
На превеликий жаль, не лише
один лютневий день омитий гіркими слізьми та болісними спогагадами, що безжалісно ятрять душу кожного свідомого українця, – бо забрали у нас життя найкращих синів
України.
Вони
хотіли кращого майбутнього для себе і своїх
дітей,
вони розпочали процес духовної перебудови нації та передали
естафету нам.
І в цей день ми маємо віддати шану тим, хто «положив серце й душу за нашу свободу»,
а ще, вшанувати тих батьків, які ніколи не дочекаються сина, ту дружину, яка ніколи
більше не зможе обійняти свого чоловіка, ту дитину, яка вже ніколи не побачить татової посмішки. Їм
доводиться жити з цим болем щодня.
Захід розпочався із тематичного
вступу бібліотекаря, після чого у читальному залі поблизу тематичної виставки
літератури було запалено свічу пам’яті. Далі запанувала хвилина мовчання на честь безневинно убієнних Героїв.

Згодом, учні поіменно пригадали
всіх загиблих земляків Волині із Небесної Сотні, а саме: Василя Мойсея, Олександра
Бадера, Сергія Байдовського, Едуарда Гриневича, Юрія Сидорчука, Івана Тарасюка, Віктора Хом’яка.
До речі, через півтора року після трагічних подій на Майдані на могилі Василя
Мойсея з’явилася скульптурна композиція «Волинські Герої Небесної Сотні». Урочисте
відкриття пам’ятника відбулося у Луцьку 23 серпня на меморіальному комплексі «Вічна
слава».
Закінчилася година пам’яті під звучання тривожної і жалісливої народної пісні "Пливе кача" у виконанні "Піккардійської
терції", яка стала гімном-реквіємом за Героями Небесної Сотні.
Все, що ми можемо зараз – зробити так, щоби жертва
цих українців не була даремною. Сьогодні варто згадати про всіх,
хто віддав своє життя впродовж останніх років. І згадувати надалі, завжди, хоча
б для того, аби не допустити чогось подібного в майбутньому.
