70-річчя УПА: "За Україну, за її волю".

    Століттями наш народ змушений був братися за зброю, аби захистити свою землю від чужоземних загарбників. Ця, Богом дана, прекрасна і неповторна земля, що зветься Україною, постійно ставала ласим шматком для завойовників, тож, кожному поколінню українців доводилося боротися за свою свободу, соборність та незалежність. Той незборимий дух витав у нашому краї і впродовж усього минулого століття. Останніми, хто із зброєю в руках боронив рідний край були вояки Української Повстанської Армії.

За свій народ, за незалежність,

За неба і ланів безмежність, 

За Прапор наш блакитно-жовтий!

УПА – стояла непохитно!

14 жовтня – це особливий день для всіх українців, бо цього дня ми святкуємо три визначні події: день Українського козацтва, свято Покрови й день офіційного створення Української Повстанської Армії.

Українська Повстанська Армія, яка постала в період II світової війни на землях Західної України, як збройна сила проти гітлерівської та більшовицької окупації батьківських земель,обрала собі свято Покрови за День зброї, віддавшись під опіку святої Богородиці.

     Минуло багато років від того часу, протягом  якого у 1942 року  дрібні загони членів ОУН, які діяли на Волині і Поліссі об'єдналися під спільним керівництвом  і створили  Повстанську Армію. Восени 1942 року тут постала легендарна “Січ” і поліські терени Волині  почали називати колискою УПА.

Пізніше УПА поширила своє функціонування на всю Україну.

Проводився набір молодих людей у танкові, авіаційні частини, старшинські і підстаршинські школи. На курсах вивчалися основи ведення партизанської війни, тактика, наука про зброю, санітарна служба, маскування, протитанкова оборона, історія визвольного руху в Україні, основи служби безпеки. Усі ці та інші факти свідчать, що Українська Повстанська Армія була добре налагодженою військовою організацією.

Тому відважний воїнський загін

Винищував всіх ворогів усюди,

Щоб Україна встала вже з колін,

Щоб краще в ній жили звичайні люди.

  Однією з найяскравіших знакових постатей в нескінченному ряді подвижників українського національно-визвольного руху є Степан Бандера – провідник ОУН, автор багатьох праць із питань політики та ідеології, організатор і символ героїчної боротьби українців за державність і свободу.  

                                          І Україна приняла

Його, як лицаря свободи,

Щоб знищити комуну зла

й здобути волю для народу.

    Також, історія Української Повстанської Армії нерозривно, пов’язана з іменами людей, що присвятили та віддали життя заради порятунку українського народу від окупантів, таких як: Романа Шухевича, Василь Івахів, Дмитро Клячківський, Василь Кук, Клим Савур, Ярослав Стецько, Євген Коновалець та інші.

Вони зробили армію свою

В лісах Карпат, Галиччіні, Волині

І воювали в рідному краю

Та славу здобували Україні.

Провідники хоробрі в них були:

Шухевич, Коновалець та Бандера.

Своє життя країні віддали,

Щоби свободи в ній настала єра!...

  До 70-ої річниці заснування УПА наша бібліотека підготувала  для своїх користувачів тематичну виставку літератури  під назвою "За Україну, за її волю". Ця література познайомить читача з історію свого народу та його героями, що віддали своє життя заради нашої вільної, самостійної , суверенної держави – України, заради нашого майбутнього. Бо людина, яка не знає свого минулого, не буде мати й майбутнього.

******

І гартувалися серця,

У таборах множились лави,

За край свій бились до кінця

Із кличем: "Україні слава"

   Також, бажаючі поглибити свої знання та збільшити обсяг наданої інформації зможуть скористатися безкоштовним Інтернетом. З допомогою інтернету можливо буде не тільки більш детально почитати про зацікавлений матеріал, а й переглянути зображення учасників, що входили в УПА, дізнатись про їх життя, побут, переможні бої, що супроводжувались піснями, символіку та її значення. 

  УПА героїчно і жертовно боролася за створення на українській землі самостійної та соборної Української Держави і таки здійснила свою мрію. Тепер, вже незалежна Україна знову має армію, яка присягається їй на вірність, клянеться її захищати. 
     Ми низько схиляємо голови перед священним подвигом Української Повстанської Армії, перед найкращими синами й доньками української нації, які вступили до лав борців проти чужоземного поневолення. І скільки б не минуло років, не зітруть у народній пам’яті світлі імена тих, хто віддав своє життя за незалежність нашої Вітчизни.

Ми згадуєм їх подвиг кожен час,

Вони зробили героїчне діло,

Щоб Україна зараз була в нас,

Щоб вільной стала й завжди раділа!

 

Горіть і боріться, любіть Батьківщину,

Огні свого серця єднайте в бою.

І вам не узнати ніколи загину, -

Безсмертний, хто любить Вітчизну свою.

    Тож, давайте збережемо і примножимо славу героїв УПА. Нехай же і для нас, теперішніх захисників України, будуть святими слова українських повстанців:

Батьківщині будь вірним до загину,

Нам Україна вище понад усе.
         

Всеукраїнський день бібліотек

Вже вересень відходить від причалу, 
На крилах літо понесли лелеки.
А в нас сьогодні професійне свято,
У нас – працівників бібліотеки!

     Давним давно людина почала збирати книги. Багаті правителі вважали за свій обов’язок та честь мати при своїх палацах бібліотеки. Ще і слова такого не було як „Бібліотека”, а зібрання книг уже існувало, їх називалися  і „Пристанище мудрості”, і „Аптека для душі”, і „Дім порад і настанов”. І сьогоднішнє свято – День бібліотек – довгоочікувана данина великому внеску бібліотек у культуру та науку нашої країни. 
  Бібліотека – древня і вічно юна оселя людського розуму. З книгою ми пов'язали своє життя, з нею ми працюємо і відпочиваємо, їй ми безмежно віддані. Бібліотека завжди була збирачем, хранителем і дослідником творів друку — вічних пам’яток писемності, а її служителі — вірними зберігачами і популяризаторами духовної спадщини поколінь.

 Бібліотека… Серце завмира,
Коли пірнаю в тишу таємничу,
Святилище пізнання і добра, 
Що в майбуття через минуле кличе.

       Всеукраїнський день бібліотек – це свято великого, духовного багатого колективу бібліотечних працівників! Це свято традиційно відзначають в Україні у вересні, що свідчить про глибоку повагу народу до культури, освіти, духовних надбань і, безперечно, про визнання тієї великої ролі, яку відіграє в державі бібліотека. Олесь Гончар писав: „Ріднити людей з книгою, відкривати їм красу і силу слова – що може бути достойнішим”.

      Бібліотекар – це насамперед творча особистість, яка стоїть біля витоків мудрості, пізнання, допитливості, а також є хранителем традицій та історії рідного краю. Це людина, яка безкорисливо, щедро з повною віддачею служить суспільству, читачеві, це людина, слово якої, інколи визначає захоплення на все життя. І це саме така професія, якою потрібно гордитися і з гордістю сказати:

Так, я книгар. Не лікар, не аптекар,
Не інженер, не вчитель, не банкір...
Я – більше: я Книгар! Бібліотекар!
Потрібен я – всьому наперекір.

     Скільки в стінах бібліотек переплелось людських долонь, скільки збережено і упорядковано книг! Хтось із мудрих сказав: „Бібліотекар – це не професія, а стан душі”. І це справді так, адже, бібліотечне покликання – це коли частиною життя стають люди та книги.

    Сьогодні наша бібліотека – це центр відпочинку і духовності, частими гостями якої є цікаві особистості, люди якими дорожить бібліотека – це наші читачі. Адже, в центрі уваги бібліотекаря завжди був і буде користувач, його запити і інтереси.

    Книга – бібліотекар – читач – це нерозривний ланцюжок, який пов'язує ці три нероздільні слова. Не може існувати бібліотека без книги, а книга без читача. І ми, бібліотекарі завжди раді хорошим читачам, запрошуюємо всіх охочих читати до бібліотеки, не забувати дорогу до книжкового дому, не минати його поріг.

 То ж не минайте наш поріг,
Беріть скарби нетлінні в руки:
Нема прекрасніших доріг,
Ніж в цей вселюдський храм науки.

    Приємною несподіванкою для нас, бібліотекарів с.Любитів стали щиросердечні вітання працівників Любитівського Будинку культури.

    Ми також, хочемо щиро привітати усіх колег з професійним святом, Всеукраїнським днем бібліотек, яке разом з нами відзначає весь український народ.Бажаємо творчості і натхнення, у вашій благородній просвітницькій справі, щастя, добробуту та любові вам і вашим родинам. 

 Хай бібліосвято вас не полиша,

 Хай бібліорадістю пахне душа!

Наше свято співпадає з християнським святом Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії. Тож, Віри Вам у власні сили, Надії на те, що наша праця буде достойно визнана, Любові наших користувачів і Мудрості у здійсненні великих планів! 

 

До дива знань і мрій, о друзі, йдіть! 

Високий дух летітиме далеко…
Аби сказати: «Зупинися, мить!»
Кажу лише: «Живи, бібліотеко!»

Свято квітів та врожаю

Ласкава осінь вже прийшла 

Дари нам щедрі принесла, 
Щоб вся країна й кожна хата 

   Була щаслива і багата!  

   У всіх порах року є щось дивовижне, прекрасне і особливе. Але осінь, як жодна інша пора року, радує око розмаїттям кольорів та відтінків. І хоча нам трохи сумно, що так швидко й непомітно промайнуло веселе й безтурботне літечко, проте красуню-осінь ми зу­стрічаємо з трепетом у душі. І не дивно, адже, щедра осінь зачаровує нас своєю красою, пригощає дарами.

 Осінь розфарбовує в яскраві барви дерева, наповнює грибами лісні галявини, стиглими плодами сади, щедрим урожаєм поля. Ось тут справді розумієш, яка красива, щедра й розкішна осінь.

Прийшла пора збирання урожаю…
Із щедрих нив у цей погожий час
Позвозити урожай в комори час -

Нехай собі лежить там про запас. 

 


Та й о городникам в гарну погоду

Найкраще овочі збирать з огороду,

Картоплю, моркву, буряки копати
Сухими класти овочі в кагати.

А яка прекрасна осінь на городі і в садку! Гріються на сонці величезні гарбузи, підставляючи свої боки то сонячним променям, то краплям дощової води.У садках пахнуть достиглі яблука та груші, викохані щедрим літнім сонцем.

Чаклунка осінь — ніби та царівна,
Красива, сонячна, чарівна,

весела, радісна, багата
В садочку груша й яблуня крислата

Плоди достиглі всім дарує,
А осінь далі все фарбує,
Убрався клен у жовті шати,
Горіхи треба вжез бирати.

Така барвиста пора осені настає раптово та швидко минає. Усюди відчувається її прохолодний подих. Лише вдень пригріває сонечко, немов намагається нагадати про літо.А незабаром опаде зів’яле листя з дерев, відпочиватимуть після тривалої важкої роботи поля та садки.

Усе це є ознаками того, що настала найкрасивіша пора року, яку оспівували художники, композитори, поети, а в на­роді про неї існує безліч чудових віршів, пісень, загадок, приказок, прикмет:

    "Осінній час сім погод у нас:  
сіє, віє, крутить, 
мутить, реве, припікає, поливає",

"Осінь збирає, а весна з'їдає",

"Осінь весь рік годує".

Гамірлива й сонячна, сумна й дощова, зоряна й барвиста — така вона, осінь.І ця чудова пора надихає на гарний настрій, коли прагнеш чогось прекрасного. Саме такі відчуття дарували квіткові композиції, створені учнівськими руками, які були представлені на святі квітів та врожаю. Над створенням прекрасного, попрацювали навчальні колективи Ковельщини, серед яких була й Любитівська ЗОШ.

 

Навіть прохолодна осіння погода не завадили учасникам виставки квітів і врожаю створити красу з яскравих пелюсток і дарів волинської природи.

                      Щедра осінь-господиня

         Розділила всім дари:
                 Огірки, картоплю й дині  
Привезла у всі двори.

                
Вміє наділяти сотнями дарів,

Осінь - щедра мати - всіх трудівників. 
  
      Доброю традицією стало щорічно проводити Свято урожаю і у нашій бібліотеці. Цікаві та чарівні композиції з квітів, овочів, фруктів, що були представлені на виставці «Щедра осінь дарами» створили відвідувачам бібліотеки чудовий настрій. 
    Всю красу щедрої осені намагалися передати бібліотекарі, скомпонувавши зібрані власноруч природні матеріали - дари осені, а взамін отримали позитивні емоції та вдячність відвідувачі, хто захоплюючими поглядами її оглядав. 
    Доречно підібрані вірші, загадки та прислів’я  у виконанні школярів стало цікавим доповненням. Куточок читального залу бібліотеки перетворився на казковий осінній сад.

 

 

Свято квітів та врожаю, яке увібрало в себе усе різномаїття барв осінніх квітів, дарів поля, саду та лісу  пройшло весело, цікаво та захоплююче про що свідчили радісні усмішки на обличчях дітей.

Тож, вітаємо усіх із приходом найяскравішої пори року – осені, зі святом квітів і врожаю, з яскравими барвами, з щедрим урожаєм!І хочеться побажати щоб усі діти вирос­тали добрими і працьовитими, чуйними й творчими, щоб уміли бачити красу природи рідного краю.