Славимо хліб золотий і людей працьовитих

Щорічно, у третю неділю листопада, наша держава відзначає День працівників сільського господарства і тим самим, виражає свою повагу до всіх трударів полів і фермерських угідь.

Тож, з нагоди свята, в Любитівському Будинку культури відбувся тематичний концерт під назвою «Вшануємо руки золоті».

Розпочала святкове дійство ведуча вечора Мельник Анастасія, яка привітала всіх присутніх в залі, адже, наші односельчани так чи інакше пов’язані з нелегкою працею і точно знають справжню ціну хліба.

До вітального слова було запрошено сільського голову Павлова Віктора Івановича, який побажав нашим славним трударям міцного здоров’я, достатку та миру.

Далі захід продовжили веселі, жартівливі та серйозні святково-музичні композиції про людей, які своєю невтомною працею забезпечують щедрий урожай, про нашу славну Україну тощо.

Прозвучали такі пісні: «Зелене жито», «Два городи обробила», «Моя рідня», «Україночка», «Україна - це ми» та інші. Їх виконавцями стали юні аматори сцени: Гетьман Зоряна, Мілянчук Олена, Морозюк Марія, Лазарчук Маріанна та Вікторія, Матвіюк Наталія та сімейне подружжя Людмила та Сергій Поліщуки.

Чудово завершила концертний вечір молитовна пісня «Многії літа» у спільному виконанні всіма учасниками дійства.

А в бібліотеці напередодні свята, було створено цікаву виставку-колаж «Славимо хліб золотий і людей працьовитих», яка привернула погляди відвідувачів різного віку, адже, на ній поруч із тематичною літературою, композиційно розмістились знайомі усім сільськогосподарські продукти з городу, запашні булочки, духм’яний хліб. 

 

Також, було підготовлено книжкову викладку «Про святість землі та працю хлібороба», яка містила художні твори та поезії відомих письменників, українські народні прислів’я, приказки та вислови відомих людей про хліборобську працю й щедрість рідної землі.   

 

Коротка характеристика книжкової викладки та її тематичних творів:

Гончар О. «Кресафт» та «Соняшники» – оповідання про тяжку працю селян у колгоспі, несправедливе ставлення до них та розбиті мрії.

Золя Е. «Земля» – роман відомого французького письменника, в якому описані не просто орачі, а діти землі. Люди, які тільки з землею пов'язують свої надії і щастя. Саме тому, у творі руйнуються не тільки сімейні стосунки, але й відбуваються криваві трагедії.

Карпенко-Карий І. «Хазяїн» – соціальна комедія, що розповідає про багатого землевласника, який прагне досягти максимальних прибутків шляхом експлуатації робітників, розорення бідняцьких господарств, заради власної наживи. Автор всіляко намагається висміяти свого героя, показуючи безглуздість його вчинків.

Кобилянська О. «Земля» – це соціально-психологічна повість про селянство. Поклавши в основу твору дійсні факти, письменниця створила глибокі образи селян, які нерозривно пов'язані із землею-годувальницею.

Малишко А. «Урожай» – поезія, що прославляє  урожай як плід мирної праці людей. Разом з автором ми милуємося полями в теплий літній вечір, коли міддю виблискує освітлене сонцем просо, медом пахне гречка і коли аж до неба, до обрію гонить золоту хвилю пшениця. Він пройнятий глибоким відчуттям краси і невичерпного багатства рідної природи, радістю за той достаток, що його дає природа людині. Та тільки невтомною працею здобувають люди її скарби.

«Балада про колосок» – ще один вірш А. Малишка, що зігрітий почуттям любові до трудящої людини та її прагнень. Колосок, який проріс із грудочки землі, набуває у вірші символічного значення. Це образ людської праці, що творчість будує, вирощує хліб.

Мирний П. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – один із романів, що став першою селянською епопеєю, з  усебічним змалюванням життя та праці українського села.

Мушкетика Ю. «Суд» – оповідання, що розповідає про молоду й сильну жінку, яка віддавала усі сили праці в колгоспі, але її сподівання не були виправдані. В творі гостро відчувається якась безвихідь та глибоке співчуття автора до героїні.

Нечу́й-Леви́цький І. «Микола Джеря» – соціально-побутова повість про одну родину та змалювання життя інших людей під гнобленням панщини та боротьбу з нею.

Олійник Б. «В оборону хліба» – поетичний твір, в якому ліричний герой бореться за мирну працю та хліб на столі. Поет створює низку образних означень, де «футболити хлібиною» означає ображати найсвятіший витвір людської праці, принижувати саму честь людини.

Рильський М. «Спасибі» – вірш, у якому поет возвеличує працю хліборобів. Автор вважає слово «хлібороб» одним з найкращих, адже, його кожен розуміє своїм серцем, своєю палкою душею.

Стельмах М. в трилогії «Хліб і сіль», «Кров людська – не водиця», «Велика рідня» зображує український народ і велич його духу, безсмертя правди, що перемагає і в війні, і в післявоєнному важкому житті людей.

Стефаник В. «Камінний хрест» – це психологічна новела, головна ідея якої полягає у  єдності селянина з рідною землею. Автор розкриває гнітючі переживання емігранта в момент його розриву з рідним селом і тим клаптиком землі, в обробіток якого він уклав усі свої сили і все своє життя. Образ головного героя – Івана Дідуха – це широке художнє узагальнення, живе втілення глибокої любові до рідної землі, втрачаючи яку, він прощається з усім найдорожчим.

Павличко Д. «Тракторист» – сонет, в якому йдеться про запоруку безсмертя, красу вільної праці селянина. Герой твору – невтомний у праці й водночас романтик. А ліричний герой сонета "Зерно" знає, що не всі задумані плани встигне здійснити. Однак він мріє відродитися в пшеничному зерні, вічно нести в серці сонце й доброту, йдучи рідним полем.

Тичина П. «Де не глянь – колоски» (або «Де тополя росте») – вірш, в якому автор дуже ніжно, з любов’ю у кожному рядку, й водночас величаво розповідає про красу та святість української землі.
    Відомі вислови талановитих людей:
Недостатньо хотіти, треба і робити. Й.В. Гете.
Життя нічого не дає без праці. Горацій.
Краще працювати без визначеної мети, ніж нічого не робити. Сократ.
Лінощі роблять справу важкою, а працелюбність – легкою. Б.Франклін.
Робота, яку ми виконуємо охоче, зцілює болі. В.Шекспір.
   Приказки та прислів'я:
Зароблена копійка — краще краденого карбованця.
Аби руки і охота, буде зроблена робота.
Бджола мала, а й та працює.
Без діла слабіє сила.
Без охоти нема роботи.
Без уговору працювати,—що на пустім полі хліб збирати.
Землю красить сонце, а людину — праця.