Увага! Запрошуємо усіх на виставку-огляд нових книжкових подарунків

Нещодавно, до нашого села прибув з візитом Денис П'ятигорець, який  на даний час є помічником народного депутата Степана Івахіва. Зустріч відбулася планово у Любитівській ЗОШ.

Розмова з місцевою громадою проходила конструктивно. Зокрема, Денис П'ятигорець прозвітував про роботу Степана Івахіва як народного депутата за минулий період та про роботу фонду «Патріоти Волині».

Згодом, присутні мешканці села перейшли до діалогу із помічником нардепа, задаючи питання, які їх найбільше хвилюють. Зокрема, це стосувалося теми щодо воєнних дії на сході України, волонтерську допомогу, земельні питання та плани подальшої його співпраці з місцевою громадою.

По завершенні даної бесіди Денис Михайлович обіцяв допомогати по мірі можливостей у вирішенні цих болючих для кожного питань, а також, подарував школі та іншим місцевим держустановам необхідні та корисні речі.

Нашу бібліотеку також не оминули увагою. Адже, фонд нашої книгозбірні поповнився 16-ма новенькими книгами різної тематики. Тож, запрошуємо усіх бажаючих до нашого читального залу, де кожен знайде для себе щось цікаве та нове!

Українські вишиванки – наче райдуги світанки

  У будь-якого народу є речі, які відображають його національну культуру. Однією із особливостей, що суттєво відрізняє нас, українців, від інших є традиційний одяг. Українська вишиванка – це і є яскравий приклад і підтвердження цьому. 

Ідея святкування Дня вишиванки з’явилася відносно нещодавно, у 2006 році, і мала неабияку підтримку у населення. Тому, цей день вважається новим народним святом, яке закликає до єдності й культурного відродження всього багатонаціонального українського народу.

День вишиванки прийнято відзначати у третій четвер травня і цього річ, ця особлива для кожного українця дата, випала на 19 травня.  

Тож, користуючись чудовою нагодою наша бібліотека для своїх юних відвідувачів провела мистецьку годину «Українські вишиванки – наче райдуги світанки» та підготувала колоритну виставку-інсталяцію.

Основною метою нашого заходу було залучити своїх відвідувачів до одягання вишиванок, показати й розповісти, що це не тільки модно і красиво, але й надзвичайно важливо. Адже, цим здається простим вчинком, ми  виражаємо свою національну та громадянську позицію, культурну освіченість та духовну свідомість.

Як показує досвід, люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, бо саме в стародавньому одязі закодовано багато символів на привертання добробуту, сили, краси та оберегів. І як бачимо, на пам'ятному фото, нам також вдалося викликати приємні емоції, цікавість до вишивки, вишиванок та тематичної літератури у юних відвідувачів нашої книгозбірні.

Жахливими сторінками історії...

    Указом Президента України № 431/2007 від 21 травня 2007 року «Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937 – 1938 років» в Україні встановлено День пам'ятл і жертв політичних репресій, який відзначається щороку у третю неділю травня.

День пам’яті жертв політичних репресій – це нагода гідно вшанувати тих людей, які були непотрібними для радянської системи, а також привернути уваги суспільства до трагічних сторінок історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології. З цією метою у нашій бібліотеці була проведена година скорботи та пам’яті за загиблими під символічною назвою «Жахливі сторінки історії».

Ведуча заходу Домаль Каміла ознайомила присутніх із трагічними подіями тих років, а також, наголосила на тому, що заради  відродження національної пам'яті та утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства необхідно вшанувати пам’ять репресованих українців та передавати історію про їх біль наступним поколінням українців.

Безсмертна велич Перемоги!

День Перемоги!  Це свято, яке стало символом радості і скорботи, пам’яті і безсмертя, єднання і дружби народів, які заради майбутнього власною кров’ю відстояли рідну землю.
     Тож, з нагоди відзначення 71-річниці Перемоги у Другій Світовій війні, громада села Любитів, його гості, школярі та інші, зібралися на центральній площі, щоб  віддати належну шану героям-фронтовикам, а також всім, хто боровся з нацизмом.

Традиційно, дійство розпочалося, коли всі присутні святковою колоною на чолі із бійцем АТО Прокоп’євим Віктором, в руках якого майорів блакитно-жовтий стяг, рушили до Обеліска слави та Братської могли, де були вшановані солдати, які не повернулися з пекла війни.

 

 На сільському цвинтарі із промовою також виступили: сільський голова Павлов В. І., голова ветеранської організації Грищук М.В. та завідуюча відділенням соціально-побутової адаптації територіального центру Ковельської РДА Вакулюк К. І. 

 

   Вони дякували ветеранам за подвиг, героїзм та жертовність, а також бажали всім присутнім міцного здоров’я, довголіття, благополуччя і миру. Закінчився мітинг Пам’яті панахидою, яку відправив отець Василій.

Наступна частина урочистостей продовжилась вже у сільському Будинку Культури, фойє якого чудово прикрашала тематично-ілюстрована виставкою літератури. 

Також, тут були представлені матеріали та відомості зібрані бібліотекарями, які вшановують пам’ять про славних героїв-патріотів:наших загиблих волинян із «Небесної сотні», воїнів АТО Ковельщини та Волині.

  

 

Тож, святково-концертна програма розпочалася  із привітання ведучих Грищука Миколи та Кущик Катерини.
Далі на честь винуватців свята прозвучали пісні воєнних років, а також сучасні пісні про війну та Україну у виконанні молодих аматорів сцени: Рудик Анни з піснями «Мальви» та «Марія», Гетьман Зоряни  «Нехай квітує Україна», Шинкарук Анни «Перемога»; дитячих дуетів: Домаль Каміли та Вовчик Анни «Прошу в неба», Мілянчук Олени та Матвіюк Ельвіри «Маки червоні», Чуля Олега та Домаль Каміли «А пам’ять жива»; чоловічої вокально-інструментальної групи «Марш Січових Стрільців», «Чужа війна», «Лєнта», «Лісові генерали», художнім керівником якої є Поліщук Сергій Юхимович.

   Згодом, хвилиною мовчання було вшановано пам’ять полеглих у бою солдатів. Не могли не згадати й про українських бійців, які й зараз змушені відстоювати незалежність нашої країни, її суверенітет та територіальну цілісність в зоні АТО. На їх честь прозвучали музичні композиції вустами дітей: Лазарчук Мар’яни «Я не хочу гратись у війну», Вовчик Анни, «Квітуча Україна»,  Лазарчук Вікторії «Україно-краю», В’юн Наталії вірш про АТО, дитячої вокальної групи «Ми за мир». 

Присутні учасники АТО розчулились і слухали їх стояче піднявши український прапор.

Мужність і героїзм, самовіддана служба, вірність військовій присязі – це все те, чим наділені бійці України. Їх подвиг, стійкість, любов до рідної землі завжди будуть високим моральним орієнтиром для майбутніх поколінь.  І все це не викликає жодних сумнівів у тому, що український народ гідно вистоїть і неодмінно переможе!

А для всіх матерів, які невтомно моляться і чекають своїх синів з війни та напедодні Дня матері прозвучали наступні пісні: «Мамина сорочка» (Зарембюк Катерина та Журанська Вікторія) та «Ніби вчора рідна мамо» (Репетуха Анна).

Кожна пісня, поетичні слова з віршів, що звучали під час заходу пробуджували у присутніх почуття патріотизму, гордості за свій народ, країну і водночас  викликали сум, біль спогадів пережитого, а сльози на очах лише підтверджували, що ті події будуть вічно жити в пам’яті українців. 

Великдень іде – свято в душі несе

 
     Серед український народних свят одним із найбільших і найурочистіших є Великдень – Світле Христове Воскресіння. Цього дня Ісус Христос воскрес із мертвих і це стало символом перемоги життя над смертю, а також,торжества правди, свободи та любові. Це свято ще називають Пасхою – від назви старозавітного свята Пейсах, яке відзначали іудеї в пам'ять про звільнення з єгипетського полону.

 Свято Христового Воскресіння багате на церковно-обрядові й народні звичаї. Основні його символи – це, звичайно ж, паска й писанка. Тому саме цій великодній темі був присвячений наш урок народознавства «Ясний Великдень на землі» та літературно-мистецька виставка «Великдень іде – свято в душі несе», яку допомагали нам створювати юні відвідувачі бібліотеки.

Також, для діток були організовані великодні забави. Спочатку бібліотекарі розповіли їм легенду про винекнення крашанок та писанок, значення на них символів й кольорів, а на знання традиційних страв провели вікторину «У великодньому кошику». Далі продовжили захід цікаві ігри-забави «Битики», «Вербич» та «Передай писанку».

Як відомо, особливий вияв пасхальної радості відображають гаївки –величальні пісні, тому ми не могли їх оминути увагою та підготували добірку кращих з них під назвою «Заспіваймо, паняночки, веселої гаївочки». Тож, малеча та інші присутні не тільки слухали, а й з радістю підспівували.

 Швидкоплинний час змінює і вносить свої корективи у давні традиції українців, тому під час заходу більшість присутніх дітей відкрили для себе щось нове і непізнанне, по-новому побачили Великоднє свято, яке набуло нових барв, відтінків, значень. 
І кожен має запам'ятати, що потрібно не тільки знати й берегти культурно-мистецьку спадщину свого народу, але й неодмінно примножувати це безцінне надбання.

Лишила по собі руїни страшна Чорнобильська гроза

 
   26 квітня 2016 року – тридцяті роковини Чорнобильської катастрофи. Аварія, що сталася на атомній електростанції в квітні 1986 року, вважається найбільшою в історії ядерної енергетики і найдраматичнішою, враховуючи кількість загиблих і потерпілих від її наслідків людей. Тоді величезна кількість радіоактивних речовин потрапила в навколишнє середовище і, на жаль, це й досі несе в собі небезпеку для життя.

 Масштаби цієї екологічної трагедії могли б бути значно більшими, якби не мужність і самопожертва сотень учасників ліквідації аварії. Ризикуючи своїм життям та здоров'ям, вони виконали свій обов'язок і захистили людство від згубного впливу і подальшого розповсюдження радіації.

Тож, відзначаючи цю сумну дату, у нашій бібліотеці був проведений вечір пам'яті "Стривожений дзвін Чорнобиля". 

 Ведучі заходу нагадали присутнім слухачам з чого розпочалось це масштабне лихо, після чого хвилиною мовчання було вшановано всіх загиблих ліквідаторів цієї страшної аварії.

Згодом увазі наших відвідувачів був продемонстрований документальний фільм «Чорнобиль. 30 років після аварії».

Перегляд відео для глядачів був важким, адже, страх і сум поступово перетворювались у жаль та співчуття до тих, кому довелось усе це пережити. 

І нехай проходять роки після аварії на ЧАЕС, але біль не вщухає, тривога не покидає людей. Ще довго ми будемо відчувати на собі наслідки трагедії, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям. Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами аварії і всіма жертвами радіаційного смерчу. Вічна їм пам’ять!

З метою виховання небайдужості до минулого і майбутнього своєї держави, співчуття до чужого болю як до свого, ми пропонуємо усім бажаючим переглянути у нашій бібліотеці хоча б один із фільмів відомих режисерів, які увіковічнили пам’ять про Чорнобиль і його катастрофічні наслідки у своїх кінострічках, такі як: "Розпад", "Аврора","У суботу","Земля забуття", "Прип'ять. Залишені позаду".

Українські та світові письменники також не стояли осторонь. Тема Чорнобильської трагедії знайшла місце у поетичних творах Івана Драча "Чорнобильська мадонна", "Ніж у Сонці", "В мікрофон криниці", Ліни Костенко "Атомний Вій опустив бетонні повіки…", Бориса Олійника "Сім", автора "Чорнобривців" Миколи Сингаївського "Обпалена мужність", Шевченківського лауреата Леоніда Горлача "Зона", Дмитра Павличка "Листок", Володимира Яворівського у романі "Марія з полином у кінці століття". Більшість із цих творів можна знайти у фонді нашої книгозбірні та на виставці тематичної літератури «Лишила по собі руїни страшна Чорнобильська гроза».

В буянні квітів весняних ...

    З приходом весни у кожного дбайливого господаря додається чимало роботи і садових клопотів, а тим паче з наближенням Великоднього свята. Кожному хочеться встигнути все привести до ладу: подвір’я, дім, город і особливо, – свій квітник. 

   Адже, яке ж подвір’я чи будинок гарно виглядатиме без квіткового розмаїття!? Саме такій квітково-весняній темі було присвячено аж дві теми засідання клубу «Квітникар», що відбулися у березні та квітні.

Під час зустрічі наші члени клубу розглядали різні варіанти правильноuj підбору та висадки рослин, включаючи всі особливості їх росту та догляду.

Нерідко за потрібною інформацією та корисними порадами їм доводилось звертатись до тематичної літератури із фонду нашої бібліотеки та Інтернет-ресурсів. 

Постало завдання: зробити так, щоб садові площі, клумби та підвіконня наших квітникарів потопали у зелені та квітах, і все навкруги наповнялося весняними пахощами. 

Для того, щоб перевірити чи вдалося садівникам реалізувати свої плани та ідеї, ми завітали до їх у гості напередодні Пасхи і зробили декілька яскравих фотографій.

 Тож, дорогі наші відвідувачі, результати клопіткої праці наших квітникарів, судити Вам. Приємного перегляду!