Увага, книжкові надходження!

Нещодавно книжковий фонд бібліотеки поповнився цікавими новинками, тому пропонуємо розглянути їх детальніше.

• Струцюк Й. Потомок Ілька Муровця:повість / Йосип Струцюк. – Харків:ФОП Панов А. М., 2021. – 148 с. 

    Яких лишень імен у синонімічному ряду титулувань славетного українця, шестиразового чемпіона світу, «чемпіона чемпіонів» не використовували: від Іллі Муромця – до Тараса Бульби. Та чи не найчастіше звучало: «Великий русский богатырь Иван Поддубный». Це імперське кліше й досі використовується не тільки апологетами «Русского мира», але й на Заході. І що найприкріше – на батьківщині визначного українця. Тому Йосип Струцюк у повісті «Потомок Ілька Муровця», зважаючи і на переконливі документалізовані факти, і на основі свого прочитання життєпису Івана Піддубного, докладається до справи повернення Україні одного з найвідоміших її синів.

•     Світязь. Альманах Волинської обласної організації Національної спілки письменників України. Ч.26. 2021. Житомир:Видавничий дім «Бук-Друк», 2021. -168 с.

    Альманах «Світязь» виходить друком щорічно. Цього разу кілька сторінок присвячені новому роману волинської письменниці Надії Гуменюк – «Та, що ламає вітер». Цей роман отримав премію Гранд коронація Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова».
Також на сторінках альманаху – поезія волинських і закордонних поетів, перекладена українською. Тут і уривок історичного роману письменника Юрка Вовка «Передбачення Курта Зіберта».
В альманасі також є твори для дітей і дорослих, літературна критика, проза та поезія. Випуск альманаху вийшов накладом 500 примірників.

•     Зек Б.М. Спецпідрозділ «Світязь» в антитерористичній операції на Донбасі (2014—2018 рр.): іст. нарис. Вид. 2-ге, виправ. і допов. Житомир: Видавець ТОВ «Видавничий дім «Бук-Друк», 2021. – 80 с.

    Спецпідрозділ «Світязь» - рота, сформована з числа добровольців у структурі поліції громадської безпеки Управління МВС України у Волинській області у червні 2014 р. Командиром формування був призначений офіцер Збройних Сил України Олександр Фацевич. Підрозділ мав забезпечувати охорону громадського порядку і виконувати завдання особливого характеру. Після проходження курсу підготовки у серпні 2014 р. рота «Світязь» вирушила в район АТО. Підрозділ брав участь у боях за м.Іловайськ Донецької області, виходив так званим «зеленим коридором». Під час боїв на Дебальцівському напрямку у січні 2015 р. рота опинилась в оточенні у м. Вуглегірськ, однак продовжувала тримати оборону. Завдавши втрат противнику, підрозділ вийшов з оточення. Після участі в боях на передньому краї рота продовжувала виконувати завдання на території Донецької і Луганської областей до часу закінчення АТО. Нині рота залучена до проведення ООС.

Українська хустка оберіг жіночої вроди

7 грудня - день української хустки. Свято з'явилося зовсім нещодавно, але завдяки діаспорі українців у світі, воно відразу ж набуло статусу всесвітнього.  

Здавна українська хустина була одним з найважливіших елементів народного вбрання та невід’ємною частиною української культури: звичаїв, обрядів, традицій.

Наші учасники віртуального флешмобу «Краса української хустки» об'єднались, щоб показати єдність, красу українок в хустці, - що є багатовіковим оберегом жіночої вроди.

Щиро дякуємо всім дівчатам-красуням за участь, підтримку національних традицій та збереження культурної спадщини наших предків.

Пропонуємо переглянути фото і відео нашого віртуального флешмобу.

Григорій Сковорода – носій духовного коду українського народу

Григорій Сковорода є найвидатнішою постаттю в культурному та літературному житті України ХVIII ст. 

3 грудня 2022 року виповнилось 300 років від дня народження Григорія Сковороди – видатного українського філософа, просвітителя-гуманіста, поета, музиканта, педагога. 

Саме до цієї ювілейної дати у нашій бібліотеці було створено тематичну виставку-перегляд «Григорій Сковорода – носій духовного коду українського народу».

 Коротко про видатного філософа.

Григорій Сковорода народився 3 грудня 1722 року в селі Чорнухах на Полтавщині в сім’ї малоземельного козака.

Початкову освіту здобув в сільській школі, навчався у дяка-скрипаля на привілейованому становищі, співав у церкві.

З 1738 році – почав навчання у Києво-Могилянській академії.

З 1742 по 1744 рік жив у Петербурзі, був співаком придворної капели, створював музику на власні вірші.

У 1750 році у складі російської місії Сковорода виїжджав за кордон і три роки мандрував Угорщиною, Словаччиною, Польщею, відвідав Братиславу, Відень, Будапешт; бував в університетах, слухав лекції знаменитих професорів, працював у бібліотеках, студіював філософські праці й, володіючи багатьма мовами, дискутував із ученими різних країн.

У 1753 році – повернувся в Україну, викладав поетику в Переяславському колегіумі. Писав байки, викладав стародавні мови. Сковорода написав підручник з етики. Незабаром мусив залишити колегіум, через доноси на нього.

1754 – 1759 – жив у селі Коврай на Переяславщині, працюючи домашнім учителем у поміщика Степана Томари. Написав значну частину віршів збірки «Сад божественних пісень». Працював викладачем (спочатку поетики, а згодом етики) у Харківському колегіумі. Учителюючи в Харкові, латинськими і українськими віршами написав «Байку Езопову» (1760 р.), склав дві вступні лекції-проповіді до курсу етики.

Протягом 1769 – 1774 років Сковорода написав збірку прозових байок «Байки харківські», «Бесіду, названу двоє, про те, що блаженним бути легко», і «Діалог, чи Розмова про стародавній світ», а також твори: «Розмова п’яти подорожніх про справжнє щастя в житті» («Розмова дружня про душевний світ»), «Кільце», «Розмова, звана алфавіт, чи буквар світу».

У 1785 році Сковорода об’єднав 30 віршів, написаних у різний час, у збірку «Сад божественних пісень».

У 1787 році він написав «Вдячного Еродія» і «Убогого Жайворонка», а у 1791 році завершив філософський твір «Діалог. Ім’я йому — Потоп зміїний».

З 1769 року Сковорода вів мандрівне життя, не спокушаючись різноманітними посадами й чинами. Ходив філософ завжди в звичайній свиті. Крім книг, рукописів, сопілки в полотняній торбі та палиці, нічого більше не мав, навіть не прагнув мати власної хати і взагалі постійної домівки.

Помер 9 листопада 1794 року в селі Пан-Іванівка (зараз Сковородинівка) Золочівського району Харківської області.

Спадщина композитора, поета, байкаря і філософа Григорія Савича Сковороди є дорогим надбанням української національної і світової культури.

«Мово моя українська - батьківська, материнська…»

9 листопада – День української писемності та мови – однієї з наймилозвучніших мов у світі. 

Мабуть, жодного разу за роки свого існування, це свято не було таким важливим. Адже, під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну, багато українців усвідомили, наскільки важливо берегти й плекати українську мову, зрозуміли її особливе значення в ідентифікації нашої нації. Цьогоріч, свято набуло єднального змісту для всіх, хто живе з Україною у серці.

Тож, наша бібліотека підготувала коротке тематичне відео до виставки-перегляд «Мово моя українська – батьківська, материнська…», приурочене до Дня української писемності та мови. Вірші «Рідна мова» та «Молитва за рідну мову» читає Антонюк Анна. 

Дане відео можна переглянути за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=b3yvzbPwX_g

Мова – безцінний скарб народу, тож нехай українська звучить у кожній оселі, на вулицях наших міст та сіл, і головне – у наших душах!

30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек!

30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек!

Тож, дорогих колег бібліотекарів, читачів та всіх книголюбів зі святом!

Нехай книги, які супроводжують нас все життя: від маминих казок до улюблених повсякденних, приносять нам лише задоволення.

Бажаємо всім міцного здоров’я, безліч цікавих непрочитаних сторінок, добрих новин, ну і звісно ж, мирного неба й Перемоги для рідної неньки-України!

Корисне дозвілля наших читачів влітку

У нашій бібліотеці завжди є чим зайнятись: хтось читає нові книги, хтось надає перевагу статтям у журналах, хтось займається творчістю – малює…

Ось так, цікаво та змістовно діти проводили у нас свій вільний час влітку. 

Але пам’ятаймо, що незабаром розпочнеться новий навчальний рік, тому особливу увагу слід приділити читанню за шкільною програмою.

 

Тож, запрошуємо всіх здобувачів освіти до нашої книгозбірні!

Великий книжковий подарунок

Чудова новина! Наша бібліотека знову поповнилась завдяки ВЕЛИКОМУ книжковому дарунку від Майї Дмитрівни (Майя Вюн).

Безліч цікавих романів, захоплюючих детективів, класичних творів відомих українських та зарубіжних письменників, довідників різної тематики, тощо.

Ми щиро вдячні за такий щедрий подарунок нашій читачці, бажаємо їй міцного здоров’я, мирного неба, Божого благословіння.

Тож, запрошуємо наших відвідувачів, на яких чекають нові читацькі враження та захоплюючі книжкові історії.

Живи і міцній, Українська державо!

У четвер, 28 липня, в Україні відзначають: День хрещення Київської Русі – України, та День української державності.

До цієї визначної дати в бібліотеці-філії с. Любитів оформлено тематичну виставку-інсталяцію «Живи і міцній, Українська державо!», яка містить літературу з історії України, боротьбу за незалежність та її Героїв від найдавніших часів до сьогодення. 

Доповненням та окрасою виставки є державні та народні символи України!

Завітайте до нашої книгозбірні і встигніть насолодитись цією барвистою красою!

Нові надходження книг.

Василів-Базюк Л. Й. Стежками емігрантів з України: історична повість. Чернівці: «Букрек», 2021. – 504 с.

У творі, який логічно продовжує книгу Л. Василів-Базюк “Новими стежками”, йдеться про становлення і розвиток української громади в Канаді, починаючи від “піонерської доби” до сьогодення. Любов Василів-Базюк зосереджує увагу читачів на маловідомих фактах з життя українських першопоселенців у Канаді, на тих перешкодах і труднощах, які їм довелося здолати у пошуках землі, волі та кращої долі. Книга поєднує в собі багато ретельно опрацьованих авторкою тем, які близькі кожному українцю. Її ґрунтовне прочитання сприятиме переосмисленню українських життєвих цінностей, соціально-історичного простору і творенню нових сенсів. Для широкого кола  читачів.

Леся Українка на сторінках періодичних видань Волині (1945-2020 рр.): біобібліогр. покажч. / Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки; упоряд. А. А. Понагайба. – Луцьк: Терези, 2020. – 166 с.

Біобібліографічний покажчик «Леся Українка на сторінках періодичних видань Волині (1945-2020 рр.)» присвячений іскрометній зірці волинського краю, всесвітньо відомій геніальній українській письменниці Лесі Українці (Ларисі Петрівні Косач-Квітці). До видання включені бібліографічні описи у періодичних виданнях Волині, матеріали про її життя і творчість. Посібник адресований науковцям, літературознавцям, викладачам, студентам, краєзнавцям, усім, хто цікавиться творчістю Лесі Українки.

Матіос М. Букова земля: роман-панорама завдовжки у 225 років / Марія Матіос. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2020, вид. 4-те. – 928 с.

Довгоочікуваний новий роман провідної української письменниці Марії Матіос «Букова земля» — це пронизлива, захоплива і зухвала сага завдовжки у 225 років, пропущена через історії п’яти родин різного суспільного рівня і статусу, а також історичних персонажів, так чи інакше пов’язаних з Буковиною. Землероби, скотарі, воїни, посли і міністри постають повноправними творцями не лише приватної, а й загальноєвропейської історії. Недаремно авторка означила жанр свого твору як роман-панорама. Географія його подій простягається від крихітного буковинського хутора Сірук – до Відня, Берліна, Бухареста, Москви і Берна. А обрамленням цього класичного роману виступає особливий сюжет зі Станиці Луганської літа 2014 року. І як завжди у книжках Марії Матіос, окремим персонажем є мова з її неповторною лексичною розкішшю і гуцульським чаром. 

Матіос М. Солодка Даруся: роман / Марія Матіос. – К: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2020. – 208 с.

Роман «Солодка Даруся» визначної української письменниці Марії Матіос, без перебільшення, одна з найзнаковіших подій в українській літературі часів Незалежності. Французька критика (у Франції «Солодка Даруся» вийшла у найпрес­тиж­нішому видавництві «Ґаллімар») із захопленням відзначала: «Цей роман – справжня перлина! Марія Матіос має неймовірно потуж­ний поетичний стиль. Вона впевнено тче історію – достоту, як у величній античній трагедії».
Роман перекладено багатьма мовами, зокрема німецькою, англійською, французькою, іта­лій­ською, польською, литовською.

У камені, мармурі і бронзі: (пам’ятники і пам’ятні дошки Лесі Українці на Волині, в Україні та світі) / Упр. культ., з питань релігій та націон. Волин. облдержадміністрації; Волин. держ. обл. універс. наукова бібліотека ім. Олени Пчілки; авт. передм. Л. А. Стасюк; упоряд.: О. Курило, І. Ковальчук. – Луцьк:Терези, 2021. – 64 с.: іл.

Видання присвячене ювілею Лесі Українки, в рамках реалізації Регіональної програми з відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки, за підтримки Волинської обласної ради.

«Я житиму сльозою серед співів»: з нагоди 150-річчя від дня народження Лесі Українки: бібліогр. покажч./ Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА; Волин. ДОУНБ ім.Олени Пчілки; упоряд. А. А. Понагайба; відпов. за вип.Л.А. Стасюк; вступ. ст..А. Г. Диби. – Луцьк:Терези, 2021. – 324 с.

Бібліографічний покажчик «Я житиму сльозою серед співів» присвячений 150-річчю від дня народження всесвітньо відомої української письменниці Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки). До видання включені бібліографічні записи у збірниках, монографіях, періодичних виданнях за 2001 - лютий 2021 рр., матеріали про її життя і творчість. Посібник адресований науковцям, літературознавцям,викладачам, студентам, краєзнавцям, усім, хто цікавиться творчістю Лесі Українки.

Книжкові новинки вже чекають на свого читача!

 

Через книгу – до добра і знань

В ці важкі часи війни, які ми раніше не могли собі уявити, а тепер переживаємо, в час безкінечного потоку інформації та не завжди добрих новин, важливо хоч іноді відпочивати, як фізично, так і розумово.

   Особливої допомоги, підтримки та уваги потребують наші діти, тож для їх психологічного перезавантаження, бібліотека підготувала книжкову виставку «Через книгу  – до добра і знань». Тематична виставка складається із книг, які пропагують добро та добрі справи: «Добро переможе зло», «Дарувати добро», «Добра наука», «Добре зернятко – гарні сходи», «Школа доброти», Пухнач В. «Вогник добра», Нікітенко В. «210 добрих справ»; книги, які розповідають про наших героїв-захисників, українських козаків і отаманів, славетних князів і богатирів, легендарних історичних постатей України:«Героям слава», «Небесна варта», «Лицарі волі», «Князі України», «Українці, що удосконалили світ», Каляндрук «Дітям про козаків», Заманова Т. «Отаман Гамалія», Яськів Р. «Дітям про опришків», Іваницька Д. «Дітям про Україну», Неділько Р. Гаврош О. «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу»; книги, які дарують весняний настрій та позитив: «Я все люблю в своїм краю», «Чарівне слово», «Отака у нас родина!», «Про маму», «Квітковий годинник», «Вірші до улюблених свят», Паронова В. «Оповідання про сім’ю», Шевчук В. «Панна квітів та інші казки», Гуменюк Н. «Веселка для веселика», Гуріна В. «Абетка ввічливості», Кириченко В. «Веселі історії», Лущевська О. «Друзі за листуванням», Потаніна І. «Ну чисто янгол!», тощо.

   Для дорослих читачів рекомендуємо патріотичні книги: «Їхні зорі не згасли», «Небесна сотня», Гуменюк Б. «Блокпост»,  Лойко С. «Рейс», «Аеропорт» та інші; книги про силу добра та любов:

«Вустами янголів», «Теплі історії про дива, коханих і рідних», Антощак М. «Воістину люблю», Волок Л. «Останній шанс на кохання», Головій О. «Любові дивне задзеркалля», Ігнатова Н. «Миттєвості буття», Кимличенко І. «Сьогодні сонячно», Конвіцький Т. «Хроніка любовних подій», Корній Д. «Поруч з тобою», Куява Ж. «Дерево, що росте в мені», Саліпа О. «Зламані речі», Спаркс Н. «Найкраще в мені», Талан С. «Букет улюблених квітів», Талан С. «Надеюсь и люблю», Шкляр В. «Характерник»; інші книги та періодичні видання найрізноманітнішої тематики: журнали «Люди і долі», «Сімейний порадник», «Вишиванка», «Hand made», «Здоровье», кулінарні книги.

Тож, ласкаво просимо до нашої бібліотеки за добрими й корисними кригами для навчання та дозвілля!

Рідна мова - серця мого подих

 Рідна мова є важливим елементом культурної та національної свідомості людини. Вона не просто засіб спілкування, а історія народу, його світогляд. Вона є найсильнішим інструментом збереження і розвитку нашого духовного спадку.

    З метою максимального збереження мов всіх народів планети та шанобливого ставлення до них, ЮНЕСКО запроваджено Міжнародний день рідної мови.

В Україні це свято відзначається з 2002 року, метою якого є зміцнення державотворчої функції української мови й сприяння вільному розвитку та використанню інших мов національних меншин нашої країни.

21 лютого в Міжнародний день рідної мови, в бібліотеці відбулася патріотична година "Рідна мова - серця мого подих".

Під час проведення заходу, всі присутні дізналися історію заснування дати, яка вибрана на згадку про трагічних події, що сталися в Бангладеш 21 лютого 1952 року. Тоді від куль поліцейських загинули студенти, котрі вийшли на демонстрацію, щоб захистити свою рідну мову бенгалі, вимагаючи визнати її однією з державних мов країни.

Також, юні учасники дійства почули про цікаві тематичні факти, активно відповідали на питання інтелектуальної вікторини та переглянули виставку літератури "Мово рідна, квітуй і шануйся".

 

Тож, бережімо і плекаймо рідну мову, бо це найцінніший скарб українського народу!