четвер, квітня 26, 2012

Чорнобиль - наш вічний біль

Чорнобиль  закутий  колючим  парканом
Чорнобиль...  згадаємо  знову  і  знову
Це  місце, окутане  темним  туманом -
Це  пустка  одвічна - Чорнобильська  зона.

  Колись така квітуча, чорнобильська земля славилася чудовими краєвидами, щедрим врожаєм,зеленими лісами. Але 26 квітня 1986 року все змінилось. Саме тоді стався вибух на Чорнобильській АЕС. Вiдтодi ця земля стала називатись "зоною" непридатною для життя.
Година ночі, двадцять три хвилини і сорок рокових секунд.
Двадцять шостий квітневий подих.
І раптом – вибух!
  Аварія на Чорнобильській АЕС стала новою віхою вiдлiку в історії атомної енергетики, вона показала, наскільки небезпечна, позбавлена контролю сила атома i як важко вгамувати її.
  Спливає рік за роком, але для нашої Батьківщини Чорнобиль залишається незагоєною раною. Ось уже 26 років дзвони Чорнобиля стукають в наші серця. Змушують нас зупинитись і озирнутись в той страшний 1986-й...Скільки зламаних доль? Сироти, що втратили батьків, ненароджені діти, хвороби, туга за рідним краєм…
   Скільки пройшло часу, а чорний день Чорнобильської трагедії продовжує хвилювати людей: i тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, i тих, хто народився пізніше. Цей день буде завжди об'єднувати всіх одним спогадом, однією печаллю, однією надією.
  З нагоди чергової річниці Чорнобильської катастрофи в нашій бібліотеці було організована книжкова викладка "Мужність і біль Чорнобиля" і проведений бібліографічний огляд літератури. Також, учні школи мали змогу відшукати необхідну інформацію та відео в Інтернеті.

   У пам’яті українського народу - це день чорнобильського лиха, болю, суму, пересторог, забути його чи викреслити із пам’яті нації - неможливо.
Чорнобильська зона - нема там життя.
Чорнобильська зона пливе в небуття.
Одне в нас завдання - не дати нікому 
Створить ще на світі десь прокляту зону.

   Наш земний уклін, довічна вдячність усім тим, хто ризикуючи своїм здоров’ям і життям, брав участь у ліквідації наслідків аварії, відроджував і продовжує відроджувати до нового життя обпалену радіацією землю.



вівторок, квітня 17, 2012

Заграли святкові дзвони


Весна розквітла наче казка,
І сяє сонцем височінь небес.
Вітаємо зі світлим святом Пасхи!
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
     День Воскресіння Ісуса Христа —
Великдень — одне з найсвятіших,
найрадісніших і найбільших свят у християн,
що символізує радість перемоги Ісуса Христа над смертю. Готувалися до Великодня протягом усього великого посту і намагалися дотримуватися усіх звичаїв та традицій.
У день Воскресіння Ісуса Христа, всі йшли до церкви і поверталися до дому несучи кошик “свяченого” з традиційними стравами, яких не їли у піст. В давнину  вважалося, що свячене повинно показувати все багатство господарів. Після чого уся родина урочисто сідає за стіл і розпочинає неодмінні Великодні обряди. З цього дня всі вітають одне одного словами “Христос Воскрес!”, “Воістину воскрес!”,які  висловлювали великодню радість і визнання віри в Христове воскресіння.
На Великдень у селі
Раді діточки малі.
В церкві свічечки горять,
Всюди Божа благодать.

 Особливо  цікавим та захоплюючим заняттям напередодні Великодня було розфарбовування писанок, яке зазвичай так полюбляють діти. Традиційно її пишуть під час Великого посту, найкраще це робити у Чистий четвер та Страсну п'ятницю. Це робили люди тільки з чистими і світлими думками, бо вважалося, що писанка несе в собі високий заряд енергії. Писанка вважається символом життя, сонця, безсмертя, любові і краси, весняного відродження, добра, щастя. Її дарують на знак перемир'я, побажання здоров'я, краси і сили, застосовують, як оберіг від лиха та стихій, для лікування різних недуг, від переляку і наговорів.
       Крім писанок, на Великдень готували й крашанки — варені яйця, зафарбовані в один колір. Орнаменти та кольори як писанок так і крашанок мав глибокий символічний зміст. Ось, наприклад: сонце — символ Бога, Христа, тому що Бог — це світло;хрест — символ чотирьох сторін світу — у християнстві — святий знак відкуплення; червоний колір означав радість життя, любов; жовтий — колір сонця, зірок — означав тепло, врожай; зелений — воскресіння природи, багатство рослинного й тваринного світу; бронзовий — символ матері-землі,її щедрість. А ще, дуже цікавою та веселою є традиційна гра навбитки, коли діти,та і не тільки,вибирають крашанки і стукаються ними одне об одне. Чиє розіб’ється,той програвши смакує свою крашанку.

Яєчко розмальоване, барвисте,
Ним тішиться і старець, і дитя,
Творіння людських рук, святе і чисте,
Маленький символ нашого життя.

   Сьогодні писанкарство набуває колишньої популярності, відроджуються забуті техніки, з'являються нові майстри.
   Наші маленькі читачі теж вирішили долучитися до мистецтва виготовлення писанок та крашанок, шукаючи значення символіки та нові ідеї в Інтернеті. Крім того, намалювали чимало малюнків до свята Великодня, підготували тематичні доробки з бісеру та кольорового паперу. 
 Роботи дітей стали окрасою книжкової викладки «Срібні дзвони Великодня»,яка діяла у бібліотеці протягом тижня. А ще, пройшла година спілкування з якої діти дізналися чимало цікавого про свято Пасхи,а також здійснили віртуальну мандрівку, щоб ознайомитися з традиціями цього свята в Україні та світі. Захід пройшов досить цікаво та весело, бо діти зробили свій маленький крок у мистецтво писанкарства. Писанка - це один з найкращих символів України, маленьке диво, яке кожен може написати сам!Тож, вперед,успіху Вам!


  В ці світлі і радісні дні бажаємо Всім, матеріального та душевного добробуту, успіхів, радості, щастя, здоров’я та всього найкращого. Смачної паски, рум’яної ковбаски та Божої ласки!

Дзвонять дзвони Великодні,
Божа ласка вже сьогодні,

 Лине голос із небес,
                                                  Радість всім,
                                                    Христос Воскрес!
Котилася писаночка згори на долину,
Прикотилась простесенько до нас у гостину.
А за нею йде Великдень, несе білу паску,
Дзвонить в дзвони, розсипає радощі і ласку.
"Христос воскрес!" – защебече пташка на ліщині.
"Христос воскрес!" – прошепочуть фіалочки сині. 
"Воістину!" – відповідять діточки з батьками - 
Росте в серці в нас надія, великдень між нами.