День пам’яті Голокосту – це тиша, що кричить.
Це день, коли згадують мільйони знищених життів не як цифри, а як людей – з іменами, мріями, любов’ю.
Голокост був навмисним злочином нацистського режиму: під час Другої
світової війни було вбито близько шести мільйонів євреїв лише за їхнє
походження. Створювали гетто й табори смерті, відбувалися масові розстріли.
Поряд із євреями гинули роми, люди з інвалідністю, політичні в’язні – усі, кого режим оголосив «небажаними».
Це стало можливим не лише через жорстокість убивць, а й через байдужість і
мовчання свідків. Тому пам’ять про Голокост – не лише про минуле, а про відповідальність сьогодні: бачити зло, називати
його і не дозволяти йому повторитися.
