середа, 1 жовтня 2014 р.

Коли осінь наступає ...

Весна і літо Як швидко вони промайнули. І ось, тихою ходою підступила осіння пора. Так само швидко й непомітно, наче, сизокрилим птахом, пролітають роки людського життя, залишаючи за собою лише солодкі спогади. Але життя з приходом старості не закінчується, а навпаки, насичується новими враженнями, досвідом, мудрістю.
Людська «осінь», як і природа, буває різною. В одних вона палахкотить розмаїттям барв, у інших – тиха та самотня, як «бабине літо»
       Щоб зробити життя літньої людини більш яскравішим та щоб ніхто не почував себе одиноким та безпорадним, було прийнято рішення 1 жовтня у всьому світі відзначають Міжнародний день людей похилого віку. В Україні це також і День ветерана.
Це свято наших батьків, бабусь і дідусів, коли ми віддаємо їм свою любов, шану та вдячність за їхню мудрість та душевну теплоту, яку вони вкладають у наші серця, пам’ять та культуру, оберігаючи від багатьох помилок своє майбутнє покоління. А з іншого боку, усвідомлення того, що вони нам потрібні, що ми їх любимо, що їх думка для нас важлива, – велика радість для людей похилого віку.
Так, осіннього сонячного дня 28 вересня, напередодні свята в Любитівській бібліотеці, завдяки спільним зусиллям працівників Будинку культури,бібліотеки, сільської ради та працівників територіального центру соціального обслуговування Ковельського РДА відбулася зустріч-діалог «Ми юними були, а зараз осінь наступає», присвячена людям похилого віку. Чимало наших мудрих та багатих літами односельчан, відклавши всі свої численні справи і турботи, відгукнулись на запрошення і прийшли на захід.
 
В теплій, щирій та відвертій атмосфері, розпочалося свято під знайомі акорди пісні «Зеленеє жито» та вітальних слів соціального працівника Чегус В. І. Продовжила вітання ведуча вечора Дрозд І. Ю. 
     Далі для винуватців цього свята звучали численні віршовані привітання від наймолодших учасників дійства, а саме: Мілянчук Олени, Матвіюк Ельвіри, Шевчук Дарини, Шинкарук Анни та Чуля Олега. Чимало музичних композицій прозвучало з дитячих вуст: «Край, де я родилась», «Найкращій бабусі», «Щастя та добра» та інші. 
 
Значної підтримки набуло свято з боку місцевої влади. З нагоди урочистості, слово було надано сільському голові Павлову В. І., а також завідуючої відділенням соціально-побутової адаптації Вакулюк К. І.  
У їхніх виступах пролунали тільки найкращі й найщиріші побажання нашим поважним гостям, серед яких було чимало ветеранів праці різних професій. За сумлінну працю і вагомі внески вони нагороджені орденами і медалями.
Летять літа, як білі журавлі,
Дзвенять, як ті волошки в житі.
Та не зникає слід їх на землі,
Якщо для добрих справ були прожиті.
   Також, цього дня, на їх честь пролунало чимало зворушливих музичних творів у виконанні як вже досвідчених аматорів сцени, так і початківців: Вакулюк Т. З., Поліщука С. Ю., Ковалюка В. Ф., Рудик А. С.  
 


    Від імені всіх присутніх, які були глибоко зворушені вітаннями, виступила ветеран праці Ксьондзик Л. Л., яка подякувала усім учасникам та організаторам за проведення заходу.
      На закінчення святкового дійства, у спільному виконанні всіх учасників зустрічі прозвучали «Многії літа», після чого для всіх запрошених гостей поважного віку був організований солодкий стіл, на якому ще довго лунала задушевна розмова, а діти на згадку подарували ще й чудові та запашні квіти.
 
      Тож, маємо надію, що цей захід надовго залишиться у добрих та вдячних спогадах наших односельчан.