Догляд за кімнатними рослинами взимку

      Ось і покидає нас зима, така святкова, сніжна, холодна та прекрасна, яка принесла із собою холодні вітри, мальовничі морози, білий пухнастий сніг...

Звичайно, саме зима - час, коли квітникарі, як початківці, так й досвідчені втрачають свої рослини,адже, в зимовий період для кімнатних рослин наступає найскладніший час. Крім того, більшість вазонів у цей період перебувають у стані спокою і слабшають, тому зимовий догляд за ними має свої особливості.

  Світла недостатньо, підвіконня холодні, рослинам доводиться миритися із сухим жарким повітрям від батарей.
  Тож,важливо створити комфортний температурний режим і правильно поливати.

Яким має бути правильний зимовий догляд за кімнатними рослинами ми вирішили розглянути на черговому засіданні клубу «Квітникар», яке відбулося в останню неділю місяця - 26 лютого.
  На даному засіданні зібралися як нові так і постійні члени клубу, які розглянули такі питання: сприятлива температура та освітлення, правильний полив, розташування, підживлення та цілющі властивості різних видів рослин та багато іншого. 

На засіданні клубу «Квітникар» виступила голова клубу Мінкевич В.І., яка напередодні підготувала потрібну інформацію скориставшись власним досвідом та нашими Інтернет ресурсами. Вона розповіла про головні проблеми  та найбільш поширені помилки, які ми часто припускаємо, доглядаючи за рослинами, і тим самим завдаємо їм шкоду.  
   Адже, більшість з нас вважає, що коли рослина починає втрачати листя, або воно в'яне, то потрібно її просто полити, хоча це може бути інша потреба рослини.
   Щодо підживлювання, то деяким рослинам взимку воно не потрібне взагалі. А якщо підживлювати, то потрібно дозувати добрива і робити інтервали, інакше можете спалити коріння.

Також, Валентина Іванівна, звернула увагу присутніх на те, що дуже важливо правильно визначити причину захворювання рослини, так як всі рослини різні і потребують різного догляду.

  Після розповіді Мінкевич В.І. члени клубу активно брали участь в обговоренні даної теми, задавали питання, ділилися своїм досвідом та порадами один з одним, переглядали літературу квітникаря з домашньої бібліотеки Валентини Іванівни.

По закінченні засідання, всі присутні мали змогу скористатися Інтернетом для пошуку потрібної їм інформації та поповнити вже здобуті знання.

Тож, приєднуйтесь до нашого клубу і ми зробимо все можливе, щоб  Ваші рослини завжди мали здоровий і красивий вигляд.

Лесин дух із слова в душі лине

«Ой,чи так красно в якій країні,

Як тут,на нашій рідній Волині!»

Л.Українка. Вечірня година,1889.

   «Властивий, найрідніший край для мене Волинь», - так Леся Українка називала Волинь. Волинь органічно увійшла в життя і творчість Лесі Українки: тут вона народилася, відбулась як письменниця, улюбленому рідному краєві присвятила свої кращі твори. На початку травня 1882 року родина Косачів переїхала з м. Луцьк в с.Колодяжне, де прожила понад 50 років,а письменниця – 25 р. (1882-1907,з перервами).
     Тут пройшла частина Лесиного дитинства, вся юність, а пізніше, вже в дорослому віці, вона не раз відвідувала свою рідну волинську оселю.Тут, серед казкової природи, сільського люду з його традиціями, звичаями, міфологією та багатим пісенним фольклором, відбувалося поступове формування особистості поетеси.
     З дитинства вона захоплювалася народною піснею, українською вишиванкою, музикою, живописом та активно проявляла свої здібності у цих різновидах занять.
    Чільне місце у сільському житті Лесі Українки посіли самоосвіта, читання книг та звичайно ж, літературна діяльність – тут писалися нові твори , зароджувались нові задуми. В Колодяжному за чотири місяці зібрала 150 обрядових пісень. Розпочала і написала близько 80 літературних творів: «Конвалія», «Сафо», «Русалка», «Співець», «В’язень», «Самсон», «Біда навчить», «Місто смутку», «Пісні про волю» та ін. Записала пісенну частину свята Івана Купала, щедрівки, колядки, повір’я, казки.
     У лютому 1907 року Леся востаннє побувала в селі. З того часу через різке погіршення здоров’я і різні обставини особистого характеру вона не мала змоги перебувати на Волині.
  Останні роки життя провела на Кавказі, лікувалась в Криму та Єгипті, але думками завжди линула на Волинь, в рідне село Колодяжне.
   Леся Українка є однією з тих постатей, чий спадок належить до вершинних надбань національної культури. Це була людина виняткової мужності і принциповості, духовної краси і мистецького обдарування.
     Великий поет України і жінка з трагічною долею,вона ввійшла в свідомість поколінь як символ незалежності і боротьби. Її життєва стежина обірвалася на 42-му році життя, але вона досягла вершин у багатьох різновидах літературної праці. Леся Українка стала письменницею світового рівня.

Як я умру, на світі запалає

Покинутий вогонь моїх пісень,

І стримуваний пломінь засіяє,

Вночі запалений,горітиме удень.

    Цього року 25 лютого ми відзначили 141-шу річницю від дня народ Великої дочки України, нашої землячки. В бібліотеці є постійно діюча книжкова виставка «Коханий мій краю...», з якої можна дізнатися про життєвий та творчий шлях Лесі, про музей-садибу ЛесіУкраїнки в с.Колодяжне, зокрема, про "білий" та "сірий" будиночки, де проживала родина Косачів, про улюблені місця,де бувала і згадувала поетеса у своїх численних творах та безліч інших цікавих фактів. А також, вона дає можливість осягнути велич Лесі Українки, внесок письменниці та її родини у національну культуру, їх вплив на наступні покоління, бо приклад їхнього життя гідний наслідування в усі часи,а спадщина,яку залишила після себе родина Косачів, свідчить про те, що волинський край був тим цілющим джерелом, з якого вони черпали наснагу.

Конкурс до День святого Валентина

   14 лютого ми святкуємо чудове і романтичне свято – День святого Валентина. Це свято з’явилося у нас нещодавно,але встигло полюбитись і дітям,і дорослим. Всі школярі  дарують один одному,своїм батькам,рідним милі листівки-валентинки. Звичайно, можна купити готову листівку чи подарунок, та подарунок ,зроблений власноруч безумовно кращий. Він принесе подвійну радість:тому,хто виготовляє,і тому,хто приймає подарунок. Такий подарунок зігрітий теплом долоньок люблячої людини,заряджений енергією добра і любові. І, безумовно, дарують його лише найдорожчим людям.

   Згідно умов  конкурсу «Сердечка-валентинки», 12.02.12р. у бібліотеці відбулося свято присвячене Дню Святого Валентина. Свято розпочалося розповіддю учнів Любитівської ЗОШ ,про історію його походження та цікавими легенди, що стали  прекрасним  доповненням.  

               

Далі всі учасники конкурсу презентували свої валентинки. Хочеться відмітити, що фантазія дітей була багатою,адже, деталі оздоблення і спосіб виготовлення валентинок був різноманітним: тканина, блискітки, бісер, солоне тісто, кольоровий папір, стрічки,вишивка, малюнки, солодощі та інші прикраси та матеріали. Незмінною залишалася тільки форма валентинок у вигляді серця.
  Фінальною частиною свята стало оголошення і нагородження переможців конкурсу,а також всіх учасників заохочувальними подарунками. По закінченню свята всіх учасників конкурсу чекав солодкий стіл.

   Валентинки,що виготовили наші учасники стануть чудовим  та приємним подарунком для їх близьких,рідних та друзів. Адже, вони відображатимуть справжні та щирі почуття дітей.

Ми щиро вдячні усім учасникам за участь у конкурсі і впевнені у тому,що  Ваша фантазія та старанність буде й надалі активно проявлятися у майбутніх конкурсах та масових заходах бібліотеки.

Увага, валентинів конкурс!

Любі наші користувачі!

                     

 Наближається день, який чекають з  нетерпінням всі закохані - День Св. Валентина. Відзначають цей день 14 лютого.
  День Святого Валентина — відмінний привід зізнатися у своїх щирих почуттях.

Традиційним атрибутом цього свята є "валентинка". Чим вона оригінальніша і незвичніша, тим приємніше її отримувати.                      
 Тож, якщо Ви хочете висловити свої почуття оригінальним способом,змайструєте подарункову листівку самостійно. Відшукати нові та оригінальні ідеї Вам можуть допомогти наші періодичні видання або ж безкоштовні Інтернет-ресурси. 
   Існує таке повір’я,що обмінявшись подарунками - валентинками, зробленими своїми руками у День всіх закоханих, вони стануть оберегами любові.

  Отже, оголошується конкурс на виготовлення найкращої "валентинки".Свої вироби принести до 12.02.2012 р. Всіх учасників запрошуємо на свято до Дня Св. Валентина, яке відбудеться 12.02.2012р. о 15.00 год. в нашій бібліотеці,на якому буде визначено переможця! 

 Поспішайти взяти участь,бо часу залишається небагато. Порадуйте та здивуйте близьку Вам людину валентинкою, зробленою власноруч і, будьте переконані, що їй неодмінно сподобається!

7 чудес Волині

   Всеукраїнська акція "Сім чудес" була ініційована Миколою Томенком і стартувала у травні 2007 року. Згодом, регіональні оргкомітети представили своїх претендентів на звання Семи чудес . З них був складений список 100 претендентів,серед  яких була  й Волинська область,яка представила свої «Сім чудес Волині».Ініціатором його створення є Волинський туристичний клуб «Ми».

Право називатися справжнім волинським чудом отримали: Володимир - Волинський  Свято-Успенський собор (XII ст.), Зимненський Свято-Успенський Святогірський жіночий монастир (XI ст. ), Загорівський Різдво-Богородичний монастир (XVI ст.), Луцький замок (XIV-XVст.),   Літературно - меморіальний музей-садиба Лесі Українки у селі Колодяжному Ковельського району, Олицький замок князів Радзивілів (XVI ст.) та Історико - архітектурні пам’ятки міста Берестечка.

Даний фільм  та буклет створювався  протягом трьох років з метою  визначити та популяризувати туристичні об'єкти, привернути увагу громадськості і державну владу до збереження нашої історичної  та культурної спадщини волинського краю.

Отож, ми маємо можливість представити Вашій увазі DVD диск, який можна переглянути на комп’ютері та буклет чотирма мовами  (українською, російською, польською, англійською), які нещодавно надійшли до нашої бібліотеки і неодмінно привернуть Вашу увагу. Матеріал викладено у цікавій та зрозумілій для всіх формі.

Запрошуємо усіх бажаючих переглянути та оцінити наші бібліотечні новинки!!!

Пам’яті героїв Крут

 Дата 29 січня увійшла в українську історію як день пам’яті мужніх героїв, що душу й тіло поклали за самостійність, волю та незалежність Батьківщини. Це був бій на залізничній станції Крути під селищем Крути. Ця жертовна любов зародилася в серцях молодих людей – представників українського студентства: „Понад все вони любили свій коханий край”, — писав Павло Тичина.

 На похороні у Києві, біля Аскольдової могили, президент Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш під назвою «Пам'яті тридцяти». Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками. Лише згодом, у 2006 році на місці бою встановлено пам'ятник.

Вшановуючи пам'ять про загиблих студентів наша бібліотека організувала тематичну книжкову полицю «Крути - наша слава, наша історія» ,з якою ознайомилися наші читачі. Також,була проведена історично - інформаційна перерва «Пам’яті героїв Крут» на якій діти прочитали поезії про трагічну загибель студентського куреня під Крутами, яка стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну.

Україна пишається молодими Героями. Пам’ять про них, як і та велична справа, за яку вони боролися – невмируща. Адже, «Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього»,– говорить народна мудрість. Саме тому, ми повинні знати свою історію, своє минуле. Вічна їм слава!

 ПАМ'ЯТІ ТРИДЦЯТИ

На Аскольдовій могилі

Поховали їх —

Тридцять мучнів українців,

Славних молодих...

На Аскольдовій могилі

Український цвіт —

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадника рука?

Квітне сонце, — грає вітер

                                         І Дніпро-ріка...  

                                       На кого завзявся воїн?

                                          Боже, покарай!

                                           Понад все вони любили

                                       Свій коханий край.

                                   Вмерли в Новім Заповіті

                                      З славою святих.

                                      На Аскольдовій могилі

                                    Поховали їх.

                                       Павло Тичина, 1918 рік

Україно,Соборна державо,сонценосна колиско моя!

Велична і свята, моя ти Україно,
Лише тобі карать нас і судить
Нам берегти тебе, Соборну і єдину
 І нам твою історію творить!

 Двадцяте століття залишило нам у спадок вершинні події минулого,які, віддаляючись,не втрачають своєї значущості та актуальності,  в яких пам'ять про історичний досвід боротьби українського народу за свободу, незалежність, державність.

До таких подій належить 22 січня 1919 року – день ухвали Акта Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Цій даті судилося навічно вкарбуватися в історію України величним національним святом – Днем Соборності та Свободи України.

  З нагоди свята Дня Соборності та Свободи України у нашій бібліотеці пройшла  історична година «Україно,Соборна державо,сонценосна колиско моя!»,на якій учні Любитівської ЗОШ підготували  цікаві історичні факти подій 1919 р.,що передували об’єднанню України,а також про їх значення в історії нашої держави.

Також, присутні  переглянули постійно діючу виставку
«Є держава наша Україна і є її невтрачений народ».

 З нагоди величного свята українського народу –  Дня Соборності  України, бажаємо Вам міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє рідного краю та України!  Нехай все задумане на користь і благо нашої країни здійсниться!Пишаймося, що ми Українці і пам’ятаймо,що у єдності сила нашого народу!

Тобі, Україно, мій мужній народе,
Складаю я пісню святої свободи
Усі мої сили і душу широку
Й життя я віддам до останнього кроку
Аби ти щаслива була, Україно
 Моя Батьківщино!

Свято Водохреща!

 

Святом Хрещення закінчуються Різдвяні свята, які тривають з 7-19 січня. Згідно з біблійною розповіддю Христос був охрещений у водах річки Йордан, що і дало другу, народну, назву свята. Напередодні, тобто 18 січня, вся родина як і перед Різдвом збирається за столом. До столу подаються лише пісні страви і готується Голодна, або ж Бідна кутя. Походження назви пояснити важко, можливо тому, що весь день напередодні Водохрещі не можна нічого їсти. На Голодну кутю припадає цікавий обряд, який має назву «Вигнання куті». Суть його полягає в тому, що потрібно взяти горщик де варилась кутя і розбити їх об ворота, при цьому примовляючи:"Геть, кутя, з покуття!".

В церквах цього вечора освячують воду, яка набирає особливої сили та цілющості. Хрещенська вода допомагає лікувати різні хвороби та відвертає будь-яке лихо,тому було важливо не тільки спробувати цієї води,а й скропити кожен куточок оселі свяченою водою,щоб у домі був лад та спокій. В ніч на Водохрещі вірили,що тварини можуть розмовляти людською мовою, але прислухатись до їх розмови не потрібно, бо це не віщувало нічого доброго.

В день Водохреща громада, збиралась поблизу водоймищ де відбувались церковні відправи,а в кризі робили ополонки у вигляді хреста та вирізали царські врата. В такій ополонці було прийнято купатися,бо люди вірили у цілющу силу освяченої води. Особливо цьому дню раділи діти,адже, на них чекало стільки цікавих дійств. Одне із них випускання голубів. Ці птахи символізували свята, що закінчуються і їх  випускали на волю. Саме на Водохрещі закінчуються ціла низка Різдвяно-Новорічних свят,а тому в народі говорили: «Тріщи не тріщи, а вже минули Водохрещі», а ще була прикмета: «якщо під час освячення води йде сніг - добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба».

19 січня, з нагоди свята Водохреща,відбувся обряд освячення у бібліотеці, який провів священик Любитівської Свято-Покровської церкви отець Василій. 

Прийміть наші щирі вітання і сердечні побажання з нагоди свята Водохреща! Міцного Вам здоров'я, миру, добра та сімейної злагоди !

Христос Охрестився!
Хай в вашій оселі радість панує,
Христос Охрестився, мир світу дарує,
Щоб мали ви міцне здоров’я,
Щоб сповнилися мудрості і сил,
Щоб кожен день уже сьогодні,
Лиш тільки радість приносив!

Старий Новий рік

  В Україні Новий рік святкують двічі: 1 січня – за новим стилем, і 14 січня – за старим. В українських традиціях – це ще й свято  преподобної Маланки, яке передує другому празнику різдвяного циклу – Василю. Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні торжества та справити гостини, які в народі так і називають — гостини Меланки. Отже,13 січня установлене свято на честь знатної римлянки Меланії (Маланки), яка з юних років і до кінця днів своїх  прямувала до Христа. Переддень Старого нового року – це ще й  час магії і ворожінь,тому наші предки у цей день проказували спеціальні замовляння на щастя,врожай та добробут у родинах.

За традицією, на Щедрий вечір, господар прибирає домівку, а господиня готує вечерю. На столі має бути 12 різноманітних страв, серед яких  обов’язкова друга щедра кутя. Крім того, цього вечора пекли млинці, пироги та вареники, щоб ними пригостити щедрувальників та посівальників. У сучасні ж дні щедрувальників пригощають лише цукерками, фруктами та грошима. Вважалося,що перший посівальник  приносить щастя до оселі,тому його пригощали особливо щедро. Окрім засівачів-одинаків, існували цілі засівальницькі ватаги. Тоді цей цікавий обряд перетворювався на справжню виставу, де головними дійовими особами були Василь, Меланка, циган та ін.

14 січня свято відзначають на честь архієпископа Василя Великого , родина якого  була дуже відомою та щиро відданою християнській вірі. За часів розколу християнської церкви цей святий отець зробив дуже багато для віруючих людей, зокрема допомагав їм не втратити віру, закликав до терпіння, смирення та мужності. Пізніше Василь Великий заснував два монастирі — жіночий і чоловічий, у кожному окрузі своєї митрополії утримував богадільні та будинки для прочан. Його життя — справжній зразок для наслідування.

Святого Василя  Великого вважали покровителем хліборобів і тому в його день годилося засівати оселі збіжжям. В основному це робили хлопчаки і юнаки .Вважають, що перший посівальник приносить щастя в хату. Зерно, що залишилося після посівання, відразу ж не прибирають, а лише згодом  віддавали птиці чи худобі. У цей день не можна нічого різати, адже саме 14 січня Ісусові Христу зробили обрізання. Старий Новий рік і понині святкується в Україні, Росії, Білорусі, Сербії, Чорногорії та окремих районах Швейцарії.

Яскраві Новорічно-Різдвяні свята приносять у кожну родину особливий настрій,радість,затишок й добро.Цього найчарівнішого періоду року,коли світ поринає у зимову казку,срібним дзвоном перепливаються колядки і щедрівки,з нетерпінням чекають дорослі й діти.

Із щирими вітаннями з нагоди Різдва Христового і Нового року гурт колядників і щедрувальників Будинку культури с.Любитів побували в установах Любитівської сільської ради, а також привітали жителів села зі святами.

 

Старий Новий рік - це можливість ще раз відмітити настання Нового року зі своїми близькими, друзями і коханими.Тож,привітайе своїх рідних,гадайте, щедруйте та насолоджуйтеся  святом. І нехай в ніч з 13 на 14 січня збудуться найзаповітніші бажання, які принесуть вам тільки позитивні емоції!    

Ходить Ілля на Василя,

Несе пугу житяную

Куди махне – жито росте,

Краси Боже жито, пшеницю

І всяку пашницю.

У полі ядро,

У будинку добро.

У полі колосок,

А в будинку – пиріжок.

Здрастуйте, з Новим роком,

з Василем!