Чорнобиль - наш вічний біль

Чорнобиль  закутий  колючим  парканом

Чорнобиль...  згадаємо  знову  і  знову

Це  місце, окутане  темним  туманом -

Це  пустка  одвічна - Чорнобильська  зона.

  Колись така квітуча, чорнобильська земля славилася чудовими краєвидами, щедрим врожаєм,зеленими лісами. Але 26 квітня 1986 року все змінилось. Саме тоді стався вибух на Чорнобильській АЕС. Вiдтодi ця земля стала називатись "зоною" непридатною для життя.

Година ночі, двадцять три хвилини і сорок рокових секунд.
Двадцять шостий квітневий подих.
І раптом – вибух!

  Аварія на Чорнобильській АЕС стала новою віхою вiдлiку в історії атомної енергетики, вона показала, наскільки небезпечна, позбавлена контролю сила атома i як важко вгамувати її.

  Спливає рік за роком, але для нашої Батьківщини Чорнобиль залишається незагоєною раною. Ось уже 26 років дзвони Чорнобиля стукають в наші серця. Змушують нас зупинитись і озирнутись в той страшний 1986-й...Скільки зламаних доль? Сироти, що втратили батьків, ненароджені діти, хвороби, туга за рідним краєм…
   Скільки пройшло часу, а чорний день Чорнобильської трагедії продовжує хвилювати людей: i тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, i тих, хто народився пізніше. Цей день буде завжди об'єднувати всіх одним спогадом, однією печаллю, однією надією.

  З нагоди чергової річниці Чорнобильської катастрофи в нашій бібліотеці було організована книжкова викладка "Мужність і біль Чорнобиля" і проведений бібліографічний огляд літератури. Також, учні школи мали змогу відшукати необхідну інформацію та відео в Інтернеті.

   У пам’яті українського народу - це день чорнобильського лиха, болю, суму, пересторог, забути його чи викреслити із пам’яті нації - неможливо.

Чорнобильська зона - нема там життя.

Чорнобильська зона пливе в небуття.
Одне в нас завдання - не дати нікому 
Створить ще на світі десь прокляту зону.

   Наш земний уклін, довічна вдячність усім тим, хто ризикуючи своїм здоров’ям і життям, брав участь у ліквідації наслідків аварії, відроджував і продовжує відроджувати до нового життя обпалену радіацією землю.

Заграли святкові дзвони

Весна розквітла наче казка,
І сяє сонцем височінь небес.
Вітаємо зі світлим святом Пасхи!
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

     День Воскресіння Ісуса Христа —
Великдень — одне з найсвятіших,
найрадісніших і найбільших свят у християн, що символізує радість перемоги Ісуса Христа над смертю. Готувалися до Великодня протягом усього великого посту і намагалися дотримуватися усіх звичаїв та традицій.

У день Воскресіння Ісуса Христа, всі йшли до церкви і поверталися до дому несучи кошик “свяченого” з традиційними стравами, яких не їли у піст. В давнину  вважалося, що свячене повинно показувати все багатство господарів. Після чого уся родина урочисто сідає за стіл і розпочинає неодмінні Великодні обряди. З цього дня всі вітають одне одного словами “Христос Воскрес!”, “Воістину воскрес!”,які  висловлювали великодню радість і визнання віри в Христове воскресіння.

На Великдень у селі
Раді діточки малі.
В церкві свічечки горять,
Всюди Божа благодать.

 Особливо  цікавим та захоплюючим заняттям напередодні Великодня було розфарбовування писанок, яке зазвичай так полюбляють діти. Традиційно її пишуть під час Великого посту, найкраще це робити у Чистий четвер та Страсну п'ятницю. Це робили люди тільки з чистими і світлими думками, бо вважалося, що писанка несе в собі високий заряд енергії. Писанка вважається символом життя, сонця, безсмертя, любові і краси, весняного відродження, добра, щастя. Її дарують на знак перемир'я, побажання здоров'я, краси і сили, застосовують, як оберіг від лиха та стихій, для лікування різних недуг, від переляку і наговорів.

       Крім писанок, на Великдень готували й крашанки — варені яйця, зафарбовані в один колір. Орнаменти та кольори як писанок так і крашанок мав глибокий символічний зміст. Ось, наприклад: сонце — символ Бога, Христа, тому що Бог — це світло;хрест — символ чотирьох сторін світу — у християнстві — святий знак відкуплення; червоний колір означав радість життя, любов; жовтий — колір сонця, зірок — означав тепло, врожай; зелений — воскресіння природи, багатство рослинного й тваринного світу; бронзовий — символ матері-землі,її щедрість. А ще, дуже цікавою та веселою є традиційна гра навбитки, коли діти,та і не тільки,вибирають крашанки і стукаються ними одне об одне. Чиє розіб’ється,той програвши смакує свою крашанку.

Яєчко розмальоване, барвисте,
Ним тішиться і старець, і дитя,
Творіння людських рук, святе і чисте,
Маленький символ нашого життя.

   Сьогодні писанкарство набуває колишньої популярності, відроджуються забуті техніки, з'являються нові майстри.

   Наші маленькі читачі теж вирішили долучитися до мистецтва виготовлення писанок та крашанок, шукаючи значення символіки та нові ідеї в Інтернеті. Крім того, намалювали чимало малюнків до свята Великодня, підготували тематичні доробки з бісеру та кольорового паперу. 

 Роботи дітей стали окрасою книжкової викладки «Срібні дзвони Великодня»,яка діяла у бібліотеці протягом тижня. А ще, пройшла година спілкування з якої діти дізналися чимало цікавого про свято Пасхи,а також здійснили віртуальну мандрівку, щоб ознайомитися з традиціями цього свята в Україні та світі. Захід пройшов досить цікаво та весело, бо діти зробили свій маленький крок у мистецтво писанкарства. Писанка - це один з найкращих символів України, маленьке диво, яке кожен може написати сам!Тож, вперед,успіху Вам!

  В ці світлі і радісні дні бажаємо Всім, матеріального та душевного добробуту, успіхів, радості, щастя, здоров’я та всього найкращого. Смачної паски, рум’яної ковбаски та Божої ласки!

Дзвонять дзвони Великодні,
Божа ласка вже сьогодні,
 Лине голос із небес,
                                                  Радість всім,
                                                    Христос Воскрес!

Котилася писаночка згори на долину,

Прикотилась простесенько до нас у гостину.

А за нею йде Великдень, несе білу паску,

Дзвонить в дзвони, розсипає радощі і ласку.

"Христос воскрес!" – защебече пташка на ліщині.

"Христос воскрес!" – прошепочуть фіалочки сині. 

"Воістину!" – відповідять діточки з батьками - 

Росте в серці в нас надія, великдень між нами.



Тиждень дитячого читання

Із книгою і словом поріднися,

Хай буде книга – твій насущний хліб.

Тож зачерпни із неї і напийся, 

Снаги, що в серці залишає слід.

    Щороку в березні під час весняних канікул у бібліотеках України для дітей проходить Всеукраїнський тиждень дитячого читання. Початок цій чудовій традиції було покладено майже 70 років тому. За ініціативою видавництва дитячої книги «Дитвидав» у Москві та Ленінграді було вперше проведено Тиждень дитячої книги. У незалежній Україні Всеукраїнський тиждень дитячої та юнацької книги було засновано 22 лютого 1993 року.

  Цей захід було створено з метою заохочення  дітей до читання та книг, в час коли інтенсивний та швидкий розвиток інформаційних технологій, комп’ютеризації, Інтернету набувають все більшої популярності. Та ніщо не може замінити спілкування дитини зі справжньою книгою.

    Перед книгою віками схиляло в шанобі голову людство,вважало її своєю святинею.«Читання – ось найкраще навчання» - стверджує народна мудрість. Не погодитися з цими словами не можна. В цьому переконуєшся щоразу,коли мова заходить про роль книги в житті людини.Адже,книга вселяє в нас любов до рідної України, повагу до інших народів, інтерес до їхньої культури, виховує почуття патріотизму. Вона навчає рідної мови, розкриває красу поетичного слова. Книга вчить нас бути чесними і працьовитими. Все життя книга допомагає нам вчитись, працювати, жити. Книга наш помічник,а для тих,хто вміє дружити з нею,- вірний друг.         

    Особливо вона необхідна дитині у ранньому віці, з якої формується майбутня особистість,бо книга і читання – це великі вчителі і вихователі людських душ. Потрібно обов’язково прищеплювати любов дитини до книги як джерела знань, до усної народної творчості,бо вона допомагає виховувати доброту, чуйність, розвивати  спостережливість, логічне мислення, почуття гумору. Нерідко книга,прочитана ще в дитинстві,залишається в пам’яті на все життя.

    Читання книг – це велика духовна цінність, відпочинок та насолода для душі. Людина, яка вміє і любить читати – щаслива людина. Навколо неї завжди багато розумних, добрих і вірних друзів.

    Вже традиційно у березні у нашій бібліотеці Тиждень дитячого читання розпочався  святом книги  «Книга – мудрий старий друг,книга знає все навкруг», що проходить  під гаслом «Сузір’я вічного й святого – дитяча книга на землі».

    На свято завітали школярі, які підготували розповідь про славні традиції проведення Тижня,а також прочитали цікаві факти,вірші, та вислови про книгу. Не менш цікавою, кумедною та захоплюючою була гра, коли діти відгадували казку за ключовими  предметами,що нагадували її назву (Напр. рукавиця – «Рукавичка», пучок соломи – «Солом'яний бичок» і т.д.).Також, діти мали нагоду проявити свої знання зігравши у «Казкове ерудит-лото».

   Весело й грайливо закінчилося свято, але не закінчується зустріч з книгою. Протягом всього Тижня у нашій бібліотеці  будуть  проведені цікаві заходи  для дітей такі як: бліц-турнір «Все про бібліотеку і книгу», бібліотечний  «термінал», літературна вікторина «Мандри сторінками книг», день інформації «В гості до дитячих газет і журналів», огляд книг серії «Дитяча енциклопедія»  -  «Я пізнаю світ», "Книжечка новенька - дітям до серденька".

   Тож, запрошуємо усіх охочих  до бібліотеки, з нами буде весело, пізнавально і цікаво. Читайте, хай не буде жодного дня, коли б Ви не прочитали хоч однієї сторінки з нової книги. Пам’ятайте, слова з „ Повісті минулих літ ”, що книги – плоди мудрості, джерело мудрості, світло мудрості. Вчіться у героїв книжок любити нашу землю, її мову, мистецтво. Мандруйте рідною країною, пізнавайте себе і людей, знайомтеся з подіями, які відбулися у давнину, заглядайте у майбутнє.Чекаємо Ваших вражень, адже, зустріч з книгою завжди цікава, захоплююча і неповторна!

Як до живих джерел глибоких,

Ми припадаємо до книг...

Нас поведуть вони у мрію,

Щоб розпізнати суть буття.

Прийдешні нам шляхи відкриють

І стануть школою життя.

В гостях у квітникаря:кімнатні рослини.

"Квіток, квіток,

як можна більше квітів…»

Леся Українка

   Час спливає так непомітно і все змінюється й минає разом з ним...І знову квітуча весна приходить за лютою зимою... І знову ми вирішили завітати до наших дбайливих квітникарів у гості, щоб переконатись у тому,чи добре вони засвоїли наші поради по догляду за кімнатними рослинами.

  Адже,у березні для кімнатних рослин настає справжня весна. Сонячного світла вже достатньо, у світлолюбних рослин після обрізання слабеньких зимових пагонів починається відновлення і бурхливий ріст. Для формування нових гілочок рослини мають потребу у великій кількості води, тому в березні проводяться пересадки, поновлюється підживлення, посилюються поливання.

  Отже, бачимо - результати говорять самі за себе і наші зусилля та поради були взяті до уваги багатьма нашими квітникарями,які вже зробили свій дім чарівним та затишним.

   Адже, дім – це місце, де людина відпочиває після виснажливого робочого дня, відновлює свої сили та набирається натхнення на новий день. Та, щоб ви дійсно в ньому могли відпочити, він повинен бути не тільки красивим, але й комфортним. Чого у вашому домі повинно бути багато, так це зелених насаджень. Квіти – це не тільки прикраса будинку, кімнати або балкона, а ще й спосіб розслабитися після важкого робочого дня. Відомо, що зелений колір діє заспокійливо на нервову систему, а це позитивно впливає на настрій і працездатність. Життя в гармонії із природою дозволить Вам відкрити в собі приховані таланти, нові та невідомі Вам риси свого характеру.

    Ще однією перевагою кімнатних рослин є декорування інтер'єру живими квітами, яке зараз популярно як ніколи. Вивчивши особливості кожної кімнатної квітки та правильно підібравши кімнатні рослини для своєї квартири, Ви можете забезпечити собі цілий рік розкішний квітучий сад, не виходячи з дому! Простір для вашої творчості та фантазії – безмежний. У ваших силах зробити своє життя і життя вашої сім'ї більш красивим та гармонійним з допомогою кімнатних квітів!

   Щиро радимо всім любителям рослин завітати до нашої бібліотеки, де Ви можете скористатися порадами нашого клубу, стати його членом, або ж просто, знайти потрібну інформацію в Інтернеті.

17 березня День визволення с.Любитів: "Юність обпалена війною"

   17 березня ми відзначили 68-му річницю від Дня визволення села Любитів від німецько-фашистських загарбників.
   Багато наших односельчан пішли на фронт, у вир війни, щоб визволити землю від фашистської чуми. Та 74 любитівці не повернулися додому. Їх імена золотими літерами викарбувані на плитах  сільського обеліска Слави. То святе місце для всіх жителів, то наша пам’ять, наш біль. 

 Їх прийняла війна, лишивши списки
Загиблих у праведнім бою,
Застигли в тузі обеліски,
В гранітнім каміннім строю.

   Давно відгриміли воєнні грози. Земля залікувала свої «рани» та не загоїлись вони на тілах ветеранів і в серцях наших вдів. Скільки страждань горя принесла ця війна до кожної хати,не обминула жодної сім’ї, осиротила дітей,забрала чоловіків у дружин, синів і доньок у матерів. Пам'ять  про війну – це пам'ять серця. Цю пам'ять несуть у Вічність нові покоління, схиляючись у шані перед своїми батьками, дідами, живими і загиблими у жорстокій кривавій війні.

   Зовсім мало залишилось серед нас живих свідків тих жахливих подій про які ми повинні пам’ятати, шанувати і надавати посильну допомогу, бо це – люди, які знають ціну життя.
Саме з такою метою працівники Будинку культури завітали в домівки наших ветеранів із музичними привітаннями та побажаннями. Слухаючи ці щирі вітання у багатьох ветеранів наверталися сльози на очах від болючих спогадів.

    У бібліотеці було підготовлено книжкову викладку «Юність, обпалена війною», з якою мали можливість  познайомитися наші читачі.

   Як сиві дніпровські води, збігають роки…Журавлиними ключами відлітають у далекій вирій дні, а навкруги - вирує вічне життя. І тільки все світле, героїчне, людяне й велике на довгі роки зберігає пам'ять народна. Нам не слід забувати, що за мирне сьогодення заплачено високу ціну – мільйони  людських життів. Ми завжди будемо пам’ятати тих, хто віддав своє життя за наш світлий день. Вони будуть вічно жити у наших серцях. 

   Низький уклін Вам, шановні ветерани! Нехай  ваша присутність ще довго  тішить серця Ваших рідних. Міцного здоров’я, довголіття, взаєморозуміння і злагоди у родинах!

Пам'ятайте, друзі, цих людей довіку,

Тих, хто повернувся і поліг в боях.

І вклонімось всі ми низько до землі їм,

Квітами устелим їх тернистий шлях.

Невмируще Тарасове слово

"Наша дума,наша пісня

Не вмре,не загине..."

Тарас Шевченко.

  В історії кожної країни назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляють, пам'ятають і шанують. Для України таким ім’ям  є Тарас Шевченко, ще відомий як Кобзар.

Шевченко Тарас Григорович - український поет, письменник, художник, громадський діяч, філософ, політик, фольклорист, етнограф, історик, який попри нелегку долю став один із символів української культури та літератури. І хоча Тарас Григорович народився у бідній багатодітній сім’ї, тривалий час був у неволі та засланнях та все ж таки, за своє коротке і  важке життя, він досягнув визнання та шану українського народу. Справдилося пророкування геніальної Лесі Українки, висловлене в поезії «На роковини» (1911) з нагоди 50-річчя з дня смерті, Тараса Шевченка:

Усе знесла й перемогла
його любові сила.
Того великого вогню
і смерть не погасила.

  Адже, пам’ять про Великого Кобзаря буде жити вічно у його численних творах. В них він описував правдиві і трагічні історії з життя бідних людей, висловлював гнівний осуд  поневолення українського народу, боровся за волю та щасливу долю, а головною зброєю для нього було - «слово». Це людина, яка присвятила своє життя збереженню і поширенню народної мудрості тісно пов'язаній з стародавньою православною козацькою культурою і звичаями України.

У перші березневі дні ми знову згадуємо великого сина нашого народу - Тараса Шевченка. 198 років минуло з дня народження поета, проте і нині живе під сонцем України Кобзареве слово, слово великої, непогасної любові до свого народу, своєї землі.

   У бібліотеці було облаштовано книжкову викладку під назвою «Невмируще Тарасове слово» з якою діти залюбки ознайомились, щоб поглибити свої знання про Тараса Григоровича Шевченка.

Також, ми провели літературну вікторину «У вінок Кобзареві», де учні  показали свої знання про життя і творчість поета.

У росяні вінки заплетені суцвіття

До ніг тобі,титане,кладемо,

Ми чуємо тебе,Кобзарю,крізь століття,

Тебе сучасником звемо.