четвер, 28 квітня 2011 р.

«Срібні дзвони Великодня»


Великдень – свято свят,найголовніше,  найважливіше православне свято.
В красивих кошиках до церкви несуть різноманітні наїдки пасочку,сир,масло,кільце ковбаски,що символізує добробут,крашанки і писанки. Яйце – це земля,а жовток – це сонце. Кладуть у кошик сіль – як символ мудрості,хрін – як символ терпіння. Урочиста процесія із священиком освячує і благословляє все це добро. Повернувшись додому,перед тим як сісти за стіл,дівчатам треба вмитися водою,в якій лежить Великоднє яєчко,аби бути  такими ж гарними та красними.
  На великодній  сніданок збираються найближчі родичі. Господар підходить до кожного з побажаннями і словами «Христос воскрес!»,а тоді цілує кожного. Свячене яйце нарізають на стільки частин, скільки є присутніх осіб. На столі горить свічка,яка нагадує про світлість цього дня. Кожному на тарілку кладуть  гілочку барвінку з весняною квіткою,бо барвінок – це символ Великодня.
   Вважається,що у Великодню ніч відкриваються усі земні скарби,які світяться на землі чарівними вогниками,проте побачити їх може  лише найменша дитина в родині,та й то,якщо помисли її чисті.
   Існує велика кількість великодніх  забав. Найвідоміша нам зараз – це гра навбитки,коли діти,та і не тільки,вибирають крашанки і стукаються ними одне об одне. Чиє розіб’ється,той і програв.
   Наша бібліотека теж скористалася нагодою і підготувала для своїх маленьких читачів сканворд, у якому діти шукали слова,що були пов’язані з чудовим святом. Також булj підготовлено тематичну полицю «Срібні дзвони Великодня»,яку діти з цікавістю переглянули.


 Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Ясніє сонечко. Радіє світ увесь.
Нехай у серці віра і добро панує.
Хай щиру радість писанки дарують!

 

Мужність і біль Чорнобиля.

                      Чорнобильський  вітер по душах мете,
  Чорнобильський пил на роки опадає.
Годинник життя безупинно іде.
                …Лиш пам’ять,лиш пам’ять усе пам’ятає.
                                                                                     
Олена Матушек.

    26 квітня 1986 р. відбулася страшна аварія на четвертому енергоблоці Чорнобильської  атомної електростанції. Чорнобильська катастрофа спричинила великі людські жертви і Чорнобиль  став  символом атомної небезпеки у світовому масштабі.
   Тодішня влада свідомо применшила масштаби трагедії,а її наслідки ще довгий час замовчувалися. Ця аварія стала  смертоносним полум’ям зловісної пожежі,яка торкнулася кожного,хто там жив і працював,хто ризикував своїм життям заради інших,хто хотів своїми грудьми перестерегти трагедію. Вічна пам’ять їм,низький уклін усім від усього людства!
   Наслідки найбільшої атомної катастрофи в історії людства будуть відчуватися ще протягом багатьох сторіч,а наша пам’ять і пам’ять багатьох наступних поколінь – знову і знову буде повертатися до трагічних квітневих днів 1986 р.
  Трагедія призвела до загибелі тисяч людей,десятки тисяч стали інвалідами,а інших  довелося пересилити. Колосальної  шкоди зазнала й природа країни,яка відновлюватиметься ще довгі роки.
   Тож,пам’ятаймо цю трагедію та її непоправні наслідки,звернімо увагу на ті помилки в нашій історії,щоб у майбутньому не повторилось подібного лиха!