неділя, 30 вересня 2012 р.



Вже вересень відходить від причалу, 
На крилах літо понесли лелеки.
А в нас сьогодні професійне свято,
У нас – працівників бібліотеки!
     Давним давно людина почала збирати книги. Багаті правителі вважали за свій обов’язок та честь мати при своїх палацах бібліотеки. Ще і слова такого не було як „Бібліотека”, а зібрання книг уже існувало, їх називалися  і „Пристанище мудрості”, і „Аптека для душі”, і „Дім порад і настанов”. І сьогоднішнє свято – День бібліотек – довгоочікувана данина великому внеску бібліотек у культуру та науку нашої країни. 
  Бібліотека – древня і вічно юна оселя людського розуму. З книгою ми пов'язали своє життя, з нею ми працюємо і відпочиваємо, їй ми безмежно віддані. Бібліотека завжди була збирачем, хранителем і дослідником творів друку — вічних пам’яток писемності, а її служителі — вірними зберігачами і популяризаторами духовної спадщини поколінь.

 Бібліотека… Серце завмира,
Коли пірнаю в тишу таємничу,
Святилище пізнання і добра, 
Що в майбуття через минуле кличе.
       Всеукраїнський день бібліотек – це свято великого, духовного багатого колективу бібліотечних працівників! Це свято традиційно відзначають в Україні у вересні, що свідчить про глибоку повагу народу до культури, освіти, духовних надбань і, безперечно, про визнання тієї великої ролі, яку відіграє в державі бібліотека. Олесь Гончар писав: „Ріднити людей з книгою, відкривати їм красу і силу слова – що може бути достойнішим”.
      Бібліотекар – це насамперед творча особистість, яка стоїть біля витоків мудрості, пізнання, допитливості, а також є хранителем традицій та історії рідного краю. Це людина, яка безкорисливо, щедро з повною віддачею служить суспільству, читачеві, це людина, слово якої, інколи визначає захоплення на все життя. І це саме така професія, якою потрібно гордитися і з гордістю сказати:
Так, я книгар. Не лікар, не аптекар,
Не інженер, не вчитель, не банкір...
Я – більше: я Книгар! Бібліотекар!
Потрібен я – всьому наперекір.
     Скільки в стінах бібліотек переплелось людських долонь, скільки збережено і упорядковано книг! Хтось із мудрих сказав: „Бібліотекар – це не професія, а стан душі”. І це справді так, адже, бібліотечне покликання – це коли частиною життя стають люди та книги.
    Сьогодні наша бібліотека – це центр відпочинку і духовності, частими гостями якої є цікаві особистості, люди якими дорожить бібліотека – це наші читачі. Адже, в центрі уваги бібліотекаря завжди був і буде користувач, його запити і інтереси.
    Книга – бібліотекар – читач – це нерозривний ланцюжок, який пов'язує ці три нероздільні слова. Не може існувати бібліотека без книги, а книга без читача. І ми, бібліотекарі завжди раді хорошим читачам, запрошуюємо всіх охочих читати до бібліотеки, не забувати дорогу до книжкового дому, не минати його поріг.
 То ж не минайте наш поріг,
Беріть скарби нетлінні в руки:
Нема прекрасніших доріг,
Ніж в цей вселюдський храм науки.
    Приємною несподіванкою для нас, бібліотекарів с.Любитів стали щиросердечні вітання працівників Любитівського Будинку культури.
    Ми також, хочемо щиро привітати усіх колег з професійним святом, Всеукраїнським днем бібліотек, яке разом з нами відзначає весь український народ.Бажаємо творчості і натхнення, у вашій благородній просвітницькій справі, щастя, добробуту та любові вам і вашим родинам. 
 Хай бібліосвято вас не полиша,
 Хай бібліорадістю пахне душа!
Наше свято співпадає з християнським святом Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії. Тож, Віри Вам у власні сили, Надії на те, що наша праця буде достойно визнана, Любові наших користувачів і Мудрості у здійсненні великих планів! 
 




До дива знань і мрій, о друзі, йдіть! 
Високий дух летітиме далеко…
Аби сказати: «Зупинися, мить!»
Кажу лише: «Живи, бібліотеко!»