нашого села.
  Як бачимо, сьогодні ми знову і знову звертаємось до нашого Пророка. Адже, у нас одна мрія – бачити свою країну сильною та квітучою. І саме з його творчою спадщиною, з його ідеалами, помислами робимо впевнені кроки у світле майбутнє нашої держави. 

Такі поети не вмирають,
Їх пам’ятатимуть віки.
   Тож, нехай «Заповіт» Великого Кобзаря стане заповітом для нас у спразі збереження мови народу, звичаїв, пісень. Нехай вогонь його душі запалить у кожному серці іскру Віри, Надії, Любові до рідної землі, свого народу.

І мене в сім'ї великій,
В сім'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Не злим тихим словом.

пʼятниця, травня 10, 2013

Пам’яті жити в віках

 9 травня 1945 року назавжди ввійшло в історію як День Перемоги у найбільшій і найтривалішій війні. 
Війна принесла багато горя. Напевно, у кожній родині втратили дорогих людей, у багатьох з них навіть немає могили. А скільки матерів, сестер, коханих чекали і не дочекалися своїх синів, братів, чоловіків. У народі надаремно кажуть, що час не владний над материнським горем. І скільки б не минуло років і десятиліть від того дня, коли пролунало страшне слово "війна", вони ніколи не принесуть спокою матерям, діти яких віддали найдорожче життя у боротьбі з фашистськими загарбниками.
 Із того часу минуло вже 68 років, але мужніх і відчайдушних героїв пам’ятають і досі. 
Через війну вели усі дороги,
Через біду, печаль, пекельний страх,
Щоб квітло сонцем свято Перемоги
І радістю світилося в очах.
    
     Вранці 9 травня з нагоди Дня
перемоги, на центральній площі села Любитів зібрались сотні людей, які прийшли вклонитися загиблим воїнам на фронтах Великої Вітчизняної війни, привітати ветеранів зі святом Перемоги, подякувати їм за те, що вони звільнили землю від фашистської навали.
 Святкова, заквітчана та багатолюдна колона мешканців села, під звуки повоєнних пісень вирушила до заквітченого Обеліска Слави, який розмістився у мальовничому парку, поблизу Любитівського озера.
На цьому місці, з вуст школярів прозвучали імена тих воїнів, які не повернулися у рідні домівки.В пам’ять про них встановлено гранітні плити з викарбуваними іменами та пам’ятник. Вони назавжди залишаться у вдячній пам’яті односельчан.
     Всі поклали квіти, вінки та вшанували пам’ять про загиблих хвилиною мовчання, а отець Василій помолився за їх упокій.
Далі колона, на чолі з блакитно-жовтим прапором, вирушила до сільського кладовища. 
    На священному місці біля Братської могили відбувся мітинг Пам’яті, який відкрили учні Любитівської ЗОШ. Вони висловили щиру подяку від імені молодого покоління за спокій та мирне небо, а також побажали ще довгих років життя усім ветеранам. 
   Багато щирих слів на адресу винуватців свята прозвучало під час виступів сільського голови Павлова В.І. та Зінчука А.П. – начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрації.    
     У свою чергу ветерани, учасники бойових дій поділились своїми спогадами про страшні лихоліття Великої Вітчизняної війни.
     Їхня розповідь була надзвичайно емоційною та зворушливою, про що свідчили сльози на очах у більшості присутніх.
  Після завершення офіційної частини свята та урочистих заходів у Будинку культури розпочався святковий концерт присвячений 68-річниці Великої Перемоги
  На честь винуватців свята та для усіх слухачів, зі сцени звучали пісні: "Гімн поліського краю", "По полю танки грохотали", "Там під Львівським замком", "Червоні маки", "Терниця", "Серая шинель" "Перемога", "Козацькому роду нема переводу","Альоша","Песни наших отцов", "Майор", "Давно розвіялись дими", "Не могу забыть", "Волгоградская берёза" та багато інших музичних композицій у виконанні солістів, дуетів, тріо, квартетів та аматорського самодіяльного хору Любитівського Будинку культури.  
 Цього святкового дня лунали найкращі слова вдячності і привітань для ветеранів Великої Вітчизняної Війни, а також, були висловлені співчуття усім жінкам, чоловіки яких не повернулися із фронту. Тяжкою була доля солдатських вдів. Вони самотужки ставили дітей на ноги і виконували всю тяжку роботу.
Літа наливають цілющії грона
Та вже посивіла твоя голова.
Поети тебе називають Мадонна,
В народі ж ти просто – солдатська вдова.   
Нелегка доля випала й матерям солдатів, душевні рани яких не загояться ніколи.
В житті ти зазнала немало гіркоти,
Тягар чоловічий безмовно несла…
Для цих героїчних жінок прозвучало безліч музичних вітань та побажань, а  Мостович В. на їх честь зачитала власний вірш.
 Кожен номер програми викликав радість і сльози на очах присутніх, кожна пісня, кожен вірш на військову тематику сприймалися особливо трепетно, озиваючись щемливими спогадами. 
 Одним із таких зворушливих номерів, стала пісня «Катюша», яка часто звучала в роки дитинства ветеранів. Ця композиція відразу захопила увагу слухачів і звучала якось по-особливому у виконанні дитячої вокальної групи.
 Під час святкового концерту учасники дійства,на знак пошани, подарували ветеранам квіти, як символ радості життя, як символ його безкінечності!

Давнє горе ще й як болить,
Дуже ниють ті давнії рани.
Ветерани! Живіть! Ветерани живіть!
Не лишайте нас, ветерани!
 Оскільки в травні відзначається ще й свято Матері, то напередодні свята, для всіх матерів, особливо приємними стали вітання від наймолодших учасників дійства. 
Символічним і яскравим завершенням дійства стало спільне виконання  артистами сцени і усіх присутніх пісні 
«День Победы»

Атмосферу свята чудово доповнювала тематична виставка літератури «Пам’яті жити в віках» та дитячих малюнків, 

яка протягом всього дня привертала увагу усієї громади села.

Традиційно по завершенню дійства усі ветерани війни були запрошені на святковий обід.
Свято пройшло урочисто, масово, цікаво і шанобливо.
Велика Вітчизняна війна назавжди залишиться надзвичайно трагічною сторінкою в історії нашої країни. Не щезне в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу його битва, його перемога над фашистами.
Тож, встаньмо всі і голови схилімо,
Згадаймо тих, хто йшов через фронти.
Із вдячністю хвилину помовчімо,
Щоб пам'ять в нашім серці зберегти.

   Подякувати ветеранам
живим і померлим, у День Великої Перемоги найменше, що ми можемо зробити.
  Ми повинні пам’ятати тих, завдяки кому тепер живемо в мирі. Це допоможе нам вивчити гіркий урок історії і ніколи не повторювати його.
Низький уклін вам, ветерани! Вам, кому ми зобов’язані нашим теперішнім і майбутнім! Щастя вам, здоров’я, довгих років життя! Ваші імена, ваш подвиг живе у віках!
Перемога! Ясна Перемога!
Свято Миру, свободи, Весни…
Ми доземно вклоємось нині
Всім героям, звитяжцям війни!
*****
Нехай же мирним буде наше небо,
Нехай сміються діти в мирні дні,
Дай Боже не почути нам ніколи
Смертельний крик кривавої війни.