Пізнавай, люби, бережи безмежний світ природи!

Щоб гідно на планеті жити

                  Її природу треба нам любити...         

                 Нехай земля квітує всюди,

                                                Природу збережімо, люди!

Насколько каждый листочек на дереве уникален и неповторим, каждый цветочек по-разному пахнет, сколько в мире различных видов животных, рыб, насекомых, и каждый из видов наделен определенными способностями, которые помогают ему выжить и произвести потомство.Мы, по сути своей, часть растительного и животного мира планеты Земли, только более развитая интеллектуально в сравнении с остальным.Природа создала все необходимые условия для жизни человека, это идеальная для человека окружающая среда, причем предусмотрена каждая мелочь, каждый момент этой неповторимой и загадочной системы.Самое удивительное, что все в природе взаимосвязано, все имеет свое место и предназначение, каждое растение, каждое, даже самое маленькое насекомое знает, что ему нужно сделать за свою короткую жизнь.Людина і природа мають нерозривний, найтісніший зв'язок, – і так було завжди.
Адже, природа, з її різноманітним, багатим світом флори і фауни, створила всі необхідні умови для життя людини. Дивовижно, як все в ній злагоджено і  взаємопов'язано, все має своє місце і призначення.

   На жаль, людина, за багато століть свого існування, так і не навчилась цінувати, берегти і віддячувати своїй годувальниці, – матінці-природі. Наша активна діяльність постійно сворює нові непоправні проблеми для екології на всій планеті. І сьогодні, екологічне питання дуже актуальне і гостро постало для всіх народів. Угроза экологической катастрофы - это не миф, это реальность нашей активной жизнедеятельности.  
И только от нас зависит, сохраним мы свою планету, и будет ли экология на ней чистой и пригодной для жизни человека в будущем.  Рівно 40 років тому, 5 червня 1972 року, відповідно до рішення Генеральної асамблеї ООН, світ почав відзначати Всесвітній день охорони навколишнього середовища. Цей день є для Організації Об'єднаних Націй одним з основних способів привернути увагу світової громадськості до проблем навколишнього середовища.

Багата, красива та різноманітна природа України з її лісами, горами, морями, полонинами, річками, озерами. Живуть тут різні звірі, птахи, комахи, плазуни, риби. І кожен з них особливий. І щоб зберегти цей особливий дивосвіт  нашої країни в 1998 році Україна приєдналася до світової спільноти і прийняла Всесвітній день охорони навколишнього середовища, як офіційне свято.

Людина, що посадила дерево, взяла участь у прибиранні території,  вже змогла усвідомити всю важливість охорони навколишнього світу. Будь-яка наша, навіть незначна на перший погляд, дія, яка має на меті не допустити шкоду екології, наповнена високим змістом – захистом безцінного права наступних поколінь знати та відчувати, що таке свіже повітря, чиста вода, зелені ліси. І лише від нас залежитьВопрос экологии на всей нашей планете очень актуален и очень остро стоит для в, збережемо ми свою планету, і чи буде екологія на ній чистою і придатною для життя людини в майбутньому. Поэтому мы должны сделать для сохранения нашей родной среды под названием флора и фауна все возможное и оставить мудрое наставление будущим поколениям, которые будут жить после нас.

Давайте будем все оберігати:
                 Джерела, ріки, квіточки малі.             
 Любить всім серцем й завжди пам’ятати,
     Що ми є часточка природи на Землі.

Открывайте мир вокруг вместе с нами!

До Всесвітнього дня захисту навколишнього середовища бібліотека підготувала для своїх користувачів вікторину «Загадки про природу» та  виставку-презентацію «Пізнавай, люби, бережи безмежний світ природи», переглядаючи її кожен зможете зануритися у захоплюючий, дивовижний,  та загадковий світ природи, привідкрити її таємниці, більше дізнатися про вже відомі та нові види тварин та рослин та ще багато чого корисного та цікавого. 

Отже, з даної виставки-презентації  пропонуємо Вашій увазі нову та цікаву книгу Петра Кравчука «Книга рекордів природи». 
Петро Авксентійович Кравчук народився 12 липня 1947 року в селі Гірки Любешівського району Волинської області в сім’ї хліборобів. Автор популярних книг «Географічний калейдоскоп», «Рекорди природи», «Рекорди Волині», «Книга рекордів природи» - яку автор присвятив своїм батькам. 
                                  «Книга рекордів природи» у легкій та доступній формі розповідає читачу про  дивовижні рекорди, створені самою природою. Усе най, най, най! Перше і єдине! Читайте – і  дивуйтеся! Перед Вами найцікавіша подорож у світ Природи! Ця книга буде цікава усім, незалежно від віку і спеціальності!

Можливо, ця  книга покличе Вас у близькій й дальні подорожі для відкриття нових рекордів природи, або збереження вже відомих. Тоді сміливіше в дорогу! Час географічних відкриттів ще не завершився!

 Сподіваємось, що прочитавши дану літературу, наші читачі  краще зрозуміють велику книгу природи, бережливо ставитимуться до неї, усвідомлять її значення у житті кожного з нас. Відкривайте світ навколо, разом з нами!

Люди майбутнього!
Будьте дбайливі,
Ви маєте досвід тисячоліть!
Природа й людина - єдине ціле,
Їх неможливо ділить.
Вчіть і досліджуйте рідну природу,
І для нащадків своїх збережіть.
Не зупиніть шлях історії людства
На жоден крок, жодну мить.
Ми чисті річки, чисті озера
Хочемо вам залишить,
Щоб на планеті Земля ніколи
не пролунало: - "ДОПОМОЖІТЬ!"

  

...Свій голос віддаю за матінку-природу

За чистоту Землі, красу і вроду.

За екологію довкілля і душі.

Ставай і ти й діла свої верши.

Очистимо Землю від бруду і скверни,

Посіємо скрізь доброти й квітів зерна!

Хай буде планета красива й зелена

Для щастя, добра і для тебе й для мене!

Давайте боротись за чистоту природи.

Планеті не будем наносити шкоди.

Посадимо ліс і гайочки зелені,

Сади і діброви — планети легені!

Очистимо струмки і будуть жити ріки,

Бо із малих струмків течуть річки великі.

Вода — це є життя, без неї не прожити.

Вже час прийшов для нас — природі послужити!

Ми посадим довкола берізки і клени.

Хай наш край розцвітає і буде зелений.

Ми очистимо землю свою від сміття

Й буде в нас чарівне і здорове життя!...

Ліс не рубай, а вчасно захисти,

Дай дереву ще вище підрости.

Ліс виросте і захистить тебе —

Повітря дасть і небо голубе!

Рукотворні гори — це відходи,

Роблять на Землі багато шкоди.

Треба там заводи збудувати

Й сміттєзвалища заставить працювати!

Про екологію напишемо ми гасла,

Щоб іскра доброти в душі не згасла.

І щоб людина з самих юних літ

Добро несла в казковий білий світ.

У світі цім людина ти,

Тому на все життя запам’ятай:

Ніколи у довкіллі не сміти,

А рідний край свій заквітчай!

Природі другом будь і пам’ятай:

Не нищ нічого, квітку не ламай.

Хай все голубить сонечко ясне —

Життя на цій Землі у всіх одне.

Природа унікальна, що й казати,

Про це повинен знати всяк.

То ж кожен з нас повинен пам’ятати:

Зламати легко, відновити ж як?

В природі ми лиш часточки малі.

Земля не нам належить — ми Землі!...

Чи ж не прийшла пора поміркувати,

Як людству на Землі мудрішим стати…

Довкілля — це природний капітал,

Без нього людство жде загибель і провал.

Слід повернутися обличчям до проблеми

І не лише писати про красу поеми,

А зберегти, примножити природу,

Для нас і для майбутнього народу.

Від середовища, в якому ми живемо

Залежить все: здоров’я, і життя,

І наш добробут. Та ми все псуємо,

Яке людей чекає майбуття?

Посадіть, діти, дерево, виростіть квіти,

І ліси посадіть на глухім пустирі.

І Земля вам подякує, буде радіти

Щедро вам усміхнеться і сонце вгорі.

Людина не Бог, а частинка природи

І більше від неї не блага, а шкоди.

Нам треба довкілля своє відновити.

Бо все прийшло в цей світ, щоб жити.

Початок форми

Живе на всій планеті народ веселий – діти

 В цей перший літній день по всій Землі

День захисту дітей святкують люди!

День дитинства, миру на Землі,

Наше літо ніжиться в теплі.

В День дитинства — в селах, у містах

Розкривайся, пісне, на вустах!

    Щороку в перший день літа відзначається Міжнародний день захисту дітей, який вважається одним із найстаріших міжнародних свят, адже, вперше його відсвяткували в 1950 році і сьогодні це свято популярне в багатьох країнах світу. 

    В Україні День захисту дітей святкується з 1998 року. Це не лише галасливі та веселі святкування дітвори, але й постійне нагадування суспільству про необхідність дотримання прав дитини, бо діти – найдорожчий скарб, наша радість і наше майбутнє. Саме в дітях ми бачимо здійснення своїх мрій і сподівань, саме від них чекаємо підтримки та опори в старості. Вони завжди потребують багато уваги, але не всім дітям пощастило мати щасливе і безтурботне дитинство. Особливо це стосується дітей, які позбавлені батьківського піклування.

І нам, дорослим, потрібно зігріти теплом свого серця і увагою тих  дітей, життя яких не схоже на добру казку, допомогти  їм відчути радість спілкування і Вашу любов, уберегти їх від гіркоти розчарувань і зневіри. Саме тому, сьогодні свято й тих, хто завжди поруч з дітьми, хто піклується про них і допомагає твердо стати на ноги.

Захист дитинства у цілому світі 

Це — місія честі, любові, добра.
Заради майбутнього треба нам жити.
Прекрасне і вічне нехай не вмера.

   Важливу роль у формуванні та вихованні  культури у дітей займає бібліотека, яка  навчає і залучає дітей до плідного і корисного читання. Любов до книги зароджується з дитинства і продовжується все життя. Недарма в народі кажуть: книга вчить, як на світі жить.

  Важливо, що б перша книга посіяла в душі маленького читача зерна мудрості, доброти, любові, гуманності та співчуття. Саме з такою метою  до Дня захисту дітей бібліотека підготувала виставку літератури «Живе на всій планеті народ веселий - діти», яку прикрашали іграшки-саморобки наших читачів.

   Адже, саме від нас, дорослих, залежить те, як складеться доля кожної маленької людини, а відтак і нового покоління українців.

   Щиро бажаємо вам, наші маленькі друзі міцного здоров’я, щастя, добра та сімейного затишку. Нехай дитинство буде яскравим, захоплюючим, сповненим любові та ласки! Нехай здійсняться всі ваші мрії і задуми!

Хай струни святково бринять знову й знову,

І радість не гасне у юних серцях,

Промінчиком сонце торкне веселково

І щастю дитини не буде кінця.

 

Спів радісний під небом лине,

Летить в блакить парад пісень,

Нехай же стане днем дитини

У всьому світі кожен день.

...Якщо говорити між нами, то все починається з мами.

               

    У травні, коли прокинеться від сну природа, коли задзвенить у блакиті пташиний спів, коли травою і квітами замаїться земля, теплий весняний вітер принесе до нас Свято Матері. В Україні День матері набуло значної  популярності лише в  роки незалежності і щорічно відмічають його на другий тиждень травня. Це свято повернулося до нас із забуття, щоб відновити давню традицію вшанування Матір-Богородицю, Матір-Жінку, Матір- Україну, як триєдиного символу всеохоплюючої любові, віри й надії.

    На початку 19 століття травень називали місяцем Матері Божої. В цей день дорослі та діти несли  до каплиць і церков квіти,співали пісень, славили ту земну жінку,котра народила Сина Божого. Удома діти готували для мами подарунки,намагалися бути прикладом чемності та слухняності.

    Будь-яка мама – це насамперед чарівна жінка і хороша людина, справжній друг і порадник своїй дитині. Вона весь час піклується про неї, турбується, дарує їй любов і ніжність. Більше того, це людина, яка ніколи не зрадить…А найголовніше, мама вміє слухати серцем. Їй присвячено стільки віршів та пісень,про неї написано стільки творів талановитими поетами і письменниками світу.

  Мама! Немає милішого слова –
 Ти ж бо життя, і творіння,й основа,
 Пензель, перо надихались Тобою,
 Вічна Ти в пісні – з болем, любов’ю.


  Тож, до цього святкового дня наша бібліотека підготувала тематичну книжкову викладку «Люблю тебе, рідненька» з якою познайомилися наші маленькі користувачі,а також здійснили віртуальну подорож, щоб дізнатись як і коли святкують День матері в інших країнах світу.

    У  цей день ми маємо можливість привітати своїх матерів зі святом та висловити їм щиру любов і повагу. Бережіть своїх матерів та не забувайте радувати свою неньку добрим словом, букетом квітів чи просто своєю увагою.

    Всім  матерям бажаємо найбільшого щастя – бачити щасливими і здоровими своїх дітей, адже,  у світі немає нічого сильнішого від материнської любові і нічого ніжнішого за материнську турботу до своєї дитини. Від усієї душі бажаємо Вам, материнського щастя, любові і добра!

Матусю,

Хай буде удача у всьому,

Добробут хай буде у домі,

Багатство і радість, й наснага,

І шана людська і повага!

.

Знов білим цвітом вкрилися сади, і знов приходить свято Перемоги...

 Із року в рік часопис віддаляє

Своїх нащадків далі від війни.

Та травень знов і знову нагадає,

Як із життя ішли його сини.

   Усе далі й далі відходять грізні роки Великої Вітчизняної війни. Але кожного року 9 травня ми відзначаємо День перемоги, бо ніколи не згасне пам'ять про всіх тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя для нашого щастя. Цей день залишиться для нас завжди святом зі сльозами на очах, затьмареним від гіркоти втрат і осяяний сонцем Перемоги. Все менше ветеранів залишається серед нас в життєвому строю. Даються взнаки і опалена війною молодість,хвороби та рани.

…Глухо стогнала земля.

Рвали снаряди їй груди.

Всюди гриміла війна,

Падали скошені люди,

їх не щадила війна.

В цей святковий день біля Будинку культури зібралися  жителі села, учні школи ,а також, ветерани – фронтовики, груди яких вкриті медалями, на скронях – сивина, але  всі вони прийшли щоб вшанувати пам’ять за полеглими побратимами і розпочати святкове дійство.

Урочистість розпочалася, коли святкова колона вирушила до Обеліска Слави. Учні школи згадали імена тих 74 наших односельчан, що не повернулися додому. Їхні імена золотими літерами навічно викарбувані на кам’яних плитах. Усі учасники свята поклали квіти, вінки та вшанували пам’ять про загиблих хвилиною мовчання, а отець Василій помолився за їх упокій.

Буяють мирно квіти на могилах,

До сонця красного метелики летять.

А ті, кому війна зламала крила,

Священним вічним сном в могилах сплять.

 На священному місці біля Братської могили на кладовищі відбувся мітинг Пам’яті, який відкрив сільський голова Павлов В.І.Він подякував ветеранам за здобуті мир і спокій на землі. У своєму зворушливому та емоційному виступі ветеран війни, учасники бойових дій Глушейко П.А. поділився  спогадами про будні воєнного лихоліття.  

 У виступах Грищук М.В. – голови ветеранської організації, Зінчук А.П. – начальника відділу містобудування,архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрації, прозвучали слова подяки і доземний уклін ветеранам за подвиг,за відвагу,за мирне небо ,за цей світлий  та радісний День Перемоги. Вони побажали всім міцного здоров’я ,миру та довголіття.

 Світлу пам’ять полеглих фронтовиків було вшановано хвилиною мовчання біля Братської могили,а також,відправлена панахида.

Вони у битві чесно полягли,

А іншого - ні вибору, ні змоги.

Вони загинули. Але перемогли,

Бо віддали життя для Перемоги!

  Після закінчення мітингу для винуватців торжества аматори сцени презентували святковий концерт присвячений 67-річниці Великої Перемоги, де звучали пісні: "Біля калини", "Козацькому роду нема переводу", "Перемога", "Сім шляхів", "Майор", "Витоптала стежечку" та багато інших у виконанні  окремих виконавців та аматорського самодіяльного хору Любитівського Будинку культури під керівництвом Вакулюк Т.З.  

Особливо зворушливими були виступи та привітання наймолодших учасників дійства і не менш цікавим та захоплюючим був танок у виконанні танцювальної групи дівчаток.

 Кожен номер програми викликав радість і сльози на очах присутніх, кожна пісня, кожен вірш на військову тематику сприймалися особливо трепетно, озиваючись щемливими спогадами. 

     

В фойє Будинку культури була організована виставка літератури «Пам’яті жити в віках» та виставка дитячих малюнків, з якою протягом дня знайомилися усі присутні.

Ветерани війни були запрошені на святковий обід.

Свята пам’ять про Велику Вітчизняну війну залишається з нами як високий зразок мужності, сили духу, самопожертви, а водночас вічної скорботи за тими, хто віддав життя за свободу Вітчизни. Цього дня ми схиляємося у доземному поклоні перед нині живими, усіма тими, хто проніс через лихоліття війни любов до Батьківщини і бажання бачити її заможною та квітучою. Це Вашим потом та кров’ю щедро зрошена наша батьківська земля. Будемо ж гідні ратного і трудового подвигу наших батьків.
З Днем Перемоги Вас,дорогі наші ветерани! Бажаємо Вам міцного здоров’я ще на довгі роки життя, щастя та миру!

 Пам'ятайте, друзі, цих людей довіку,

Тих, хто повернувся і поліг в боях.

І вклонімось всі ми низько до землі їм,

Квітами устелим їх тернистий шлях.

Чорнобиль - наш вічний біль

Чорнобиль  закутий  колючим  парканом

Чорнобиль...  згадаємо  знову  і  знову

Це  місце, окутане  темним  туманом -

Це  пустка  одвічна - Чорнобильська  зона.

  Колись така квітуча, чорнобильська земля славилася чудовими краєвидами, щедрим врожаєм,зеленими лісами. Але 26 квітня 1986 року все змінилось. Саме тоді стався вибух на Чорнобильській АЕС. Вiдтодi ця земля стала називатись "зоною" непридатною для життя.

Година ночі, двадцять три хвилини і сорок рокових секунд.
Двадцять шостий квітневий подих.
І раптом – вибух!

  Аварія на Чорнобильській АЕС стала новою віхою вiдлiку в історії атомної енергетики, вона показала, наскільки небезпечна, позбавлена контролю сила атома i як важко вгамувати її.

  Спливає рік за роком, але для нашої Батьківщини Чорнобиль залишається незагоєною раною. Ось уже 26 років дзвони Чорнобиля стукають в наші серця. Змушують нас зупинитись і озирнутись в той страшний 1986-й...Скільки зламаних доль? Сироти, що втратили батьків, ненароджені діти, хвороби, туга за рідним краєм…
   Скільки пройшло часу, а чорний день Чорнобильської трагедії продовжує хвилювати людей: i тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, i тих, хто народився пізніше. Цей день буде завжди об'єднувати всіх одним спогадом, однією печаллю, однією надією.

  З нагоди чергової річниці Чорнобильської катастрофи в нашій бібліотеці було організована книжкова викладка "Мужність і біль Чорнобиля" і проведений бібліографічний огляд літератури. Також, учні школи мали змогу відшукати необхідну інформацію та відео в Інтернеті.

   У пам’яті українського народу - це день чорнобильського лиха, болю, суму, пересторог, забути його чи викреслити із пам’яті нації - неможливо.

Чорнобильська зона - нема там життя.

Чорнобильська зона пливе в небуття.
Одне в нас завдання - не дати нікому 
Створить ще на світі десь прокляту зону.

   Наш земний уклін, довічна вдячність усім тим, хто ризикуючи своїм здоров’ям і життям, брав участь у ліквідації наслідків аварії, відроджував і продовжує відроджувати до нового життя обпалену радіацією землю.

Заграли святкові дзвони

Весна розквітла наче казка,
І сяє сонцем височінь небес.
Вітаємо зі світлим святом Пасхи!
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

     День Воскресіння Ісуса Христа —
Великдень — одне з найсвятіших,
найрадісніших і найбільших свят у християн, що символізує радість перемоги Ісуса Христа над смертю. Готувалися до Великодня протягом усього великого посту і намагалися дотримуватися усіх звичаїв та традицій.

У день Воскресіння Ісуса Христа, всі йшли до церкви і поверталися до дому несучи кошик “свяченого” з традиційними стравами, яких не їли у піст. В давнину  вважалося, що свячене повинно показувати все багатство господарів. Після чого уся родина урочисто сідає за стіл і розпочинає неодмінні Великодні обряди. З цього дня всі вітають одне одного словами “Христос Воскрес!”, “Воістину воскрес!”,які  висловлювали великодню радість і визнання віри в Христове воскресіння.

На Великдень у селі
Раді діточки малі.
В церкві свічечки горять,
Всюди Божа благодать.

 Особливо  цікавим та захоплюючим заняттям напередодні Великодня було розфарбовування писанок, яке зазвичай так полюбляють діти. Традиційно її пишуть під час Великого посту, найкраще це робити у Чистий четвер та Страсну п'ятницю. Це робили люди тільки з чистими і світлими думками, бо вважалося, що писанка несе в собі високий заряд енергії. Писанка вважається символом життя, сонця, безсмертя, любові і краси, весняного відродження, добра, щастя. Її дарують на знак перемир'я, побажання здоров'я, краси і сили, застосовують, як оберіг від лиха та стихій, для лікування різних недуг, від переляку і наговорів.

       Крім писанок, на Великдень готували й крашанки — варені яйця, зафарбовані в один колір. Орнаменти та кольори як писанок так і крашанок мав глибокий символічний зміст. Ось, наприклад: сонце — символ Бога, Христа, тому що Бог — це світло;хрест — символ чотирьох сторін світу — у християнстві — святий знак відкуплення; червоний колір означав радість життя, любов; жовтий — колір сонця, зірок — означав тепло, врожай; зелений — воскресіння природи, багатство рослинного й тваринного світу; бронзовий — символ матері-землі,її щедрість. А ще, дуже цікавою та веселою є традиційна гра навбитки, коли діти,та і не тільки,вибирають крашанки і стукаються ними одне об одне. Чиє розіб’ється,той програвши смакує свою крашанку.

Яєчко розмальоване, барвисте,
Ним тішиться і старець, і дитя,
Творіння людських рук, святе і чисте,
Маленький символ нашого життя.

   Сьогодні писанкарство набуває колишньої популярності, відроджуються забуті техніки, з'являються нові майстри.

   Наші маленькі читачі теж вирішили долучитися до мистецтва виготовлення писанок та крашанок, шукаючи значення символіки та нові ідеї в Інтернеті. Крім того, намалювали чимало малюнків до свята Великодня, підготували тематичні доробки з бісеру та кольорового паперу. 

 Роботи дітей стали окрасою книжкової викладки «Срібні дзвони Великодня»,яка діяла у бібліотеці протягом тижня. А ще, пройшла година спілкування з якої діти дізналися чимало цікавого про свято Пасхи,а також здійснили віртуальну мандрівку, щоб ознайомитися з традиціями цього свята в Україні та світі. Захід пройшов досить цікаво та весело, бо діти зробили свій маленький крок у мистецтво писанкарства. Писанка - це один з найкращих символів України, маленьке диво, яке кожен може написати сам!Тож, вперед,успіху Вам!

  В ці світлі і радісні дні бажаємо Всім, матеріального та душевного добробуту, успіхів, радості, щастя, здоров’я та всього найкращого. Смачної паски, рум’яної ковбаски та Божої ласки!

Дзвонять дзвони Великодні,
Божа ласка вже сьогодні,
 Лине голос із небес,
                                                  Радість всім,
                                                    Христос Воскрес!

Котилася писаночка згори на долину,

Прикотилась простесенько до нас у гостину.

А за нею йде Великдень, несе білу паску,

Дзвонить в дзвони, розсипає радощі і ласку.

"Христос воскрес!" – защебече пташка на ліщині.

"Христос воскрес!" – прошепочуть фіалочки сині. 

"Воістину!" – відповідять діточки з батьками - 

Росте в серці в нас надія, великдень між нами.