Великдень – свято свят,найголовніше, найважливіше православне свято.
В красивих кошиках до церкви несуть різноманітні наїдки пасочку,сир,масло,кільце ковбаски,що символізує добробут,крашанки і писанки. Яйце – це земля,а жовток – це сонце. Кладуть у кошик сіль – як символ мудрості,хрін – як символ терпіння. Урочиста процесія із священиком освячує і благословляє все це добро. Повернувшись додому,перед тим як сісти за стіл,дівчатам треба вмитися водою,в якій лежить Великоднє яєчко,аби бути такими ж гарними та красними.
На великодній сніданок збираються найближчі родичі. Господар підходить до кожного з побажаннями і словами «Христос воскрес!»,а тоді цілує кожного. Свячене яйце нарізають на стільки частин, скільки є присутніх осіб. На столі горить свічка,яка нагадує про світлість цього дня. Кожному на тарілку кладуть гілочку барвінку з весняною квіткою,бо барвінок – це символ Великодня.
Вважається,що у Великодню ніч відкриваються усі земні скарби,які світяться на землі чарівними вогниками,проте побачити їх може лише найменша дитина в родині,та й то,якщо помисли її чисті.
Існує велика кількість великодніх забав. Найвідоміша нам зараз – це гра навбитки,коли діти,та і не тільки,вибирають крашанки і стукаються ними одне об одне. Чиє розіб’ється,той і програв.
Наша бібліотека теж скористалася нагодою і підготувала для своїх маленьких читачів сканворд, у якому діти шукали слова,що були пов’язані з чудовим святом. Також булj підготовлено тематичну полицю «Срібні дзвони Великодня»,яку діти з цікавістю переглянули.
Немає коментарів:
Дописати коментар