Знову травень прийшов молодий,
І у пам’яті враз воскресає
Перемоги той день золотий:
Радість з болем – аж серце стискає.
І у пам’яті враз воскресає
Перемоги той день золотий:
Радість з болем – аж серце стискає.
Минають роки і відлітають у вічність. Проте є один день, який ніколи не буде стертий із пам’яті нашого українського народу. Звісно, це 9 травня – День Перемоги, день пам'яті і скорботи.
І
сьогодні, незважаючи на сумні й тривожні події в Україні,
вже вкотре громада с. Любитів зібралась на центральній площі, поблизу Будинку
культури, щоб відзначити 69-річницю Дня Перемоги
та віддати шану живим та мертвим героям-фронтовикам.
Під мелодії повоєнних пісень, святкова колона любитівців вирушила
до Обеліска Слави. Тут з вуст школярів прозвучали імена тих воїнів, які не повернулися у рідні
домівки. В пам’ять про них встановлено гранітні плити з викарбуваними іменами
та пам’ятник. Вони назавжди залишаться у вдячній пам’яті односельчан.
Учасники заходу поклали квіти, вінки та вшанували пам’ять про загиблих хвилиною мовчання, а отець Василій помолився за їх упокій.
Учасники заходу поклали квіти, вінки та вшанували пам’ять про загиблих хвилиною мовчання, а отець Василій помолився за їх упокій.
Далі колона, на чолі з блакитно-жовтим
прапором, вирушила до сільського кладовища. На священному місці біля Братської могили відбувся мітинг Пам’яті.
Багато щирих слів на адресу винуватців свята прозвучало з вуст сільського
голови Павлова
В.І. та молоді. У світлу пам’ять про загиблих
було відправлено панахиду.
Після
завершення офіційної частини свята у будинку культури розпочався святковий
концерт присвячений Дню Великої Перемоги. Для
усіх учасників дійства була організована цікава концертна програма, яка додала
урочистості в цей непростий святковий день.
Із вуст ведучих Демкової Юлії та Філюка Назара було приємно чути теплі слова вдячності, які лунали на адресу присутніх ветеранів та учасників війни: Матвіюка П. П., Шимчука С. Н., Глушейка П. А., Кравчик Т. С. (ветеран праці, дитина війни), а також Ткачука О. М. та Чуля Я. П., які на жаль, не змогли бути присутніми на концерті. А тих, полеглих героїв Другої Світової війни, які не повернулися додому, було вшановано хвилиною мовчання.
Із вуст ведучих Демкової Юлії та Філюка Назара було приємно чути теплі слова вдячності, які лунали на адресу присутніх ветеранів та учасників війни: Матвіюка П. П., Шимчука С. Н., Глушейка П. А., Кравчик Т. С. (ветеран праці, дитина війни), а також Ткачука О. М. та Чуля Я. П., які на жаль, не змогли бути присутніми на концерті. А тих, полеглих героїв Другої Світової війни, які не повернулися додому, було вшановано хвилиною мовчання.
Щирі
слова вдячності прозвучали й для наших воїнів-афганців: Матвіюку М. Й., Глушейку В. Я., а також Глушейку І. М.,
який був у складі миротворчих сил у Югославії.
На честь винуватців свята та для усіх слухачів, зі сцени звучали як
вже добре відомі пісні, так ще й зовсім нові: «П’є журавка воду»,
«Буде нам з тобою що згадати», «Спасибі Вам, фронтовики», «Не стреляй», «Синий
платочек», «Ой розвивайся та зелений дубе» та багато інших
музичних композицій у виконанні солістів, дуетів, тріо, квартетів та
аматорського самодіяльного хору Любитівського будинку культури.
Милими
й зворушливими були музичні вітання та поезії від наймолодших виконавців: Мілянчук Олени, Матвіюк
Ельвіри, Демкової Юлії, Шевчук Дарини, Шинкарук Анни, Кущик Катерини, Чуль Олег
та ін.
Важкою була доля солдатських днів, які самотужки ставили дітей на ноги і виконували всю тяжку роботу. Нелегка доля випала й матерям солдатів, душевні рани яких не загояться ніколи. Тож, цього святкового дня лунали найтепліші слова вдячності для цих героїчних жінок.
Кожен номер програми викликав радість і сльози
на очах присутніх, кожна пісня, кожен вірш на військову тематику сприймалися
особливо трепетно, озиваючись щемливими спогадами.
Особливою
була й пісня «Не стреляй» присвячена трагічним зимовим подіям, що відбулися
на Майдані в
Києві, у майстерному виконанні чоловічого тріо із музичним
супроводом.
Також, гіркі
сльози та ще зовсім свіжі спогади
лютневих подій в багатьох присутніх жінок викликав вірш
О.
Прадійчук «Біль України», який виконала В’юн
Наталія під тихе звучання мелодії «Піккардійської терції» – «Пливе кача по Тисині». Цей
вірш був написаний та присвячений учаснику трагічних подій Майдану,
герою
«Небесної сотні», нашому юному земляку Едуарду
Гриневичу, а також всім полеглим на Майдані…
…За що тебе розстріляно, дитино,
І юна кров на грудях запеклась?!
За те, що був ти українським сином
І в серці правда з волею зрослась!..
Бажав ти гідно жити в Україні,
Щоби Вітчизна, врешті, розцвіла,
Щоб до землі горнулось небо синє
І золоті гойдалися хліба…
І юна кров на грудях запеклась?!
За те, що був ти українським сином
І в серці правда з волею зрослась!..
Бажав ти гідно жити в Україні,
Щоби Вітчизна, врешті, розцвіла,
Щоб до землі горнулось небо синє
І золоті гойдалися хліба…
Символічним
і яскравим завершенням урочистості стало спільне виконання артистами сцени і всіма
присутніми відомої пісні «День Перемоги».
Під час святкового концерту, на знак пошани, ветеранам подарували квіти, як символ радості життя, як символ його безкінечності.
По завершенню дійства їх традиціно запросили на святковий обід.
Атмосферу свята чудово доповнювала тематична виставка літератури «Безсмертна велич Перемоги» та дитячих малюнків.
Під час святкового концерту, на знак пошани, ветеранам подарували квіти, як символ радості життя, як символ його безкінечності.
По завершенню дійства їх традиціно запросили на святковий обід.
Атмосферу свята чудово доповнювала тематична виставка літератури «Безсмертна велич Перемоги» та дитячих малюнків.
Також, вшановуючи пам’ять
про славних героїв-патріотів, що віддали життя заради
справедливості, наших загиблих волинян із «Небесної сотні», були зібрані необхідні матеріали та відомості, що
неодмінно увійдуть в історію України.
Дана виставка протягом всього дня привертала увагу чималої кількості односельчан.
Дана виставка протягом всього дня привертала увагу чималої кількості односельчан.
Немає коментарів:
Дописати коментар