Хлібне поле – моя ти доле

Коли любов не має меж,
Коли душа не знає втоми,
Коли Землею ти живеш - 
Праця твоя стає святою!

       З давніх-давен Україна славилася добрими, талановитими та працьовитими людьми. А наш край завжди був відомий не лише чорноземами, а й людьми, які плекають на рідній землі найсвятіший із всіх скарбів – хліб. 

Хліб потрібно шанувати!

Хліб - усьому голова!

                                             

В давнину говорили: «Як людина ставиться до хліба – така у нього і душа». Тож, недаремно, нашу Україну називають хлібним краєм, бо люди, що живуть тут, є великими працелюбами, які вміють обробляти землю і ростити на ній хороші врожаї. У нас на Україні ведеться так, що хліб у хаті – то багатство, сіль – гостинність і щирість.

Земле моя! У тобі хліборобське завзяття…

Земле моя! Нема більшої радості, щастя,

Коли сонцем цвіте паляниця в руках сіяча.

В усі часи, напружена хліборобська праця була і залишається запорукою розвитку держави, її процвітання. Не покидає землероба щоденна турбота про те, як вродить нива, чим вона сплатить йому за невтомну працю, постійні думи та тривога, що супроводжують трударя від першої весняної борозни до дозрівання колоса. Селянська праця безперервна, як саме життя.  

Тож, восени, коли землю вкриває жовте листя, коли зібрано врожай, а комори та стодоли заповнені збіжжям, ми відзначаємо свято працівників сільського господарства.

  Відзначення Дня працівників сільського господарства – це справді всенародне свято, визнання державою звитяжної хліборобської праці на благо України, це хвала мозолястим рукам селян, що знають справжню ціну хлібу! Але це ще й свято, що традиційно підсумовує кропітку працю аграріїв, завершує сповнений хвилюваннями і турботами про урожай хліборобський рік.

Там пісня ллється, радісна й проста,

Де простяглись хлібів дозрілі гони,

Де гримотять комбайнові загони,

Збираючи пшениці і жита.

  Як відомо, нелегко сьогодні працювати на землі, але лише завдяки наполегливій праці й умілому господарюванню наших трударів ми отримуємо якісні продукти на своїм столах. Це завдяки сільським трудівникам полиці наших магазинів все більше й більше наповнюються високоякісними українськими продуктами, а в кожній українській оселі є і хліб, і до хліба. Про них – тих, хто хлібом годує нас, – вірно сказано: «Ходити по землі легко, а працювати на ній під силу не кожному».

 З нагоди професійного свята найкращі з працівників аграрно-промислового комплексу  зібралися 17 листопада у залі Любитівського Будинку культури на тематичний вечір під назвою «Слава і шана вам, хлібороби».

 Розпочалось урочисте зібрання із вітальної музичної композиції «Зеленеє жито» у виконанні учасників художньої самодіяльності. 

       Із вступним словом до шановного зібрання звернувся голова сілької ради Павлов В.І.

  Урочистий початок події підтримали своїми щирими вітаннями трудівникам сільського господарства й  інші аматори сцени, як солісти так і колективні виконання музичних композицій таких, як: «Ой ти, жайворонку», «Горобина», «Ой ти, хмелю», «Волинь», «Я козачка твоя» та інші.

    До вітального слова та відзначення кращих працівників був запрошений голова фермерського господарства «Фасти» Шайнюк Олександр Костянтинович.

Праця землероба славна урожаєм,
І підводить підсумки вже прийшла пора:
Вас сьогодні щиро ми усіх вітаєм
Вам сьогодні шлем ми теплі ці слова.
Нехай Покровськая земля
Багата хлібом буде,
Бо обробляли ці поля
Хороші, щирі люди!
Нехай худоба підростає,
Нехай надої враз зростуть,
А ми сьогодні кращих з кращих привітаєм,
Про труд ваш відзвітуєм тут!

Далі, під щирі оплески присутніх, на сцену за відзнаками виходили трактористи, тваринники, бджолярі, представники кращих фермерських господарств, а також, працівники, зайняті в молочно-товарному виробництві, овочівництві та картоплярстві. Ледве доторкнувшись до їх натруджених долонь, безоглядно підкоряєшся душевній простоті, безкорисливій працьовитості, щирій прихильності до сільського господарства. 

 
Звеличуйте ви своїм трудом,

Й примножуйте України славу

Ми твердо  переконані у тому,

Що ваша праця збагатить державу.

 Їх працьовиті руки, природна мудрість, невтомна працездатність, багатий досвід живлять сьогодні українську ниву, стверджуючи істину: якщо є урожай, то у народі - мир і спокій. Приємним було й те, що серед відзначених трударів села було чимало й молоді.

Для Вас, батьки-трудівники,

Ростуть малі помічники.

     Дуже приємними і зворушливими були вітаняння від наймолодших талантів нашого села.

   

Особливо розвеселила усіх присутніх гумореска у виконанні Гоца Ю.

    Також, для працівників сільського господарства, пролунали мистецькі вітання від учасників художньої самодіяльності Будинку культури: «Ой чорна, яси чорна», «Ой ти, журавлику», «Гай, гай зелененький», «Червона калина», «Край, де я родилась», «Червонії бурячки», «А я все дивлюся» у виконанні чоловічого квартету.

 Завершилось святкове дійство піснею «Многії літа» у виконанні усіх аматорів сцени.

Честь і слава хліборобам,

Хай звучать для вас пісні!

Хлібороби хліб нам роблять

Щира дяка їм усім.

До Дня працівників сільського господарства у бібліотеці було підготовлено тематичну виставку під назвою
 «Хлібне поле – моя ти доле».

Спасибі, вам усім, у кого руки роботящі,

Живіть же вічно в хліборобськім щасті,

Щоб хліб, як сонце сяяв на столі.

     Зі святом вас, дорогі трудівники села! Нехай не переводиться селянський рід на українській землі, а праця відданих їй трударів буде належно поцінованою.
     Велика подяка вам за любов до землі, терпіння і витримку. Хай і надалі рясно колосяться щедрими врожаями ваші ниви, хай втілюються в життя ваші плани, задуми та сподівання на радість вашим рідним, на благо розквіту рідної України та піднесення добробуту всього українського народу. Хай обходять вас стороною природні стихії, а Ваші родини живуть у сімейному затишку, щасті, благополуччі та при доброму здоров'ї! Нехай нива щедро колоситься, здоров’я міцніє, а трудові успіхи примножуються. Добрих вам засівів, рясних сходів та щедрих ужинків! 

То ж ще раз з святом вас вітаєм,
Здоров′я та наснаги вам бажаєм,
Нехай безкрає синє небо
Дарує вам дощик, коли треба,
Нехай багаті врожаї
Не покидають нашої землі,
Щоби зі столу в вас не вибувало
І ковбаса і м′ясо й сало,
І щоб на нашій славній Україні
Була щасливою людина!

Безцінна спадщина мого народу

Ти, рідна мово. Чиста, як роса,

Цілюща й невичерпна, як криниця.

Святине наша, гордість і краса,

Ти – розуму народного скарбниця!

       
      Із сивої глибини віків бере початок наша мова. Шлях її розвитку – це тернистий шлях боротьби за незалежність. На цьому шляху протягом багатьох років були і перепони, і заборони, ігнорування і кров та сльози найкращих синів і доньок України. Багато хто прагнув знищити український народ позбавивши права писати та розмовляти різною мовою. Адже, мова народу – це безцінний скарб, що передається від покоління до покоління, із уст в уста, що об’єднує минуле і прийдешнє. Втративши цей скарб, ми позбудемось своєї сутності та основи.  Але, наша мова, завжди була, є і буде коренем роду українського, його тисячолітньою спадщиною та надбанням.  

І там, де звучить рідне слово,
Живе український народ.

      День української писе́мності та мо́ви – свято, яке щороку відзначається в Україні з 9 листопада 1997 року, коли Президент України підписав Указ про його святкування. За православним календарем – це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора Літописця – перший вітчизняний історик, видатний письменник, вчений, чернець Києво-Печерського монастиря. 

     Найвизначнішою працею Нестора Літописця є «Повість временних літ» – це перша пам’ятка Київської Русі, найвидатніша пам’ятка слов’янської культури, у якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Тому преподобного Нестора Літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності.

    Писемність, яка існувала ще до прийняття християнства, дало можливість людям зберегти істинне знання для майбутніх поколінь. Адже, саме завдяки написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому.

      Ми пишаємося іменами наших українських письменників, які своєю творчістю виборювали право на існування мови. Від Кирила і Мефодія, від Нестора Лі­тописця впродовж багатьох років її розвивали, плекали прозаїки та поети. Калиновою, солов'їною називають українські поети нашу мову. Ось, як Володимир Сосюра захоплюється мовою:

О мово рідна! Їй гаряче
Віддав я серце недарма.
Без мови рідної, юначе,
Й народу нашого нема.

      Сучасна українська літературна мова пов’язується з конкретною датою – виданням “Енеїди”. І.П. Котляревського 1798 р. Знаменита поема стала першим друкованим твором, написаним живою народною мовою.

     Ще одна дата – 1840 рік, коли вперше було видано твори Т. Г. Шевченка, – може вважатися доленосною: з того часу українська літературна мова пройшла важкий, але плідний шлях розвитку й нормативної стабілізації. Саме тому, основоположником сучасної української літературної мови вважають Т. Г. Шевченка.

    Свято було встановлено на підтримку рідної мови, привернення уваги до проблем української мови, її вивчення та розвитку, пропаганди і популяризації, та водночас, демонстрацію її краси й багатства, літературної довершеності. Це свято гуртує всіх нас на шляху відродження духовності, зміцнення державності, формування громадянського світогляду.

    Цього дня в Україні проводять безліч заходів: пропонують взяти участь у флешмобі – розмовляти та писати виключно українською; 
на українському радіо відбувається Всеукраїнський диктант національно їєдності; стартує Міжнародний конкурс знавців української мови ім. Петра Яцика;
в інтернеті – це свято отримало своє продовження у проекті UA DAY, суть якого, полягає в популяризації вживання української мови в усіх сферах суспільного життя.

     Так, і наша бібліотека не залишається осторонь цього мовного заходу. До свята української писемності та мови була проведена літературна година «Безцінна спадщина мого народу». 

 

      На заході учні Любитівської ЗОШ розповіли про історію свята, зачитали про сумні дати та події у скорботному календарі української мови. Їх розповіді чудово доповнювались поезіями про мову, в яких відчувалась глибока повага, любов та шана.
По завершенню свята бібліотекарі провели вікторину, а також, за вчителем діти вміло продовжували закінчення висловів про мову.

     Мова – це характер народу, його пам'ять, історія і духовна могутність. У ній відбиваються звичаї, традиції, побут народу, його розум і досвід, краса і сила душі. І немає жодного українця, який би не був зачарований мелодійністю, душевністю рідної української мови. А яка багата лексика нашої української мови, невичерпний її словниковий запас! І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося до сліз, зачувши рідне слово. 
     Тож, бережімо рідну мову, шануймо і розвиваймо, дбаймо про її чистоту і красу, намагаймося говорити один одному лише добрі слова, тоді і світ навколо стане кращим, добрішим.

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно.
Політь бур'ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде!

Квіти осінні, квіти останні... скоро їх вкриють сніги

      Настала осінь, але ще гріє тепле сонечко і ще квітник наповнений квітами. Ще цвітуть та буяють в неперевершеній красі, всіма барвами та відтінками чорнобривці, жоржини, хризантеми, айстри, троянди, створюючи святковий настрій. Та зрештою, ночі та ранки вже по-осінньому холодні і відчувається подих золотої осені. Дні стрімко коротшають, а температура помітно знижується.

Що за чудо осіння палітра!
Сум і радість в пейзажі звучить.
Онде квітка остання розквітла,
Павутинка на вітрі тремтить.

Осіння палітра змінилася знову:
На небі химерні хмаринки.
Краса не підвладна ні пензлю, ні слову,
Казкові осінні картинки.

     Осінь - одна з найбільш яскравих і одночасно сумних пір року, тому так важливо, напередодні  холодної зими, зберегти останні яскраві фарби осінніх квітів, якомога довше. Тож, квітникарям розслаблятися не варто, бо справжня осінь може настати миттєво – і дощі підуть, і заморозки вдарять. Адже, у другій половині жовтня велика ймовірність нічних заморозків.

Сю ніч квітка питала квітку: 

— Що ж це робиться, поясни?

Тільки вчора було ще влітку,

          а сьогодні вже восени!

                           Ліна Костенко.

    Безперервно квітучий сад – мрія кожного квітникаря-любителя. Звичайно, кожен хотів би мати приголомшливо красивий сад, в якому барвистим кольоровим феєрверком одночасно спалахнули б  усі рослини. Кожна  людина  може стати хорошим квітникарем, але для цього корисно знати й  про найбільш ймовірні проблеми, які можуть виникнути з вашими зеленими вихованцями.
   Тож, ми пропонували протягом щомісячних засідань клубу «Квітникар» по декілька порад нашим квітникарям-любителям. Цими корисними порадами ми хочемо поділитися й з Вами.

   Отже, осінь – час, коли в саду можна підготуватися до майбутнього року. «У травні працюй за п’ятьох, у жовтні – за десятьох» – стверджує в’єтнамське прислів’я. Робіт в квітнику  восени  дійсно дуже багато, адже саме зараз час посадки рослин, поділ багаторічників, очистки клумб від надземної частини однолітніх, багаторічних квітів, підготовка квітників до нових посівів та внесення органічних добрив.

Така красива осінь золота,
Палітра в неї дуже непроста.
Тонів й відтінків — не перелічить.

А в квітах нині скільки кольорів!

Вишиває осінь на канві зеленій
Золоті квітки.
Квіти оживають, і з дерев спадають
Жовті нагідки.
                                                   Олександр Олесь 

      Симфонія фарб і форм в квітниках створює настрій саду з ранньої весни до пізньої осені і варто знати те, що рослини, які ви хочете побачити у своєму квітнику навесні, треба висаджувати у вересні чи на початку жовтня. Краще спланувати й розмістити всю композицію квіткового саду відразу, зробити правильний підбір рослин, які складуть його основу, і скомпонувати їх так, щоб на майбутній рік ви могли довго милуватися їхньою красою.

    При оформленні квіткових композицій необхідно враховувати певні колірні співвідношення й закономірності простору. Наприклад: навесні цвітуть примули, нарциси, крокуси, тюльпани, айстра; улітку - гвоздика, дзвіночок; восени - хризантеми, чорнобривці.

    Якщо земля суха, то всі висаджені  культури варто поливати. Інакше посаджені восени рослини можуть піддатися  захворюванням і будуть слабко розвиватися. Прополка, як і раніше актуальна: бур'янисті трави є притулком для комах-шкідників та збудників захворювань.

    Важливою роботою восени в квітнику буде посадка цибулинних рослин, до яких відносяться тюльпани, нарциси, крокуси, іриси. Найкраще саджати саме восени, щоб навесні їх не тривожити і не пересаджувати. Грунт необхідно підготувати заздалегідь, внести добрива відповідно до кожної культури.

   Особливої уваги потребують восени  не зимостійкі  рослини, які доводиться вкривати на зиму. Це стосується й троянд, укриття яких починають із обрізки.

   Наприкінці жовтня, до настання заморозків, обов'язково викопують всі не зимуючі в ґрунті цибулинні й бульбові квіткові культури.

    У цей же час продовжують доглядати за зимуючими в ґрунті багатолітниками. Багаторічні рослини є яскравими представниками квіткового світу і становлять найбільшу і різноманітну групу, що відрізняються невибагливістю та тривалим цвітінням.

    У цих рослин обрізають надземну частину і за необхідності пересаджують на інше місце, щоб омолодити кущі. Але працюючи, не варто забувати і про ті квіти, що ростуть зараз. Неморозостійкі рослини можуть ще цвісти, якщо землю ввечері перед заморозком рясно полити.
   Кімнатні рослини, що досі ще залишилися в саду чи на балконі, на свіжому повітрі, вносять в будинок, щоб вони не страждали від істотних перепадів денних і нічних температур.

Вночі мороз на квітах ночував
І квіти вкрила паморозь біленька.
Мороз додолу квіти нагинав
І холодив їх цілу ніч добренько.
А вранці-рано сонце розцвіло
І засміялось ніжно промінцями.
Подарувало щедро всім тепло
І зазвучало гарними піснями.
Голівки квіти дружно підняли,
І розлилася паморозь росою.
                                       А пізні квіти знову зацвіли
                                              Й порадували цілий світ красою.

    Осінь – це ще й пора підбиття підсумків. Тож, ми хочемо розповісти про роботи, які велися протягом весняно-літніх місяців нашими квітникарями та їхні досягнення.  

   Яскраві фарби, пишні квіти, сильні аромати – таку незвичайну красу можна побачити в квітнику нашої любительки рослин Мартинюк Н.І. Зараз в її осінньому саду царюють різні відтінки  від коричневого, солом'яно-жовтого до бурого. Розбавляє цю колірну гаму відтінки зеленого, жовтогарячого, червоного та їхніх сполучень.
    Ніна Іванівна за свою любов та відданість рослинам, за вміння створювати гарні квіткові композиції навколо дому, зацікавила не тільки сусідів чи жителів свого села, а й представників масової інформації.
    Журналістка газети «Слово Волині» завітала в нашу бібліотеку, щоб дізнатись про талановитих людей нашого села і ми не могли не згадати одну з кращих наших квітникарів – Мартинюк Н.І. Під враженням її  розповідей про свій квітковий сад, було написано чудову статтю про любов, ніжність та відданість дбайливої господині до свого захоплення – квітів.

    Її обійстя потопає у зелені. На подвір`ї і перед хатою – квіти, у садку – доглянуті дерева і кущі, на городі – охайно виполоті грядки овочів. На городі відведене місце і для лікарських рослин – материнки, шавлії, лаванди, ромашки.

     А я між квітами-жоржинами,
Як поміж зорями іду.
А квіти світяться рубінами.
Яка краса в моїм саду!

     У подвір'ї в’ється клематис, гойдається на вітрі любисток, пишно цвітуть майори. Окраса квітника – трояндові кущі, зокрема, рожева китайська троянда (гібіскус) та різнокольорові лілії.

     Квітникарка неоднаразово ділиться секретами догляду за своїми рослинами на зустрічах клубу, і найголовнішим секретом за її словами є безмежна любов та живе спілкування з квітами, адже, вони живі і відчувають настрій і ставлення людини до себе: «Квіти – це мої діти. Я з ними розмовляю, а вони ж відчувають позитивну енергетику, от і тішать гарним ростом і щедрим цвітом», – каже господиня. 

     Не менш вражаючим є квітник нашої голови клубу і постійної учасниці наших клубних зустрічей Мінкевич В.І. 
     Палахкотять її чорнобривці й айстри, даруючи не тільки свою красу й вишуканість, а ще й неповторний аромат. Та й хризантеми вже пишаються своїми квітами й багатством темної зелені.

 Хризантеми нас цвітом чарують.
Пізня осінь прийшла до вікна.
В холоди квіти радість дарують.

Десь дівається думка сумна.
Промінь сонця фарбує довкілля,
В небі синьому хмарки пливуть.

Почорніло й померзло все зілля...
Хризантеми ж, мов зорі цвітуть.
Не страшні хризантемам погрози,
Сива паморозь, вітру дуття.
Не прийшли ще скрипучі морози,
Що у квіт забирають життя.

   Інші наші квітникарі теж старалися доглядати належним чином свої квітники  протягом сезонних робіт, а також, виконали чимало робіт на наших квіткових клумбах. А за допомогою Інтернету, наші квітникарі-любителі уже встигли поновити свої квіткові композиції новими видами.

 

      Отже, як бачимо, вирощування квітів дарує не тільки радість спілкування з рослинним світом, а й можливість власноруч створити неповторне, затишне і привабливе місце для відпочинку, яке стане Вашим улюбленим і Вашою гордістю. Так що оформляйте свої квітники так, щоб вони цілий рік радували вас своїми барвами, а ми Вам в цьому допоможемо! 

 Квітки голівками вклоняються —

Вони вітаються до вас!
Шепочуть ніжно, усміхаються
У золотий осінній час. 

 

Хмарки дощами виливалися,

Сміливо гладив вітерець.

І квіти в різні барви вбралися,

 Такі яскраві під кінець!

 

Як з вами шкода розлучатися,

Землі останній дивоквіт!

З теплом не хочеться прощатися 

Та осінь шле усім привіт!