Кімнатні рослини взимку: добрі поради по догляду

Часто буває так, що взимку, коли вся природа відпочиває і перебуває у режимі сну, ми сумуємо за різнобарв’ям кольорів та свіжістю зелені. І тільки кімнатні рослини, при правильному догляді за ними, можуть порадувати наше око та підняти настрій у цю холодну пору року. 

То який же має бути правильний догляд, якщо відомо, що деякі рослини зимою входять у стан спокою, а інші продовжують квітнути? Ясно тільки одне – вони потребують різного режиму поливу, температури, освітлення, тощо.   

Тож, перше цьогорічне засідання нашого клубу «Квітникар» було присвячене темі «Кімнатні рослини взимку: секрети догляду». 

Під час зустрічі члени клубу розповідали про проблеми, які у них виникали по догляду за своїми зеленими улюбленцями, шукали причини їх негативного стану та способи вирішення, а також ділились один з одним власним досвідом чи корисною методикою.

У свою чергу, бібліотекарі підготували їм у поміч тематично-довідкову літературу, яка міститься у фонді книгозбірні, а також продемонстрували кілька цікавих відеосюжетів по даній темі. А саме:

• «Як удобрити кімнатні рослини: народні методи (https://www.youtube.com/watch?v=L7YVVQvrgc8).
• «Як врятуватися взимку від депресії за допомогою рослин» (https://www.youtube.com/watch?v=Zy1JgbSOi-U).
• «Зелена ділянка – смачне і корисне на підвіконні» (https://www.youtube.com/watch?v=cQQT7-j6Y-E),  (https://www.youtube.com/watch?v=JDT6yPNiARM).
• «Кімнатні рослини в будинку: корисні та шкідливі» (https://www.youtube.com/watch?v=XMyQ6XL-4Ds),  
  (https://www.youtube.com/watch?v=K4bLl-_Y9JI).

По закінченню заходу, ми вирішили зігріти наших квітникарів чашкою доброго чаю, ароматної кави і пригостити смачним печивом, що дало змогу продовжити спілкування більш по-домашньому, у  теплій і дружній атмосфері.

Сподіваємось, що дана зустріч-бесіда вже у найближчий час принесе свої позитивні результати всім нашим любителям рослин.

І знову ювілейна дата – 80-річчя.

І знову, ювілейна дата, постукала у двері ще однієї мешканки Любитова – Рудик Марії Степанівни. 8 лютого їй виповнилося 80 років.
У цей святковий день, дорогу іменинницю також прийшли привітати найрідніші, сусіди, друзі і навіть усі ті, що не в змозі бути поруч, передавали вітання по телефону. 
Адже, ця жінка безумовно заслуговує поваги не лише від дітей, онуків та правнуків, а й від усіх односельчан. Бо саме Марія Степанівна, протягом довгих років свого життя була завідуючою Любитівської бібліотеки. 

А як відомо, бібліотечно-просвітницька діяльність нелегка справа, яка вимагає клопіткої сумлінної праці. І саме такою відповідальною трудівницею, й була наша ювілярка, що прищепила багатьом дорослим і дітям любов до невичерпного джерела духовності та знань – книги, була збирачем культурної спадщини, провідником у світ нового і непізнанного. За це її й досі пам'ятають і шанують колеги, які також завітали висловити свою вдячність за науку та неоціненний досвід, що кожного щось навчив, за добре та любляче серце, чистоту та відкритість душі.

Свою щиру любов та повагу до ювілярки висловив й колектив Ковельської ЦБС на чолі із директором Галиною Божик, що також передали найкращі побажання і пам'ятні дарунки.

І можливо, як у кожного з нас, на життєвій ниві бувають різні негаразди, та це зовсім не вплинуло на Марію Рудик. Вона по сей день, залишається привітною і життєрадісною, доброю та ввічливою, завжди готова до спілкування з оточуючими, може терпляче вислухати та допомогти порадою.

Тож, вітаємо Марію Степанівну із 80-річчям і щиросердечно бажаємо, щоб доля Вас ще довгі роки збагачувала життєвою енергією, радісними митями сьогодення. Нехай Вас завжди підтримує і розуміє уся рідня, а біди та хвороби оминають. Хай у Вашій домівці завжди панує мир і злагода!

Читайте також повідомлення у газеті "Вісті Ковельщини", №8, 2018 р. http://vk.volyn.ua/news_30_9835_Gidnishaniipovagi.html

Коли позаду промайнуло 100 років життя...

Як швидко плине час: рік за роком, місяць за місяцем, день за днем. Так само швидко й непомітно, наче спритним птахом, пролітають роки людського життя, залишаючи за собою лише спогади. 
Життя, як мить, і ціла вічність, яке з роками, як добре вино, стає тільки кращим, адже насичується новими враженнями, досвідом, мудрістю.

7 лютого, свій поважний 100-річний ювілей відсвяткувала найстарша жителька с. Любитів – Копелець Марфа Миколаївна. Цю надзвичайно милу жінку, дбайливу матусю, люблячу бабусю і вже навіть прабабусю, доля вела не легкими стежками. І коли позаду промайнуло 100 років життя, важко описати його кількома словами, бо воно – як цікава книжка, в якій хочеться ще довго гортати сторінки, читати й перечитувати. 

Народилася Марфа Миколаївна в багатодітній родині, яка тоді проживала на Полтавщині. Оскільки, ще в юному віці Марфа працювала в наймах у людей, тому мала нагоду здобути лише початкову освіту. Пізніше, працювала в місцевому колгоспі й на цукровому заводі. Була одружена із односельчанином Петром Григоровичем, з яким народила п’ятьох дітей.

Також, цій жінці довелося побачити і лихоліття війни, і перемогу, і бути свідком голодомору, пережити всі випробування, пройти через сумні і радісні хвилини життя, які її не зламали, а лише зробили сильнішою.

А ось на Волинь, Копелець Марфа переїхала завдяки турботі дочки – Мрочковської Валентини Петрівни, яку доля ще в молодому віці привела у мальовниче село Любитів. Тут наша ювілярка й живе по сьогодні у колі дружньої великої родини.

Тож, у цей ювілейний день, дорогу Марфу Миколаївну з’їхались привітати не лише близькі знайомі, рідні та друзі, але й представники місцевої та районної влади, а саме: Любитівський сільський голова Віктор Павлов, перший заступник голови РДА Роман Кульцман та начальник управління соціального захисту населення РДА Олена Давидович.

 Гості щиро вітали ювілярку, дарували їй квіти, подарунки, бажали міцного здоров’я. У відповідь, зворушена Марфа Миколаївна, сердечно дякувала за такий приємний візит, душевне спілкування і бажала усіх благ присутнім.

У свій поважний вік, Марфа Миколаївна ще й досі переживає за справи кожного із членів своєї родини, дає мудрі поради та настанови, а сім’я не втомлюється піклуватись про неї.

Приєднуючись до численних побажань, ще раз зичимо нашій шановній ювілярці міцного здоров’я, Божого благословення та довголіття!!!
Читайте також повідомлення у газеті "Вісті Ковельщини", №8, 2018 р. http://vk.volyn.ua/news_30_9835_Gidnishaniipovagi.html

До уваги всіх користувачів бібліотеки!

100-річчя бою під Крутами – боротьба заради майбутнього

29 січня, виповнилося 100 років, як українські студенти-вояки у бою під Крутами ціною власного життя, зупинили переважаючого за чисельністю та озброєнням ворога – більшовицьку армію, яка наступала на українські землі.

Тоді, ці молоді хлопці сповільнили підступ більшовиків до Києва на кілька днів і це дало змогу УНР підписати мирний договір. Та це не єдине досягнення юнаків студентського куреня. Вони стали для нас символом хоробрості, відваги, віри в майбутнє своєї Батьківщини. І зрештою, вони пробудили націю, дали поштовх до нової боротьби за незалежність і заклали один із каменів у фундамент державності України.

Нині, вшановуючи 100-річчя подвигу Героїв Крут в нашій бібліотеці відбулася літературно-історична година «Крути: трагедія, подвиг, пам’ять». 

Під час заходу, присутні відвідувачі мали нагоду переглянути тематичну викладку літератури «Крути - наша слава, наша історія» та документальні відеосюжети. 

    Доречним доповненням історичної години стала розповідь учениці 8 класу Чернюк Юлії, яка поділилася короткими відомостями про битву під Крутами та продекламувала кілька віршів про молодих героїв тих років.

Сподіваємось, що подібні заходи, які в нашій країні проводяться щорічно на державному рівні не були марними, а донесли до кожного її жителя чітке усвідомленням цих суворих уроків історії та помилок, щоб вони ніколи не повторились знову.

Величний день єднання

Так історично склалось, що упродовж століть землі України, були під владою різних держав. Тож, споконвічною мрією волелюбних  українців було прагнення до об’єднання, цілісності та незалежності.
22 січня 1919 року у Києві на Софійській площі було проголошено Акт Злуки українських земель в єдину Україну, яким утверджувалось об'єднання двох держав УНР та ЗУНР в єдину соборну державу. І хоча це об’єднання не було доведено до повного завершення, але для нашого народу ця надзвичайно вагома подія стала символом незламності духу і віри, яка залишиться у пам’яті назавжди.

Лише через 20 років після 1919 р. вперше відбулося святкування Соборності, відтоді неодноразово створювалися «живі ланцюги», який означав єдність українського народу, і наразі День Соборності відзначається вже на державному рівні.

22 січня відзначили цю важливу дату в історії України й наші відвідувачі. На історико-пізнавальний екскурс "Соборність рідної землі – основа нації й держави" прийшли всі ті, хто не байдужий, хто любить і цікавиться минулим своєї Батьківщини, а це – діти, молодь, дорослі.

Спочатку бібліотекар ознайомила всіх присутніх з темою і метою проведення даного заходу. 

Далі, наймолодші учасники коротко розповіли про головні відомості й передумови тогочасних подій.  

Потім всі разом перегляну кілька цікавих тематичних відеофільмів. Наприклад, один з них з циклу документальних відеосюжетів "20 кроків до мрії", під назвою "Крок 12 - Проголошення Акту Злуки" (https://www.youtube.com/watch?v=JO2bPqSMX0Q).

Трохи згодом, для юних відвідувачів була проведена вікторина «Що ти знаєш про Україну», яка виявила вже набуті знання дітей і допомогла запам’ятати щось нове.

Також, відвідувачів протягом дня привертала тематична викладка літератури «Соборна мати – Україна одна для всіх, як оберіг», яка знайомить всіх читачів із відомою й не відомою нам Україною та її героями.

В цей особливий для України день, бажаємо всім міцного здоров’я та довголіття, мудрості та благополуччя, особистих і суспільних досягнень та мирного неба над головою! Нехай розум, воля і любов до рідного краю згуртовують нас у добрих справах. Бо у єдності – наша сила!

Святкові віншування у Любитові

Ось і підійшли до завершення веселі та радісні зимові свята, останнє з яких Хрещення Господнє, або ж народна назва Йордан, Водохреща.

 Цього дня традиційно у храмах України відбулося освячення води та купання у водоймах.

Звичайно, ці давні релігійні звичаї були проведені й у храмах Господніх села Любитів, які відвідали чимало люду, а найвідважніші, навіть скупалися у місцевому озері. Згодом, відбулося освячення домівок селян та держустанов. 

А вже ввечері любитівці мали чудову нагоду насолодитись святковими віншуваннями у Любитівському Будинку культури. 

Розпочалося святкове дійство із привітання ведучої зі святами всіх присутніх глядачів у залі. Також, до вітального слова приєднався наш сільський голова Віктор Павлов, який побажав односельчанам міцного здоров’я, миру та всього найкращого у прийдешньому 2018 році.

Ну, а далі зі сцени лунали численні музичні вітання дитячих та дорослих творчих колективів села Любитів, Ворони та Рокитниці. 

Нові та вже відомі колядки, щедрівки захоплювали та радували слухачів, які їм підспівували та проводжали щирими оплесками їх виконавців.

Потішили присутніх й наші талановиті діти, які віншували так щиро, що відчувалась уся теплота їх юних сердець.

У таких щирих та прекрасних новорічно-різдвяних віншуваннях швидко промайнув час і підійшов до завершення святковий захід. Але вражені чудовим дійством глядачі не хотіли відпускати артистів, тому на останок спільно та гучно заспівали усім знайому колядку «Добрий вечір тобі, пане господарю!».

Тож, щиро дякуємо працівникам та аматорам сцени закладів культури за цікаву програму даного вечора, за море позитивних емоцій та неймовірно-чудових вражень, які ще довго залишатимуться у пам’яті кожного.

Читайте також дану інформацію у газеті "Вісті Ковельщини" за 25 січня 2018 р., № 4.

Посівали, засівали - з Новим роком всіх вітали!

Після Щедрого вечора та численних віншувань щедрівників, зранку 14 січня, у перший день Старого Нового року та на свято Василя Великого, в Україні з часів давніх традицій, ходять посівальники. Вони з порога вітають усіх зі святом, бажаючи усякого добра господарям і засівають оселю зерном, що символізує родючість і достаток. Також, вважалося, що в цей день саме чоловік, або ж, хлопчик має першим ввійти у дім впускаючи у нього щастя, радість і мир. 
Завітали посівальники й до нашої книгозбірні. Одні хлопчики засівали нас зерном вітаючи зі святами, інші ж, просто висловлювали щирі побажання бібліотеці та її працівникам.  

Дякуємо, нашим дорогим відвідувачам за гарні привітання, і нехай, усе сказане від щирих дитячих сердець, неодмінно здійсниться !!!

Чудові миттєвості у передчутті різдвяного дива

      Напередодні одного із найбільших свят у році – Різдва Христового, знову відчинила свої двері для юних відвідувачів наша бібліотечна майстерня.

Адже, різдвяний час – це ще одна прекрасна нагода висловити свою любов та теплоту близькій людині, порадувати її якимось подаруночком. Останнім часом все більшої популярності і цінності набувають дарунки зроблені власноруч. 

Цього разу, наші діти зупинили свій вибір на створенні різдвяних віночків, які вже давно є символом Різдва у більшості країн Європи. Традиційно, його вішають як прикрасу на вхідні двері і вважається, що він захищає від всього лихого, а також, демонструє гарний смак, радість та гостинність господарів, наповнює святковою атмосферою кожен дім. Кругла форма віночка символізує безкінечність роду, а вічно зелені хвойні рослини – вічне життя, тому важливо щоб він був із живої хвої.

Тож, маючи живі ялинкові гілочки, вже підготовлені і розфарбовані соснові шишки, різнокольорові стрічки та бантики, дощик, силіконовий клей, ножиці та інші необхідні речі для декору, вправні дитячі ручки заходились працювати.  Через деякий час, вже були готові кілька святкових віночків, один з них, прикрасив двері нашої книгозбірні, інший було подаровано храму Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ КП.

Також, бібліотекарями було проведено й підготовлено годину духовності «Різдвяна зірка засіяла», під час якої, діти дізнались чимало цікавих фактів і традицій з історії даного свята.

В ці передсвяткові дні, чимала кількість користувачів здійснювали пошук нових, оригінальних колядок, щедрівок, привітань та побажань з допомогою Інтернет мережі, а читачі користувались літературою із підготовленої тематичної виставки "Зима у книжковому світі".

Згодом, ми могли навіть насолоджуватись цими святковими віншування у виконанні наших відвідувачів.   

А у храмі Святої Покрови УПЦ КП з 6 – 8 січня відбулися святкові Богослужіння, освячення свічок, просфор, літургія та причастя діток. 8 cічня любитівці достойно виступили з колядою на районному заході «Диво Різдва!» у с. Дубове. 

Ну і звісно, чимало віруючих парафіян протягом святкових днів відвідували церкву, щиро молились звертаючись до новонародженого Ісуса Христа та нашого Бога, просили миру, злагоди у кожен дім.

Приєднуючись до молитовних звернень, ми також просимо у Бога й Ісуса Христа прощення і благословення на все добре для всіх українців, а також, відчути всю повноту різдвяної радості й дива, здійснення мрій.

Увага!