пʼятниця, 13 січня 2017 р.

13 січня – 85 років від дня народження Івана Костири

   
  Костиря Іван Сергійовичукраїнський письменник, член Національної спілки письменників України, лауреат літературної премії ім. В. Короленка, премії ім. В. Шутова та Заслужений працівник культури України.
    Іван Костиря народився 13 січня 1932 року на хуторі Федорівка (тепер – село Федорівське) Межівського району Дніпропетровської області, у родині сільського вчителя. Дитинство і юність провів на Донбасі. Навчався у Дніпропетровській фельдшерській школі, потім – у Київському медичному інституті. Після закінчення інституту повернувся на Донбас, з 1957 по 1965 рік працював у Горлівці дитячим, шкільним лікарем, лікарем швидкої допомоги, а потім – психіатром.
   У 1967 році він закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. М. Горького в Москві. Працював у геологічній експедиції та на арктичному криголамі, літературним співробітником в газетах «Социалистический Донбасс» і «Радянська Донеччина», завідуючим відділом російської прози та поезії в журналі «Донбасс».
   В останні роки життя мешкав у Донецьку. Наприкінці 1990-тих намагався перейти на українську мову у своїй творчості: «Намагаюся Перейти на українську мову. Важко… але мушу, маю стати прикладом для молодих. Не хочу, щоб вони повторили мою помилку…».
   Помер 27 серпня 2003 року, похований на Ново-Ігнатьєвському кладовищі Донецька.
   В багатому творчому доробку письменника видатне місце посідає трилогія: «Ненька», «Хата», «Доля». Це справжня дума про Україну: про її долю, історію та народ.
Сюжет повістей багатий на події, у котрих гартуються або, навпаки, руйнуються характери персонажів. Одні справжні люди: стійкі, мужні, навіть героїчні, інші втрачають свою людську гідність у гонитві за користю. Особливо привабливі у цих повістях жіночі постаті – власне, мати (повість «Ненька»), Гапка (повість «Хата»). Саме жіночі образи найперше запам’ятаються читачеві. Герої трилогії Костирі зрештою робляться немов рідними тому, хто заглиблюється у читання. Книга стане скарбом для тих, хто цінує справжню літературу, хто «вживається» у літературний твір крок за кроком, рядок за рядком, хто хоче побачити у книзі справжнє життя – з коханням та зрадою, щастям та розлукою, з усім тим, з чого, власне, складається доля.
Іван Костиря написав ряд повістей і оповідань для дітей і дорослих: «Капли светятся», «Муравський шлях», «У Первого брода», «Сторожевой курган», «Меж двух звезд», «Как зверята ума набирались»
Його медичне минуле знайшло відображення у повістях «Пора новолуний», «Ночные дежурства», «Детский доктор», «Родословное зеркало», «Врачебная тайна», «Срочный вызов»Написав кілька книг на краєзнавчу тематику: «Думы о Донбассе», «Думы о Диком Поле», «Думы о Донецком Кряже», дитячу науково-фантастичну повість «Сказка о солнечных братьях», «Хто чим хвалиться» та ін.
За відображення праці шахтарів у літературі письменник був нагороджений знаком «Шахтарська слава» III й II ступеня. В 1999 році він отримав заохочувальну премію та диплом Фонду пам'яті Олекси Тихого за кращу публікацію в періодиці матеріалів про Український правозахисний рух в СРСР (стаття "Донбас  колиска правозахисників і патріотів України").
    Якщо вас зацікавила надана інформація про письменник чи його твори, просимо звертатися до нашої книгозбірні.

Немає коментарів:

Дописати коментар