Вже вересень
відходить від причалу,
На крилах літо понесли лелеки.
А в нас сьогодні професійне свято,
У нас – працівників бібліотеки!

А в нас сьогодні професійне свято,
У нас – працівників бібліотеки!
Давним давно людина почала збирати книги. Багаті правителі вважали за свій обов’язок та честь мати при своїх палацах
бібліотеки. Ще і слова такого не було як „Бібліотека”, а зібрання книг уже існувало, їх називалися і „Пристанище мудрості”, і „Аптека для душі”,
і „Дім порад і настанов”. І сьогоднішнє свято – День бібліотек – довгоочікувана
данина великому внеску бібліотек у культуру та науку нашої країни.
Бібліотека – древня і вічно юна оселя людського розуму. З книгою ми пов'язали своє життя, з нею ми працюємо і відпочиваємо, їй ми безмежно віддані. Бібліотека завжди була збирачем, хранителем і дослідником творів друку — вічних пам’яток писемності, а її служителі — вірними зберігачами і популяризаторами духовної спадщини поколінь.
Бібліотека – древня і вічно юна оселя людського розуму. З книгою ми пов'язали своє життя, з нею ми працюємо і відпочиваємо, їй ми безмежно віддані. Бібліотека завжди була збирачем, хранителем і дослідником творів друку — вічних пам’яток писемності, а її служителі — вірними зберігачами і популяризаторами духовної спадщини поколінь.
Всеукраїнський
день бібліотек – це свято великого,
духовного багатого колективу бібліотечних працівників! Це свято традиційно відзначають в Україні у вересні, що свідчить
про глибоку повагу народу до культури, освіти, духовних надбань і, безперечно,
про визнання тієї великої ролі, яку відіграє в державі бібліотека. Олесь
Гончар писав: „Ріднити людей з книгою, відкривати їм красу і силу слова – що
може бути достойнішим”.

Так, я книгар. Не лікар, не аптекар,
Не інженер, не вчитель, не банкір...
Я – більше: я Книгар! Бібліотекар!
Потрібен я – всьому наперекір.
Не інженер, не вчитель, не банкір...
Я – більше: я Книгар! Бібліотекар!
Потрібен я – всьому наперекір.
Скільки в стінах бібліотек переплелось
людських долонь, скільки збережено і упорядковано книг! Хтось із мудрих сказав:
„Бібліотекар – це не професія, а стан душі”. І це справді так, адже,
бібліотечне покликання – це коли частиною життя стають люди та книги.
Сьогодні наша бібліотека – це центр
відпочинку і духовності, частими гостями якої є цікаві особистості, люди якими
дорожить бібліотека – це наші читачі. Адже, в центрі уваги бібліотекаря завжди
був і буде користувач, його запити і інтереси.

То ж не минайте наш поріг,
Беріть скарби нетлінні в руки:
Нема прекрасніших доріг,
Ніж в цей вселюдський храм науки.
Приємною несподіванкою для нас, бібліотекарів с.Любитів стали щиросердечні вітання працівників Любитівського Будинку культури. Беріть скарби нетлінні в руки:
Нема прекрасніших доріг,
Ніж в цей вселюдський храм науки.
Ми також, хочемо щиро привітати усіх
колег з професійним святом,
Всеукраїнським днем бібліотек, яке разом з нами відзначає весь
український народ.Бажаємо творчості і натхнення, у вашій благородній просвітницькій справі,
щастя, добробуту та любові вам і вашим родинам.
Хай
бібліосвято вас не полиша,
Хай
бібліорадістю пахне душа!

До дива знань і мрій, о друзі, йдіть!
Високий дух летітиме далеко…
Аби сказати: «Зупинися, мить!»
Кажу лише: «Живи, бібліотеко!»
Аби сказати: «Зупинися, мить!»
Кажу лише: «Живи, бібліотеко!»