четвер, 10 листопада 2011 р.

"Там, де живе рідна мова, живе український народ"

Мово рідна,слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько –
Тільки камінь має.
(С. Воробкевич)
Із сивої глибини віків бере початок наша мова. Роками плекала її земля предків,передавала з покоління в  покоління. Мова–найдорожчий скарб будь якого народу, це серце нації,яка робить державу сильною і високорозвиненою. Та багато жорстоких століть  пережила невмируща українська мова,мужньо витерпівши наругу і найлютіші часи заборон писемності рідною мовою.Але вона вистояла,ввібравши в себе все найкраще, найніжніше, найвеличніше, наймудріше, найблагородніше, найпоетичніше і найболючіше: перший голос немовляти,голосний сміх щасливої дитини і зворушливий плач сироти,блакить високого неба і золото сонця пшеничних ланів,гіркоту поневіряння на чужині і відчуття піднесеності в молитві до бога за рід свій,за Україну,за мир,добро і спокій на всій планеті.
Уклін чолом народу,
Що рідну мову нам зберіг,
Зберіг в таку страшну негоду,
Коли він сам стоять не міг.
                              (О. Олесь)
Мова – це невичерпна духовна скарбниця,до якої народ безперервно докладає свій досвід,розум і почуття і як говорив Панас Мирний : «Поки жива мова в устах народу,до того часу живий і народ».
В Україні традиційно відзначають свято української писемності та мови 9 литопада. Це свято було встановлено в нашій країні  ще у 1997 року,в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця – ченця Києво-Печерського монастиря, давньоруського письменника та історика, творця писемної історії Київської Русі, автора одного із найдавніших (початок XII століття) літописних творів "Повісті временних літ".
 З нагоди Дня української писемності та мови у бібліотеці було проведено літературну годину « Мово рідна,слово рідне …» та підготовлено перегляд  літератури з якою ознайомили наших користувачів бібліотекарі. Учні школи прочитали вірші  та  звернулися до історії нашої писемності та мови.
Літературна година пройшла не тільки цікаво,але й з користю для наших читачів бібліотеки. Пам’ятаймо,що знайомлячись з рідною мовою, ми пізнаємо самих себе,свою історію,культуру.


Тож,плекаймо нашу мову,щоб вона вічно жила  у творах видатних українських письменників та поетів,в усній народній творчості та в серці кожного українця!
Міцна хай буде вся наша родина,
Своє коріння і плекаймо,й бережім.
Хай українська мова солов’їна
Підніметься і зазвучить,як гімн.
                                           (С.Давидова)














Немає коментарів:

Дописати коментар