вівторок, 12 липня 2016 р.

Майстер-клас по виготовленню ляльки-мотанки і не тільки... «А ти можеш зробити так? Спробуй».

      Одне із захопливих давніх українських народних традицій є виготовлення ляльки-мотанки. Вважається, що вона й досі є неперевершеним національним сувеніром, сакральним оберегом для своїх господарів, вишуканим подарунком для найвибагливіших поціновувачів мистецтва й усього прекрасного та ексклюзивного!
З давніх-давен у кожній родині мотанка виконувала роль оберегу, була символом мудрості, зв’язку між поколіннями, берегинею роду, одна із найдревніших іграшок, якій тисячі років. Її виготовляли із різних матеріалів: глини, соломи, сіна, тканини й наділяли різними символічними значеннями: на щасливу долю, здійснення заповітних бажаннь, гармонії людини з природою, на успіх і здоров’я, на добро і злагоду. І обов’язково, це все мало нести у собі позитивну енергетику.
Відродити українську традицію і зарядитись гарними емоціями спробували юні відвідувачі нашої книгозбірні на майстер класі «А ти можеш зробити так? Спробуй» разом із талановитим вчителем Шмідт Інною Ростиславівною. Вона не лише показала дітям весь поетапний процес виготовлення такої ляльки, а й розповіла про значення, символіку кожної деталі та різні цікаві повір’я.
Наприклад, вважається, що у справжньої ляльки-мотанки немає обличчя, воно має бути чистим, або ж, замість людських рис вимотують хрест, колір якого має гармонійно поєднуватися з кольором одягу. Такий хрест у колі означав, що лялька несе в собі сонячну енергетикуА в саму голівку часто зав’язували не лише ганчір’я, а й копійки, зернятка пшениці чи запашні трави. Довгі косички у ляльки – не випадковість. Адже, дівоча коса – це символ краси, невинності і щастя. Саме тому раніше, кожна молодиця повинна була вміти робити цей оберіг й ставилась так само відповідально, як і до вишивання шлюбного рушника. Згодом, одружившись, молода жінка мала віддати берегиню-ляльку своїй першій дочці і це було наче невидима ниточка, яка зв’язувала увесь рід.
Кожен елемент одягу для наших пращурів теж мав особливе значення: спідниця символізувала землю, сорочка три часи: минулий, теперішній та майбутній, а хустка, очіпок або стрічка зв’язок із небом. І навіть намисто слугувало не лише прикрасою, а й жіночим талісманом.
Та найважливішим є те, що лялька-мотанка не шиється, а робиться лише з допомогою ниток, стрічок, виключно шляхом намотування. Голку можна застосовувати лише при виготовленні верхніх деталей одягу.
Найчастіше мотанки вішали біля вхідних дверей, ікон чи дитячих ліжечок. Хоча інколи, господарка використовувала її на кухні, як власну помічницю, роблячи їй сім пар рук і називаючи "семидільницями".
 Після завершення основної роботи, присутнім було запропоновано виготовити ще якусь гарну річ, яка разом з лялькою-мотанкою буде передана на благодійний аукціон, а виручені кошти допоможуть у лікуванні хворої дівчинки.
Усі з радістю погодились прийняти участь у цій важливій справі і вирішили створити із підручних матеріалів корисну річ – шкатулку, в якій завжди є що зберігати.
Для цього нам знадобилось: силіконовий клей, клейовий пістолет, шовкові нитки, бамбукова серветка, намистинки та стрічки для декору і звісно ж, трішки фантазії. Зовсім трохи зусиль та часу й у нас все вийшло.
Особливо хочеться подякувати нашій постійній користувачці Степанюк Ірині, яка почула про мету нашої праці й вирішила подарувати на аукціон свої особисті вироби. 
Тож, ми всі дуже сподіваємось, що ці та інші зібрані речі стануть корисними, бо зроблені за участю дитячих рук та чуйних сердець, а найголовніше – зі світлими помислами і щирим бажанням допомогти.