Знов білим цвітом вкрилися сади, і знов приходить свято Перемоги...

 Із року в рік часопис віддаляє

Своїх нащадків далі від війни.

Та травень знов і знову нагадає,

Як із життя ішли його сини.

   Усе далі й далі відходять грізні роки Великої Вітчизняної війни. Але кожного року 9 травня ми відзначаємо День перемоги, бо ніколи не згасне пам'ять про всіх тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя для нашого щастя. Цей день залишиться для нас завжди святом зі сльозами на очах, затьмареним від гіркоти втрат і осяяний сонцем Перемоги. Все менше ветеранів залишається серед нас в життєвому строю. Даються взнаки і опалена війною молодість,хвороби та рани.

…Глухо стогнала земля.

Рвали снаряди їй груди.

Всюди гриміла війна,

Падали скошені люди,

їх не щадила війна.

В цей святковий день біля Будинку культури зібралися  жителі села, учні школи ,а також, ветерани – фронтовики, груди яких вкриті медалями, на скронях – сивина, але  всі вони прийшли щоб вшанувати пам’ять за полеглими побратимами і розпочати святкове дійство.

Урочистість розпочалася, коли святкова колона вирушила до Обеліска Слави. Учні школи згадали імена тих 74 наших односельчан, що не повернулися додому. Їхні імена золотими літерами навічно викарбувані на кам’яних плитах. Усі учасники свята поклали квіти, вінки та вшанували пам’ять про загиблих хвилиною мовчання, а отець Василій помолився за їх упокій.

Буяють мирно квіти на могилах,

До сонця красного метелики летять.

А ті, кому війна зламала крила,

Священним вічним сном в могилах сплять.

 На священному місці біля Братської могили на кладовищі відбувся мітинг Пам’яті, який відкрив сільський голова Павлов В.І.Він подякував ветеранам за здобуті мир і спокій на землі. У своєму зворушливому та емоційному виступі ветеран війни, учасники бойових дій Глушейко П.А. поділився  спогадами про будні воєнного лихоліття.  

 У виступах Грищук М.В. – голови ветеранської організації, Зінчук А.П. – начальника відділу містобудування,архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрації, прозвучали слова подяки і доземний уклін ветеранам за подвиг,за відвагу,за мирне небо ,за цей світлий  та радісний День Перемоги. Вони побажали всім міцного здоров’я ,миру та довголіття.

 Світлу пам’ять полеглих фронтовиків було вшановано хвилиною мовчання біля Братської могили,а також,відправлена панахида.

Вони у битві чесно полягли,

А іншого - ні вибору, ні змоги.

Вони загинули. Але перемогли,

Бо віддали життя для Перемоги!

  Після закінчення мітингу для винуватців торжества аматори сцени презентували святковий концерт присвячений 67-річниці Великої Перемоги, де звучали пісні: "Біля калини", "Козацькому роду нема переводу", "Перемога", "Сім шляхів", "Майор", "Витоптала стежечку" та багато інших у виконанні  окремих виконавців та аматорського самодіяльного хору Любитівського Будинку культури під керівництвом Вакулюк Т.З.  

Особливо зворушливими були виступи та привітання наймолодших учасників дійства і не менш цікавим та захоплюючим був танок у виконанні танцювальної групи дівчаток.

 Кожен номер програми викликав радість і сльози на очах присутніх, кожна пісня, кожен вірш на військову тематику сприймалися особливо трепетно, озиваючись щемливими спогадами. 

     

В фойє Будинку культури була організована виставка літератури «Пам’яті жити в віках» та виставка дитячих малюнків, з якою протягом дня знайомилися усі присутні.

Ветерани війни були запрошені на святковий обід.

Свята пам’ять про Велику Вітчизняну війну залишається з нами як високий зразок мужності, сили духу, самопожертви, а водночас вічної скорботи за тими, хто віддав життя за свободу Вітчизни. Цього дня ми схиляємося у доземному поклоні перед нині живими, усіма тими, хто проніс через лихоліття війни любов до Батьківщини і бажання бачити її заможною та квітучою. Це Вашим потом та кров’ю щедро зрошена наша батьківська земля. Будемо ж гідні ратного і трудового подвигу наших батьків.
З Днем Перемоги Вас,дорогі наші ветерани! Бажаємо Вам міцного здоров’я ще на довгі роки життя, щастя та миру!

 Пам'ятайте, друзі, цих людей довіку,

Тих, хто повернувся і поліг в боях.

І вклонімось всі ми низько до землі їм,

Квітами устелим їх тернистий шлях.