субота, 28 листопада 2015 р.

Пам'ять голоду, пам'ять серця

Тема Голодомору завжди буде хвилювати серця людей сьогодення. Адже, зараз весь світ знає про тихі страждання та численні жертви голоду 1921-22 рр., 1932-33 рр., 1946-47 рр. в Україні. Та особливо жорстокими виявились 1932-33 роки, коли застосовувались жорстокі методи спрямовані на повне знищення українського селянства та українців в цілому. Цю гірку й трагічну правду, яка замовчувалась роками, ніколи не стерти із пам’яті нашого народу.   
Тож, в останню суботу листопада, в День пам’яті жертв Голодомору, наша бібліотека провела вечір-реквієм під назвою «Пам'ять голоду, пам'ять серця»
Спочатку ведуча розповіла усім присутнім односельчанам про страшні, шокуючі факти штучного голодомору і тих злочинних протиправних дій радянської влади проти нашої нації. 
 



     Вся розповідь супроводжувалась переглядом тематичної відео-презентації "Безкровна війна - Голодомор"
     Атмосферу печалі та смутку додали й поетичні рядки, які лунали вустами дітей. 
 Далі, о 16 годині згідно загальнонаціональній традиції, було запалено свічку і хвилиною мовчання вшановано усіх жертв голоду.
 
По закінченні, всі учасники заходу переглянули документальний фільм «Голодомор. Великий злам», який наочно продемонстрував жахливі наслідки політики державного терору та геноцид українського народу.
     Також, увазі наших відвідувачів було представлено тематичну виставку літератури "Голодомор: душа горить і тане, мов свіча", яка ознайомила із творами вітчизняних і зарубіжних письменників, науковими працями дослідників, спогадами свідків голоду. Ці документи і матеріали відображають процес прориву інформаційної блокади щодо правди про Голодомор, збору та оприлюднення свідчень очевидців, пошуку імен загиблих, встановлення символічних знаків і пам'ятників у місцях масових поховань убитих голодом. 
     Проблема голодомору знайшла широке висвітлення у дослідженнях українських і зарубіжних науковців та літераторів. Проведено зна­чну роботу зі збирання та оприлюднення спогадів жертв і очевидців голодомо­ру, написано багато художніх творів. Тож, пропонуємо ознайомитись із деякими книжковими виданнями нашої виставки, адже, сучасний український читач має усвідомити, як важливо знати історію та вміти засвоювати її трагічні уроки. 

   Безкровна війна: книга свідчень / О. В. Міщенко. К.: Молодь, 1990. - 48 с.
     Автор записав свідчення тих, хто пережив голодомор на Полтавщині. Перед нами свідчення епохи, записи документальні, яким немає ціни. Письменник намагається зрозуміти і довести до читача, як сталося, що без стихії, без засухи, без іноземного нашестя на хліборобній Україні стався такий страшний голодомор.

     Голодомор геноцид українського народу 1932-1933 / Укр. інститут національної пам’яті. – К. : Видавництво імені Олени Теліги, 2008. – 25 с.
   Брошура у стислій формі розповідає про головні причини найжахливішої за масштабом та перебігом подій трагедії, яку пережив 1932-­1933 рр. український народ. Автори розкривають тло трагедії, наголошують на її штучності. Вони аргу­ментовано доводять, що творцями Голодомору була верхівка комуністичної пар­тії на чолі з Й. Сталіним. У центрі авторської уваги пошук відповіді на питання, чому терор голодом був спрямований проти України. Брошура описує механізм Голодомору, його зловмисність, кваліфікує його відповідно до Конвенції ООН 1948 р. як геноцид, злочин проти людства. Брошура написана на основі детального вивчення історіографії проблеми, в ній широко використано документальні матеріали, свідчення очевидців.
     
      Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу. – К. : Видавництво імені Олени Теліги, 2009. 48 с.
    Виставка висвітлює трагічні події в історії українського народу, що призвели до драми "Голодомору 1932-1933 років". Представлено багато фотодокументів.
      П’ять колосків на граніті. Спогади про Голодомор 1932-1933 років. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2008. – 108 с.
    Як могло так статися, що майже в центрі Європи, в першій по­ловині XX століття, гинув з голоду на очах усього цивілізованого світу великий слов'янський, європейський народ українці? Гинув масово, вна­слідок штучного голодомору, гинув мовчки мільйонами, майже без опору і розголосу «демократичної» західної преси. Хто завинив у цьому? Ми ж самі українці, коли, забувши Бога, пішли поодинці і ватагами за примар­ними ідеями комуно-кримінальних вождів? Чи по вині своїх нерозумних політиків, які завели українців у глухий кут і віддали на поталу тим людожерам-душогубам, які кликали нас до «світлого майбутнього».
    На ці та інші запитання намагається дати відповідь книга Леоніда Осауленка «П'ять колосків на граніті». Це лише пошук відповіді, бо шлях до істини і правди безмежно довгий.
Художні твори: 
    
      Марія. Хроніка одного життя: роман / У. Самчук; підгот. тексту та післямова С. П. Пінчука. К.: Український письменник, 1999. 189 с.
    Роман Уласа Самчука "Марія" (1933) – один із перших в українській літературі художніх творів на тему Голодомору, який має посвяту «Матерям, що загинули голодною смертю на Україні в роках 1932—1933». Цей твір про примусову колек­тивізацію, так зване "розкуркулення" справжніх господарів землі, трудівників-хліборобів, про голодомор тридцять тре­тього року. Написаний він у високому стилі хроніки життя жінки-селянки, яка мимохіть підноситься до символу Ук­раїни. Помираючи голодною смертю, Марія пропускає через свою наче б просвітлілу на якийсь час свідомість всі радощі й болі свого мученицького шляху. Є щось біблійне в страдницькому житті героїні цього пекучого твору, в якому всі дні життя Марії розгортаються з невблаганною послідов­ністю агіографічного жанру.


    Жовтий князь: роман / В. Барка; передм. М. Жулинський. К.: ВАТ  Київська правда, 2003. – 320 с.
    Роман Василя Барки, представника української діаспори в Сполучених Штатах Америки, написаний у 1958-1961 рр. і відомий у багатьох країнах світу. Автор розкриває одну з найстрашніших країни, в історії українського народу – про голодомор 1933 року, який йому довелося пережити. Письменник створює символічний образ Жовтого князя, демона зла, що несе з собою руйнування, пустоту, сіючого муки і смерть серед людей.
    
       Хрест: повість / М. Олійник. – К.: Укр. письменник, 1994. – 192 с.
    Книга відомого українського письменника, лауреата премії ім. Лесі Українки, про шістдесятників. Про перших хоробрих, які в умовах хрущовської відлиги мужньо стали до справи відродження національної самосвідомості, викриття імперської політики Центру. На основі творчо переосмислених реальних подій та фактів автор подає широку художню картину суспільного життя України кінця 60-х років, зокрема брежнєв- ських репресій, що їх зазнали демократичні сили республіки.
   Однією з основних сюжетних ліній твору є взаємини Марії Британ та Андрія Скиби, їхня любов, що зазнає жорстоких ви­пробувань.
   Повість "Хрест" – перша спроба художньо відтворити змаган­ня за самостійність української держави в умовах тоталітарного режиму.
    
      Тигролови: роман / І. Багряний. К.; Велес, 2007. 256 с. Серія: класика української літератури.
    В романі з екзотичною назвою "Тигролови" і справді йдеться про неймовірне – як люди ловлять голими руками цього сильного і агресивного хижака. Ще неймовірнішою може здатися жорстокість тоталітарно-репресивних сталін­ських жорен, в які потрапив нащадок славного козацького роду Григорій Мигорішний. Він, катований, мордований, голодний, розчавлений, в свої 25 літ на стільки ж літ засла­ний по етапу на каторгу до Сибіру, все ж таки не здався на милість невблаганної долі.
 Зігріваючись від кагинця любові до України, завдяки незламності духу він таки вижив. А що відбувалося далі? Про це дізнаєтеся, прочитавши цей пригодницький роман блискучого майстра слова Івана Багряного.
  
      Тисячолітній Миколай: роман / Ч. 1/2 / Загребельний П. – Худож.- оформлювач І. В. Осипов. Харків: Фоліо. 2004, 461 с.
   «Тисячолітній Миколай» роман із незвичайним сюжетом. Це розповідь-спогад людини, яка прожила понад десять століть – від часів князя Володимира до наших днів – не одне життя, щоразу ніби вмираючи та знову народжуючись, і завжди з ім'ям Миколай. Був він дружинником кня­зя Володимира, їздив з його посланцями до Візантії, і разом із нареченою князя, ромейською царівною Анною, привіз на Русь нову віру. 
  З козацьким посольством Богдана Хмельницького інок Миколай Несміяновський, що знався у всіляких науках, приїздив до Москви, де у Чудовому монастирі був справником старих та нових книг. У двадцятому столітті Миколай Сміян ще хлопцем пережив голодомор 33-го, молодим лейтенантом прой­шов кривавими дорогами Великої Вітчизняної, а у мирний час став вченим-агрономом.
  Події у першій частині роману закінчуються поверненням Миколая Сміяна з війни у 1946 році, а у другій події відбуваються у повоєнний час.

Немає коментарів:

Дописати коментар