Свіча пам’яті не згасне...

У 2025-му році День пам'яті жертв голодоморів припадає на 22 листопада. 

Три голодомори в Україні – це трагічні сторінки нашої історії, коли мільйони людей загинули від штучно створеного голоду. Найжахливішим був Голодомор 1932–1933 років, організований радянською владою з метою придушення українського народу та опору колективізації. Голод 1921–1923 років та голод 1946 –1947 років також були спричинені політичними рішеннями, вилученням продовольства та нехтуванням потребами населення. Ці події назавжди закарбувалися в пам’яті українців як геноцид та попередження про небезпеку тоталітарних режимів.

Вшановуючи пам’ять про невинних жертв голодоморів, наша бібліотека підготувала тематичну виставку літератури «Свіча пам’яті не згасне», яка запрошує читача зазирнути в чорні сторінки історії через свідчення очевидців, документи, художні твори та наукові дослідження. Також, на основі цих матеріалів було створено тематичне відео, яке можна переглянути на нашому блозі, на ютуб каналі чи на сторінці фейсбук.

Пам’ятаючи, ми повертаємо голос тим, кому його відібрали. Ми згадуємо – щоб не повторилося. Ми вшановуємо – щоб не забулося. Ми читаємо – щоб зрозуміти і передати наступним поколінням.

Закликаємо усіх о 16:00 годині згадати в Загальнонаціональній хвилині мовчання невинних жертв голодоморів.

Привітали іменинницю – Кравчик Таїсію Семенівну

7 листопада святкує свій день народження наша дорога односельчанка – Кравчик Таїсія Семенівна, якій сьогодні виповнився 91 рік.

Народилася жінка у 1934 році в селі Красне Калузької області. Дитинство Таїсії Семенівни припало на страшні роки війни. У вісім років її розлучили з родиною та вивезли до німецького концтабору через зовнішню схожість на єврейку. Там пережила страшні випробування і дивом урятувалася, бо навіть серед тих жахіть знайшлися добрі люди, які допомогли дівчинці вижити. Згодом потрапила до дитячого будинку. Після війни та всього пережитого вона знайшла свою сім’ю й зуміла налагодити життя.

Після одруження жінка з чоловіком переїхали на Волинь, у Любитів, де й оселилися назавжди. Молоде подружжя народило трьох діток. Двох із них і чоловіка вже давно немає поруч, але світла пам’ять про них житиме в душі пані Таїсії вічно.

Тепер поруч із Таїсією Семенівною – донька Тетяна, а серце зігрівають четверо онуків і троє правнуків.

У трудовому житті жінка встигла побути і кіномеханіком, і водієм, і працівницею хлібокомбінату, і обліковцем у колгоспі. Ветеран праці, вона й сьогодні досить активна – допомагає по господарству.

Таїсія Семенівна має золоті руки: майстерно в’яже та вишиває одяг, картини, рушники й серветки, якими прикрашена її домівка.

 

Вітаємо пані Таїсію з днем народження! Бажаємо здоров’я, радості, любові і підтримки від близьких, мирного неба над Україною.