Так як цей святковий день збігається ще й із релігійним святом Преображення
Господнього, або як кажуть Спаса, то люди з самісінького
ранку йдуть до місцевих храмів на молитовне Богослужіння, освячення меду та
садових плодів.
Далі,
вже о 10 ранку можна було спостерігати за грою юних футболістів чи волейболом серед
команд місцевих чоловіків.
Малеча
теж мала нагоду вдосталь повеселитись, адже, для них спеціально були привезені
різноманітні батути, надувні гірки, веселий дартс на вибивання призів, весь
день тривав продаж смаколиків та цікавих іграшок.
А ще, конкурс малюнку на асфальті,
який провели бібліотекарі, допоміг діткам проявити свою уяву, розкрити творчі нахили
і здібності.
Приємним бонусом цього конкурсу стали заохочувальні подарунки, які
порадували кожного маленького учасника.
Згодом,
всю увагу відпочиваючих односельчан та гостей привернула чудова інструментальна
гра у виконанні аматорів Будинку культури і театральне дійство, – коли дві
куми, привітно зазивали до святково прибраних наметів, де відбулося представлення
сіл Ворона та Любитів.
Та не тільки красним словом були ситі наші мешканці та
гості, всіх охочих щедро частували українськими стравами та напоями приготовленими
вправними господинями. І все це дійство супроводжувалось влучними жартами,
запальною музикою та піснями.
А для підняття українського духу був
приготовлених ще й справжнісінький козацький куліш, яким теж частували всіх навколо.
Ще
однією сучасною та модною розвагою на сьогодні є фотографування в спеціально
облаштованих для цього так званих фотозонах. Яскравим, креативним та патріотичним
рішенням для цього став простий, але дуже влучний вислів із великих літер «Я
люблю Любитів». Велика кількість зроблених тут світлин наче промовляє, як ми сильно
любимо своє рідне село.
Ще
одним улюбленим куточком для фотографування стала бібліотечна
виставка-інсталяція старожитностей, що імітувала затишну кімнатку давньої
української хатинки. Чого тут тільки не було: і пічка із дровами та запашним
хлібом, і ліжко з подушками, рушники з «бабусиної скрині», рядна, килимки,
вишита картина Т. Г.Шевченко, утюг, радіола із музичною пластинкою, що наче
чекає увімкнення, тощо.
А поруч цієї виставки-кімнати можна побачити фотоісторію
сьогодення і минулого села Любитів, впізнати когось на світлинах давно минувших
років чи пошукати знайомих на нових.
Далі
концертно-розважальна програма запросила усіх в актову залу місцевого Будинку
культури. На святково прибраній сцені майоріли теплі та рідні слова «Моє село –
моя колиска», які стали девізом того вечора.
Молоді,
красиві та усміхнені ведучі Демкова Юлія та Ксьондзик Юрій із прекрасними й
вітальними словами про рідне село зустрічали у переповненій залі своїх глядачів:
Моє село! Яке ж воно красиве!
Воно одне таке на цілий світ!
Із
хлібом на вишитих рушниках зустрічали артисти високоповажних гостей свята, а
саме: Віктора Козака – голова Ковельської РДА, Сергія Іллюшика – начальник служби
у справах дітей Ковельської РДА, куратор Любитівської сільської ради, Павла Самолюка
– представник благодійного фонду Степана Івахіва «Патріот Волині», Івана Оринчака – настоятеля храму Святої Покрови УПЦ КП с. Любитів.
На
свято також прибули голови сільських рад наближених сіл Білашів – Віктор
Денищук та Дрозднів – Ніна Колочун.
В
свою чергу, ці шановні представники влади відповіли любитівцям не лише найкращими
словами побажань, а й різними дарунками. Наприклад, Козак В. Т. відзначив
особливою нагородою Якова Чуля, який переживши лихоліття Другої світової війни,
у свої 95 досі приймає активну участь у розбудові та відновленні рідного села
Ворона.
З вуст Павла Самолюка присутні почули вітальний лист від Народного депутата України Степана Івахіва, благодійний фонд якого надав ще й цінні
подарунки для розіграшу святкової лотереї. А ось протоієрей Іван Оринчак вразив
присутніх слухачів не лише глибиною мудрих слів та настанов, а ще здивував
поетичним дарунком – віршем про Любитів та його мешканців. Під час декламування
цього поетичного шедевру великого обсягу, – у залі стояла тиша, адже, всім було
цікаво чути як вдало у творі переплелися минуле й сучасність, історичні
факти й легенди, імена відомих діячів села, письменників, захисників, що
воювали за мир та свободу, – як все це гарно злилося у чаруючу риму і по-особливому
звучить з вуст самого автора.
Я взяв історію з легенд,
Що наче десь переплелися.
То ж розкажу про цей момент,
Звідкіль Любитовці взялися...
*** авт* І. Оринчак
Поспішив
привітати всіх зі святом й наш голова Любитівської сільської ради Віктор
Павлов. Віктор Іванович, подякував тим людям, які небайдужі до проблем громади
та беруть активну участь у їх вирішенні, побажав селу розквіту, а людям – міцного
здоров’я, добробуту та миру. А тих мешканців, які своєю працею зробили
особистий внесок у різних сферах сільського життя відзначили почесними
грамотами та подяками.
Ще
однією важливою місією було згадати тих сміливців, які в роки Великої Вітчизняної війни
боролися за вільне та щасливе майбутнє своїх дітей. Тож, до священних та
пам’ятних місць села: Обеліску Слави та Братської могили, де воїни спочивають
вічним сном, були віднесені корзини квітів депутатами сільської ради.
Шкода,
але цей біль і страх війни озивається нам й сьогодні. Бо ще й досі наша хоробра
нація змушена боротися за свою незалежність та свободу. На захист держави, в
зону АТО були призвані і наші жителі сільської ради, яких було поіменно названо
в словах подяки. Не оминули увагою воїнів-афганців та земляків-ліквідаторів
наслідків Чорнобильської катастрофи. На честь всіх цих численних героїв та їх
вчинкам прозвучали шанобливо-тематичні пісні.
З
нагоди свята сердечно вітали наших найстарших жителів села, серед яких столітній
ювілей відзначила Марфа Копелець. Було названо і наймолодшого жителя, а ще пару
що нещодавно побралася та мам-героїнь, що виконують надважливу роль – виховання
великої кількості дітей.
Радісну,
жартівливу та веселу нотку настрою у глядачів запалювали колективи села Дроздні
та Білашів.
Порадували присутніх
музичними дарунками також колектив районного будинку культури «Колорит».
Ну і
звичайно ж, наші постійні учасники художньої самодіяльності Любитівського Будинку
культури, які протягом заходу вражали то глибиною пісень, то запальними
танцями, то майстерними акторськими здібностями, музичними номерами та
кумедними сценками.
Кожен
номер глядачі зустрічали та проводжали гучними та щирими оплесками, що були
цілком виправданими стараннями учасників. На знак вдячності за прекрасні
виступи всім колективам сіл було подаровані смачні солодкі торти.
Тож,
урочисто-концертна програма вдалася на славу, адже, була надзвичайно різноманітною
та насиченою.
Далі,
за програмою свята Дня села відбувся танцювальний флешмоб у виконанні групи
талановитих дівчаток, а також розіграш безпрограшної лотереї, учасники якої,
отримали різні корисні призи.
Ну, а по закінченню дійства на присутніх
чекала святкова дискотека з «живою» музикою під відкритим небом спекотного літнього
вечора.
Гадаю,
позитиву отриманого на святі вистачить всім його учасникам до наступного року. Хочу
подякувати всім жителям села за теплу атмосферу, спонсорам за фінансову
підтримку, учасникам, організаторам і тим, хто хоч якось долучився до проведення
та підготовки свята – за активну участь, адже, зусилля були докладені чималі, а
підготовка тривала і клопітка. Вся ця праця була того варта, вона об’єднала нас
у єдине дружнє коло. Певна, що кожен на святі відчув себе частинкою великої
сільської родини.