А у Любитові – День передплатника

      22 листопада в приміщенні відділення поштового зв’язку с. Любитів зібралося чимало місцевих жителів, які бажали передплатити одну із найулюбленіших і найпопулярніших газет нашого району «Вісті Ковельщини». Адже, в цей день – День передплатника, селяни мали нагоду особисто познайомитись та поспілкуватись із редактором міськрайонної газети Миколою Вельма та журналістом Анатолієм Семенюком.

 Доречі, Микола Григорович Вельма – заслужений журналіст України, проте у розмові він був досить стриманим та вічливим чоловіком із яким було легко і приємно спілкуватись всім охочим односельчанам.

Вдячні постійні читачі газети дякували працівникам «Вістей Ковельщини» за різноманітність, цікавість та актуальність тем, висловлювали свої побажання і давали особисті поради щодо подальшого розвитку даного видання.

     А для заохочення і збільшення кількості передплатників, редакція газети підготувала для всіх присутніх корисні та смачні подарунки, одним із спонсорів яких, стала підприємець Олена Мигуля.
  Любитівці були здивовані такою увагою з боку газетярів і водночас, дуже вдячні їм, не тільки за приємні несподіванки, але й за теплу душевну розмову та піднесений гарний настрій, з яким вони полишали місцеву пошту йдучи по своїх домівках.

Тож, всіх, хто хоче знати найсвжіші новини чи просто безкоштовно читати цікаві оголошення, поради та інші рубрики "Вістей Ковельщини", ласкаво просимо до нашої бібліотеки.
А можливо, Вам потрібно знайти якусь втрачену інформацію із цієї газети, тоді точно звертайтеся до нас, бо тут зберігаються всі номери видання. Ну, а якщо ж, комусь більш до вподоби електронний варіант, тоді скористайтесь Інтернет послугами нашої книгозбірні чи по-можливості, перейдіть по даній ссилці http://vk.volyn.ua/.

• Для інформаційної довідки:

Анатолій Володимирович Семенюк – талановитий письменник численних книг  з історії рідного міста: «Ковель – минуле і сучасне», «Легенди Ковеля», «Ковель: шлях через віки» тощо. Є автором багатьох поетичних творів: «Золота підкова», «Цілющий попіл», «На крилах вітру».

Анатолій Володимирович – член Національної спілки журналістів України і заступник голови журналістської організації Ковельщини, який раніше двічі обирався міським головою Ковеля,депутатом обласної та міської рад. Він – лауреат престижної обласної премії ім. Олександра Цинкаловського, нагороджений Почесним знаком НСЖУ та багатьма дипломами і Почесними грамотами міського голови та голови Волинської облдержадміністрації. Ним написано сотні нарисів і статей про видатних земляків, на політичні, духовні теми тощо. Цікаво, що лише у 70 років він став журналістом газети "Вісті Ковельщини".

Анатолій Семенюк стояв у перших рядах борців за Незалежність України у буремних 1990-их. І сьогодні він бере участь у всеукраїнських краєзнавчих та літературних конференціях, друкує цікаві дослідницькі статті у наукових збірках. Його внесок у культурну та історичну скарбницю міста і Ковельщини є досить вагомим. До того ж, він активно займається громадською, журналістською діяльністю та робить значний внесок у виховання молодого покоління в дусі патріотизму і любові до рідного краю.

  Вельма Микола Григорович – заслужений журналіст України, редактор міськрайонної газети «Вісті Ковельщини», удостоєний звання лауреата обласної журналістської премії імені Полікарпа Шафети (2001) – найвищого у журналістських колах Волині, переможець обласних та Всеукраїнських конкурсів газетярів, автор багатьох краєзнавчих книг і путівників про Ковель. Його багаторічна та наполеглива праця – це вагомий внесок у розвиток інформаційної сфери Ковельщини, Волині та України. Своїм  переконливим журналістським словом він щодня відстоюєте ідеали Добра і Справедливості, запалюєте в серцях людей світлі почуття, спонукаєте земляків до активної громадянської позиції, патріотизму, високої духовності та культури.

“Вісті Ковельщини” – громадсько-політична газета. Видається у м. Ковелі  Волинської області з 4 жовтня 1939 року. У 1991 році  була перейменована  з “Прапора  Леніна” на “Вісті Ковельщини”. Її засновниками  є  Ковельські міська і районна ради, райдержадміністрація, трудовий  колектив редакції.

Газета виходить  двічі  на тиждень – у вівторок, четвер (10-12 сторінок  формату А-3). Мова видання – українська. Разовий тираж – понад 7 тис. примірників.

Редакторами газет були: у довоєнний  період – О. Гаврик; у повоєнний період – М. Стешенко, Є. Шандибін, А. Карпенко, О.  Малишев, Г. Ольхович, О. Панчешний, В. Усенко,В. Бородчук. З лютого 1986 року  по даний  час газету  редагує Заслужений журналіст України Микола Вельма.
Основна тематика видання – події в місті Ковелі  і районі, економіка, соціальні питання. Газета регулярно  публікує  листи читачів, розповідає про людей цікавої долі,  вміщує матеріали на історичні теми. Значне місце  займають реклама,  кримінальна  хроніка.

Гортаючи сторінки історії «палаюча зима»

21 листопада Україна відзначила День Гідності та Свободи, що об’єднав дві знакові події у новітній історії країни – Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію Гідності 2013-2014 року.

Метою запровадження цієї пам’ятної дати стало донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про нещодавні історичні події в Україні, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.

З нагоди відзначення Дня Гідності та Свободи в нашій бібліотеці було проведено годину мужності, що мала символічну назву «Гортаючи сторінки історії «палаюча зима».

А розпочався цей захід з розповіді бібліотекаря про основні етапи боротьби українського народу за незалежність, про важливі та відомі імена в історії України, про факти та події, що призвели до нових революцій в ХХІ ст.

Далі всі присутні разом згадували і обговорювали ті надзвичайно важкі часи, які нам довелося пережити. Адже, кожен українець та й інші народи світу мали можливість спостерігати по телебаченню, бути свідками чи навіть брати участь в тих доленосних подіях. 

По завершенню дійства, учасники заходу переглянули відео, яке відтворює прощання із загиблими на Майдані у лютому 2014 року під жалісливу пісню Піккардійської терції «Пливе кача по Тисині», після чого хвилиною мовчання було вшановано усіх Героїв Небесної сотні.

  

   Також, на протязі дня, відвідувачі знайомились із тематичною викладкою «Доленосний листопад України». Тут представлені нові книги та матеріали, що розповідають про перебіг даних революційних подій,  їх героїв, спогади учасників.

     Цього дня вся підготовлена література користувалась попитом серед читачів бібліотеки, особливо актуальною була постійно діюча виставка «Не забудем героїв своїх».

Славимо хліб золотий і людей працьовитих

Щорічно, у третю неділю листопада, наша держава відзначає День працівників сільського господарства і тим самим, виражає свою повагу до всіх трударів полів і фермерських угідь.

Тож, з нагоди свята, в Любитівському Будинку культури відбувся тематичний концерт під назвою «Вшануємо руки золоті».

Розпочала святкове дійство ведуча вечора Мельник Анастасія, яка привітала всіх присутніх в залі, адже, наші односельчани так чи інакше пов’язані з нелегкою працею і точно знають справжню ціну хліба.

До вітального слова було запрошено сільського голову Павлова Віктора Івановича, який побажав нашим славним трударям міцного здоров’я, достатку та миру.

Далі захід продовжили веселі, жартівливі та серйозні святково-музичні композиції про людей, які своєю невтомною працею забезпечують щедрий урожай, про нашу славну Україну тощо.

Прозвучали такі пісні: «Зелене жито», «Два городи обробила», «Моя рідня», «Україночка», «Україна - це ми» та інші. Їх виконавцями стали юні аматори сцени: Гетьман Зоряна, Мілянчук Олена, Морозюк Марія, Лазарчук Маріанна та Вікторія, Матвіюк Наталія та сімейне подружжя Людмила та Сергій Поліщуки.

Чудово завершила концертний вечір молитовна пісня «Многії літа» у спільному виконанні всіма учасниками дійства.

А в бібліотеці напередодні свята, було створено цікаву виставку-колаж «Славимо хліб золотий і людей працьовитих», яка привернула погляди відвідувачів різного віку, адже, на ній поруч із тематичною літературою, композиційно розмістились знайомі усім сільськогосподарські продукти з городу, запашні булочки, духм’яний хліб. 

 

Також, було підготовлено книжкову викладку «Про святість землі та працю хлібороба», яка містила художні твори та поезії відомих письменників, українські народні прислів’я, приказки та вислови відомих людей про хліборобську працю й щедрість рідної землі.   

 

Коротка характеристика книжкової викладки та її тематичних творів:

Гончар О. «Кресафт» та «Соняшники» – оповідання про тяжку працю селян у колгоспі, несправедливе ставлення до них та розбиті мрії.

Золя Е. «Земля» – роман відомого французького письменника, в якому описані не просто орачі, а діти землі. Люди, які тільки з землею пов'язують свої надії і щастя. Саме тому, у творі руйнуються не тільки сімейні стосунки, але й відбуваються криваві трагедії.

Карпенко-Карий І. «Хазяїн» – соціальна комедія, що розповідає про багатого землевласника, який прагне досягти максимальних прибутків шляхом експлуатації робітників, розорення бідняцьких господарств, заради власної наживи. Автор всіляко намагається висміяти свого героя, показуючи безглуздість його вчинків.

Кобилянська О. «Земля» – це соціально-психологічна повість про селянство. Поклавши в основу твору дійсні факти, письменниця створила глибокі образи селян, які нерозривно пов'язані із землею-годувальницею.

Малишко А. «Урожай» – поезія, що прославляє  урожай як плід мирної праці людей. Разом з автором ми милуємося полями в теплий літній вечір, коли міддю виблискує освітлене сонцем просо, медом пахне гречка і коли аж до неба, до обрію гонить золоту хвилю пшениця. Він пройнятий глибоким відчуттям краси і невичерпного багатства рідної природи, радістю за той достаток, що його дає природа людині. Та тільки невтомною працею здобувають люди її скарби.

«Балада про колосок» – ще один вірш А. Малишка, що зігрітий почуттям любові до трудящої людини та її прагнень. Колосок, який проріс із грудочки землі, набуває у вірші символічного значення. Це образ людської праці, що творчість будує, вирощує хліб.

Мирний П. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – один із романів, що став першою селянською епопеєю, з  усебічним змалюванням життя та праці українського села.

Мушкетика Ю. «Суд» – оповідання, що розповідає про молоду й сильну жінку, яка віддавала усі сили праці в колгоспі, але її сподівання не були виправдані. В творі гостро відчувається якась безвихідь та глибоке співчуття автора до героїні.

Нечу́й-Леви́цький І. «Микола Джеря» – соціально-побутова повість про одну родину та змалювання життя інших людей під гнобленням панщини та боротьбу з нею.

Олійник Б. «В оборону хліба» – поетичний твір, в якому ліричний герой бореться за мирну працю та хліб на столі. Поет створює низку образних означень, де «футболити хлібиною» означає ображати найсвятіший витвір людської праці, принижувати саму честь людини.

Рильський М. «Спасибі» – вірш, у якому поет возвеличує працю хліборобів. Автор вважає слово «хлібороб» одним з найкращих, адже, його кожен розуміє своїм серцем, своєю палкою душею.

Стельмах М. в трилогії «Хліб і сіль», «Кров людська – не водиця», «Велика рідня» зображує український народ і велич його духу, безсмертя правди, що перемагає і в війні, і в післявоєнному важкому житті людей.

Стефаник В. «Камінний хрест» – це психологічна новела, головна ідея якої полягає у  єдності селянина з рідною землею. Автор розкриває гнітючі переживання емігранта в момент його розриву з рідним селом і тим клаптиком землі, в обробіток якого він уклав усі свої сили і все своє життя. Образ головного героя – Івана Дідуха – це широке художнє узагальнення, живе втілення глибокої любові до рідної землі, втрачаючи яку, він прощається з усім найдорожчим.

Павличко Д. «Тракторист» – сонет, в якому йдеться про запоруку безсмертя, красу вільної праці селянина. Герой твору – невтомний у праці й водночас романтик. А ліричний герой сонета "Зерно" знає, що не всі задумані плани встигне здійснити. Однак він мріє відродитися в пшеничному зерні, вічно нести в серці сонце й доброту, йдучи рідним полем.

Тичина П. «Де не глянь – колоски» (або «Де тополя росте») – вірш, в якому автор дуже ніжно, з любов’ю у кожному рядку, й водночас величаво розповідає про красу та святість української землі.
    Відомі вислови талановитих людей:
Недостатньо хотіти, треба і робити. Й.В. Гете.
Життя нічого не дає без праці. Горацій.
Краще працювати без визначеної мети, ніж нічого не робити. Сократ.
Лінощі роблять справу важкою, а працелюбність – легкою. Б.Франклін.
Робота, яку ми виконуємо охоче, зцілює болі. В.Шекспір.
   Приказки та прислів'я:
Зароблена копійка — краще краденого карбованця.
Аби руки і охота, буде зроблена робота.
Бджола мала, а й та працює.
Без діла слабіє сила.
Без охоти нема роботи.
Без уговору працювати,—що на пустім полі хліб збирати.
Землю красить сонце, а людину — праця.

Новини села:урочистості до Дня працівника сільського господарства

Оголошення

В суботу, 19 листопада 2016 року,

в приміщенні Будинку культури с. Любитів

відбудуться урочистості присвячені  
Дню працівника сільського господарства

«Вшановуємо руки золоті».

Початок о 14.00 год.

А у приміщенні сільської бібліотеки

з 18-20 листопада 2016 р.

буде діяти тематична виставка-колаж 

«Славимо хліб золотий і людей працьовитих».

Запрошуємо усіх односельчан та гостей села 
на святкове дійство та цікаву виставку-колаж.

Рідна мова – роду основа

День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Установлене воно було ще у 1997 р. за указом Президента.

За православним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, ученого, ченця Києво-Печерського монастиря. Вважається, що Нестор-Літописець став прабатьком української писемної мови.
     Не зраджуючи щорічну традицію у нашій бібліотеці було проведено свято «Рідна мова – роду основа».

Даний захід зібрав чимало дітей, бо саме вони творці нашого майбутнього, наша основа, в яку слід закладати все найкраще з раннього дитинства. А мова – це головний і найдорожчий скарб, який потрібно берегти й плекати справжнім патріотам своєї Батьківщини.

Тож, дійство розпочали ведучі Омельчук Іванка та Матвіюк Наталія (учні 8 кл.), які розповіли юним слухачам про започаткування Дня української писемності та мови, його давню історію та основоположників, перші букварі та словники, підручники та хрестоматії написані українською мовою.

Вся розповідь доповнювалась цікавими та маловідомими фактами, тому інформація легко сприймалася і запам’ятовувалась слухачами.

Далі учениці Любитівської ЗОШ 3-4 класів, а саме: Хмарук Анни, Поліщук Оксани, Степанюк Вікторії та Кушнір Юлії, одягнені у барвисті вишиванки зачитали кілька тематичних поезій.

Продовжилось свято веселими конкурсами та вікторинами, в яких діти на швидкість давали правильні відповіді на поставлені запитання, грали у словотвір, доповнювали відомі прислів’я та приказки.

Прекрасно доповнювала захід тематична викладка літератури «Слова... В вас мудрість вічна і любов жива», з якою познайомились школярі.

Підсумовуючи цей день, можна сказати, що дітям було цікаво звідусіль черпали нові знання про  українську писемність , мову та всіляко намагались проявити себе якнайкраще.