І все тому, що більша частина життя Якова Потаповича
пройшла у боротьбі: за мир та незалежність нашої країни під час війни, за
справедливість і чесність у відношенні влади до себе та людей.
Тяжка солдатська доля чекала молодого Якова у лихоліття
війни, поневіряння, поранення, а далі – повоєнна розруха. Довелося працювати на різних роботах – був секретарем сільської ради,
страховим агентом, завідувачем місцевого клубу. Але ніколи не жалівся на тяжку долю, завжди був
активним громадським діячем, який турбується про життя й добробут інших.
Після війни, мужнього ветерана було нагороджено численними медалями та орденом, які він дбайливо береже як болючі спогади, й водночас, які є гордістю для нього.
Зараз, Яків Потапович пенсіонер і відповідно, перебуває на заслуженому відпочинку, але і це його не зупиняє. Його активну діяльність вдало описує у своїй статті газети «Вісті Ковельщини» голова районної ветеранської організації Валентина Січкар: «…Він живе і жив турботами про людей, ніколи не жалівся, що йому важко, ніколи не вимагав до себе надмірної уваги… Можна було б нині жити спокійно в затишній, теплій хатині, яку будували з дружиною, де виросли їх діти, так ні. Не такий характер в колишнього солдата: сьогодні Яків Потапович "воює" з безвідповідальними чиновниками. Завдяки його старанням у свій час в село проклали дорогу, "виїздив", щоб ходив автобус. Та й скільки довелося оббивати порогів, аби відкрити сьогоднішній сільський клуб. Нині хвилює серце ветерана те, що в селі не працює магазин…» (http://vk.volyn.ua/news_30_9550_VshanuvaliveteranauVoroni.html).
Після війни, мужнього ветерана було нагороджено численними медалями та орденом, які він дбайливо береже як болючі спогади, й водночас, які є гордістю для нього.
Зараз, Яків Потапович пенсіонер і відповідно, перебуває на заслуженому відпочинку, але і це його не зупиняє. Його активну діяльність вдало описує у своїй статті газети «Вісті Ковельщини» голова районної ветеранської організації Валентина Січкар: «…Він живе і жив турботами про людей, ніколи не жалівся, що йому важко, ніколи не вимагав до себе надмірної уваги… Можна було б нині жити спокійно в затишній, теплій хатині, яку будували з дружиною, де виросли їх діти, так ні. Не такий характер в колишнього солдата: сьогодні Яків Потапович "воює" з безвідповідальними чиновниками. Завдяки його старанням у свій час в село проклали дорогу, "виїздив", щоб ходив автобус. Та й скільки довелося оббивати порогів, аби відкрити сьогоднішній сільський клуб. Нині хвилює серце ветерана те, що в селі не працює магазин…» (http://vk.volyn.ua/news_30_9550_VshanuvaliveteranauVoroni.html).
Варто зазначити й те, що Валентина Січкар привезла із собою книгу "Люди Перемоги", яку підготував і видав проект телеканалу "Інтер". До цієї книги увійшло 100 неймовірних історій війни, 100 різних доль, об'єднані війною та перемогою, і ветерани стали співавторами видання. Одна із зворушливих сторінок присвячена нашому герою – Чулю Якову Потаповичу. Тепер ця книга стане важливою окрасою місцевого клубу і займе у ньому почесне місце.
Ось, такий він, Яків Потапович, живе скромно, але з честю – вірить,
мріє і радіє своїм перемогам.
Тож, не дивно, що наш ювіляр заслужив особливого
вітання в день народження.
До відбудованого сільського клубу прийшли вітати іменинника
не лише односельці, рідні і друзі, а й представники районної влади, а саме:
голова РДА В. Т. Козак,
заступник голови районної ради О. С. Пасенковський, начальник управління соціального
захисту населення РДА О. Г. Давидович,
директор територіального центру обслуговування одиноких А. М. Степанюк, голова с. Любитів В. І. Павлов.
Вони висловили найщиріші слова привітань, побажань та простої
людської вдячності.
Також, для винуватця дійства прозвучали музичні вітання
підготовлені працівниками культури, пролунав чарівний спів та гра юної
бандуристки й милі привітання від маленьких школярів.
По закінченню урочистостей, Яків Потапович подякував
всім, хто підготував та прийшов розділити із ним ці прекрасні миті його святкового дня.
А присутні, у свою чергу, висловлюючи свою безмежну повагу та любов, «закидали»
його ароматними осінніми квітами, побажаннями, подарунками й гуртом заспівали пісню "Многая літа".
Немає коментарів:
Дописати коментар