Микола Гоголь. Геній родом з України.

 Два сторіччя минуло з часу народження Миколи Гоголя, але й досі його особистість вважається однією з найзагадковіших. Окремі сторінки його життя і сьогодні є предметом дискусій гоголезнавців з різних країн світу, насамперед – з України і Росії.
     1 квітня 2014 року літературний світ відзначав 205-річчя від дня народження Миколи Васильовича. І у Любитівській бібліотеці для усіх відвідувачів була підготовлена виставка-портрет «Геній родом з України» та тематичний захід. Учасники заходу мали можливість ознайомитись із тематично підібраною літературою, яка складалась з художніх творів письменника, літературознавчих матеріалів радянських і сучасних українських гоголезнавців з фондів бібліотеки.

З перших хвилин знайомства читачів із даною виставкою стало помітно, що неабияку увагу та цікавість привернув портрет письменника, сама його особистість. Діалог між користувачами й бібліотекарем набув форми віль­ного спілкування. Спочатку бібліотекар запитувала аудиторію про те, що їм відомо про Миколу Гоголя, а потім відповідала на численні запитання слухачів.     

Розповідь доповнювалась цікавими фактами про те, що серед знаменитих пращурів Миколи Гоголя є такі відомі гетьмани як: Євстафій Гоголь, Петро Дорошенко, Іван Мазепа, Іван Скоропадський, Кирило Розумовський.

«Родовий патріотизм не тільки пробудив генеалогічну пам'ять письменника, а й став прологом до становлення історичної та національної пам'яті, яка визначила виразно українську свідомість Гоголя».
      Відомо, що ще з дитинства у серці майбутнього митця народилась любов до рідної землі, її природи, історії, фольклору, традицій і побуту. «...Улюбленим захопленням ще з юнацьких років було колекціонування старовинних українських пісень, а також збирання і запам'ятовування цікавих історій, легенд та анекдотів. ...Українець із Полтавщини хотів написати таку працю, в якій, за його словами, було б відображено минуле «Малороссии и народа, действовавшего в продолжение почти четырех веков не зависимо от России». Такими творами стали «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Миргород», «Тарас Бульба», – в їх основу лягли українські народні традиції, на яких виховувався Микола Гоголь.

 Вражали й зовсім маловідомі факти з біографії письменника. Наприклад, те, що в Петербурзі молодий Гоголь деякий час носив фірмову українську зачіску «оселедець». А всупереч загальновідомому факту про знищення автором другого тому «Мертвих душ», слухачі дізнались, що оригінал дійсно згорів, але ще один примірник зберігається в архівах Академії наук України.

Поговорили також і про гоголівські «таємниці»: особливий містицизм, яким переповнені твори письменника, його страх перед смертю, заповіт, в якому писав: «завещаю тела моего не погребать до тех пор, пока не покажутся явные признаки разложения». Так чи інакше, ще в 27 років, ніби передчуваючи свою долю, у листі до Василя Жуковського Гоголь пророкував: «Знаю, что мое имя после меня будет счастливее меня, и потомки тех же земляков моих, может быть с глазами, влажными от слез, принесут примирение моей тени».
     Слухаючи захопливу розповідь про вже відомі й ще зовсім нові відомості із біографії митця, присутні побачили зовсім нового Миколу Гоголя – «упрямого хохла», «непокорного малоросса», найпопулярнішого українця, «як свідчить статистика найвідоміших пошукових систем Інтернету».    

Гоголь був і залишається одним з найколоритніших представників української і російської літератури. Екранізації і театральні постановки його творів збирають аншлаги, а читачі намагаються «глибше зрозуміти внутрішній світ неперевершеного геніального Митця, який, маючи українську природу, належить усьому Людству», (Т. Чухліб).