Інтернет на допомогу абітурієнту

       Ось і підходить до завершення ще один навчальний рік в стінах Любитівської ЗОШ. Попереду, на більшість школярів, чекає тривалий літній відпочинок. Звісно, старшокласників чекають ще екзаменаційні іспити, а випускників – інтенсивна підготовка до ЗНО й рішення щодо вибору майбутньої професії. Адже, обираючи майбутній фах, важливо не помилитись у своєму виборі. Потрібно усе добре обміркувати й зважити, щоб якнайповніше розкрити свої здібності та уподобання, і тоді, робота не буде тягарем, а навпаки, приноситиме користь, задоволення для душі, почуття власної важливості.

Як відомо, можна піти у ВНЗ та здобути корисні знання й розширити свій кругозір, а можна піти в ПТУ та здобути практичні фахові навички та досвід, або ж, відразу влаштуватись на роботу й відчути незалежність від батьківського гаманця. То який шлях обрати? Хто може допомогти тобі з’ясувати, куди йти далі, щоб у майбутньому не поповнити ряди безробітних або працюючих не за фахом?

У цей травневий, вирішальний час, майбутні абітурієнти все частіше й частіше переступають поріг бібліотеки. Адже, тепер сучасна бібліотека надає можливість не тільки зазирнути в потрібну тематичну літературу, а й скористатися безкоштовними Інтернет-ресурсами.

Сьогодні, наша бібліотека допомагає старшокласникам зробити правильний крок на шляху до професійного самовизначення. 

Тут представлені такі вебліографічні покажчики: «Куди піти навчатись», «Інтернет на допомогу абітурієнтам», «У пошуці роботи», мета яких всебічно ознайомити абітурієнтів та їх батьків з Інтернет джерелами даних тем. Це дуже зручно, бо економлячи час, гроші та зусилля на далеку дорогу, не доводиться кудись їхати, адже, на багатьох сайтах ВНЗ міститься вся необхідна інформація для абітурієнта.

Крім цього, чимала кількість наших випускників вже зареєструвались й подали заявки на участь в пробному тестуванні ЗНО, яке дозволяє ознайомитись із самою процедурою, ще раз перевірити свої знання й психологічно підготуватися до цього нелегкого випробування. Багато хто із користувачів проходили тренувальні онлайн-тести на безкоштовних сайтах в мережі Інтернет. Зручні вони тим, що їх можна проходити більше одного разу, при цьому тестова програма генерує все нові й нові запитання, автоматично перевіряє результати та виводить їх на монітор комп’ютера. 

Згодом, ті абітурієнти, що вже пройшли тестування, за місцем реєстрації у відповідних для цього закладах, приходили щоб перевірити свої результати та набрані бали. 

 Тож, ми щиро бажаємо успіхів всім випускникам й абітурієнтам у навчанні та вступі у вищі навчальні заклади, а також, високих досягнень у поставлених цілях та реалізації мрій!

Безсмертна велич Перемоги

Знову травень прийшов молодий,
І у пам’яті враз воскресає
Перемоги той день золотий:
Радість з болем – аж серце стискає.

    
      Минають роки і відлітають у вічність. Проте є один день, який ніколи не буде стертий із пам’яті нашого українського народу. Звісно, це 9 травня – День Перемоги,  день пам'яті і скорботи.

І сьогодні, незважаючи на сумні й тривожні події в Україні, вже вкотре громада с. Любитів зібралась на центральній площі, поблизу Будинку культури, щоб відзначити 69-річницю Дня Перемоги та віддати шану живим та мертвим героям-фронтовикам.

Під мелодії повоєнних пісень, святкова колона любитівців вирушила до Обеліска Слави. Тут з вуст школярів прозвучали імена тих воїнів, які не повернулися у рідні домівки. В пам’ять про них встановлено гранітні плити з викарбуваними іменами та пам’ятник. Вони назавжди залишаться у вдячній пам’яті односельчан.
    Учасники заходу поклали квіти, вінки та вшанували пам’ять про загиблих хвилиною мовчання, а отець Василій помолився за їх упокій.

     Далі колона, на чолі з блакитно-жовтим прапором, вирушила до сільського кладовища. На священному місці біля Братської могили відбувся мітинг Пам’яті. Багато щирих слів на адресу винуватців свята прозвучало з вуст сільського голови Павлова В.І. та молоді. У світлу пам’ять про загиблих було відправлено панахиду.

Після завершення офіційної частини свята у будинку культури розпочався святковий концерт присвячений Дню Великої Перемоги. Для усіх учасників дійства була організована цікава концертна програма, яка додала урочистості в цей непростий святковий день. 
   Із вуст ведучих Демкової Юлії та Філюка Назара було приємно чути теплі слова вдячності, які лунали на адресу присутніх  ветеранів та учасників війни: Матвіюка П. П., Шимчука С. Н., Глушейка П. А., Кравчик Т. С. (ветеран праці, дитина війни), а також Ткачука О. М. та Чуля Я. П., які на жаль, не змогли бути присутніми на концерті. А тих, полеглих героїв Другої Світової війни, які не повернулися додому, було вшановано хвилиною мовчання.

Щирі слова вдячності прозвучали й для наших воїнів-афганців: Матвіюку М. Й., Глушейку В. Я., а також Глушейку І. М., який був у складі миротворчих сил у Югославії.

На честь винуватців свята та для усіх слухачів, зі сцени звучали як вже добре відомі пісні, так ще й зовсім нові: «П’є журавка воду», «Буде нам з тобою що згадати», «Спасибі Вам, фронтовики», «Не стреляй», «Синий платочек», «Ой розвивайся та зелений дубе» та багато інших музичних композицій у виконанні солістів, дуетів, тріо, квартетів та аматорського самодіяльного хору Любитівського будинку культури.  

Милими й зворушливими були музичні вітання та поезії від наймолодших виконавців: Мілянчук Олени, Матвіюк Ельвіри, Демкової Юлії, Шевчук Дарини, Шинкарук Анни, Кущик Катерини, Чуль Олег та ін. 

Важкою була доля солдатських днів, які самотужки ставили дітей на ноги і виконували всю тяжку роботу. Нелегка доля випала й матерям солдатів, душевні рани яких не загояться ніколи. Тож, цього святкового дня лунали найтепліші слова вдячності для цих героїчних жінок.

 Кожен номер програми викликав радість і сльози на очах присутніх, кожна пісня, кожен вірш на військову тематику сприймалися особливо трепетно, озиваючись щемливими спогадами. 

Особливою була й пісня «Не стреляй» присвячена трагічним зимовим подіям, що відбулися на Майдані в Києві, у майстерному виконанні чоловічого тріо із музичним супроводом.

Також, гіркі сльози та ще зовсім свіжі спогади лютневих подій в багатьох присутніх жінок викликав вірш О. Прадійчук «Біль України», який виконала В’юн Наталія під тихе звучання мелодії «Піккардійської терції» – «Пливе кача по Тисині». Цей вірш був написаний та присвячений учаснику трагічних подій Майдану, герою «Небесної сотні», нашому юному земляку Едуарду Гриневичу, а також всім полеглим на Майдані…

 …За що тебе розстріляно, дитино,
І юна кров на грудях запеклась?!
За те, що був ти українським сином
І в серці правда з волею зрослась!..
Бажав ти гідно жити  в Україні,
Щоби Вітчизна, врешті, розцвіла,
Щоб до землі горнулось небо синє
І золоті гойдалися хліба…

Символічним і яскравим завершенням урочистості стало спільне виконання артистами сцени і всіма присутніми відомої пісні «День Перемоги».
 Під час святкового концерту, на знак пошани, ветеранам подарували квіти, як символ радості життя, як символ його безкінечності. 
      По завершенню дійства їх традиціно запросили на святковий обід.
     Атмосферу свята чудово доповнювала тематична виставка літератури «Безсмертна велич Перемоги» та дитячих малюнків. 

      Також, вшановуючи пам’ять про славних героїв-патріотів, що віддали життя заради справедливості, наших загиблих волинян із «Небесної сотні», були зібрані необхідні матеріали та відомості, що неодмінно увійдуть в історію України. 

       Дана виставка протягом всього дня привертала увагу чималої кількості односельчан.

Шановні ветерани! У день річниці славної Перемоги бажаємо Вам міцного здоров’я і бадьорості духу на довгі роки, щастя і благополуччя, любові і шани, ясного неба та віри у щасливе майбутнє України! Нехай на нашій благословенній землі завжди панує мир, спокій та добро! Слава Україні та її героям!!!

Лунає дзвінко із небес: Христос Воскрес!

Христос воскрес – квітує Україна,

Наш край в веснянім маєві чудес,

Звучить чудово мова солов'їна.

Христос воскрес! Воістину воскрес!

      Багатовікова історія одного із найвеличнішого християнського свята Великодня накопичила в собі величезну кількість звичаїв й традицій. 
   Як і щороку,  напередодні Великого Дня, коли всі основні приготування уже завершені, біля Любитівської Свято Покровської церкви як завжди багато люду.

Ось кошики із рушниками

Несуть до церкви із пасками! 

    Люди прийшли до храму помолитись, очистити свої душі від гріхів і звичайно ж, освятити свої кошики з різноманітною смакотою та похизуватись рукотворним дивом – Пасхальним рушничком, вишитий з любов'ю, чистими помислами та вірою. 

Аби це й рушничок був найкращим і вирізнявся з поміж інших, кожна господиня намагалась вишити його власноруч. 
 Хтось на основі старих візерунків творив нові, у когось за новомодними віяннями на рушничках “стрибали” кролики та “бігали” курчатка, а хтось діставав з бабусиної скрині рукотворний спадок із давніми традиційними техніками та узорами. Часто рушничок доповнювали ще й написом “Христос Воскрес! Воістину Воскрес!”, або ж тільки початковими літерами – “ХВ”, “ХВ ВВ”.

Після освячення такий рушничок, вишитий маминими чи бабусиними руками, ставав родинною реліквією, оберегом та святинею. Але для того, щоб Великодній рушничок приносив в дім добробут, щастя та благополуччя, потрібно було добре знати символіку кожного вишитого елементу.

З метою залучення дітей та молоді до культурних цінностей, що відображають багатство культури українського народу, популяризації українського мистецтва, формування потреби у високих духовних цінностях і їх подальшого збагачення, художньо-естетичного виховання та поваги до національної спадщини, в бібліотеці було організовано тематичну виставку «Пасхальний  рушничок».
 

На даному заході наше юне покоління мало змогу не тільки продемонструвати вишиті рукотворні дива своєї родини, а й дізнатися достовірні факти про символіку елементів, зображених на цих полотнах. Ось кілька найпоширеніших: 
   Ангел – вісник Воскресіння.

Паска – хліб життя, тіло Спасителя.

Свічка – світло, що просвіщає та очищує нас.

Ягня– символ самопожертви Христової.

Яйце – символ зародження нового життя.

Храм – символ віри та приналежності до церкви.
  Хрест – це символ перемоги Ісуса над смертю.

Писанки та крашанки: писанка символізує достаток, вічний рух, а крашанка – побажання усякого добра, заснованого на Христовому Воскресінні. Основний колір крашанок – червоний, що символізує пролиту за людей кров воскреслого Спасителя і радість життя. 

 

Весняні квіти, зелень, вербові котики – наше духовне відродження, нове життя, символи нашого безсмертя. Як нове життя навесні отримує природа, так і ми завдяки Христовій жертві, отримали свідчення нашого майбутнього воскресіння.

Однак, тепер все частіше серед великодньої символіки можна зустріти кроликів, курчат чи качат. 

Великодній кролик (заєць) – улюблений символ Великодня у Європі та Америці. За традицією, заєць на Великдень залишає в подарунок дітям гніздо з різнобарвними яйцями. Він є персонажем язичницьких весняних свят родючості та весни. 
    Тож, обираючи візерунок, який прикрашатиме Великодній рушничок, пам’ятаймо, що за його візерунком, кольорами, технікою виконання, символікою – можна довідатися ким ми є та звідки походимо.  

  У цій відповідальній роботі може допомогти візит до нашої бібліотеки, адже, ви тут знайдете безліч чудових й легких малюнків та схем у журналах «Вишиванка», а також, зможете скористатися новими ідеями на підібраних Інтернет сайтах. Сміливо та впевнено беріться до цієї захоплюючої та цікавої роботи і винагородою для вас будуть тільки приємні емоції!

Зробимо Україну чистою - 2014

Навесні природа нашої планети особливо вражає багатством неповторної краси, яскравим буянням зелені, розмаїттям ароматів та кольорів. Але разом з тим, потрібно пам'ятати, що після тривалої й виснажливої зими, вона дуже тендітна і вразлива. І людина, яка є невід'ємною частиною цього дива, повинна попіклуватися про матінку-природу, допомогти їй очиститись, бо саме на ній лежить відповідальність за її збереження.

 Реально оцінюючи сьогодні стан, в якому перебувають населені пункти та їх прилеглі території, розуміємо, що не даремно однією з весняних традицій в Україні є День довкілля, який відзначається у третю суботу квітня. Всесвітній День довкілля – це подія з різноманітними акціями, які проводяться у багатьох країнах світу.

Звісно, що одноденне прибирання не змінить стан забрудненості у парках та зелених зонах, але прибравши хоча б раз на рік немаленьку територію, людина задумається в наступний раз – викинути сміття під ноги чи донести його до сміттєвої урни. Адже, щоб зробити навколишнє середовище кращим, необхідно перш за все, розпочати з себе.

Всеукраїнська акція «Зробимо Україну чистою - 2014», яка відбувається в рамках міжнародного загальносвітового руху “Let’s do it, world”, вже вкотре провела масштабне прибирання по ліквідації стихійних сміттєзвалищ. Цей важливий еко-просвітницький захід отримав високу всебічну оцінку і суспільне визнання, оскільки його благородна мета навчає громадян відповідально ставитись до навколишнього середовища, природи, довкілля та акцентує увагу на необхідності залучення місцевих громад до прибирання своїх міст та селищ. 

Так вже співпало, що напередодні великого свята Пасхи та Чистого четверга, дану акцію активно підтримала й наша громада Любитівської сільської ради. Працівники державних установ та просто небайдужі люди, відклали свої справи й дружно вийшли прибирати узбіччя немалого відрізку дороги «Ковель-Луцьк». І навіть примхлива погода не завадила справжнім трударям зібрати велику кількість мішків зі сміттям для подальшої утилізації.

 Крім того, був проведений уже традиційний «суботник», на якому зроблено чимало робіт в найголовніших об’єктах с.Любитів. Сподіваємось, що ця корисна справа стане доброю щорічною традицією, яка буде об’єднувати все більше й більше жителів нашої великої сільської родини.

До речі , ініціатива в 2014 році має амбітні плани – увійти до Національного реєстру рекордів України організувавши Всеукраїнський екологічний флешмоб та наймасовіше прибирання за історію України. Тож, ми тільки раді допомогти й можливо, стати частиною цього плану. І головне – не будьте байдужими, зробіть свій внесок у «чисте» майбуття, бо як кажуть: «Разом й гори можна зрушити!».