Як не дивно, люди іноді виступають ворогами природи,
не задумуючись над тим, що в першу чергу виступають ворогами собі. І тоді
трапляється біда. Найстрашніша трапилась у ніч з 25
на 26 квітня 1986 р.
Вибух 4-го енергоблоку Чорнобильської
АЕС призвів до викиду в оточуюче середовище величезної кількості
радіації. Наслідки аварії жахливі – це сотні людських смертей, заражень та
хвороб. Виведена з господарського обігу частина території України під назвою «зона відчуження» – це родючі землі,
лісові масиви та водоймища. Для когось це можливо і «зона
відчуження», а для нас це Батьківщина, це відірвана часточка України.
Всі ці страшні події є свідченням того, до якої біди можуть призвести людська
недбалість, безвідповідальність, байдужість.
Минуло вже багато років, а чорний день Чорнобильської трагедії
продовжує хвилювати людей: i тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, i
тих, хто пiзнiше народився далеко вiд покривдженої землi. Цей день завжди буде об'єднувати
всіх одним спогадом, однією печаллю, однією надією.
Всі
бажаючі змогли віртуально повернутися в страшний квітень
1986 року, вшановуючи пам’ять про тих, хто ціною свого життя та здоров’я
ліквідовував наслідки Чорнобильської катастрофи.
Тож, з вдячністю в цей день схилімо
голови перед мужністю і героїзмом героїв-ліквідаторів. Їх мужність, героїзм та
самовідданість вражає та захоплює, стає прикладом наступним, врятованим
поколінням.
Чорнобильський вітер по-душах мете,
Чорнобильський пил на роки опадає,
Годинник життя безупинно іде ...
Лиш пам’ять, лиш пам’ять усе пам’ятає...