середа, січня 29, 2025

Крути: і сум, і біль, і вічна слава

29 січня 2025 року українці вшановують 107-у річницю пам’яті Героїв Крут, чий подвиг став символом незламності та стійкості всього українського народу в боротьбі за незалежність.

Тож, в нашій бібліотеці організовано тематичну виставку «Крути: і сум, і біль, і вічна слава» з поетичним доповненням від наших юних користувачів. Дякуємо Дарині Римарук та Катерині Журавській за участь і вшанування пам’яті за полеглими Героями Крут. 

Також, виставку можна переглянути на нашому ютуб каналі за посиланням:https://youtu.be/70sFyUvTENI?si=AIYvsdSnCuWXuMp1

    Коротко про героїчний бій.

    Бій, що призупинив просування більшовицьких військ та захоплення Києва на декілька днів. Битва, що дозволила виграти дорогоцінний час українському керівництву – зокрема, час для придушення заколоту диверсантів на заводі «Арсенал». У цей час відбувалися переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Завдяки умовам підписаного договору Україні вдалося невдовзі звільнити окуповані території за підтримки німецьких та австро-угорських військ.

Нажаль й сьогодні, молодий цвіт української нації змушений самовіддано проливати кров за незалежність нашої держави. Такі епізоди нашої історії змушують усвідомити, що ми маємо не лише пам’ятати і вшановувати наших Героїв, а й захищати Українську Державу на всіх фронтах, аби раз і назавжди перемогти одвічного ворога.


середа, січня 22, 2025

Від заходу й до сходу: єдність українського народу!

22 січня Україна відзначає День Соборності. Цього дня у 1918 році IV Універсалом Української Центральної Ради була проголошена незалежність, а через рік, у 1919-му, у цей же день на Софійській площі у Києві відбулося офіційне об'єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки. Так, уперше за багато століть історичні українські регіони об'єдналися в одну державу.

Сьогодні український народ вкотре змушений боротися за нашу єдність, незалежність та свободу. За час повномасштабної війни, яку розв'язала Росія, ми довели, що ми сильна та незламна нація.

З нагоди державного свята, у нашій бібліотеці організовано тематичну виставку-огляд літератури «Від заходу й до сходу: єдність українського народу!». Віртуально дану виставку можна переглянути за посиланням. https://www.youtube.com/watch?v=1nGmeTB1HrE

Тож, щиро вітаємо всіх українців зі святом! Нехай любов до рідного краю об'єднує нас, допомагає йти до перемоги та процвітання соборної незалежної демократичної могутньої України!

четвер, січня 09, 2025

Христос охрестився! В річці Йордан!

Водохреще – день Хрещення Господнього, яке в Україні завершує різдвяні святки. Це християнський церковний обряд освячення води шляхом триразового занурення хреста, читання молитов. Цього дня люди йдуть до храму, щоб освятити воду і набрати її додому, вірячи в її цілющу силу. А священнослужителі обходять домівки вірян для освячення водою, яка має захистити оселю від всілякого зла.  

Нещодавно і в нашій бібліотеці відбувся щорічний обряд освячення приміщення священником храму Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ с. Любитів. Отець Віктор також привітав усіх присутніх з Водохрещем та прийдешніми святами, бажаючи книгозбірні лише процвітання, творчих здобутків та збільшення читачів, а нашим відвідувачам духовного розвитку читаючи книги й іншу різноманітну літературу. Щиро вдячні отцю Віктору за цей святковий візит до нашої бібліотеки і теплі слова привітань.Усіх вітаємо зі святом! Христос охрестився! В річці Йордан!

вівторок, січня 07, 2025

Привітали ювілярку: Марію Кіндратівну Вакулюк

Продовжуючи надзвичайно приємну традицію, започатковану торік, представники влади та культури завітали у дім нашої першої іменинниці-ювілярки 2025 року Марії Кіндратівни Вакулюк. Сьогодні нашій довгожительці виповнилось 90 років.
 Марія Кіндратівна народилась 6 січня 1935 р. в багатодітній родині в селі Білин Ковельського району. 
Ще дитиною пережила лихоліття Другої Світової війни. 
Навчалася у Ковельському медучилищі, після чого працювала в місті Луцьк. Пізніше, 35 років пропрацювала в Любитівській лікарні медсестрою, в хірургічному відділенні.
 Тож, село Любитів для Марії Кіндратівни стало рідним. Тут вона працювала, згодом одружилась і народила двох синів. На превеликий жаль чоловік давно відійшов у Вічність і ось уже 24 роки Марія Кіндратівна є вдовою. Ще однією величезною, невимовно болючою втратою в житті жінки була смерть старшого сина Олександра, якого самотужки перевезла із далекої Тюмені і поховала на рідній землі.
 Зараз Марія Вакулюк проживає разом із родиною молодшого сина Юрія. Має двох онуків і вже бавить двох правнуків. А ще, у вільний час, Марія Кіндратівна досі дуже любить читати книги, журнали, газети.
 Щиро вітаємо нашу ювілярку, бажаємо Марії Кіндратівні ще довгих років життя при доброму здоров’ї, підтримки й розуміння близьких, мирного неба!