Великдень іде – свято в душу несе!

Серед весняних свят українців особливим багатством обрядових дій вирізняється Великдень. Це найбільше християнське свято на честь Воскресіння Ісуса Христа, яке символізує перемогу добра над злом, світла над пітьмою, життя над смертю.

Завжди українці до Великодня готувалися дуже ретельно з дотриманням давніх звичаїв. Найважливішою справою було випікання пасок та розписування писанок, а також, готувалися й інші наїдки, які збирали у великодній кошик та освячували біля храму в ніч з суботи на неділю.

Про ці та інші цікаві багатовікові традиції святкового дійства, ми пропонуємо прочитати нашим відвідувачам на сторінках тематичної літератури, що увійшли до виставки-інсталяції «Великдень іде – свято в душу несе!».

Приємного перегляду та читання!

 З Великоднем! Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

День довкілля - 2023 р.

В Україні щороку в квітні відзначають День довкілля. Це чудова нагода вкотре наголосити на важливості відповідального ставлення до навколишнього середовища. Головна мета проведення – підвищення рівня свідомості українців в питаннях, що стосуються збереження безпеки навколишнього середовища.

Місцева влада, громадські організації, екологи закликають українців та всіх, хто піклується про природу, взяти участь в очищенні забруднених територій, в наведенні порядку у парках і скверах, озелененні, тощо.

Тож, до заходів по благоустрою нашого села Любитів долучились працівники бібліотеки, медицини, Будинку культури, учні й вчителі Любитівського ліцею та інші.

Спільними зусиллями мета була досягнута: визначні пам'ятки впорядковано, сміття зібрано, прибрано парк, дитячий майданчик, державні установи. 

Пам'ятаймо, чистота нашої землі – у наших руках! Зберегти красу природи, сприяти її оновленню – завдання кожної людини.

Читацький марафон «Діти України читають»

Щороку у дні весняних канікул бібліотеки України проводять Всеукраїнський тиждень дитячого читання. 

У перенасичений інформацією час свято набуває особливого значення: допомагає дітям відчути радість спілкування з книгою, нагадує дорослим про значення друкованого слова у дитинстві, привертає увагу до проблем дитячого читання.  

Цьогоріч, Тиждень дитячого читання проходив з 27 березня по 2 квітня. Тож, протягом цього тижня наші читачі долучилися до читацького марафону «Діти України читають». Цікаві й креативні відео, які у нас вийшли, можна подивитись в соціальній мережі «Facebook» на нашій сторінці за даним посиланням:   

https://www.facebook.com/profile.php?id=100032205010141

або ж на нашому каналі «YouTube» за наведеними нижче посиланнями:

https://www.youtube.com/watch?v=qE2I-GvpbnA

https://www.youtube.com/watch?v=GEelJ5VGV4U

https://www.youtube.com/watch?v=GGe5wcDIcX8 

Приємного усім перегляду!

Величне слово Кобзаря

Тарас Шевченко – видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч. Все його життя і творчість були присвячені українському народу. Шевченко залишив нам свої неоціненні духовні надбання – твори і світлу добру пам'ять про себе. Він пробуджував любов до своєї Батьківщини, кликав сильних на подвиги, вселяв у слабких надію і віру.

Тож, згадуючи про геніального поета і письменника Т. Г. Шевченка, в бібліотеці була проведена тематична година «Величне слово Кобзаря».

Під час заходу Анастасія Веремчук і Марія Морозюк декламували вірші: «Весна», «Мені однаково», а також, пригадували життєвий шлях письменника.

По закінченню заходу, серед присутніх було проведено тематичну вікторину і переглянуто виставку літератури «Вічний, як народ»

. 

Її вірші, як перла многоцінні…

Леся Українка – людина виняткової мужності і принциповості, духовної краси і мистецького обдарування. Великий поет України і жінка з трагічною долею, вона увійшла в свідомість поколінь як символ незламності і боротьби. До когорти сильних духом її прилучив здійснений нею життєвий і творчий подвиг.

За своє недовге життя (42 роки) вона досягла вершин у багатьох різновидах літературної праці – поезії, драматургії, прозі, перекладах і фольклористиці, літературній критиці і публіцистиці.

Творча спадщина Лесі Українки викликає повагу і захоплення не лише в Україні, а й далеко за її межами.

Могутній талант, відданий служінню народові, глибоке знання найважливіших питань доби, висока професійна культура – все це поставило Лесю Українку в ряди найвидатніших поетів світу.

Не вистачить і кількох століть щоб розповісти, дослідити, вивчити, зрозуміти чи осягнути велич постаті й особистості Лесі Українки. І, безперечно, Леся Українка назавжди залишиться у нашій вдячній пам'яті.

З нагоди 152-ої річниці від дня народження славетної поетеси, письменниці, дочки українського народу - Лариси Петрівни Косач-Квітки в бібліотеці офогмлено тематичну виставку "І Лесин дух із слова в душі лине" та відео "її вірші, як перла многоцінні...". Вірш Лесі Українки «Як дитиною, бувало…»  декламувала Марія Антонюк. Тож, приємного перегляду.

З любов’ю до України

Любов буває різною в своїх проявах, та все ж має єдину природу. Любов буває до іншої людини, домашнього улюбленця, до Батьківщини, улюбленої книги, тощо. 

Цьогоріч, 14 лютого, ми прагнули зосередити увагу наших читичів на найважливіших речах: любов до книги та рідної нам України. 

Дана мета втілилась у виставках-інсталяціях: «З Україною в серці» та «З любов’ю до України». Вони містять безліч романтичних книжкових історій для дітей та дорослих, а ще дитячі зізнання в любові до неньки-України написані на паперових сердечках-валентинках і щирі їй побажання на створеному патріотичному малюнку.

Кожен бажаючий міг долучитись до створення виставок, тож, результат нашої спільної праці можна побачити на даних світлинах.

Майстер-клас "Різдвяна фабрика мрій"

Нещодавно, напередодні різдвяних свят в нашій бібліотеці відбувся майстер-клас по виготовленню паперових іграшок «Різдвяна фабрика мрій». Юні відвідувачі відгукнулись на запрошення і виготовити яскраві іграшки бажань, щоб доповнити нашу книжкову ялинку.

Серед всіх побажань написаних на звороті іграшок, було одне спільне – Перемоги для України!

Дякуємо наші маленькі патріоти. Віримо, що це світле та щире бажання діток якнайшвидше здійсниться!

 

З Новим 2023 роком!

З Новим роком, дорогі читачі, друзі, колеги!

Закінчився один із найскладніших років, які  довелось переживати українцям. Віримо, що новий 2023 рік стане для нас переможним, а отже, щасливим, добрим та мирним. 

Нехай безумовно здійсняться мрії юних відвідувачів, які написані на паперових іграшках, єдині мрії маленьких українців про Перемогу, що вже прикрашають нашу книжкову ялинку!!! Читайте, вивчайте, мрійте і все неодмінно буде Україна!!!

 

Увага, книжкові надходження!

Нещодавно книжковий фонд бібліотеки поповнився цікавими новинками, тому пропонуємо розглянути їх детальніше.

• Струцюк Й. Потомок Ілька Муровця:повість / Йосип Струцюк. – Харків:ФОП Панов А. М., 2021. – 148 с. 

    Яких лишень імен у синонімічному ряду титулувань славетного українця, шестиразового чемпіона світу, «чемпіона чемпіонів» не використовували: від Іллі Муромця – до Тараса Бульби. Та чи не найчастіше звучало: «Великий русский богатырь Иван Поддубный». Це імперське кліше й досі використовується не тільки апологетами «Русского мира», але й на Заході. І що найприкріше – на батьківщині визначного українця. Тому Йосип Струцюк у повісті «Потомок Ілька Муровця», зважаючи і на переконливі документалізовані факти, і на основі свого прочитання життєпису Івана Піддубного, докладається до справи повернення Україні одного з найвідоміших її синів.

•     Світязь. Альманах Волинської обласної організації Національної спілки письменників України. Ч.26. 2021. Житомир:Видавничий дім «Бук-Друк», 2021. -168 с.

    Альманах «Світязь» виходить друком щорічно. Цього разу кілька сторінок присвячені новому роману волинської письменниці Надії Гуменюк – «Та, що ламає вітер». Цей роман отримав премію Гранд коронація Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова».
Також на сторінках альманаху – поезія волинських і закордонних поетів, перекладена українською. Тут і уривок історичного роману письменника Юрка Вовка «Передбачення Курта Зіберта».
В альманасі також є твори для дітей і дорослих, літературна критика, проза та поезія. Випуск альманаху вийшов накладом 500 примірників.

•     Зек Б.М. Спецпідрозділ «Світязь» в антитерористичній операції на Донбасі (2014—2018 рр.): іст. нарис. Вид. 2-ге, виправ. і допов. Житомир: Видавець ТОВ «Видавничий дім «Бук-Друк», 2021. – 80 с.

    Спецпідрозділ «Світязь» - рота, сформована з числа добровольців у структурі поліції громадської безпеки Управління МВС України у Волинській області у червні 2014 р. Командиром формування був призначений офіцер Збройних Сил України Олександр Фацевич. Підрозділ мав забезпечувати охорону громадського порядку і виконувати завдання особливого характеру. Після проходження курсу підготовки у серпні 2014 р. рота «Світязь» вирушила в район АТО. Підрозділ брав участь у боях за м.Іловайськ Донецької області, виходив так званим «зеленим коридором». Під час боїв на Дебальцівському напрямку у січні 2015 р. рота опинилась в оточенні у м. Вуглегірськ, однак продовжувала тримати оборону. Завдавши втрат противнику, підрозділ вийшов з оточення. Після участі в боях на передньому краї рота продовжувала виконувати завдання на території Донецької і Луганської областей до часу закінчення АТО. Нині рота залучена до проведення ООС.

Розділ "З книжкової полиці"

Нагадуємо, що у нашій бібліотеці діє святкова виставка-інсталяція «У вихорі зимових свят», де зібрано безліч тематичних книг до кожного зимового свята. Як ми й обіцяли, більш детально розповісти про кожний із розділів даної виставки.  

Отож, розділ з книжкової полиці «День Святого Миколая» містить книги під назвою «Мандрівка святого Миколая», «Книга, яку треба прочитати до Дня Святого Миколая», «Традиції на свята», «Вірші до улюблених свят» та інші. Назви цих книг говорять самі за себе, тож кожен читач знайде щось цікаве для себе.

Черговий розділ з книжкової полиці «Різдвяна феєрія» містить книги під назвою «Різдвяний песик», «Одного разу на Різдво», «Вірші до улюблених свят», «Різдво у хрещеної», «Різдвяні історії», «Коляд, коляда», «Різдвяне торжество», «Різдвяна вистава», «Різдво» та інші книги про звичаї на світле Різдвяне свято, Святвечір, традиції колядування, тощо.

Тож, поспішайте обрати потрібну цікаву книгу та сповна відчути радість Різдва.

Українська хустка оберіг жіночої вроди

7 грудня - день української хустки. Свято з'явилося зовсім нещодавно, але завдяки діаспорі українців у світі, воно відразу ж набуло статусу всесвітнього.  

Здавна українська хустина була одним з найважливіших елементів народного вбрання та невід’ємною частиною української культури: звичаїв, обрядів, традицій.

Наші учасники віртуального флешмобу «Краса української хустки» об'єднались, щоб показати єдність, красу українок в хустці, - що є багатовіковим оберегом жіночої вроди.

Щиро дякуємо всім дівчатам-красуням за участь, підтримку національних традицій та збереження культурної спадщини наших предків.

Пропонуємо переглянути фото і відео нашого віртуального флешмобу.

У вихорі зимових свят

Дорогі наші читачі, діти та їх батьки! 

У нашій бібліотеці діє святкова виставка-інсталяція «У вихорі зимових свят», де зібрано безліч тематичних книг: чарівно-казкові історії, вірші та посівалки, колядки та щедрівки, різноманітні віншування, традиції та звичаї відзначення Дня Св.Андрія, Дня Св. Миколая, Нового року, Різдва, Дня Св. Василя, Водохреща тощо. Тут кожен читайлик може знайти щось корисне та цікаве для себе. 

Більш детально про розділи виставки будемо описувати у рубриках «З книжкової полиці» напередодні того чи іншого свята.

Тож, запрошуємо до бібліотеки, у захоплюючий світ книги!!!

Григорій Сковорода – носій духовного коду українського народу

Григорій Сковорода є найвидатнішою постаттю в культурному та літературному житті України ХVIII ст. 

3 грудня 2022 року виповнилось 300 років від дня народження Григорія Сковороди – видатного українського філософа, просвітителя-гуманіста, поета, музиканта, педагога. 

Саме до цієї ювілейної дати у нашій бібліотеці було створено тематичну виставку-перегляд «Григорій Сковорода – носій духовного коду українського народу».

 Коротко про видатного філософа.

Григорій Сковорода народився 3 грудня 1722 року в селі Чорнухах на Полтавщині в сім’ї малоземельного козака.

Початкову освіту здобув в сільській школі, навчався у дяка-скрипаля на привілейованому становищі, співав у церкві.

З 1738 році – почав навчання у Києво-Могилянській академії.

З 1742 по 1744 рік жив у Петербурзі, був співаком придворної капели, створював музику на власні вірші.

У 1750 році у складі російської місії Сковорода виїжджав за кордон і три роки мандрував Угорщиною, Словаччиною, Польщею, відвідав Братиславу, Відень, Будапешт; бував в університетах, слухав лекції знаменитих професорів, працював у бібліотеках, студіював філософські праці й, володіючи багатьма мовами, дискутував із ученими різних країн.

У 1753 році – повернувся в Україну, викладав поетику в Переяславському колегіумі. Писав байки, викладав стародавні мови. Сковорода написав підручник з етики. Незабаром мусив залишити колегіум, через доноси на нього.

1754 – 1759 – жив у селі Коврай на Переяславщині, працюючи домашнім учителем у поміщика Степана Томари. Написав значну частину віршів збірки «Сад божественних пісень». Працював викладачем (спочатку поетики, а згодом етики) у Харківському колегіумі. Учителюючи в Харкові, латинськими і українськими віршами написав «Байку Езопову» (1760 р.), склав дві вступні лекції-проповіді до курсу етики.

Протягом 1769 – 1774 років Сковорода написав збірку прозових байок «Байки харківські», «Бесіду, названу двоє, про те, що блаженним бути легко», і «Діалог, чи Розмова про стародавній світ», а також твори: «Розмова п’яти подорожніх про справжнє щастя в житті» («Розмова дружня про душевний світ»), «Кільце», «Розмова, звана алфавіт, чи буквар світу».

У 1785 році Сковорода об’єднав 30 віршів, написаних у різний час, у збірку «Сад божественних пісень».

У 1787 році він написав «Вдячного Еродія» і «Убогого Жайворонка», а у 1791 році завершив філософський твір «Діалог. Ім’я йому — Потоп зміїний».

З 1769 року Сковорода вів мандрівне життя, не спокушаючись різноманітними посадами й чинами. Ходив філософ завжди в звичайній свиті. Крім книг, рукописів, сопілки в полотняній торбі та палиці, нічого більше не мав, навіть не прагнув мати власної хати і взагалі постійної домівки.

Помер 9 листопада 1794 року в селі Пан-Іванівка (зараз Сковородинівка) Золочівського району Харківської області.

Спадщина композитора, поета, байкаря і філософа Григорія Савича Сковороди є дорогим надбанням української національної і світової культури.