Конституція – оберіг держави

 Я народ, я творець Конституції,

 І тому я підношу, як стяг,

Як здобуток всіх літ революції,

Конституцію миру й звитяг!

      
         В історії кожної держави, є дати, які виражають дух народу, символізують його славне минуле, сьогодення й майбутнє. 
     До їхнього числа, безсумнівно, належить і День прийняття Конституції України, що відзначається щорічно 28 червня. Це свято волі, цивільного миру й доброї згоди всіх людей на основі закону й справедливості. Це одне із самих «молодих» свят сучасної України. 
      У цей день ми віддаємо данину поваги символам держави, що пройшли довгий героїчний шлях. Навряд чи варто нагадувати, що значить для української нації наявність власної незалежної держави, визнаного члена світової спільноти і повноправного учасника міжнародних відносин. До цього народ прагнув багато сотень років, і сьогодні йому нарешті пощастило пожинати плоди багатовікових зусиль, саме тому день Конституції України володіє особливим історичним та почесним значенням.

«Історія – свідок минулого, світло істини,

жива пам'ять, учитель життя, вісник старовини»

                                                                         Цицерон.

     Як відомо, процес створення Конституції Україні був довгим і тернистим. Починаючи з Конституції Пилипа Орлика 1710 року, яка так і не вступила в дію, і закінчуючи безсонною ніччю з 27-го по 28-е червня 1996-го року, коли Основний Закон нарешті був прийнятий, – таким був нелегкий шлях цього важливого документа. Але й результат того вартий – Конституція Україна по праву визнається однією з найбільш досконалих і демократичних Конституцій у всьому світі!

Боролись ми довго за волю, за право,

Щоб нині твій час, Україно, настав!

Живи та міцній, наша юна Державо,

У дружньому колі вільних держав!

    В день святкування Конституції у багатьох країнах світу влаштовуються масові народні гуляння, супроводжувані парадами і відкриттям дверей парламенту для всіх бажаючих. Адже, кожна держава вважає її найціннішим документом, гордістю країни.

     У 2009 році Кабінетом Міністрів України за дорученням Президента було затверджено план заходів з відзначення Дня Конституції України. До їх числа належить:покладання квітів до підніжжя пам'ятників державним діячам України, організація конференцій, офіційних зустрічей та круглих столів, метою яких є обговорення Основного Закону, проведення в освітніх та культурних установах, святкових тематичних заходів.

     Конституція України – це не лише Закон законів, а й ядро подальшого розвитку і вдосконалення суспільства. Вона увійшла в суспільне життя, як головний оберіг державності і демократії, гарант незалежності і соборності України. Як говорить відома Латинська формула:«Бережи порядок,і порядок збереже тебе».

     Сьогодні, поряд із державним святом, ми відзначаємо День молоді. Молодь – це майбутнє держави. Конституція України охороняє її інтереси, їх право на освіту і гармонійний розквіт життя. Щоб уміло і правильно користуватися своїми правами і добре виконувати свої обов’язки, не порушуючи законні інтереси інших, потрібно добре вивчати закони і дотримуватись їх. Держава вірить в свою талановиту і працелюбну українську молодь, яка матиме гідне життя і світлу долю.

Закон життя я схвалюю в труді.

Він в нашім хлібі, в пісні та у слові.

Законом цим зростають молоді,

Законом цим красуються будови.

     З нагоди відзначення 17-ї річниці Конституції України в нашій бібліотеці представлена виставка під назвою:

«Конституція – Основний Закон нашої держави».  

 

    Про історію і сучасність Основного Закону розповідають представлені тут книги і статті з періодики. Неабияк допомагала нашим юним читачам та молоді, додаткова література, яка пояснювала у простій і зрозумілій формі, деякі статті, висловлювання й тези. 

    Основним завдання оформлення такої виставки, полягає у вихованні в молоді поваги до Конституції України, патріотизму, любові до України та її символів, прав і свобод людини, почуття власної гідності.

У згусток, спресований мудро i чисто,
Вiн змiстом став наших i дiянь, i мрiй.
Основа життя i мого, i Вiтчизни.
I доля моя – мiй Закон Основний.

     Тож, давайте сподіватися у краще майбутнє та разом створювати нову європейську державу.

    Від щирого серця зичимо міцного здоров'я, бадьорості духу та впевненості у безхмарне конституційне майбутнє України. Нехай мир і взаєморозуміння в країні сприяють подальшій її розбудові та приносять достаток кожній сім’ї. Зі святом Вас, – Днем Конституції України!

Ми вірим в майбутнє твоє, Україно! –

Говорять сьогодні дорослі й малі.

Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас – єдина,

Немає такої, як ти, на землі.

Ой, земле, радістю умийся – Прийшла до нас Зелена Трійця!

                      

 Ой, земле, радістю умийся –

Прийшла до нас Зелена Трійця!
Нехай Господь нам душу гріє,

А поле житом зеленіє!

       
       Коли природа, сягнувши в червні зеніту квітування, ніби стверджує, що життя вічне і кожне серце в унісон з природою переймається цією вірою, до нас приходить свято Святої Трійці. Його відзначають у 7-му неділю після Воскресіння Христового і святкують три дні. Цьогоріч ця дата припала на 23 червня. 

     Свою назву свято отримало на честь сходження Святого Духа у вигляді священного вогню на апостолів, які молилися. Їм було надано можливість розуміти різні мови для того, щоб переповідати усім народам учення Божого Сина. Таким чином це свято нагадує про св. Трійцю, три відомі прояви, лики  Всевишнього – у вигляді Бога-Отця, у вигляді Бога-Сина і у вигляді Бога-Святого Духа. 
       На місці зішесття було збудовано перший християнський храм, і з того часу Трійця вважається початком народження християнської церкви. Ці події відбулися на п’ятдесятий день після Великодня, тому свято часто називають П’ятидесятницею. 

    Нині наступниками апостолів є священнослужителі, які вважаються посередниками між Богом і людьми. Тому, саме в цей день, зробивши всі господарські справи, люди йдуть до церкви, щоб очистити свою душу й думки. Парафіяни тримають у руках квіти, пахучі трави і зелені гілки, що символізують оновлення через спадний Святий Дух. Освячені троїцькі трави сушили і згодом використовували як ліки і засіб від різного лиха. За прикметами, така зелень охороняє будинок від грози і нещасть.

   Після святкової служби, відбувався хресний хід до криниць, які освячували церковною водою.У деяких місцевостях освячували таким самим чином і оселі, і господарські будівлі – для захисту від русалок, які за віруванням селян, цими днями роблять людям шкоду. 
   У своїх домівках після відправи та освячення, люди накривали на стіл, символічні страви,приготовлені заздалегідь. Також, у цей день молоді дівчата часто ворожили, а з квітів і трав плели вінки пускаючи по воді. 

 
Русалонька купається в росі

Зілляний дух витає над полями.
Святиться вся природа у цей день.
Вітаючи із Зеленими Святами!

***

Йдуть святить вінки дівчата,

З ними йдуть Зелені Свята!

     
    В суботу напередодні свята люди, також, прикрашали свої житла гілками клена, липи, ясена, берези. Несли до своїх домівок усі пахощі рідної землі – духмяні пучечки чебрецю, м'яти, любистку, полину, васильків, чорнобривців і бузинового квіту... А підлогу будинку і подвір’я застеляли лепехою.

    Зелені свята мають й дохристиянські корені, які символізують не тільки прихід літа, а й вшанування Сонця, Зеленого дива, Води та Землі. Це завершення весняного і початок літнього календарного циклу.

Весна бентежна і чарівна

У тепле літо перейшла.

    В основі Зелених свят тисячі років лежали культ рослинності і магія заклинання майбутнього урожаю. Тепер це свято, також, єднає нас із природою, з пращурами та їхньою вірою у вічність душі. Воно кличе до гармонії нас із довкіллям, вселяє надію на світло й добро. У ці свята ми вдовольняємо одвічну потребу людської душі – спілкуватися з живою природою.

   Тож, напередодні свята Святої Трійці для наших читачів було організовано тематичну викладку літератури під назвою:

«Ой, земле, радістю умийся – 
Прийшла до нас Зелена Трійця!». 

    На виставці представлені різні літературні жанри, що знайомлять читачів з історією і традиціями святкувань Трійці. 
    Особливу увагу привернули: звичаї та обряди святкування у різних регіонах країни, їх витоки, символіка, повір'я, атрибутика. Представлена література буде цікава як дорослим, так і дітям.

    Для додаткового пошуку цікавої інформації, наші користувачі здійснили віртуальну мандрівку, яка поглибила їх знання про дане свято. Без сумніву вона зацікавить читачів різного віку, особливо тих, кому не байдужа духовна спадщина і культура українського народу.

   Приємно, що й нині ми пам’ятаємо, цікавимось і зберігаємо традиції свого народу. Тож, нехай святкування Трійці цього року стане для вашої родини особливим. Підіть до церкви та прикрасьте свою оселю. 

   Нехай в ці дні у кожному домі буде зелено та затишно, а в кожній душі – радісно й сонячно!Адже, в будь-яке християнське свято потрібно зберігати чистоту серця та помислів.Здоров'я міцного, теплого літечка і щедрого врожаю! Щасливих зелених свят! 

 

Зелені свята наступають,

Дівчата м`яту вже збирають,

Берізки наче наречені,

І липоньки вже теж зелені,

Квітчаймо, друзі, всі оселі,

зробімо ці свята веселі!...

Зелена неділя у батьковій хаті,

І повно рай-цвіту, і ласки з теплом.

Які ми з правіку любов’ю багаті.

Зелена неділя у нас за столом.

Церковні подзвони і поля освята.

З любистку-барвінку горять три свічі.

І хата свята, і освячена м’ята ,

І стіл, і на ньому пухкі калачі.

Сидять довкола і діти і внуки,

А з ними козацькі й чумацькі пісні...

В зелену неділю, неначе в Соборах,-

Довкола любові Вкраїнська рідня!

Пророк народжений Україною

 


Пісне українська, радосте шовкова,

Чебрецеві роси, калиновий цвіт!

У тобі не в’яне сила барвінкова

І живе Шевченка вічний заповіт.  

       Велика і прекрасна наша українська земля завжди була багата талановитими людьми, іменами яких набули світової слави та визнання. Одне із найвеличніших імен, яким пишається Україна і весь український народ – це ім’я Тараса Григоровича Шевченка.

 Лиха доля довгі роки переслідувала Тараса Григоровича та вона не зуміла перетворити золота його душі у ржу, зламати його дух чи придушити безмежну любов до України та його народу. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури.

   Минає 200 років з дня народження  Тараса Григоровича Шевченка – славного сина українського народу, велетня духу, пророка, батька, Кобзаря… Але й сьогодні його слово живе між нами. 

  Шевченко – це наша душа, наша мудрість, наша сила. І які б нещастя і муки не випадали на долю нашого народу, він вистоїть, якщо з ним буде Шевченко, його слово. Він завжди підтримував і підтримуватиме нас, додаватиме снаги.

 Найкращий і найцінніший скарб доля подарувала великому Кобзарю лише по смерті – невмирущу пам'ять, яку в мільйонів людських сердець все наново пробуджують його твори. І кожна річниця від дня народження українського Пророка – то ще одна віха в осягненні його величі, неповторності.

  22 травня в Любитівському Будинку культури відбувся творчий звіт, присвячений 200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

   Урочисто, під звуки позивних «Реве та стогне Дніпр широкий», ведучі розпочали творчий захід. Вони розповіли про велике ім’я Тараса Григоровича  Шевченка, його талант та геніальність, який поет присвятив служінню народу.

Святкову концертну програму продовжили аматорський самодіяльний хор Любитівського Будинку культури, жіноче та чоловіче тріо, які виконали низку музичних творів: «Козацькому роду нема переводу», «По діброві вітер виє», «Садок вишневий коло хати», «Вже вечір вечоріє», «Терниця», «Гімн Поліського краю». 

Мільйонами став він у пісні своїй,

І їхньою пісня ця стала ... 

 

Пітьму освітив Прометея огнем,

Що кликав за волю повстати.

Ми пісню Шевченка в майбутнє несем,

Народного щастя солдати.

   Глядачі переповненого залу мали чудову нагоду насолоджуватися мистецтвом не лише хорового жанру, а й драматичного, художнього читання та багатьох інших. Образ лірика і гнівного бунтаря, поета, художника і просто людини, постає перед нами завдяки поетичним, прозовим і малярським творам митця, які вміло демонстрували окремі виконавці аматорського колективу. Це такі твори, як: «Така її доля», «Наймичка», «Лише у нас на Україні».

Неабияк порадували слухачів своєю майстерністю найменші учасники дійства, які старанно виконали такі відомі поетичні твори: «Тече вода з-під явора», «Україночка мала», «Маленький козак», «Рідна мова», «Якби мені черевички», «Щастя і добра».

Вражали глядачів акторськими здібностями молоді виконавці, майстерно зігравши свої ролі у сцені «Мати і Тарас» та інсталяції твору Т. Г. Шевченка «Тополя».

 

Уся концертна програма супроводжувалася гучними оплесками, що без сумніву свідчить про те, що глядацька зала оцінила таланти рідного села, які подарували їм безліч вражень та позитивних емоцій.

 

 

Садів аромати і шаблі розмах –

Це слово Шевченка крилате…

Це пісня Шевченка, весела й сумна,

Що солодко серце стискає.

В організації заходу активну участь взяли й бібліотекарі, які підготували у фойє Будинку культури виставку літератури «Пророк народжений Україною», до якої ввійшли твори Т.Г.Шевченка та література про його життєвий і творчий шлях. 

 

З великою цікавістю та захопленням присутні розглядали ще одну виставку – нових та старих рушників, вишиті мешканцями нашого села.

  Як бачимо, сьогодні ми знову і знову звертаємось до нашого Пророка. Адже, у нас одна мрія – бачити свою країну сильною та квітучою. І саме з його творчою спадщиною, з його ідеалами, помислами робимо впевнені кроки у світле майбутнє нашої держави. 

Такі поети не вмирають,

Їх пам’ятатимуть віки.

   Тож, нехай «Заповіт» Великого Кобзаря стане заповітом для нас у спразі збереження мови народу, звичаїв, пісень. Нехай вогонь його душі запалить у кожному серці іскру Віри, Надії, Любові до рідної землі, свого народу.

І мене в сім'ї великій,
В сім'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Не злим тихим словом.