В понурій темряві віків – світитись будуть завжди Крути

 
Супроти чужої навали,
Супроти смерті – в стужу, сніг,
Ось тут вони, ось тут стояли
І всього жменька – триста їх.

     «Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього»,– говорить народна мудрість. І це дійсно так, бо як дерево тримається на землі своїм корінням, так людина тримається на землі своїм минулим.

     Саме тому, ми повинні знати свою історію, своє минуле, – говорила під час проведення вечора-реквієм з символічною назвою "В понурій темряві віків – світитись будуть завжди Крути" бібліотекар, демонструючи присутнім зібрані матеріали із тематичної викладки.

   Пригадуючи нашу історію, ми знаємо, що вона вмита кров’ю і сльозами. Адже, однією з найтрагічніших її сторінок є бій під Крутами. Дата 29 січня увійшла в українську історію як день пам’яті мужніх героїв, що душу й тіло поклали за самостійність, волю та незалежність Батьківщини.

    Багато років тому в бою під Крутами, що на Чернігівщині, понад 300 курсантів військової школи, студентів та гімназистів, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі, вступили у нерівний бій із значно переважаючим, добре озброєним і вишколеним противником і протягом кількох днів стримували на підступах до Києва величезну більшовицьку армію. Ця битва стала символ нескореного духу нашої нації.     

     Вічна слава і світла пам’ять юним українцям, які холодної далекої зими 1918 року віддали свої життя, щоб сьогодні під мирним небом України ми були вільними, щасливими на рідній землі.

     Минуть роки, століття, але пам’ять про юнаків-героїв не загине, а назавжди залишиться вічним полум’ям віри.

 Нема любові понад ту,
Що окропила кров'ю Крути,
І ту гарячу кров святу
Повік Вкраїні не забути.