вівторок, 31 січня 2017 р.

Книги ювіляри 2017 рік


Сучасні технології, гаджети, планшети, смартфони та інтернет роблять інформацію доступною багатьом. Натисканням декількох клавіш можна дізнатися майже про будь-що. Але коли хочеться усамітнитися і зануритися в іншу реальність, кращим вибором стане художня книга. Саме завдяки їй ми можемо прожити чуже життя, подорожувати в інші країни чи потрапити на дивовижні планети. А ось дитячі книги, здатні познайомити нас з такими вічними поняттями як дружба, любов, героїзм, вірність та ін.
Книги, як люди – мають різну долю. Одні народжуються і швидко відходять у забуття, інші живуть довгими роками і продовжують радувати все нові покоління. Ще однією спільною ознакою книги і людини є відзначення Дня народження.  
Пропонуємо до Вашої уваги підбірку найкращих та найвідоміших книг-ювілярів 2017-го року, які неодмінно варто прочитати. Здійсніть віртуальну подорож різноманітним книжковим світом разом з нами!
Всі ці перераховані книги зробили свій внесок у розвиток літератури, їх читали колись і до сьогодні вони залишаються улюбленими. Цими книгами й досі зачитуються, ностальгуючи, дорослі та відкривають для себе діти, і саме тому, їх по праву називають світовою класикою.
Більшість цих друкованих шедеврів є на поличках нашої книгозбірні, тож, запрошуємо усіх книгоманів до бібліотеки!

неділя, 29 січня 2017 р.

Під Крутами пішли в безсмертя


   Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії нашої країни 1917-1921 років. В кінці грудня 1917 уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки.
Ті сумні події, що призвели до численних людських втрат, навіть через десятки років, неможливо забути. Адже, безстрашна жертовність молодих людей, які віддали своє життя за волю і благополуччя своєї країни, продовжує вражати.
Указ Президента України про «День пам’яті Героїв Крут» № 15 /07, який відзначається 29-го січня, за даними проекту DilovaMova.com, був підписаний 15-го січня 2007-го року.
З нагоди відзначення Дня пам’яті Героїв Крут, в бібліотеці проведено історичну годину «Під Крутами пішли в безсмертя»

На захід зібралися небайдужі селяни, молодь та старшокласники Любитівської ЗОШ, які слухали про історичні відомості тих нелегких років, подивились короткий фільм «Битва під Крутами» та переглянули тематичну виставку літератури.

Сьогодні проведення подібних заходів є просто необхідним для формування та утвердження патріотичної свідомості громадян. І саме завдяки цьому, дана історична подія, не дивлячись ні на що, назавжди залишиться в нашій пам’яті, як величний подвиг та приклад для майбутніх і нинішніх поколінь.

неділя, 22 січня 2017 р.

Соборна єдина моя Україна

2017 року Україна відзначає 26-річчя нинішньої державності. 24 серпня 1991 року прийнято Акт проголошення незалежності України, який українці схвалили на референдумі 1 грудня. Ця подія стала відправною точкою для відліку історії сучасної української державності.
Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання Української Народної Республіки (УНР) і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) в одну державу.
Важливо говорити не тільки про 24 серпня 1991 року – акт, який став логічним завершенням боротьби українців за незалежність, а й про цілу низку визначальних для державотворення історичних подій ХХ століття.
Офіційно в Україні День Соборності відзначають з 1999 року.
Тож, з нагоди відзначення цієї важливої події, в бібліотеці відбулася патріотична бесіда «Соборна єдина моя Україна» для учнів 9-11 класів.
На заході школярі пригадали найважливіші події в історії нашої країни, її боротьбу за волю, незалежність, суверенітет і цілісність, що триває й досі. Крім того, кожен із присутніх взяв участь у тематичному діалозі, в якому висловлювалися різні погляди та думки, що стосувалися даної теми. 
У порівнянні подій давнини і сучасності діти переглядали літературу із підготовленої тематичної виставки, висували свої пропозиції щодо збереження соборності України та відновлення миру на сході країни. Адже, сьогодні бійці в зоні АТО відчайдушно боряться за це, як і їхні попередники майже 100 років тому. І коли ми маємо українські території, непідконтрольні українській владі, День Соборності – це привід нагадати, що Крим та Донеччина – це Україна.
Отже, тепер всі добре усвідомлюють, як важливо знати історію рідної країни, аналізувати і врахувати усі помилки минулого, всіляко підтримуючи  тих, хто продовжує боротьбу із ворогом за наші землі і волю народу.

четвер, 19 січня 2017 р.

Водохреща йде до нас


Ось і підходить до завершення ряд зимових святкувань. Як співається у відомій колядці«А третій же празник – Святе Водохреща».
Хрещення Господнє  третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке в народі ще має назву Йордан (Ордан, Ардан), або Водохреща. Православні та греко-католицькі християни відзначають його 19 січня, а напередодні відзначають ще й Водохресний Святвечір (другий святий вечір).
За повір’ям, в цей день Іван Хреститель охрестив свій народ в річці Йордан, чим закликав всіх до покаяння й очищення душі від гріхів. Ісус був першим, хто прийняв таке хрещення.
      З тих часів і до тепер збереглися певні традиції, які всі віруючі християни намагаються зберегти і передати майбутньому поколінню.
На свято Водохреща, багато парафіян с. Любитів, зібралися на ранкове Богослужіння, що відбулося у новозбудованій українській капличці. 
Після відправи, отець Іван разом з вірянами пішли до Любитівського озера, де була заздалегідь прорубана ополонка, у вигляді хреста. 
Тут відбувся обряд освячення води, після якого всі охочі сміливці могли зануритись у крижану воду. І такі відважні люди знаходились, адже, кожен з них хотів очиститись душею та покращити своє здоров’я.
Сенс такого дійства полягає у тому, що зараз будь-яка водойма символізує річку, де був охрещений Христос, а людський процес купання, говорить про готовність піти за Спасителем, показати свою безмежну любов до нього та віру.
Впевненість в цілющих і помічних властивостях води, додають ще й наукові факти, які говорять про особливу структуру освяченої води.
По завершенні всіх обрядів, за порадою священника, люди набрали побільше Святої води і розійшлися по домівках, щоб вже там вдосталь її напитись, вмитися, окропити оселю та усю господу. А залишки цієї води слід зберігати біля образів аж наступного Водохреща і тоді вона захистить родину від різних бід та хвороб.
Хочеться згадати й про важливий обряд освячення нашої бібліотеки. Його здійснив отець Іван під час чергового візиту до Любитова. Він окропив приміщення книгозбірні, побажав усіх благ та процвітання бібліотечній справі, благословив присутніх відвідувачівза що ми йому дуже вдячні.
Тож, користуючись нагодою, вітаємо усіх зі святом і бажаємо на Водохреща кожному відчути силу Святої води, яка принесе великий прилив позитиву, енергії, хороших емоцій, додасть бадьорості духу і наснаги на весь наступний рік.

неділя, 15 січня 2017 р.

14 січня – 75 років від дня народження письменника-земляка Василя Гея

Гей Василь Степанович – поет, прозаїк, публіцист, автор численних книг для дітей і дорослих, статей у всеукраїнській та обласній пресі, лауреат багатьох премій, власник високих нагород та відзнак, а також, заслужений діяч мистецтв України.
З нагоди 75-ої річниці від дня народження Василя Гея в нашій бібліотеці відбувся вечір поетичної творчості. На заході присутні школярі мали нагоду більше дізнались про життєвий і творчий шлях письменника, а також зачитати його відомі поетичні твори.
Василь Гей був великим працелюбом і загалом, – взірцем для наслідування. В дарунок своїм читачам митець залишив більше 30 книг, які заслуговують на особливу увагу.  
 
І по завершенні тематичного заходу, з багатьма книжковими виданнями автора діти ознайомились на виставці, яка була для них представлена.
Також, всім бажаючим читачам пропонуємо ознайомитись із нижче наведеною інформацією, що безпосередньо стосується Василя Степановича Гея.
Біографія.
Василь Гей народився 14 січня 1942 р. у с. Заболоття Любомльського р-ну. Після закінчення семирічки у рідному селі й десятирічки у селі Головному працював завідувачем бібліотеки в селах Заболотні та Гуменці, вчителював, служив у війську. Працював журналістом у любомльській районній та обласній молодіжних газетах. З відзнакою закінчив Український поліграфічний інститут ім. Івана Федорова (нині – Академія друкарства) у Львові, здобув фах літературного редактора. 19 років був керівником обласної літературної студії «Лесин кадуб», 17 років очолював Волинську організацію Спілки письменників України, яка тепер має статус Національної. Член Спілки письменників з 1974 р.
11 років Василь Степанович очолює журі обласного конкурсу з української мови ім. Петра Яцика. Він також є лектором Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти, проводить письменницькі уроки «Мова – не полова, а буття основа» для школярів і молоді.
12 березня 2016 року, на 74 році життя помер видатний волинський письменник Василь Гей.
Відзнаки.
Лауреат всеукраїнської літературної премії ім. Андрія Головка (1997 р., за повість «Яворник»), обласної літературно-мистецької премії ім. Агатангела Кримського (2002 р., за книги «Де маминим голосом тиша мовчить…», «При світлі сивої роси», «Зоря з криничної води»), міжнародної премії Дмитра Нитченка (2004 р., за пропаганду українського друкованого слова).
У 2006 р. Василю Гею присвоєно звання заслуженого діяча мистецтв України.
Творчий доробок.
Василь Гей – автор майже трьох десятків книжок, багатьох статей в обласній пресі та всеукраїнських газетах та журналах з проблем екології, утвердження державності рідної мови. Автор поетичних збірок: «Закон вірності», «Крила Світязя», «Витоки», «Вічно пам’ятати», «Кольори весни», «Краплі на листі», «Лесин кадуб», «Підрубане дерево роду», «Де маминим голосом тиша мовчить… Восьмивірші з рідного села», «Зоря з криничної води», «Кривавник рідного слова», природознавчої книжки «Під сузір’ям калини», повістей: «Яворник», «Вихор у стиглому житі», збірок статей, виступів, рецензій: «При світлі сивої роси», «Рядки з рецензій», збірки пісень «І піснею хата багата» (у співавторстві).
Ініціатор та організатор видання альманаху «Світязь» обласної письменницької організації. Ініціатор проведення поетичного свята «Лісова пісня» в урочищі Нечимному Ковельського району.
Твори 
Закон вірності : поезії. – К. : Рад. письменник, 1973. – 60 с
Крила Світязя : поезії. – К. : Рад. письменник, 1978. – 88 с.
Витоки : поезії. – К. : Молодь, 1979. – 72 с.
Вічно пам’ятати : поезії. – К. : Рад. письменник, 1983. – 118 с.
Кольори вересня : поезії. – Львів : Каменяр, 1985. – 54 с.
Краплі на листі : поезії. – К. : Рад. письменник, 1987. – 98 с.
Лесин кадуб : поезії. – Львів : Каменяр, 1991. – 111 с.
Під сузір’ям калини. – Луцьк : Гранослов, 1993. – 64 с.
Підрубане дерево роду : поема. – Луцьк : Надстир’я, 1996. – 32 с.

Яворник : повість, оповідання. – Луцьк : Надстир’я, 1996. – 172 с.
Де маминим голосом тиша мовчить…восьмивірші з рідного села. – Луцьк : ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2001. – 124 с.
При світлі сивої роси : з літературного щоденника, статті, виступи, рядки з рецензій, принагідні записи. – Луцьк : Вежа, 2001. – 272 с.
Зоря з криничної води : поезії. – Луцьк : ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2002, – 232 с.
Вихор у стиглому житі : повісті, оповідання, етюди. – Луцьк : Надстир’я, 2004. – 296 с.

 Визволяймося від лукавого : статті, рецензії, нотатки. – Луцьк : ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2009. – 156 с.
Кривавник рідного слова : поезії. – Луцьк : ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2004. – 40 с.
І піснею хата багата : твори для народного хору та вокальних ансамблів (у співавторстві). – Луцьк : Надстир’я, 2004. – 160 с.
Чого кигичуть «книги»? : поліські етюди. – Луцьк : Надстир’я, 2006. – 88 с.
Під сузір’ям калини : народознавчий календар. – 2-ге вид., допов. – Луцьк : ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2006. – 115 с.
Батько Рік і дванадцять місяців : вірш-казка. – Луцьк : Надстир’я, 2007. – 16 с.
Посвяти. Повітання. Побажання : поезії. – Луцьк : Волинська книга, 2007. – 148 с.
Кому важка наука рідномовності? – Луцьк : Надстир’я, 2008. – 80 с.

Великоднє світання : поезії. – Луцьк : ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2009. – 152 с.
Що крає у краї туман? : повість із життя, творчої і нетворчої діяльності неформального, непартійного мистецького товариства «Багаття». – Луцьк : ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2009. – 76 с.
Вибрані твори : у 3 т. Т. 1 : поезії. – Луцьк : ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. – 624 с.

Про письменник
Від «Вершника» до «Великоднього світання» // Гей В. С. Вибрані твори. У 3 т. – Луцьк, 2011. – С. 13-21
Василь Гей // Уроки рідного слова.

Василь Гей // Волинь літературна : наші сучасники / ред.-упоряд. Н. Горик : зб. матеріалів про письм. Волині, членів НСПУ. – Луцьк, 2010. – С. 36-37
Василь Гей // Письменники Волині / упоряд. Н. Горик : довід. Волин. обл. орг. НСПУ. – Луцьк, 2010. – С. 10-13
Денисюк В. Творчість реалій життя і глибоких почуттів / В. Денисюк // Гей В. С. Вибрані твори. У 3 т. – Луцьк, 2011. – С. 6-13

 Письменники Волині – дітям // упоряд. М. Хомич. – Луцьк, 2003. – С. 29
Корнелюк Д. Гей Василь Степанович / Д. Корнелюк // Корнелюк Д. Духовне небо Волині. – Луцьк, 2007. – С. 239
Щоб у слові не вигас вогонь : сторінками творчості Василя Гея / упоряд. В. Денисюк. – Луцьк : ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2002. – 124 с.
Якубовська М. Витоки долі, роси і краси / М. Якубовська // Волинь літературна : наші сучасники / ред.-упоряд. Н. Горик : зб. матеріалів про письм. Волині, членів НСПУ. – Луцьк, 2010. – С. 39-45
***
Душа письменника болить за рідне слово і за свій народ // Луцький замок. – 2005. – 7 квіт. – С. 12
Клімчук Л. Доля, засіяна на Василя / Л. Клімчук // Луцький замок. – 2012. – № 3. – 19 січ. – С. 9
Клімчук Л. Про що говорять відомі волиняни біля багаття / Л. Клімчук // Луцький замок. – 2010. – № 14. – 1 квіт. – С. 10
Філатенко А. Незабутні зустрічі на сторінках книги / А. Філатенко // Волинь-нова. – 2010. – № 34. – 27 берез. – С. 11
Штинько В. Василеві Гею вручено медаль «Незалежність України» / В. Штинько // Волинь. – 2005. – 25 жовт. – С. 1